ПСИХОЕДУКАЦІЯ

 💭 Продовжувати гніватися — все одно, що схопити гаряче вугілля з наміром кинути його в когось; обпечетеся саме ви. 

                                                                 Сіддхартха

 

ЗЛІСТЬ 

Це одне з базових переживань, як щастя, страх і смуток. Це наша природна емоція. 

❌ Перестати відчувати агресивність на фізіологічному та біохімічному рівні неможливо. І не потрібно. Емоції не можуть бути «поганими» та/або «хорошими».

✅ Агресія — необхідна захисно-оборонна реакція на стрес: бий або біжи.

Гнів — це сигнал, що хтось чи щось порушує наші кордони, загрожує нашій емоційній чи фізичній безпеці, нашому місцю в групі, ідентичності… заперечення та придушення агресії дезорієнтують нас, ми виявляємося набагато беззахиснішими. 

Але коли людина змушена заперечувати гнів навіть на рівні внутрішніх відчуттів, це призводить або до того, що вона навертає гнів на себе, або до того, що вона пасивно проявляє агресію (непрямі прояви агресії: розпускання чуток за спиною, закочування очей, різноманітні «подвійні послання», коли людина озвучує суперечливі прохання чи фрази, або ж каже словами одне, а мімікою протилежне; також різний саботаж — забування, регулярні запізнення). Пригнічення гніву обертається неконтрольованими спалахами агресії, що є небезпечним для соціуму. На тлі пригніченого гніву можуть виникнути: невротичні розлади, апатія, депресія, різні психосоматичні порушення, гіпертонія, аритмія.

Тому злитися загалом корисно, але за умови, що наш гнів залишається контрольованим. І важливо вчасно вміти виплеснути агресію, але без негативного наслідку для людей довкола.

Злість — добра помічниця в боротьбі із залежностями. Ресурс, що активізує вироблення енергії. Допомагає досягти поставленої мети; встановлювати та захищати особисті кордони; допомагає рухатися вперед та легше адаптуватися до нових обставин.

 

⚡️ Декілька рекомендацій щодо контролю гніву «тут і зараз»:

✳️ Погодьтеся: «Так, я злюсь». Зробіть 3–5 глибоких вдихів та видихів животом. Порахуйте від 1 до 10. Перевірте, чи хочеться вам стукнути людину, яка вас дратує. Якщо так — подихайте та порахуйте ще раз.

✳️ Вийдіть подихати свіжим повітрям. Можна грюкнувши дверима. Озирніться навколо, знайдіть очима предмети певного кольору (краще білого, потім сірого) та порахуйте їх.

✳️ Зверніть увагу на вивчення дрібних деталей (якщо музика — уважно вслухайтеся у звуки, якщо предмет — повільно обмацуйте його, промовляючи всі характеристики).

✳️ Виплесніть гнів, наприклад, на диванну подушку, побийте її (обійдеться дешевше, ніж відшкодування збитків тому, кого можете вдарити).

✳️ Пробіжіть кілька прольотів сходами вгору (це корисно для ніг).

✳️ Скажіть тому, хто вас розлютив, що ви злитесь на нього. І не знаєте, що із цим робити (можливо, удвох ви й вирішите питання).

Додаткові варіанти контролю гніву (більш довготривалі):

✳️ Малюйте просто так: штрихи, лінії, будь-який хаос. Подивіться, що ви намалювали. Отакий вигляд має ваш гнів. Чи можна його чимось замінити? Заповнити?

✳️ Напишіть список негативних наслідків вашої агресії (розлад у стосунках, труднощі на роботі, захворювання). Згадуйте про ці ризики, коли починаєте злитися.

✳️ Якщо дратує конкретна людина, перестаньте спілкуватися з нею або зведіть спілкування до мінімуму.

✳️ Займіться спортом на постійній основі. Активним спортом: танці, пробіжка на природі, катання на велосипеді…

✳️ На ніч — товста книжка із гарним закінченням. І жодних дратівливих чинників (телевізор, комп'ютер, недороблена робота…)

 

🙏 Прислухайтеся до себе та своїх почуттів — можливо, саме гнів стане поштовхом, який допоможе зрозуміти, на які ситуації у вашому житті варто звернути увагу та де потрібні зміни.