https://imzo.gov.ua/psyholohichnyj-suprovid-ta-sotsialno-pedahohichna-robota/materialy-dlia-vykorystannia-v-roboti-pid-chas-voiennykh-diy/
Основний зміст просвітницької роботи фахівців психологічної служби закладу освіти:
***– інформування з проблем торгівлі людьми;
***– інформування з питань запобігання та протидії домашньому насильстві в умовах воєнного стану в Україні;
***– формування у здобувачів освіти національних та європейських цінностей; ***
***– ознайомлення педагогів з технологіями надання першої психологічно допомоги учасникам освітнього процесу та запровадження «Психологічної хвилинки» під час уроків;
***– інформування про вплив та наслідки вживання наркотичних, психоактивних речовин, алкоголю та тютюнопаління;
***– ознайомлення учасників освітнього процесу із загрозами, які може нести інтернет (шахрайство, спам, кібербулінг тощо);
***– популяризація ненасильницької моделі поведінки;
***– формування моральної поведінки, активної життєвої позиції, єдності слова і діла в особистості, готовності брати активну участь у житті своєї держави; ***
***– ознайомлення педагогів та батьків здобувачів освіти з основними закономірностями та умовами сприятливого розвитку дитини.***
**Повідомляємо, що у своїй діяльності можна скористатися базою кращих практик психолого-педагогічного супроводу та підтримки учасників освітнього процесу в умовах воєнних дій і збройних конфліктів, надання соціальнопсихологічної допомоги постраждалим від насильства та торгівлі людьми **
* **https://imzo.gov.ua/psyholohichnyj-suprovid-ta-sotsialno-pedahohichna-robota/materialy-dlia-vykorystannia-v-roboti-pid-chas-voiennykh-diy/krashchi-praktyky-psykholoho-pedahohichnoho-suprovodu-ta-pidtrymky-uchasnykiv-osvitn-oho-protsesu-v-umovakh-voiennykh-diy-i-zbroynykh-konfliktiv-nadannia-sotsial-no-psykholohichnoi-dopomohy-postrazhda/**
Матеріали для використання у роботі під час воєнних дій
https://imzo.gov.ua/psyholohichnyj-suprovid-ta-sotsialno-pedahohichna-robota/materialy-dlia-vykorystannia-v-roboti-pid-chas-voiennykh-diy/
**Центр психічного здоров’я і психосоціального супроводу НаУКМА у співпраці з психологічною службою і при підтримці Представництва ЮНІСЕФ в Україні розробили корекційно-розвиткову програму «Безпечний простір» для практичних психологів і соціальних педагогів, які працюють з дітьми дошкільного, молодшого шкільного та підліткового віку, щодо створення безпечного середовище та формування життєстійкості. Метою зазначеної корекційно-розвиткової програми є підвищення стійкості до переживання наслідків стресу дошкільнятами і школярами після психотравмувальних подій. Суттєвою перевагою програми є корисність її застосування навіть через рік після травматичної події. Три основні складові програми спрямовані на дітей, батьків і педагогів. Пропонована програма схвалена для використання у закладах освіти ДНУ «ІМЗО» (лист № 21.1/12-Г-300 від 08.06.2017) та розміщена на сайті **
* *https://drive.google.com/file/d/1_HGVS3nkX4Aorr_QdILe1xXeiywJ-Mjt/view*
**Травмуючі події, які виникають через війну, зачіпають сотні тисяч дітей. Діти потребують допомоги і підтримки у тому, як впоратися зі стресом від війни, знайти способи адаптуватися до нових умов існування і впоратися з труднощами для запобігання розвитку проблем у сфері психічного здоров’я. Саме для надання допомоги дітям та їх підтримки розроблено програму «Діти та війна. Навчання технік зцілення». Програма та посібник до неї розроблено Фундацією «Діти та війна» (Берген, Норвегія). Автори посібника – представники Інституту психіатрії (Лондон, Великобританія) та Норвезького центру кризової психології. Програму було впроваджено в країнах, де відбувалися воєнні дії: Боснія, Косово, Китай, Іран, Сирія, Руанда, Непал, і показала свою ефективність.
**Програму схвалено для використання у закладах освіти ДНУ «Інститут модернізації змісту освіти» (протокол № 2 від 29.06.2016) і розміщено на сайті **
* *https://drive.google.com/file/d/16yCTn6CmrDEF9kf6Iwd2oTod3wuvAJpp/view*
**Рекомендуємо використовувати у роботі корекційні програми, що розміщено на вебсайті ДНУ «ІМЗО» **
* *https://docs.google.com/document/d/1jjQzAxFTFXdzVBaYu5OxcpqMz9gxhmtz_IsEJDisfnM/edit*
**Перелік корекційно-розвиткових програм, типових освітніх програм, методичних рекомендацій, навчально-методичних посібників для роботи з дітьми з особливими освітніми потребами розміщено на вебсайті ДНУ «ІМЗО» **
* *https://imzo.gov.ua/osvita/zagalno-serednya-osvita/korektsiyni-programi/*
**Корисну інформацію стосовно роботи з цього напряму можна знайти на сайті Інституту спеціальної педагогіки і психології імені Миколи Ярмаченка Національної академії педагогічних наук України**
* http://ispukr.org.ua/
**З метою підвищення професійної майстерності працівників психологічної служби у системі освіти України Державною науковою установою «Інститут модернізації змісту освіти» за період воєнних дій проведено 30 онлайн-семінарів для фахівців психологічної служби щодо психологічної допомоги учасникам освітнього процесу.
***1. «Казкотерапія в роботі психолога» (https://youtu.be/PikGps6oGqU). ***
***
2. «Запобігання та протидія проявам домашнього насильства: діяльність закладів освіти. Системний підхід» (https://youtu.be/wb0_h4FUdB8). ***
***
3. «Сила і руйнівна дія страхів. Частина ІІ» (https://youtu.be/aX9UPFgtcvw). ***
***4. «Вплив психологічної травми на тіло людини» (http://youtu.be/npITLw4s20Y). ***
***
5. «Сила і руйнівна дія страхів» (https://youtu.be/ZXYqZIT0VVU).
6. «Сексуальне насильство, як воєнний злочин. Психологічний аспект надання допомоги постраждалим» (https://youtu.be/_Flb_MuiMbU).
7. «Мандала в роботі психолога» (https://youtu.be/WPhboj67AI4).
8. «Конфлікти у школі, які виникають між вчителями і учнями. Впровадження відновного підходу в освітній процес» (https://youtu.be/- p7JHp1DsIc). ***
***9. «Дозволь собі бути щасливим» (https://youtu.be/F0vuS2vnf28).
10. «Протидія та реагування на випадки насильства над дітьми в умовах дистанційного навчання в період війни» (https://youtu.be/bgZP2qUlIKs).
11. «Депресія і агресія – дві сторони однієї медалі» (https://youtu.be/GRkfNqvToxM).
12. «Психосоматика у дітей та дорослих» (https://youtu.be/1AW_wFjF4uQ).
13. «Експрес-техніки зняття психоемоційного напруження» (https://youtu.be/Gx_J86bTajo). ***
***14. «Поняття психології травми» (https://youtu.be/IuQyszcequQ).
15. «Надання психосоціальної підтримки учасникам освітнього процесу в період військових подій. Практичний досвід Луганської області» (https://youtu.be/0_Cpl3QrgYI).
16. «Психосоматичні розлади та емоції нашого тіла у дні війни: як допомогти дитині. Арт-техніки та вправи» (https://youtu.be/hu4lW90C7zQ).
17. «Тіло та емоції як інструменти допомоги в роботі фахівців психологічної служби у системі освіти України» (https://youtu.be/c4GWujlaC0Q). ***
***18. «Як надавати психологічну допомогу і залишатися в ресурсі» (https://youtu.be/n2cMi1nxaQQ).
19. «Арт методики в кризових інтервенціях з дітьми» (https://youtu.be/- 232e6-GYBs).
20. «Практичні вправи та техніки для дітей при психотравмуючій події» (https://youtu.be/geMAvkBR2K8).
21. «Резилієнс і травма. Практика організації роботи в закладі освіти з дитиною, яка пережила травмуючу подію» (https://youtu.be/wEP1j8xNFkw). ***
***22. «Базові основи формування резилієнс (життєстійкості) у дітей» (https://youtu.be/Js8DXaEbNwY).
23. «Кризове консультування для фахівців психологічної служби освіти в Україні. Частина 2» (https://youtu.be/UyHUk_FFBa0).
24. «Кризове консультування для фахівців психологічної служби освіти в Україні» (https://youtu.be/N2H9Ly7aOnE).
25. «Як говорити з дитиною про війну. Техніки психологічної допомоги дитині» (https://youtu.be/l_a1NBhztOs).***
***26. «Перша психологічна допомога. Алгоритм дій» дій» (https://youtu.be/mj0iRXkjGR8).
27. «Ресурсні стани. Відновлення психолога після роботи з клієнтами, які проживають кризи, втрату та горе»
28. «Психолог – світлячок. Ліричні теревені» (https://youtu.be/Xg48_Wv0DVY).
29. «Протидія торгівлі людьми в Україні в період війни» (https://youtu.be/B6itRjG558o).
30. «Відновлення психолога після роботи з клієнтами, які проживають кризи, втрату та горе» (https://youtu.be/8f_gSC6qqlk). ***
**Для організації належного психологічного, соціально-педагогічного супроводу учасників освітнього процесу у 2022/2023 навчальному році рекомендуємо: **
**• сприяти забезпеченню ставками практичного психолога та соціального педагога закладів освіти відповідно до нормативної потреби;
• забезпечити заклади освіти практичними психологами, соціальними педагогами;
• забезпечити навчально-методичні центри/кабінети/лабораторії психологічної служби методистами;
• забезпечити фахівців психологічної служби закладів освіти окремими робочими кабінетами; **
**• забезпечити фахівців психологічної служби закладів освіти, зокрема навчально-методичних центрів/кабінетів/лабораторій, інформаційнокомунікаційними технологіями, підключенням до мережі Інтернет;
• покращити методичне та технічне забезпечення працівників психологічної служби, особливо в закладах освіти новостворених територіальних громад;
• збільшити обсяг викладання курсів кризової, екстремальної психології для фахівців психологічної служби; **
**• збільшити обсяг викладання курсів першої психологічної допомоги для педагогічних працівників;
• проводити для фахівців психологічної служби закладів освіти заняття, семінари, тренінги для підвищення фахової компетентності;
• організувати та провести Всеукраїнський конкурс авторських програм практичних психологів і соціальних педагогів «Нові технології у новій школі»; **
**• здійснювати психологічну підтримку здобувачів освіти з числа внутрішньо переміщених осіб, зокрема тих хто виїхав за кордон; • запровадити на сайтах закладів освіти сторінки «Кабінет психолога/соціального педагога» та онлайн-консультування;
• здійснювати психологічне і соціально-педагогічне забезпечення та супровід інклюзивного навчання дітей з особливими освітніми потребами, консультативну і просвітницьку роботу з батьками;
• посилити профілактичні заходи у закладах освіти щодо неприпустимості вживання алкоголю та психоактивних, наркотичних речовин підлітками; **
**• посилити профілактичну роботу з подолання правопорушень, злочинності серед неповнолітніх;
• забезпечити захист прав і свобод дітей, створити безпечне осітнє середовище (запобігання насильству в закладі освіти, домашньому насильству, торгівлі людьми тощо);
• проводити просвітницько-профілактичні заходи з питань сексуальності людини, статевого виховання, ВІЛ/СНІДУ тощо.**
ІНФОРМАЦІЙНІ МАТЕРІАЛИ
для працівників
психологічної служби закладів загальної середньої освіти
«Раннє виявлення психічних розладів у дітей та
підлітків».
І.А. Марценковський, І.І. Марценковська, Т.О.
Скрипник
Відділ психічних розладів дітей та підлітків ДУ
«Інститут психіатрії, судово-психіатричної експертизи та моніторингу наркотиків
МОЗ України»
Вступ.
Психічне здоров’я дітей та підлітків в закладах дошкільної та шкільної освіти
викликає занепокоєння у педагогічних працівників.
За даними ВООЗ понад 20% дітей у певний
період свого життя мають значущі проблеми з психічним здоров’ям. Понад 10
відсотків дітей шкільного віку мають розлади психіки та поведінки,
найпоширенішим є розлад дефіциту уваги / гіперактивності (РДУГ), другим за
поширеністю є розлад емоційної регуляції (депресивні та тривожні розлади).
Проблеми зі шкільною адаптацією внаслідок розладів психіки та поведінки є
головною причиною звернення батьків школярів за психіатричною допомогою. Такі
діти потребують оцінювання дитячим психіатром наявних порушень, визначення
ознак психічних розладів, їх клінічної типології (діагностики психічних
розладів відповідно до вимог сучасних діагностичних класифікацій ICD 11 та DSM
5), застосування спеціалізованих терапевтичних програм управління поведінкою,
психотерапевтичного супроводу освітнього процесу. Мережа інклюзивних ресурсних
центрів Міністерства освіти та науки проводять оцінювання та корекційний
супровід дітей з обмеженими можливостями, пов’язаними зі здоров’ям. Відповідно
до міжнародних документів, «діти з особливими потребами» – особи до 18-ти
років, які потребують додаткової підтримки, спеціальної організації освітнього
процесу (діти з порушеннями психофізичного розвитку, діти з інвалідністю,
дітибіженці, працюючі неповнолітні, діти-мігранти, діти – представники
національних меншин, діти – представники релігійних меншин, діти із сімей з
низьким прожитковим мінімумом, безпритульні діти, діти-сироти, діти із
захворюваннями СНІД/ВІЛ та інші).
В
українському законодавстві термін «діти з особливими потребами», «освітніми
потребами» використовується у вужчому розумінні, через призму інклюзивної
освіти «діти з особливими потребами», «освітніми потребами» і охоплює дітей з
порушеннями психофізичного розвитку та дітей з 2 інвалідністю. Під категорію
дітей, що мають особливі освітні проблеми зазвичай підпадають школярі з вадами
слуху (глухі, оглухлі, зі зниженим слухом), з вадами зору (сліпі, осліплі, зі
зниженим зором), з інтелектуальною недостатністю (розумово відсталі, із
затримкою психічного розвитку), з мовленнєвими порушеннями (розладами
рецептивного, експресивного мовлення, розладами артикуляції), з порушеннями
опорно-рухового апарату (із затримкою розвитку рухових навичок, позної та
рухово-моторної координації), зі складною структурою порушень (розумово
відсталі сліпі чи глухі; сліпоглухонімі та ін., останнім часом діти з розладами
аутистичного спектра), зі специфічними розладами формування шкільних навичок
(дизлексією, дисграфією, дискалькулією). Значно рідше, незважаючи на те, що це
можливо, відповідно до нормативно-правових документів МОН, в якості особливих
освітніх проблем дитини ідентифікуються емоційно-вольові порушення, порушення
соціальної взаємності, емоційної та соціальної перцепції аутистичного спектра,
розлади уваги та імпульс-контролю, стигматизуючі прагматичні розлади мовлення,
повторювані рухи та вокалізації, повторювані форми поведінки. Батьки та вчителі
багатьох школярів, які мають труднощі з регулюванням свого настрою та імпульс
контролем без психіатричної інвалідності та діагностованих в інклюзивних
ресурсних центрах розладів розвитку відчувають серйозні труднощі з шкільною
адаптацією та академічною успішністю. Хоча спеціальна освіта може надавати
послуги з психічного здоров’я ідентифікованим дитячим психіатром учням,
більшість таких дітей, ті, з них, хто не отримують послуг спеціальної освіти,
зазвичай позбавлені корекційно-педагогічних втручань. Шкільний персонал часто
має труднощі з виявленням учнів з проблемами психічного здоров’я і високим ризиком
інцидентів екстерналізованої проблемної поведінки.
Вчителям також буває важко визначити
інтерналізуючу дезадаптивну поведінку учнів. Така поведінка, як правило, не
втручається в навколишнє середовище в класі, не заперечує авторитету вчителя,
проте корелює підвищеним ризиком самоушкоджень та суіцидів. З усвідомленням
того, що проблеми психічного здоров’я є поширеними серед дітей шкільного віку
від педагогів очікують, що вони будуть діяти, як перша лінія профілактики
несприятливого перебігу психічних розладів, їх впливу на здатність до навчання.
Задля таких дій освітяни мають набути навички встановлення ознак дезадаптивної
поведінки у школярів з проблемами психічного здоров’я, ознаки їх
екстерналізації та інтерналізації, навички втручання в специфічних групах
ризику.
Профілактичні втручання мають включати
розуміння поведінки, яка не обов’язково може бути 3 проблематичною для навчання
в класі, але в кінцевому підсумку може впливати на соціальну успішність учнів у
школі та житті за межами школи. Екстерналізована неадаптивна поведінка.
Екстерналізована поведінка є поведінкою, спрямованою назовні, на соціальне
середовище [1].
Учні можуть демонструвати різні варіанти
екстерналізованої дезадаптивної поведінки, зокрема: дратівливість
(irritability), гнівливість (anger), ворожість (hostility), зумовлені:
афективними порушеннями; ажитацію (agitation), яку пов’язують з розладами
поведінки при тривозі; упередженість, щодо ворожої налаштованості інших дітей,
вчителів (hostile attribution bias), емоційну імпульсивність (emotional
impulsivity), зумовлену когнітивними/нейрокогнітивними розладами. Диференційна
діагностика таких варіантів екстерналізованої поведінки педагогічними
працівниками викликає значні складності [2- 9].
Зазначені фенотипи неадаптивної поведінки
створюють проблеми в шкільному середовищі, мають певну тривалість і
різноманітність проявів. Вони можуть бути перевірені на відповідність критеріям
психічного розладу, відповідність однієї з шести діагностичних категорій: o
Опозиційно - девіантного розладу (Oppositional Defiant Disorder, ODD) - патерну
аргументованої і зухвалої поведінки, з мстивістю, дратівливістю; o
Кондуктивному (антисоціальному) розладу поведінки (Conduct Disorder, CD) -
патерну повторюваної девіантної поведінки з агресією до людей або тварин,
випадками знищенням майна, крадіжками, серйозним порушенням соціальних правил
дітьми та підлітками до 18 років; o Антисоціальному особистісному розладу
(Antisocial Personality Disorder, ASPD), який діагностується у осіб старше 18
років, але подекуди неповнолітні розглядаються в групі ризику по цьому розладу;
o Межовому розладу особистості (Borderline Personality Disorder, BPD) – патерну
поведіки при первазивному розвитку з нестабільністю міжособистісних стосунків,
емоційної регуляції, вираженою імпульсивністю, починаючи з раннього
дорослішання; o Експлозивному поведінковому розладу (Intermittent Explosive
Disorder, IED): патерну поведінки з повторюваними епізодами імпульсивних дій,
агресивними спалахами, непропорційними подразнику провокацій у дітей старше 6
років; o Розлад дефіциту уваги/гіперактивності (Attention-Deficit /
Hyperactivity Disorder, ADHD) - патерну поведінки з неуважністю та/чи 4
гіперактивністю - імпульсивністю, які заважають функціонуванню або розвитку, не
можуть бути пояснені іншим психічним розладом. Діагностика психічних розладів є
виключною компетенцією лікаряпсихіатра дитячого, порядок її проведення
регламентується нормами законодавства про охорону психічного здоров’я, зокрема
потребує інформованої письмової згоди обох батьків. Педагогічний працівник може
порадити батькам звернутися за спеціалізованою психіатричною допомогою до
лікаря психіатра дитячого, але не може вимагати результати цього обстеження.
Школа може запросити дитячого психіатра в якості консульта з питань проблемної поведінки
дитини, але фахівець має обмежитися спостереженням за поведінкою дитини в групі
і не може проводити психіатричне обстеження без згоди батьків.
До сфери компетенції педагогічного
працівника відноситься встановлення одного з З варіантів екстерналізованої
поведінки (агресії, протестної поведінки з невиконанням загальних правил
поведінки в закладі, імпульсивної поведінки). Агресія Агресія проявляється як
навмисні словесні погрози на адресу однолітків і шкільного персоналу, фізичні
агресивні дії (наприклад, кидання речей, удари ногами, кусання), які завдають
фізичної шкоди, шкоди майну інших. Це не означає, що всі випадки агресії мають
розцінюватися, як зумовлена психічними розладами екстерналізована поведінка.
Важливим при оцінюванні є тяжкість, брутальність проявів, їх повторюваність
протягом певного часу. Демонстрація стійких агресивних дій протягом 6 місяців
не вважається типовою поведінкою і може свідчити про наявність психічного
розладу.
Більшість експертів розрізняють два
клінічних фенотипа агресії, навіть якщо використовуються різні назви:
1. Агресія з ворожістю (серед інших назв
вона також відома як «реактивна, імпульсивна чи афективна агресія») - дія, яка
має на меті насамперед заподіяння шкоди іншій людині; 2. Інструментальна
агресія (більше відома як «проактивна або попереджувальна») – дії, які є
засобом для вирішення проблем або досягнення різних цілей. Існує позитивна
кореляція між переживанням та виразом гніву. Гнів завжди пов'язаний із
фізіологічним збудженням та підготовкою до агресії. Гнів та імпульсивність
позитивно корелюють з ворожістю, але не з інструментальною агресією.
Імпульсивність та асоційована з нею агресія тісно пов'язана з емоційним збудженням, ситуацією
нестачі спілкування, але не з інструментальною агресією. Зрештою, ворожість
позитивно корелює з гнівом та різними видами агресії, але не зі ступенем її
виправдовування. Агресивна поведінка у дитини може бути зумовлена травматичним
досвідом, зокрема, коли члени сім’ї виявляють один до одного та до дитини
вербальну або фізичну агресію, низькою самооцінкою внаслідок поганих
академічних навичок, булінгу в школі і навіть історією підкріплення, пов’язаною
з агресивною або насильницькою поведінкою. Такі діти часто мають дефіцит
соціальної когніції, не повністю розуміють контекст складних соціальних
ситуацій, поводяться в таких ситуаціях, що можуть викликати конфлікт негнучко.
Протестна поведінка з невиконанням загальних правил поведінки в закладі.
Неадаптивне невиконання загальних правил поведінки в закладі зазвичай
проявляється у двох різних формах [10 - 11].
Перша форма передбачає поведінку учнів, яка
постійно суперечить встановленим правилам, тобто дитина недотримується добре
відомих учням правил (наприклад, сидіти на призначених місцях, просити дозволу
вийти з класу скористатися туалетом, зберігати тишу під час навчання,
дотримуватися правил поводження в коридорах закладу під час перерви, після
занять, дотримуватися правил користування шафкою).
Другою формою тяжкої неадаптивної протестної
поведінки є стійка аргументована поведінка або істерики, пов’язані з
невиправданими вимогами дитини. Істерики можуть включати крик, плач; дитина
може скиглити, сваритися, кидати предмети, ховатися під меблями, битися, бити
ногами по меблям, кусатися або плюватися. Як і у випадку з агресією, протестна
поведінка з невиконанням загальних правил поведінки в закладі може свідчити про
наявність психічного розладу в разі, яукщо вона часто повторюється протягом 6
місяців. Імпульсивна поведінка Імпульсивність поведінки часто проявляється у
вигляді раптових спалахів агресії на тлі неуважності, відволікучості,
неорганізованості, непосидючості. Ці спалахи можуть супроводжуватися знищенням
майна, криками, ударами або ударами ногами. Неуважність визначається як
неспроможність утримувати увагу під час виконань завдань протягом тривалого
періоду часу, труднощі зі згадуванням деталей при описі подій, 6 переказі
прочитаного, неспроможністю підтримувати спільну увагу при дискусіях,
висловлюваннями не по темі [11].
Дезорганізованість
– це відсутність здатності виконувати завдання, що вимагають кількох
послідовних кроків. Така поведінка не є заздалегідь визначеною і є результатом
проблем або стресу, напруження, яке учень відчуває всередині себе. Як і у
випадку з агресією та складним темпераментом, імпульсивна поведінка має часто
повторюватися протягом 6 місяців, щоб вважатися розладом. Інтерналізована
неадаптивна поведінка Інтерналізована неадаптивна поведінка відноситься до
поведінки, спрямованої всередину, безпосередньо на індивіда. Двома
діагностичними категоріями інтерналізуючих розладів поведінки є розлади,
пов’язані з тривогою та розладами настрою [11 -12].
Тривожні
розлади
Неадаптивні поведінкові, психологічні
реакції з проявами наступальної чи захисної агресії на людей або в ситуаціях,
які не становлять реальної фізичної чи психологічної загрози, вважаються
пов’язаними з тривогою. Тривожні розлади супровожуються тілесними почуттями,
зокрема характеризується збільшенням частоти серцевих скорочень, дихання,
напругою м’язів. Розуміння внутрішніх механізмів такої поведінки є важливим для
надання допомоги, проведення психотерапевтичних втручань, проте визначити учня
з генералізованим або епізодичним тривожним розладом на основі проявів цієї
поведінки педагогам складно. Однак діти та молодь з неадаптивною поведінкою,
асоційованою з приступами тривоги, або її коливаннями демонструють
спостережувану поведінку: часто усамітнюються, можуть упереджувано уникати
ситуацій, які викликають посилення тривоги. Частими проявами неадаптивної поведінки
при тривожних розладах є пропуски уроків, прогули, залишення навчальної кімнати
на тривалий період часу, відмова ходити до школи за надуманими причинами,
уникання спілкування з однолітками за межами школи. Розлади настрою Розлади
настрою характеризуються порушеннями настрою та загального функціонування учня
(режиму сну, режиму харчування, здатності виконувати повсякденні завдання).
Подібно до учнів із тривожними 7 розладами, діти, які страждають на розлади
настрою, демонструють різноманітну внутрішню поведінку, як-то руйнівне
мислення, зниження енергії, суїцидальні думки, демонструють самоушкоджуючу
поведінку. Діти не схильні обговорювати ці переживання з батьками та
педагогами, що ускладнює їх визначення. Аутоагресивні дії школяра часто бувають
несподіванкою для батьків та вчителів. Окремі форми поведінки у дітей з
депресивними розладами більш помітні і можуть бути встановлені педагогами,
зокрема не властиві раніше труднощі із завершенням шкільних вправ, швидке
збільшення або зниження ваги, скарги на болі в шлунку, втрату інтересу до видів
діяльності, незацікавленість заняттями, які їм раніше подобалися. Педагоги
повинні усвідомлювати, що екстерналізована неадаптивна поведінка поведінка може
відбуватися разом із інтерналізованою неадаптивною поведінкою. Учні часто
демонструють ознаки як некадаптивної інтерналізуючої, так і екстерналізуючої
поведінки. Практичні рекомендації для педагогічних працівників. Контрольовані
дослідження свідчать про ефективність педагогічних втручань на рівні класу для
запобігання соціальних та емоційних проблем у дітей шкільного віку, шляхом
зміни негативних моделей мислення та сприяння саморегуляції [13 - 14].
Однак для того, щоб учні з особливими
освітніми проблемами отримали підтримку, їх спочатку потрібно ідентифікувати. У
класі вчителі повинні знати про типову поведінку учнів, яка є індикатором
можливих проблем із психічним здоров’ям. Екстерналізуючу поведінку легше
визначити в класі, оскільки вона руйнує середовище класу, як показано в таблиці
1. Хоча специфічні ознаки учня з інтерналізованим розладом поведінки, важче
спостерігати і встановлювати, є деякі ознаки, які педагогічні працівникі можуть
помітити в класі, як показано в таблиці 2. Існує значне перекриття
екстерналізованих та інтерналізованих розладів поведінки, оскільки поведінка,
пов’язана з розладами настрою, зазвичай є початковим індикатором інших проблем
психічного здоров’я у школярів Незалежно від проблеми з психічним здоров’ям, з
якою може зіткнутися учень, найважливішим є просто визначення того, що він може
мати особливі освітні проблеми, потребувати ранніх педагогічних втручань в
класі, скерованих на дитину та членів групи його первинної підтримки,
потребувати спеціалізованої дитячої психіатричної допомоги [15].
8
Табл.1. Варіанти неадаптивної поведінки дітей шкільного віку при
екстерналізованих поведінкових розладах
|
Екстерналізовані
розлади |
Неадаптивна
поведінка у закладі освіти |
|
Розлад
дефіциту уваги / гіперактивності (РДУГ ) |
1. Учень
постійно вередує (стукає руками чи ногами, шумить, не може всидіти, регулярно
встає з місця. 2. Учню важко працювати над одним завданням протягом тривалого
періоду часу і важко підтримувати висловлювання на тему під час обговорень у
класі. 3. Матеріали учнів неорганізовані, і учень регулярно забуває або
втрачає завдання. 4. Учень часто пропускає деталі в завданнях та інструкціях
від педагогів та батьків |
|
Кондуктивний
розлад поведінки |
1. Учень
знущається, погрожує, вербально або фізично нападає на інших учнів,
викладача, персонал (наприклад, кричить, лається, б'ється, б'є ногами меблі,
плюється, кидає предмети). 2. Учень навмисно знищує майно інших студентів та
співробітників (наприклад, книги, олівці та комп’ютери). 3. Учень залишає
клас, уникає відвідування уроків або регулярно прогулює школу. 4. Учень
регулярно краде предмети у інших дітей, батьків і співробітників |
|
Опозиційно
– девіантний розлад |
1. Учень
легко дратується, проявляє вербальну агресію до інших учнів та співробітників
школи (наприклад, кричить, лається, протестує) 2. Учень часто сперечається з
вчителями, працівниками школи чи будь-якими авторитетними особами, коли до
нього чи неї висуваються вимоги. 3. Учень відмовляється виконувати будь-які
вказівки вчителя, шкільного персоналу чи інших авторитетних осіб. 4. Учень
регулярно заважає іншим дітям слухати або працювати на уроці (наприклад,
шуміть, вигукує, кидати олівці чи папірці). |
Табл.2.
Варіанти неадаптивної поведінки дітей шкільного віку при інтерналізованих
поведінкових розладах
|
Розлади,
повязані з тривожністю |
1. У
учня різко зменшується виконання шкільних і домашніх завдань. 2. Учень легко
дратується, що може призвести до крику чи бійки з персоналом та однолітками.
3. Учень постійно втомлюється, скаржиться на втому або засинає на уроці. 4.
Учень регулярно негативно ставиться до себе (наприклад, «Я погана дитина»,
«Мене всі ненавидять», «Мені ніхто не вірить, я просто все зіпсую»). |
|
Афективні
розлади |
1. Учень
раптово припинчє поточну шкільну діяльність (наприклад, учнівське
самоврядування, шкільні спортивні заняття чи шкільні клуби), в якій він
колись активно брав участь. 2. Учень має проблеми із виконанням шкільних
завдань і постійно починає роботу заново або має проблеми з початком роботи.
3. Учень демонструє різке зниження або збільшення ваги за короткий проміжок
часу. 4. Учень постійно втомлюється, скаржиться на втому або засинає на
уроці. 5. Здатність учня копіювати нотатки, писати під час виконання завдань
або виконувати класні завдання різко зменшилася. 6. Учень демонструє раптову
зміну ставлення, стає надмірно балакучим, з натхненням виконує шкільні
завдання протягом 2–3 шкільних днів. 7. Учень стає дезорганізованим, втрачає
підручники, зошити, намагається залишатися на темі під час обговорень у
класі. |
Висновки
Вирішення проблем психічного здоров’я
учнів загальноосвітніх школ є складною, багатовимірною проблемою. Обізнаність
вчителів щодо поведінки, пов’язаноїз розладами психічного здоров’я, є важливою,
оскільки вони знаходяться в унікальному становищі щоденного спостереження за
поведінкою учнів. Оскільки викладачі є першою лінією підтримки для більшості
учнів у закладах освіти, їм важливо набути навички визначення ознак
інтерналізації та екстерналізації неадаптивної поведінки, які можуть
сигналізувати про те, що учень бореться з проблемою психічного здоров’я. Перший
крок допомоги є усвідомлення, а другий – доведення проблем до відповідного
шкільного персоналу, який може надати допомогу, до батьків дитини. Педагоги
повинні переглянути свою готовність проводити первинну профілактику, визначати
особливі освітні проблеми, пов’язані з розладами психіки у учнів, проводити
ранні втручання. Допоки не існує вичерпного звіту з описом обсягу послуг,
доступних для учнів з проблемами психічного здоров’я в школах.
МЕТОДИЧКА З ТЕХНІКИ БЕЗПЕКИ ДЛЯ ПСИХОЛОГІВ від НПА та Світлани Ройз
Багато колег, які зараз мають ресурс для того, щоб допомагати, працюють з людьми. Психологи з різною мірою підготовки створюють проєкти для підтримки різних категорій українців. Втім, важливо пам’ятати, що допомога, повинна бути розумною, аби не завдати шкоди. Досвід, з яким ми зараз зіткнулися – виходить за межі звичних терапевтичних інтервенцій і кожен наш вплив потребує особливої пильності та підготовки.
1. Зараз ще не час дебрифінгу, чи групової роботи з емоціями. Особливо, якщо ви не фахівець у роботі із травмою. Якщо ви вирішуєте проводити таку роботу, будь ласка, переконайтеся, що ви зможете надати підтримку і стабілізувати кожного.
2. Якщо ви пропонуєте візуальний контент – будь-які відео, будь ласка, самі багато разів їх перегляньте, щоб там не було образів, звуків, які можуть стати тригерними та неоднозначно сприйнятими.
3. При використанні технік з візуалізацією – важливо враховувати, що чим вищий рівень травматизації, тим складніше з уявою і тим складніше працювати із заплющеними очима. Закрити очі – це втрата контролю. Якщо в цей час пролунає звук сирени – це посилить напруження.
4. Багато хто проводить зараз групові медитації. Важливо пам'ятати, що всі медитативні та навколо медитативні практики можна робити лише після практик заземлення, контакту з реальністю, відчуттям тілесності. Важливо пам'ятати, що у клієнтів із межовими розладами буде більший запит на духовні практики, але саме зараз медитації можуть спровокувати психотичну реакцію. Будь ласка, будьте уважні. Можливо, правильніше розпочинати з коротких практик майндфулнес.
5. Зараз особливо терапевтичні відносини й контакти. У груповій роботі зараз буде багато відреагування, багато емоцій. Важливо, щоб ведучий, фасилітатор групи, особливо якщо у групі є представники з різних країн, мав сили і можливості модерувати та створювати безпечний простір, підтримувати правила, витримувати сильні емоції. Якщо цього не буде, то це буде лише розбалансовувати групу.
6. Не час здаватись розумником і розмовляти термінами, чим більше простих зрозумілих слів, тим стабільніше
7. У груповій роботі важлива надійність та регулярність. Дуже важливо, щоб виходи в ефір були, наскільки це можливо, стабільні, в один і той же час.
8. Зараз не час просити людей розповідати історії, будь ласка, не потрібно працювати з травмами минулого та ділитися досвідом травми. Кожен, хто слухає та читає – отримує досвід вторинної травматизації. А ось розповідати про силу, вдячність, про те, що допомагає впоратись – дуже доречно.
9. Не всі люди, особливо зараз, переносять дотики. Пам'ятайте про це.
10. Використання дихальних вправ вимагає вашої уваги. Коли ми пропонуємо глибоке дихання – це має бути під нашим наглядом – глибоке дихання надає глибини проживанням, може провокувати контакт з глибокими почуттями. Для того, щоб стабілізуватися в них – мають бути супровід та сили.
11. Всі емоції важливо легалізувати. З їхніми проявами ми можемо обережно працювати
12. Всі висловлювання на кшталт – «час лікує», «у всьому є позитивне», «подивися на все оптимістично», «ти маєш бути вдячним», «як можна так казати, ти ж вихована людина», «я б на твоєму місці» – неекологічні.
У РОБОТІ З ДІТЬМИ ТА ДОРОСЛИМИ
1. Важливий стан дорослого, важливо, щоб дорослий міг витримати навантаження горем дитини.
2. Темп. Чим повільніша робота, тим краще.
3. Насиченість. Краще менше, ніж перевантаження.
4. Дотики. Не всі діти дають до себе торкатися і в мирний час, не всі, особливо підлітки, потребують обіймів.
5. Дітям може бути складно фантазувати, підтримувати концентрацію уваги. Активності повинні частіше чергуватись.
6. Якщо дитина ставить запитання – важливо відповідати чесно, якщо не знаємо відповіді, так і говоримо – «мені потрібно подумати».
7. Якщо слова або розповідь дитини та дорослих викликають сльози – це нормально. Ми можемо це привнести до розмови – «мені так шкода, що це відбувається», «якби я могла/міг, я зробила/зробив б…», «мені так хочеться тебе обійняти», «я зараз дивлюся на тебе і бачу таку силу», «ти пройшов через такі складні випробування, і ти справляєшся».
8. За будь-якої можливості ми робимо акцент на силі дитини та дорослих.
9. Якщо ставимо завдання – розбиваємо його на малесенькі частини, і намагаємось не робити дії за когось.
10. Дітям, які зараз розпочали навчання – пропонуємо завдання, з якими вони справлялися задовго до війни. Зараз когнітивна сфера пригнічена, думати та зосереджуватися складно. Віри у свої сили мало. Будь ласка, підтримуйте будь-який, найменший успіх.
11. Важливо часто робити паузи, просити дитину пити воду, ходити до туалету, відпочивати.
12. Зараз діти гратимуть в одну й ту саму гру, гру з одним і тим самим сюжетом, будуть задавати ті самі питання. Це нормально.
13. Дітям важливо чути що те, що вони часто плачуть, вередливі, злі, завмирають, бояться – це нормально, і важливо відразу давати інструменти, як заспокоїтися. Наразі не у всіх групах робота з емоціями буде коректною. Якщо дитина їх виявляє – працюємо. Самим стимулювати таку роботу може бути небезпечно, йдемо за процесом дитини.
14. Важливо пропонувати те, що допоможе впоратися з напругою – простіше за все - це тілесні ігри. Стрес має тілесну природу.
15. Важливо пам'ятати, що травматичний досвід провокує регрес. Нехай нас не обманює зріст та вік дитини, ми можемо сміливо віднімати кілька років.
ПОРЯДОК РОБОТИ ДЛЯ ДОРОСЛИХ ТА ДІТЕЙ
Стабілізація:
1. Будь-які методи роботи, у будь-якій парадигмі – про безпечний, захищений простір.
Створювати його з подушок, матраців, ковдр, коробок, паперу, олівців, склянок, одягу.
2. Контакт із землею (якщо зараз можна садити рослини, робити щось із природних матеріалів – чудово).
3. Тілесні практики – м'язова релаксація, будь-які тілесні ігри, мімічна гімнастика.
4. Своя власна сила. У чому твоя супер-сила? Що тобі зараз допомагає?
5. Контакти з іншими.
6. Робота з емоціями.
ВАЖЛИВІ ІДЕЇ ДЛЯ РОБОТИ
Якщо дитина сама не розповідає про те, що відбувалося – будьте дуже дбайливими, не потрібно її провокувати. Якщо сама починає розмову – підтримуйте.
Для тих, хто був змушений залишити будинок - важливо малювати, робити тварин – які мають будиночок – панцир (равлики, крабики, рачки), робити будиночки з кубиків, лего, оригамі.
Можливо, залишати іграшки – де б була сім'я. Або робити з паличок для морозива або ложках іграшки (малювати на них), оригамі.
Образи стійкості – земля, гори, будинок, робота з камінням
Робота з матеріалами, які можна проконтролювати – каміння, фломастери, крейда, ручки, воскова пастель, глина, пластилін, який не розтікається, а має форму. Каміння. Нитки, тканини, якими можна обмотувати щось.
Вода (річки, рідина) – не для всіх зараз терапевтичні. Але образ води, що все змиває, для вірян – святої води, яка всередині й зовні змиває напругу, страхи та біль – будуть чудовими
Будь ласка, будьте дуже обережні у роботі з аквареллю – це матеріал, що пробуджує, посилює емоції. Вона буде потрібна, але, можливо, згодом.
Якщо ви використовуєте картинки, вирізки з журналів – бажано, щоб малюнки мали відчуття кордонів – щоб було обведення або чіткий контур. Ідеально – якщо ви надаєте дітям та дорослим вибір.
Ми мали досвід, коли психолог запропонувала в роботі з дітьми образ літака, і це спровокувало панічну атаку у дівчинки з Харкова. А одяг у камуфляжному забарвленні спровокував істерику у хлопчика – переселенця. Усе, що стосується теми війни, якщо не сама дитина обирає – може стати тригером для найсильніших реакцій.
Зараз чудово – вчити дітей в'язати, готувати, долучати до приготування їжі. Будуть помічними будь-які ремесла.
Всім, хто стає опорою для інших – дорослих та дітей – дуже – дуже – дуже важливо дбати про себе.
📣Навчально-методичний посібник «Профілактика деструктивної поведінки підлітків»,
що отримав Гриф Міністерства освіти і науки України!
📌 Підлітковий період життя людини є найбільш буремним та ризикованим, особливо актуальним це стає у воєнний час, коли підлітковий бунт накладається на складні життєві обставини та соціально-економічну кризу у наслідок військової агресії.
Деструктивна поведінка може як безпосередньо призвести до виникнення у підлітків фізичних і психічних травм та захворювань, труднощів у взаємодії з оточенням, конфлікту із законом, так і негативно вплинути розвиток дитини в цілому. Водночас, часто така поведінка підлітків є також і відповіддю на ті складні обставини життя, в яких дитина опинилася та зростає, криком про допомогу, про потребу у розумінні, підтримці, безпеці, захисті.
☝️Саме знання про проблему деструктивної поведінки підлітків, індикатори та можливі фактори впливу на формування такої поведінки і її наслідки є важливими для ефективного проведення соціальної та соціально-психологічної роботи у процесі попередження її розвитку.
🤝 Аби предметно висвітлити проблему деструктивної поведінки підлітків команда науковців, викладачів вищих навчальних закладів, що готують психологів та соціальних педагогів і вивчають означену проблематику, з Київський національний університет імені Тараса Шевченка, Київський Університет Імені Бориса Грінченка, Національний університет "Києво-Могилянська академія", Інститут інформаційних технологій і засобів навчання НАПН України разом з практиками, які щодня працюють з підлітками та їхніми сім’ями, та за підтримки UNICEF Ukraine створили посібник, про який йде мова.
📘 Робота над матеріалами була розпочата задовго до повномасштабного вторгнення росії в Україну у лютому 2022 року. Попри всі обставини ми фіналізували напрацювання та готові презентувати навчально-методичний посібник, в матеріалах якого ви знайдете більше про такі явища та їх профілактику, як:
🔹 деструктивна поведінка як явище;
🔹 булінг та кібербулінг;
🔹 зловживання інтернетом та інтернет-залежність;
🔹 суїцидальна поведінка;
🔹 паркур, руфінг, зачепінг.
📝 Після кожного розділу посібника є тестові питання, які допоможуть ще раз переосмислити розглянутий матеріал та закцентують вашу увагу на головному.
Посібник, передовсім, може бути корисним та сприяти підвищенню відповідних компетентностей:
🟢 класних керівників;
🟢 практичних психологів;
🟢 соціальних педагогів;
🟢 студентів вищих навчальних закладів;
🟢 ювенальних поліцейських;
🟢 шкільних офіцерів поліції;
🟢 представників зацікавлених державних та громадських організацій тощо.
❗️Навчально-методичний посібник отримав Гриф МОН «Схвалено для використання в освітньому процесі».
🔗 Посібник доступний за посиланням: https://bit.ly/3aiFUzb
Скоро також стануть доступними онлайн-курси, створені на основі матеріалів посібника.
________
Видання посібника стало можливим у межах проєкту «Попередження і подолання насильства щодо дітей та підтримка реформи системи правосуддя для дітей», що реалізується ГО «Всеукраїнський громадський центр «Волонтер» за підтримки Представництва Дитячого фонду ООН в Україні (ЮНІСЕФ) в Україні.
Допомога для дітей та батьків, щоб впоратися з труднощами – Ukraine Parenting
Враховуючи велику кількість людей, які виїжджають з України, ризик торгівлі дітьми та їх експлуатації як ніколи високий. Саме тому команда експертів з питань батьківства (базована в Оксфордському університеті) невпинно працює над створенням та поширенням матеріалів для батьків та опікунів.На платформі Ukraine Parenting, яка розроблена спільно з WHO, UNICEF, UNODC, Parenting for Lifelong Health, Global Partnership to End Violence, CDC та World Without Orphans батьки можуть знайти доказові поради, які допоможуть зберегти життя, безпеку та здоров’я дітей. Також там можна знайти рекомендації щодо запобігання сексуальному насильству над дітьми.Поради доступні 16-ма мовами.
Вебсайт: ресурси у форматі PDF для завантаження та поширення;
Google Drive: ресурси у форматах PDF та JPG для друку та поширення, версії PDF та JPG для поширення в соцмережах, QR-коди для переходу на вебсайт, поради стосовно батьківства на основі віри, інші ресурси з питань батьківства від UNICEF та UNODC;
YouTube: короткі відео-поради українською, російською та англійською мовами.
На сайті MH4U у розділі “Корисні матеріали” ви також можете знайти таблички з порадами від Ukraine Parenting:
Дієва допомога дітям при тривозі та стресі
Корисні техніки візуалізації, які допоможуть дітям швидко впоратися із занепокоєнням і внутрішнім напруженням.
Сучасні діти часто відчувають сенсорне перевантаження. З раннього віку їх оточує велика кількість інформації й розваг: телебачення, фільми, відеоігри, Інтернет, мобільні телефони та багато іншої техніки. Оскільки нові технології стали популярним засобом розваги, вони перевантажують наші почуття, обмежують живе спілкування й коло інтересів.
Хоча батьки можуть обмежувати доступ своїх дітей до комп'ютера, діти все одно схильні до впливу величезної кількості інформації й технологій. Надмірна захопленість технологіями призводить до того, що ми втрачаємо зв'язок із собою й один з одним.
Попри наші зусилля створити збалансований стиль життя, стрес усе одно переслідує нас у повсякденному житті. Ми всі страждаємо від перезбудження й жорстких графіків. І наші діти – не виняток. Батьки можуть навіть не усвідомлювати, наскільки їхні діти схильні до стресу.
Світ став складнішим, і джерелами стресу для дитини тепер стає не тільки школа й конфлікти з однолітками. У розпорядженні дитини безліч занять, яким вона присвячує свій вільний час. Дитина перебуває під впливом негативної інформації зі ЗМІ та Інтернету про стихійні лиха, війни тощо. Усе це викликає в неї тривожність і стрес. Тому немає нічого дивного в тому, що в дітей і підлітків останнім часом почастішали тривожні розлади.
Діти, особливо маленькі, не можуть так легко розпізнавати стрес і тривогу, як дорослі. Вони не розуміють, що причина їхнього головного болю, болю в животі, напруження або дратівливості – тривожний стан. У відповідності з віком і недостатньо розвиненими когнітивними здібностями дитині складно розуміти свої емоції, тому що для неї це поки ще занадто абстрактне поняття. Дитина розуміє, коли вона щаслива або засмучена, але розчарування, фрустрацію, смуток або тривогу їй усвідомити важко.
Оскільки почуття можуть збити дитину з пантелику, вміння розпізнавати їх допоможе справлятися з важкими ситуаціями. Розвинути самосвідомість і опанувати свої почуття дитині може допомогти техніка усвідомленості. З нею дитина можна познайомитися вже в ранньому віці.
Переваги керованої уяви
Одна з кращих технік усвідомленості для дітей – управління уявою. Це медитативна техніка, яка використовує візуалізацію й уяву, щоб допомогти усвідомити зв'язок між тілом і психікою. Діти можуть легко оволодіти управлінням уявою й оздоровлюватися за його допомогою, тому що уява в них розвинена від природи. Уява яскравих картин може стати для дитини способом побороти стрес, біль або складні почуття. Це також ефективний спосіб зблизитися з дитиною, оскільки, оволодіваючи даною технікою, вона вчиться чути свій внутрішній голос і зцілювати себе.
Управління уявою можна використовувати для різних потреб дитини. Воно допоможе знизити рівень стресу, впоратися з безсонням, занепокоєнням перед контрольною роботою, нездужанням, пов'язаним з небажанням дитини йти до школи, іншими проблемами. Дана техніка також допомагає розвивати навички управління емоціями, підвищувати самооцінку, розвивати творчий потенціал і зміцнювати імунну систему.
Управління уявою вважається визнаним засобом боротьби з такими серйозними проблемами, як тривожність, депресія, погана здатність до навчання, синдром дефіциту уваги тощо. Його застосовують, щоб підготувати пацієнтів до хірургічної операції або терапевтичних процедур.
Сьогодні управління уявою отримало визнання в медичних і наукових колах як альтернативний терапевтичний метод. За даними одного дослідження, даний метод значно знижує хронічний біль у животі в дітей. У дослідженні взяли участь 30 дітей, які страждають на хронічний біль у животі. Протягом восьми тижнів вони застосовували техніку керованої уяви, прослуховуючи записи на компакт-диску. В результаті значне полегшення болю спостерігалося у 63,1 % членів експериментальної групи та у 26,7 % членів контрольної групи.
Діти, які брали участь в експерименті, проявили позитивне ставлення до даної техніки – всім без винятку настільки сподобалося прослуховування компакт-дисків із вправами з управління уявою, що діти хотіли продовжити навчання даної техніки.
Інше дослідження показало, що практика управління уявою сприяє створенню нових нейронних зв'язків і позитивної поведінки. Людський мозок не розрізняє реальні й уявні події. Коли ми подумки уявляємо будь-яку ситуацію, мозок виділяє гормони, які відповідають нашим почуттям з приводу даної події або людини. Наприклад, спогад про суперечку з ким-небудь сприяє виділенню гормонів стресу.
Концентрація на образі улюбленої людини або радісній події призводить до підвищення рівня гормонів щастя – ендорфінів і серотоніну. Від цього підвищується тонус і настрій. Суть управління уявою полягає в тому, що мозок уявляє позитивні образи, які зцілюють, це допомагає розвивати навички управління емоціями та формує нові моделі поведінки.
Концентруючись на поставленій меті та створюючи потрібний образ власного «Я», ми створюємо нові нейронні зв'язки, які допомагають змінювати поведінку. Дана техніка протягом багатьох років використовується в спорті для формування впевненості в собі й поліпшення результатів.
З чого почати
Заняття з управління уявою проходить за певним сценарієм, який читається дорослою людиною або слухається в запису. Сценарій для дитини – це свого роду орієнтир на шляху до її потреб. Як тільки ви краще познайомитеся з процесом управління уявою, то зможете привести сценарій у відповідність із власними потребами або створити свій власний, який підійде дитині. З'ясуйте, які із запропонованих сценаріїв підійдуть дитині найкраще.
Заняття з управління уявою повинні проходити в спокійній обстановці, без телебачення й електроніки. Спокійна музика, що сприятиме розслабленню, допоможе відволіктися від навколишнього шуму. Коли щоразу вмикати одну й ту ж мелодію, це буде допомагати тілу розслабитися. Перш ніж рухатися за сценарієм, поясніть дитині сенс вправи, щоб їй було комфортніше й вона змогла глибше зануритися в процес.
Для підготовки до управління уявою варто також використовувати глибоке дихання й поступове розслаблення. Багато з цих технік використовуються в сценаріях управління уявою. Знайомлячи дитину з цією технікою, насамперед потрібно створити для неї безпечний простір.
У процесі занять дитина подорожує прекрасними спокійними місцями, які створила вона сама, місцями, у які вона буде повертатися щоразу, коли захоче. У цій подорожі в дитини є особистий провідник – людина, тварина або духовна сутність. Провідник допомагає дитині зустрітися з власною мудрістю й цілющими силами.
Допомагаючи дитині рухатися сценарієм, важливо дозволити їй отримати власний внутрішній досвід, тому дайте їй можливість усвідомити побачене. Щоб отримати максимальну перевагу від занять з управління уявою, виконуйте вправи кілька разів на тиждень протягом декількох місяців. Якщо дитина страждає на специфічні проблеми або розлад, найкраще займатися щодня. Пропонуємо кілька ідей для сценарію.
Сценарій «Великий білий дім»
Даний сценарій допомагає дітям і підліткам досягати мети та справлятися з повсякденним стресом. Уявіть, що ви йдете довгим білим пляжем. Ви чуєте крики чайок і шум хвиль. Ваші ноги занурюються в теплий білий пісок. Ви відчуваєте себе спокійно й мирно. Дме теплий морський вітер. Сонце яскраво світить, зігріваючи вас. Ви шукаєте тихе комфортне місце. Ви відчуваєте, що цей пляж – ваш, тільки ваш.
Ви зупиняєтеся й дивитеся на безкрайній океан. Ви бачите, як переливаються різними кольорами хвилі. Ви бачите піну на гребенях хвиль. Хвилі, які накочуються на берег, схожі на дихання Землі. Океан... Океан... Знову й знову хвиля за хвилею. Ви відчуваєте силу океану та Землі.
Ви бачите перед собою великий білий будинок. Він вабить вас. Будинок виглядає як храм або маленький замок. Ви йдете до нього, ви зацікавлені та сповнені сил. Ви підходите до будинку й бачите, що його двері відчинені. Ви з цікавістю заходите всередину. Ви відчуваєте себе спокійно й мирно.
Ви заходите з сонячного пляжу в прохолоду цього прекрасного будинку й опиняєтеся у великій вітальні. У ній багато рослин і картин. Перед вами – красиві мармурові сходи. Ви відчуваєте, що хочете пройти вгору. Ви усвідомлюєте, що весь цей час у вас за плечима був важкий рюкзак. Він наповнений вашими турботами, занепокоєнням і негативними почуттями. Довгий час ви носили цей рюкзак і відчуваєте, як він тисне зараз на вас своєю вагою. Ваші плечі болять, ваша спина дуже напружена від цих почуттів.
Ви повільно знімає рюкзак з усіма своїми тривогами й турботами. Ви відчуваєте себе вільними. Тепер ви можете легко піднятися сходами. З кожною сходинкою ви почуваєтеся все легше, щасливішими та спокійнішими. З кожним кроком ви стаєте все ближче до абсолютного комфорту й радості. Комфорт і радість живуть усередині вас, і тепер ніщо не завадить вам відчувати їх.
Угорі сходів ви відчуваєте себе сильними і впевненими в собі. Там відчинене велике вікно. Навпроти вікна стоїть велике біле зручне крісло. Ви сідаєте в крісло й дивитеся у вікно, милуючись океаном. Це ваш час. Ви сидите в своєму кріслі й дивитеся у вікно свого будинку. Ви дихаєте м'яким морським повітрям і розумієте, що ви вдома.
Сценарій «Чарівна мушля»
Цей сценарій ефективний для маленьких дітей. Він допомагає впоратися з тривогою й занепокоєнням. Розташуйтеся зручно. Закрийте очі, зробіть глибокий повільний вдих. З кожним видихом ваше тіло розслабляється.
Уявіть, що ви перебуваєте на пляжі. Намалюйте пляж у своїй уяві. Згадайте пляж, на якому ви були, або придумайте його. Відчуйте пісок під ногами. Ваше обличчя відчуває сонячне тепло. Озирніться навколо. Перед вами - безкрайній срібно-блакитний океан. Іскри сонця танцюють на поверхні хвиль, як маленькі зірочки.
На піску ви бачите найпрекраснішу мушлю, яку коли-небудь бачили. Ви піднімаєте її. Мушля тепла та гладенька на дотик. Відчуйте її форму у своїх руках. Це чарівний витвір природи. Ви можете розповісти їй свої таємниці, і мушля їх збереже. Ви можете також розповісти мушлі про те, що вас турбує. Розкажіть їй про свої проблеми – неважливо, великі вони чи дрібні. Мушля хоче почути про всі ваші тривоги.
Як тільки ви розповісте мушлі про свої проблеми, вона перетворить ваші негативні почуття в позитивні. Піднесіть її до губ. Подумки розкажіть їй про свої тривоги й бажання. Більше ніхто не дізнається про це – тільки ви й мушля. Ваші слова потраплять в середину мушлі. Вона забирає всі ваші тривоги.
Від вас ідуть негативні почуття й ніколи більше до вас не повернуться. Мушля змушує їх зникнути. Це справжнє диво! Ваші негативні почуття йдуть! Ви закриваєте мушлю, відчуваєте спокій і щастя. Ви в повному спокої. Відчуйте це просто зараз.
Ви можете уявити вашу мушлю в будь-який момент, коли будете відчувати негативні емоції, і вам необхідно буде заспокоїтися. Ваша мушля завжди буде чекати вас у вашій уяві.
Якщо ви будете на морському узбережжі, можете знайти справжню чарівну мушлю. Як ви її впізнаєте? Просто серед усіх морських мушель знайдіть ту, яка найбільше схожа на чарівну. Замість мушлі можна використовувати «чарівний» камінь. Знайдіть його в саду або на вулиці.
Можете також класти «чарівну мушлю» або камінь під подушку, щоб позбутися нічних жахів і безсоння. У нашому метушливому світі усвідомленість і управління уявою - справжній подарунок, який ви можете подарувати своїй дитині. Коли діти дорослішають і зіштовхуються з новими труднощами, управління уявою залишається для них способом справлятися зі стресом і ставати мудрішими.
Деякі корисні посилання для використання в роботі психологічної служби школи:
1. «Казкотерапія в роботі психолога» (https://youtu.be/PikGps6oGqU).
2. «Запобігання та протидія проявам домашнього насильства: діяльність
закладів освіти. Системний підхід» (https://youtu.be/wb0_h4FUdB8).
3. «Сила і руйнівна дія страхів. Частина ІІ» (https://youtu.be/aX9UPFgtcvw).
4. «Вплив психологічної травми на тіло людини»
(http://youtu.be/npITLw4s20Y).
5. «Сила і руйнівна дія страхів» (https://youtu.be/ZXYqZIT0VVU).
6. «Сексуальне насильство, як воєнний злочин. Психологічний аспект
надання допомоги постраждалим» (https://youtu.be/_Flb_MuiMbU).
7. «Мандала в роботі психолога» (https://youtu.be/WPhboj67AI4).
Для фахівців психологічної служби : **Українським науково-методичним центром** практичної психології і соціальної роботи **розроблено методичні рекомендації **
## ☑️**«Застосування діагностичних мінімумів у діяльності працівників психологічної служби»**,
які** розміщені** **на вебсайті ДНУ «ІМЗО» **
[Психодіагностична робота – Інститут модернізації змісту освіти (imzo.gov.ua)](https://imzo.gov.ua/psyholohichnyj-suprovid-ta-sotsialno-pedahohichna-robota/informatsijna-baza-psyholohiv-ta-sotsialnyh-pedahohi/navchalno-metodychni-materialy-dlya-psyholohiv/psyhodiahnostychna-robota/)
***Запропонований перелік діагностичного інструментарію допоможе фахівцям психологічної служби у доборі необхідних методик залежно від предмету дослідження
Посібник із психологічної підтримки для вчителів та дітей у часи війни
Посібник «Коли світ на межі змін: стратегії адаптації. Психологічна підтримка вчителів та дітей у часи війни» стане у пригоді вчителям, соціальним педагогам та психологам. Матеріали можуть бути використані для проведення уроків та тренінгів.
Завантажуйте посібник за посиланням bit.ly/3PlPtfb.
Докладніше: bit.ly/3QCZENK
Методичні рекомендації щодо психологічних аспектів організації освітнього процесу в умовах воєнного стану
https://www.schoollife.org.ua/psyholohichni-aspekty-organizatsiyi-osvitnogo-protsesu-v-umovah-voyennogo-pislyavoyennogo-stanu/
Блог з цікавими і корисними матеріалами
https://educationpakhomova.blogspot.com/2022/08/blog-post_21.html?spref=fb&m=1
У 2022/2023 навчальному році пріоритетними напрямами освітньої діяльності є організація навчальної діяльності здобувачів освіти в умовах воєнного стану та просвіта з питань безпеки учасників освітнього процесу.
Фахівцями ДНПБ України ім. В.О. Сухомлинського НАПН України підготовлено добірку корисних інтернет-ресурсів до нового нанавчального року
Вчимося жити в безпеці"
(http://dnpb.gov.ua/ua/?exhibitions=31799)
та добірку актуальних інтернет-ресурсів
Вчимося жити в безпеці" (http://dnpb.gov.ua/ua/?exhibitions=31799) та добірку актуальних інтернет-ресурсів „Школа в умовах воєнного стану" (http://dnpb.gov.ua/ua/?exhibitions=31796)
Методика незакінчених речень (розроблена Л. Пономаренко)
Фронтальне опитування учнів за методикою незакінчених речень.
Я радію, коли ...
Якби я міг (могла) ...
У школі я завжди ...
Мені цікаво...
Хотів(ла) б я ...
Мені неприємно, коли ...
Якби в школі ...
На мою думку, мені заважає ...
Майбутнє здається мені ...
Я відчуваю, що ...
Я ображаюся, якщо ...
Коли мене не розуміють ...
Я хотів(ла) би позбутися ...
Мої успіхи в школі ...
Дорослі завжди ...
Найбільше я боюся ...
Коли я стану дорослим (ою) ...
Моя мета ...
Моя мама думає, що я ...
Краще було б ...
Аналіз відповідей допомагає краще зрозуміти переживання, труднощі, зони конфліктів, особливості сприйняття «світу дорослих» і ціннісні орієнтації дітей цього віку.
9 МЕТОДИК ДЛЯ ДІАГНОСТИКИ ТРИВОГИ ТА ТРИВОЖНОСТІ
✅Шкала оцінки рівня реактивної (ситуативної) та особистісної тривожності Ч.Д. Спілбергера – Ю.Л. Ханіна.
Методика є інформативним способом самооцінки рівня тривожності в даний момент (реактивна тривожність, як стан) і особистісної тривожності (як стійка характеристика людини). Розроблена Ч.Д. Спілбергером і адаптована Ю.Л. Ханіним.
🔸Посилання: https://mozok.ua/depressiya/testy/item/2703-shkala-trivogi-splbergera-STAI
✅Коротка шкала тривоги, депресії та ПТСР.
Шкала призначена для первинного скринінгу перерахованих симптомів у осіб, що пережили різного виду психічні травми.
🔸Посилання: https://mozok.ua/depressiya/testy/item/2705-korotka-shkala-trivogi-depres-ta-ptsr
✅Госпітальна шкала тривоги і депресії (HADS).
Шкала розроблена A.S. Zigmond і R.P. Snaith у 1983 р. для виявлення та оцінки важкості депресії і тривоги в умовах загальномедичної практики. Переваги даної методики полягають у простоті застосування і обробки (заповнення Шкали зазвичай триває 2-5 хвилин), що дозволяє рекомендувати її до використання у загальносоматичній практиці для первинного виявлення тривоги і депресії у пацієнтів. Опитувальник застосовується для осіб віком від 17 років.
🔸Посилання: https://mozok.ua/depressiya/testy/item/2711-gosptalna-shkala-trivogi--depres-HADS
✅Шкала проявів тривоги Тейлор.
Дана методика призначена для вимірювання проявів тривожності. Затвердження для тесту відібрано з опитувальника MMPI.
🔸Посилання: https://infopedia.su/18x132a2.html
✅Шкала тривоги Бека.
Клінічна тестова методика, призначена для попередньої оцінки ступеня вираженості тривожних розладів у широкого кола осіб: молодих людей від 14 років, зрілих та літніх, контингету клініки та при скринінгових дослідженнях. Зазвичай шкалу використовують при профоглядах, коли необхідно виділити контингент, який потребує більш детального обстеження та консультації фахівця.
🔸Посилання: https://uccbt.com.ua/test/depresiya-i-stres/shkala-tryvogy-beka/
✅Опитувальник з генералізованої тривоги - GAD-7.
Шкала GAD-7 – особистісний опитувальник для оцінки рівня тривожності та скринінгу генералізованого тривожного розладу (ГТР). Додатково може застосовуватися для скринінгу панічного розладу, соціофобії та посттравматичного стресового розладу.
🔸Посилання: https://cbt-therapist.net/GAD-7
✅Шкала тривоги Гамільтона (HAM-А).
Клінічна рейтингова шкала, призначена для вимірювання вираженості тривожних розладів у дітей, підлітків і дорослих. Орієнтовний час виконання – 10-20 хвилин.
Її заповнення відбувається у процесі напівструктурованого інтерв'ю, під час якого фахівець у тому числі збирає анамнестичні дані та спостерігає за поведінкою чи іншими невербальними проявами досліджуваних психопатологічних феноменів. Не слід пред'являти шкалу пацієнтові/клієнтові і ставити йому прямі запитання.
🔸Посилання: https://clincasequest.academy/ham-ahars/
✅Тест рівня шкільної тривожності Філіпса (School Anxiety Scale, SAS).
Методика дозволяє визначити загальний рівень шкільної тривожності, а також вивчити характер переживання тривожності, пов'язаної з різними областями шкільного життя. Методика призначена для роботи з дітьми молодшого та середнього шкільного віку, оптимальне застосування у 3-7 класах середньої школи.
🔸Посилання: https://naurok.com.ua/test/ocinka-rivnya-trivozhnosti-test-shkilno-trivozhnosti-filipsa-172810.html?__cf_chl_tk=W554LQ4twh3hlZ_B_Wpel2lOOYqfnQXYBAXvYyiRIIU-1663618002-0-gaNycGzNCT0
✅Шкала явної тривожності для дітей (CMAS).
Методика призначена для виявлення тривожності щодо навчання у дітей 7-12 років. Шкала була розроблена американськими психологами на основі шкали тривожності Тейлора, призначеної для дорослих. Як і в дорослій методиці, питання було відібрано з опитувальника MMPI. Крім того, дитячий варіант доповнено контрольною шкалою, що виявляє тенденцію давати відповіді, що соціально схвалюються.
🔸Посилання: https://xreferat.com/77/1658-3-osobist-sna-trivozhn-st-molodshih-shkolyar-v.html
Методика вивчення мотивації в першокласників (за М. Р.
Гінзбургом)
Для
шестирічних дітей найхарактернішими є такі мотиви: навчально-пізнавальний мотив
(заснований на пізнавальній потребі); широкі соціальні мотиви, підґрунтям яких
є розуміння суспільної необхідності навчання; позиційний мотив (пов’язаний із
прагненням посісти нове місце у взаєминах з оточуючими); зовнішні мотиви щодо
самого навчання (наприклад, підпорядкування вимогам дорослих та ін.); ігровий
мотив, неадекватно перенесений на нову навчальну сферу; мотив здобуття високої
оцінки.
В
основі методики — принцип персоніфікації мотивів. Дітям пропонують послухати
невелику оповідь, у якій кожний із досліджуваних мотивів є особистою позицією
одного з персонажів.
Методика
індивідуальна.
Інструкція
Учитель.
Зараз я прочитаю тобі оповідь. Хлопчики (дівчатка) розмовляли про школу. Перший
хлопчик (дівчинка) сказав (сказала): «Я піду до школи тому, що мене мама
примушує. А якби не мама, я б до школи не ходив (не ходила)». (Учитель
демонструє картинку, що характеризує зовнішній мотив.)
Другий
хлопчик (дівчинка) запевнив (запевнила): «Я піду до школи тому, що мені
подобається вчитися, готувати домашні завдання. Навіть якби школи не існувало,
я б однаково вчився (вчилася)». (Учитель демонструє картинку, що характеризує
навчальний мотив.) Третій хлопчик (дівчинка) зауважив (зауважила): «Я хотів би
(хотіла б) піти до школи тому, що там весело й багато школярів, з яким можна
гратися». (Учитель демонструє картинку, що характеризує ігровий мотив.)
Четвертий
хлопчик (дівчинка) повідомив (повідомила): «Я піду до школи тому, що я дорослий
(доросла). У школі я почуватимуся таким (такою), а в садочку я почуваюся
дитиною». (Учитель демонструє картинку, що характеризує позиційний мотив.)
П’ятий хлопчик (дівчинка) сказав (сказала): «Я прагну піти до школи тому, що
потрібно вчитися. Без навчання жодної справи не зробиш, а навчишся — можеш
стати будь-ким, здійснити свою мрію». (Учитель демонструє картинку, що
характеризує соціальний мотив.)
Шостий
хлопчик (дівчинка) запевнив (запевнила): «Я прагну ходити до школи, щоб
отримувати відмінні оцінки». (Учитель демонструє картинку, що характеризує
мотив оцінки.)
Після
прочитання оповіді вчитель ставить дитині такі запитання:
- Хто з них правий? Чому?
- З ким із них ти хотів би
вчитися? Чому?
Діти
послідовно тричі обирають відповіді. Якщо їх зміст дитині недостатньо
зрозумілий і прозорий, їй нагадують оповідь, знову показують відповідні
картинки.
Обробляння
результатів
Відповіді
дитини (обрання дитиною конкретної картинки) експериментатор занотовує у
таблицю й оцінює:
- зовнішній мотив — 0 балів;
- навчальний мотив — 5 балів;
- позиційний мотив — 3 бали;
- соціальний мотив — 4 бали;
- мотив оцінки — 2 бали;
- ігровий мотив — 1 бал.
Необхідно
підрахувати, скільки балів отримано окремо за кожним мотивом. Контрольний вибір
збільшує кількість балів відповідного вибору.
Мотивацію
навчання, що домінує, діагностують за найбільшою кількістю балів. Водночас
дитина може керуватися й іншими мотивами. Про несформованість мотивації свідчить
відсутність переваг, тобто різне ставлення до навчання в різних ситуаціях.
Проективна методика «Школа звірів» (за Т. О. Нєжновою)
Ця
методика допомагає виявити шкільні неврози на початковій стадії розвитку,
з’ясувати причини й способи їх коригування.
Атмосфера
доброзичливості й відсутність оцінних суджень під час малювання сприяють тому,
що дитина розкривається глибше. До того ж малювання для молодших школярів є
звичним
і цікавим заняттям. Аналізування зображеного дає можливість зробити деякі припущення
щодо труднощів, що виникли в дітей у процесі навчальної діяльності. Однак цю
методику можна застосовувати не тільки на етапі адаптації до школи, але й у
старшому віці — під час роботи з виявленими труднощами учнів на різних уроках,
у навчальній діяльності та у спілкуванні з однокласниками й учителями. Можна
проводити як у груповий, так і в індивідуальній формі.
Оснащення: папір, кольорові олівці.
Попередня
підготовка
В
е д у ч и й. Зараз ми з вами вирушимо у
дивовижну подорож до чарівного лісу. Сядьте зручно, розслабтеся, заплющте очі.
Уявіть, що ми опинилися на сонячній лісовій галявині. Послухайте, як шумить
листя над головою. Відчуйте, як м’яка трава торкається ваших ніг. На галявинці
ви бачите «Школу звірів». Озирніться довкола.
- Які звірі вчаться в цій школі?
- А який звір у ній викладає?
- Чим займаються учні?
- А яким звіром ви уявляєте себе?
- Що ви відчуваєте?
Відчуйте
все це в собі. Ви можете залишитися на деякий час у цій «Школі звірів», поки я
лічитиму до 10, а потім розплющте очі.
Інструкція
В
е д у ч и й. Ви відвідали «Школу звірів». Візьміть олівці та папір і спробуйте
намалювати те, що там побачили.
(Діти
виконують завдання.)
Подивіться
уважно на свій малюнок і знайдіть на ньому ту тваринку, якою уявляєте себе.
Поруч із нею намалюйте хрестик («×») або напишіть літеру «я».
Інтерпретація
1.
Положення малюнка на аркуші.
Положення
малюнка ближче до верхнього краю аркуша трактується як висока самооцінка, як
невдоволення своїм положенням у колективі, недостатність визнання оточуючих.
Положення малюнка в нижній частині — непевність у собі, низька самооцінка. Якщо
малюнок розташований на середній лінії, то у дитини все в нормі.
2.
Контури фігур.
Контури
фігур аналізують за наявністю або відсутністю виступів (щити, панцирі, голки),
промальовуванням і затемненням ліній — усе це захист від оточуючих. Дитина є
агресивною, якщо малюнок виконано у гострих кутах; боїться або тривожиться —
якщо має місце затемнення контурної лінії; підозрілою — якщо поставлені щити,
заслони.
3.
Натиск.
Під
час оцінювання ліній необхідно звернути увагу на натиск. Стабільність натиску
свідчить про стійкість, слабкий натиск — про прояв тривожності, дуже сильний —
про напруженість. Про тривожність може свідчити розірваність ліній, наявність
обводів, сліди стирання.
4.
Наявність деталей, що відповідають органам чуття,— очі, вуха, рот.
Відсутність
очей свідчить про неприйняття інформації, зображення вух (особливо великих і
детально промальованих) — про зацікавленість в інформації, що стосується думки
оточуючих про себе. Відкритий, заштрихований рот — про легкість виникнення
страхів. Зуби — ознака вербальної агресії.
5.
Аналізування якості та взаємодії персонажів свідчить про особливості
комунікативних взаємин.
Значна
кількість персонажів, які перебувають у різних взаєминах одне з одним
(граються, вчаться та ін.), і відсутність ліній, що їх розділяють, свідчать про
сприятливі взаємини з однокласниками. Якщо ж ні, то це означає труднощі в
налагодженні контактів з іншими учнями.
6.
Характер взаємин між «твариною»-вчителем і «твариною»-дитиною.
Необхідно
простежити, чи відсутнє протиставлення між ними; як розташовані фігури вчителя
й учня одна щодо одної.
7.
Зображення навчальної діяльності.
За
відсутності зображення навчальної діяльності можна припустити, що школа
цікавить дитину позаурочними заходами. Якщо не зображені учні, учитель,
навчальна або ігрова діяльність,
на малюнку відсутні школа звірів або людей, можна припустити, що в дитини не
сформувалася позиція учня, вона не усвідомлює своїх завдань як школяра.
8.
Кольорова гама.
Яскраві,
життєрадісні відтінки свідчать про благополучний емоційний стан дитини в школі.
Похмурі кольори означають неблагополуччя й пригнічений стан.
Методика «Бесіда про школу» (за Т. О. Нєжновою)
Інструкція
Експериментатор
знайомиться з дитиною й запитує її, чи подобається їй у школі. Залежно від
відповіді, дитині ставлять перше запитання «Бесіди…».
Що
тобі подобається (не подобається) у школі найбільше? Що для тебе є
найцікавішим, привабливим, улюбленим у школі? Далі експериментатор каже: «Я
розповідатиму тобі маленькі
історії про тебе самого, проте це історії не про те, що з тобою вже траплялося,
а про те, що могло б статися, тому що це відбувалося з іншими. А ти
відповідатимеш мені, що б ти сказав або зробив, якби така історія трапилася з
тобою.
Уяви,
що сьогодні ввечері мама раптом скаже: «Люба моя дитино, адже ти в мене ще
занадто маленька, тобі складно ходити до школи. Якщо хочеш, я піду й попрошу,
щоб тебе відпустили
зі школи на місяць, на півроку, на рік. Хочеш?». Що ти відповіси мамі?
Уяви,
що мама так і вчинила (послухалася тебе або зробила по-своєму), домовилася і
тебе відпустили зі школи від завтра. Наступного ранку до школи йти вже немає
потреби — роби що
заманеться… Що б ти робив, чим би займався у той час, коли решта школярів
навчаються в школі?
Уяви,
що ти вийшов погуляти й зустрів хлопчика (дівчинку). Йому (їй) також
виповнилося шість років, але він (вона) ходить не до школи, а до дитячого
садочка. Він (вона) тебе запитує: «Що необхідно робити, щоб добре підготуватися
до першого класу?».
Що
ти порадиш?
Уяви,
що тобі запропонували вчитися так, щоб не ти відвідував школи, а навпаки — до
тебе щодня приходила б учителька й навчала б тебе одного всього, чого навчають
у школі. Ти погодився б учитися вдома?
Уяви,
що ваша вчителька зненацька виїхала у відрядження на цілий місяць. У класі
з’являється директор і повідомляє: «Ми можемо запросити до вас іншу вчительку
на цей час, а можемо попросити ваших матусь, щоб вони по черзі замінювали вашу
вчительку». Як вчинити краще: щоб викладала інша вчителька або щоб мами
заміняли вчительку по черзі?
Уяви,
що є дві школи — школа А и Б. У школі А за розкладом уроків у 1-му класі щодня
проводять уроки письма, читання, математики, а уроки малювання, музики,
фізкультури — не щодня.
А
у школі Б усе навпаки: щодня фізкультура, музика, праця, малювання, а читання,
письмо і математика — по одному разу на тиждень. Якій школі ти віддаси
перевагу?
У
школі А від першокласника суворо вимагають, щоб він уважно слухав учителя й
робив усе, що той говорить, не розмовляв на уроках, підводив руку, якщо є
потреба щось сказати або вийти. У школі Б не роблять зауважень, якщо підведешся
під час уроку, поговориш із сусідом, залишиш клас без дозволу.
У
якій школі ти хотів би навчатися?
Уяви,
що одного дня ти старанно працював на всіх уроках і вчителька похвалила:
«Сьогодні ти вчився дуже добре, просто чудово, я хочу особливим чином
відзначити тебе за таке гарне
навчання. Обирай сам — дати тобі шоколадку, іграшку або відмінну оцінку в
журнал поставити?». Що б ти обрав?».
Класифікація
відповідей
Перевага
у відповідях дитини категорії А свідчить про те, що її внутрішня позиція має
змістовний характер. Перевага категорії Б свідчить про орієнтування дитини на
дошкільні види діяльності, на формальне навчання.
Інтерпретуючи
отримані результати, необхідно пам’ятати, що оцінюють не тільки кількісні, але
й якісні показники. До них належать загальна поведінка дитини під час
тестування й інтерес, із яким дитина виконує кожне нове завдання, темп роботи й
готовність контактувати із експериментатором, а також стомлюваність та ін.
Проективні методики діагностики мотивації навчання
молодших школярів (методика малювання)
Методика
малювання має проективний характер, відбиваючи емоційне ставлення суб’єкта до
зображуваного. Її застосовують у патопсихологічній практиці для діагностики
будь-яких відхилень у психічному розвитку дитини, а також для діагностики
взаємин у родині та з іншими цілями. Зверніть увагу на один із варіантів
методики малювання для того, щоб діагностувати мотивацію навчання молодших
школярів.
Молодший
шкільний вік припадає на час «золотого століття дитячого малюнка», як його
визначив І. Шванцара, маючи на увазі дітей у віці від 5 до 10 років. Тому
закономірно застосовувати методику малювання для діагностики мотивації навчання
молодших школярів.
Застосовуючи цю методику малювання, не слід забувати про діагностичні
можливості методик цього типу. Поширеною є думка, що методики малювання не
можуть бути єдиними під час діагностики, адже багато чого залежить від уміння
школярів малювати й багатьох інших суб’єктивних причин. Тому цю методику
застосовують під час діагностики поряд з іншими методиками.
Розроблений
варіант методики малювання для діагностики мотивації навчання молодших школярів
рекомендуємо застосовувати з третьої чверті 1-го класу, оскільки від цього часу
учням починають виставляти оцінки. Ставлення школяра до навчання стає більш
важливим, що відбито в малюнку.
За
методикою школярам пропонують намалювати малюнки за темами «Про найцікавіше» й
«У школі». Для діагностики необхідно використати два малюнки — тому що,
по-перше, вони
свідчать про вміння школяра малювати; по-друге, можна порівняти два малюнки за
кольором, а отже, і точніше визначити емоційне ставлення до зображуваного;
по-третє, відображення
шкільної тематики в малюнку «Про найцікавіше» свідчить про виражене позитивне
ставлення до школи.
Для
діагностики мотивації навчання молодших школярів щодо кожного з визначених
показників використовували 2 види характеристик малюнків:
- формальні характеристики, що
виявляють емоційне ставлення учня до школи;
- змістовні характеристики, що
виявляють ставлення учня до навчання.
До
формальних характеристик належать такі:
- колір малюнка — темні, холодні
відтінки (темно-коричневий, синій та ін.) уважають проявом негативних
емоцій, тобто негативного ставлення до зображуваного, як і використання
ненаслідувального кольору, що не відповідає реальності; світлі, теплі тони
(жовтий, червоний та ін.) уважають проявом позитивних емоцій, тобто
позитивного ставлення до зображуваного;
- старанність промальовування
деталей малюнка — за позитивного ставлення зображуване учень прорисовує
старанно, за негативного — малює навмисно недбало;
- творче або формальне ставлення
до малюнка: динамічність малюнка, свобода його композиції, наявність
сюжету, його завершеність. Творче ставлення до малюнка визначають за
наявністю наведених вище характеристик. Воно свідчить про позитивне емоційне ставлення до зображуваного. Як додаткові можна використати такі характеристики для діагностики емоційного ставлення до зображуваного: - використання орнаментів і
симетричних композицій для виявлення позитивного ставлення;
- гіперболізація, перебільшення
реальних розмірів значущого елемента предмета.
Курс тілесних вправ для допомоги при постстресових розладах
За посиланням ви можете знайти онлайн папку з матеріалами ЮНІСЕФ з протимінною безпеки. Будь ласка, збережіть посилання та використовуйте матеріали у своїй роботі.
https://drive.google.com/drive/folders/1udJNZr1-5slPEiRRtFLP5R43mi0EW1Gg?fbclid=IwAR0CQ_25-l0JVoB7KeajVZTlrfOfZZjxe3uLbvVAAIWGU5Ku9gwI7rDCPQ4
За посиланням ви можете знайти онлайн папку з матеріалами ЮНІСЕФ з протимінною безпеки. Будь ласка, збережіть посилання та використовуйте матеріали у своїй роботі.
https://drive.google.com/drive/folders/1udJNZr1-5slPEiRRtFLP5R43mi0EW1Gg?fbclid=IwAR0CQ_25-l0JVoB7KeajVZTlrfOfZZjxe3uLbvVAAIWGU5Ku9gwI7rDCPQ4
Техніка «Моя сім'я в образі квітів» Л. Лебедєва (модифікація Е. Тараріна)
Мета: виявлення сприйняття дитиною себе в своїй сімейній системі.
Завдання:
✓ визначення суб'єктивної ролі кожного члена сім'ї з позиції дитини;
✓ визначення ставлення дитини до членів своєї сім'ї.
Інвентар: фарби (гуаш), пензлі, баночка для води, білий аркуш паперу (АЗ).
Час роботи: 40-60 хвилин.
Вікові рамки застосування: від 5 років і старше.
Алгоритм роботи:
Вступ. Дитині пропонується намалювати свою сім'ю у вигляді квітів (рослин, які не кольорів веселки). Важливо уточнити, що сім'я - це тільки люди, що живуть в даний час разом, а рід - це всі представники сімейної системи. В даному випадку ми малюємо сім'ю. Більше ніяких інструкцій дитина не отримує.
Основна частина
Малюнок сім'ї в образі квітів відображає емоційне самопочуття, уявлення про своє місце і роль в сім'ї, взаємодію між членами сім'ї.
Після створення малюнка дитині пропонується відповісти на питання:
• Що ти створив?
• Які почуття у тебе виникали, коли ти зображувала свою сім'ю на малюнку?
• Чи є на ньому ти?
• Як себе почуває твоя квітка?
• Які почуття викликає у тебе малюнок?
• В яких частинах тіла у тебе з'явилися відчуття, викликані малюнком?
• Які члени сім'ї тут зображені?
• Які почуття вони відчувають?
• Чи взаємодіють квіти?
• Чи є члени сім'ї, які проживають разом з тобою, але відсутні на малюнку?
• Яку ситуацію з твого сімейного життя ілюструє цей малюнок?
• Що ти здатна змінити?
Образи квітів на малюнку, їх розташування, оточення відображають реальну сімейну ситуацію і допомагають автору малюнка її усвідомити.
Образи квітів можуть відображати:
• поле квітів - стан життя в соціумі, що замінює сім'ю;
• ідеальна сім'я - та, яку автор малюнка хотів би мати;
• сім'я, в якій виріс або зараз живе людина.
Діагностичні рекомендації.
• Віддалено розташовані квіти, відсутність когось із членів сім'ї вказують на слабкі емоційні зв'язки, складність і напруженість у взаєминах дитини з цими людьми.
• «Зів'явші» квіти - зображення фізичного неблагополуччя або похилого віку людини.
• Якщо квіти поміщені в квітковий горщик, вазу або ростуть на клумбі, важливо прояснити, хто доглядає за цими квітами, від кого вони отримують турботу.
• Якщо деякі квіти розміщені на близькій відстані або ростуть з одного стебла, важливо уточнити, що для автора малюнка означає занадто близьке їх розташування.
• Наявність квітів різної висоти також може стати предметом для аналізу.
• Присутність в малюнку схожих кольорів, а також однакового кольору може говорити про емоційну близькість цих людей, їх схожості з позиції клієнта.
• У нормі малюнок зазвичай розташовується в центрі листа і займає практично весь вільний простір.
• Квіти можуть займати різний простір на аркуші (більший чи менший), це може бути пов'язано з тим, як клієнт сприймає той життєвий простір, який люди дозволяють собі займати в реальності.
• Якщо на малюнку присутні додаткові елементи, важливо уточнити у клієнта їх значення.
• В нормі клієнт зазвичай зображує квіти тієї місцевості, в якій пройшло його дитинство, або тієї, в якій він живе вже довгий час.
Перша психологічна допомога
Лист МОН
https://drive.google.com/file/d/1s0_zy-CZC9ZWDwoXfNjoI9k0vjxtcIol/view
Шановні колеги!
До розділу на Google-Диску Центру ***" Буклети" (збірник матеріалів)*** доданий матеріал наших колег та партнерів
- ВИКОРИСТОВУЙТЕ у роботі, допомагаючи та підтримуючи учасників освітнього процесу! Всім гарного та безпечного дня!
ТЕХНІКА рольової самоідентифікації "ТУТ і ЗАРАЗ" _ як інструмент управління стресом.
[https://drive.google.com/drive/folders/1dLQZ1zBwYAUKZ7Bqy5ZwOGfUYh_-ZBmj?usp=sharing](https://drive.google.com/drive/folders/1dLQZ1zBwYAUKZ7Bqy5ZwOGfUYh_-ZBmj?usp=sharing)
Структуровано про те, ЯК ВІДНОВИТИСЯ
[https://drive.google.com/drive/folders/1Ec_jlKdyO01wbpghmabYNll9yhT0QCMZ?usp=sharing](https://drive.google.com/drive/folders/1Ec_jlKdyO01wbpghmabYNll9yhT0QCMZ?usp=sharing)
4 техніки, які допоможуть впоратися зі страхом
[https://drive.google.com/drive/folders/186DrfT4_sSZTFm6gfTS88-__OJ288IGo?usp=sharing](https://drive.google.com/drive/folders/186DrfT4_sSZTFm6gfTS88-__OJ288IGo?usp=sharing)
✔️***БУТИ СОБІ ДРУГОМ - як стати підтримкою собі у складний час
[https://drive.google.com/drive/folders/1I1YgdgQF9ChcfMYmbVtX1ULHT2UkguYb?usp=sharing](https://drive.google.com/drive/folders/1I1YgdgQF9ChcfMYmbVtX1ULHT2UkguYb?usp=sharing)
✔️Що робити, якщо у близької людини ознаки депресії
[https://drive.google.com/drive/folders/1-dqUE1No_lvKWeg-8Vaa0u5qL1PuGmH0?usp=sharing](https://drive.google.com/drive/folders/1-dqUE1No_lvKWeg-8Vaa0u5qL1PuGmH0?usp=sharing)
Чому важливо дбати про психічне здоров'я
[https://drive.google.com/drive/folders/1JsUjVEHYfRWkaEwYv1gsJqMKEbvJdvZf?usp=sharing](https://drive.google.com/drive/folders/1JsUjVEHYfRWkaEwYv1gsJqMKEbvJdvZf?usp=sharing)
🔥Корисний маленький посібник для психологів, волонтерів
Посилання:
https://drive.google.com/file/d/1bI-QBhUrGUXiVeg2eR0b271uBq9w2pl9/view?usp=drivesdk
3 книги про надання першої психологічної допомоги
☘️ Перша психологічна допомога: посібник для працівників на місцях. Від International Medical Corps. Цей посібник, схвалений багатьма міжнародними організаціями, відображає сучасні наукові дані та загальну думку міжнародної професійної спільноти щодо
надання підтримки людям одразу після надзвичайно стресових подій.
☘️Перша психологічна допомога: Посібник для членів загону швидкого реагування Товариства Червоного Хреста України. У посібнику добре описані принципи надання першої психологічної допомоги та основні методи.
☘️ Перша психологічна допомога. Видання здійснено у партнерстві з українським інститутом когнітивно-поведінкової терапії. Воно адресоване не тільки психологам та соціальним працівникам, але й усім, хто може стикатися з надзвичайними ситуаціями, стихійними лихами та катастрофами або іншими масовими трагедіями: працівникам служби з надзвичайних ситуацій, лікарям та іншому медичному персоналу, медицини катастроф та й усім лікарям загальної практики, військовослужбовцям, волонтерам та багатьом іншим.
Книги за посиланням
https://drive.google.com/drive/folders/1E9IigUaV9wy-09JYGhyLc9xlI56ubdEV?usp=sharing
До Вашої уваги ще один коротенький довідник про психологічну допомогу в травматичних подіях🍂 Тут добре стурктуровано і розписано матеріал
Посилання на довідник: https://drive.google.com/file/d/1TfduAScvBvE6JF2NFODNzvjLIbiR9ZWg/view?usp=sharing
МЕТОД «BIBO» для надання першої психологічної допомоги цивільним (ізраїльський досвід) 🇺🇦🇮🇱
З погляду біології, у надзвичайній ситуації активізується діяльність ділянок мозку, відповідальних за виживання. Одночасно знижується активність лобової частини мозку, в результаті чого знижуються й когнітивні функції та загострюється почуття безпорадності.
🔸Мета мотоду «ВІВО» – нейтралізувати переживання, що виникають у надзвичайних ситуаціях.
🔹Чотири етапи моделі ґрунтуються на питаннях, покликаних повернути людині відчуття контролю над ситуацією:
1️⃣Орієнтованість у спілкуванні – покликана дати відчуття надійності (на противагу самотності), адже під час травмуючих ситуацій людина почувається безпорадною та самотньою.
✅Приклади: «Я з тобою», «Ми триматимемося поруч», «Я нікуди не піду», «Ми разом, ти не один».
2️⃣Ініціатива та спонукання (на противагу безпорадності). Ми звикли на цьому етапі заспокоювати людину та дати їй стакан води, проте цього не потрібно робити! Навпаки, потрібно спонукати людину до конструктивних кроків, які допоможуть їй перестати бути пасивною жертвою. Потрібно виходити із найпростіших дій та інструкцій, спонукаючи людину діяти самостійно, допомогати іншим та бути джерелом допомоги.
✅Приклади: «Збери всі сумки і постав убік», «Склади список номерів машин».
3️⃣Осмисленні питання (на противагу напливу емоцій). Спілкування має бути раціональним, а не емоційним. Не заохочуйте людину виражати свої почуття під час та після події, тобто не можна говорити: «Це нормально – бути заляканим; це нормально плакати» тощо.
✅Приклади: «Порахуй людей, які тут знаходяться». «Скільки часу ти чекаєш?» «Ти хочеш спершу попити чи подзвонити батькам?».
4️⃣Роз'яснення (на противагу розгубленості), осмислення події у контексті хронології, з акцентом на те, що подія залишилася в минулому. Потрібно постраждалим розповісти, що сталося саме у всіх трьох часах: що сталося, що відбувається зараз і що станеться незабаром. Це дозволяє зрозуміти хронологію.
✅Приклад: «Дві хвилини тому трапилася аварія, зараз приїхали рятувальні служби, вони надають допомогу. Найстрашніше позаду».
Посильная на відео-приклад даного методу: https://youtu.be/U4eRp8AzuTE
Посібники з медіаграмотності
https://mriemotadiemorazom.org/resources
## 🔰❗️ Шановні колеги! підбірка матеріалів!
✔️ **БЕЗКОШТОВНА психологічна допомоги та підтримки УКРАЇНЦЯМ**
* [https://drive.google.com/drive/folders/15KUqhmg1Hlnl-iKZ36t4dSdC_BFdYdQ7?usp=sharing](https://drive.google.com/drive/folders/15KUqhmg1Hlnl-iKZ36t4dSdC_BFdYdQ7?usp=sharing)
* [https://drive.google.com/drive/folders/1r4bNqAPY8IjskIXfFqfXooe47isb86ET?usp=sharing](https://drive.google.com/drive/folders/1r4bNqAPY8IjskIXfFqfXooe47isb86ET?usp=sharing)
✔️ **ЯК НАВЧИТИСЯ ПІДТРИМУВАТИ ЛЮДЕЙ_ 5 ПРАВИЛ, як підтримати людину і не нашкодити їй**
* [https://drive.google.com/drive/folders/1p3nHozUJ7TLjIllcOwKacXHePNulj6rr?usp=sharing](https://drive.google.com/drive/folders/1p3nHozUJ7TLjIllcOwKacXHePNulj6rr?usp=sharing)
✔️ ** ЯК ПЕРЕформувати свої негативні думки _ 6 ЕФЕКТИВНИХ СТРАТЕГІЙ **
* [https://drive.google.com/file/d/1hi9cD3FZozKYdRotC6nvl8oy3QmrzpU3/view?usp=sharing](https://drive.google.com/file/d/1hi9cD3FZozKYdRotC6nvl8oy3QmrzpU3/view?usp=sharing)
✔️ **10 методів _ ЯК ПРИВЕСТИ СЕБЕ ДО ЛАДУ**
* [https://drive.google.com/drive/folders/1D2edk5i_VV0nynuqRdJl2DCmzqp_7GNT?usp=sharing](https://drive.google.com/drive/folders/1D2edk5i_VV0nynuqRdJl2DCmzqp_7GNT?usp=sharing)
✔️ **Як навчити дітей _ СТРЕС-МЕНЕДЖМЕНТУ**
* [https://drive.google.com/drive/folders/1FIi-RUXYLcbwrdA08XDwxRGQG592me6K?usp=sharing](https://drive.google.com/drive/folders/1FIi-RUXYLcbwrdA08XDwxRGQG592me6K?usp=sharing)
## ДОСТУП ДО ВСЬОГО РОЗДІЛУ: БУКЛЕТИ (збірник)
https://drive.google.com/drive/folders/1mZ9SpOCnxGWK2qczAGmwwzaHVxisfv1V?usp=sharing
Психологічні хвилинки розроблені фахівцями психологічної служби у системі освіти України
Донецька область
Шамардіна Анна Володимирівна https://drive.google.com/file/d/1RqV_fWgMDtJpHvXs4crQD_NR0ez_tYRP/view?usp=sharing https://drive.google.com/file/d/1z0N7lh7U_KboHshgJ0crm7mUL43tsQCb/view?usp=sharing
Матушенко Олена Анатоліївна https://youtu.be/hVTqEEVUZaw https://youtu.be/hVTqEEVUZaw https://youtu.be/NHBEUdOaHg8 https://youtu.be/hguSKqCOJOM https://youtu.be/Ox_vERq7Gu4 https://youtu.be/nvT2vyWfa6I
Унгурян Лариса Георгіївна https://www.youtube.com/watch?v=xsERo72LJu8 https://www.youtube.com/watch?v=dC0_Q-oaUuY
Твердохліб Людмила
https://www.youtube.com/watch?app=desktop&v=ktKeIPQmXRA&feature=youtu.be
Сидоренко Вікторія Валентинівна Терех Ганна
https://drive.google.com/file/d/17SEvUsD_-V7KK5mb1sXsP1nDSII5m_Uh/view?usp=drivesdk
Київ
Доманська Оксана Олександрівна https://www.youtube.com/watch?v=jbZiqpLI_B8 https://youtu.be/G8SdLwKW1JA
Романенко Олена Іванівна
https://www.youtube.com/watch?v=eTu7o9qdVzQ&t=12s
Алєксєєнко Марина Віталіївна https://www.youtube.com/watch?v=tQrNeTGYpkQ https://www.youtube.com/watch?v=BzF3w0bwqj8
Гольцева Інна Михайлівна https://www.youtube.com/watch?v=4NjGc1QYur8 https://www.youtube.com/watch?v=Z3lHzbW4eQ4
Скобленко Наталія Ігорівна, Янчук Марія Василівна
https://www.youtube.com/watch?v=idL1fkIhSxU
https://www.youtube.com/watch?v=lWnDhWNJw0M
Кіровоградська область
Гриджук Надія Олександрівна https://www.youtube.com/watch?v=cSeKzUtprl4 https://www.youtube.com/watch?v=LqERsYGCpnw https://www.youtube.com/watch?v=hSmEmL6W010 https://www.youtube.com/watch?v=cRGZTT2ZwYc https://www.youtube.com/watch?v=PKZcnCe001A https://www.youtube.com/watch?v=EuPTMOo8wd0 https://www.youtube.com/watch?v=t07QmzRwn8Y Федорова Вікторія Федорівна
https://drive.google.com/file/d/1sfJIzLSomSkoNJV1aFim5R5Dn-OlTcOp/view?usp=sharing
https://drive.google.com/file/d/116M23UyPOHnQnmdwFOEDTna8TkOaGGR/view?usp=sharing
https://drive.google.com/file/d/17j0d9gxh9QhWnoCAQo1MbghVXYT31K1i/view?usp=sharing
Ланчуковська Ліна Анатоліївна https://www.youtube.com/watch?v=cIrQWwajEKs
Коваленко
Марина Вадимівна https://www.youtube.com/watch?v=BXk1eB7xCa4&t=11s Ларіонова Олена Миколаївна https://www.youtube.com/watch?v=-zeYLQZvD0I
Брайко Оксана Василівна https://www.youtube.com/watch?v=afHKj_U72ck Лизун Світлана Михайлівна
https://drive.google.com/file/d/1iB7rHR_gwGnFp0qc87gbD7PnpT4WmzMr/view
Суржко Ольга Миколаївна
https://www.youtube.com/watch?v=kiKA8B3JDS4
Хмельницька область
Шеремета Тетяна Петрівна https://youtu.be/AYpaRocfHGk https://youtu.be/V4DkcwnAoXk https://youtu.be/g5w0WoXt2PU https://youtu.be/bC5qQk-znp8 https://youtu.be/L_l9ZOcmlN0 https://youtu.be/MYIfofIC0ho https://youtu.be/OeKTxK6ssPU https://youtu.be/6ciiawoDKTU https://youtu.be/y-Gblnos27E
Воксар Оксана Андріївна https://www.youtube.com/watch?v=HgavoJOdMWI https://www.youtube.com/watch?v=LI9o6n2Ig4c https://www.youtube.com/watch?v=2s-U46yjSXA
Сумська область
Акіменко Марина Анатоліївна https://youtu.be/Xe5k5Qtl1mg https://youtu.be/WbIio9nA94I
Юсиченко Анна Вікторівна
https://youtu.be/LT1NhLBLv64 https://youtu.be/gyTw0dQNSyI https://youtu.be/uwqhuJNs0iw
Черкаська область
Ольга Михайлівна Недопас https://youtu.be/QGYDudnmoqA Оксана Петрівна Туркот https://youtu.be/QGYDudnmoqA
Леся Миколаївна Константинова
https://www.youtube.com/watch?v=PMnQHBsoxCM https://youtu.be/WAP8eTJ8eFU
Ольга Анатоліївна Дула
https://www.youtube.com/watch?v=qK9zTDOAJY0
Оксана Іванівна Толочна
https://www.youtube.com/watch?v=XgyEyno6toA
Оксана Олександрівна Урожай https://youtu.be/XOaN3ybDxdI
Частина 2. Відео тут: https://youtu.be/qafJxcwFRto Тетяна Миколаївна Ковальська https://youtu.be/61P3zRncyGE
Частина 2.
https://youtu.be/a7HkrcSq518
Частина 3.
https://youtu.be/2-m44m1joYk
Чернівецька область
Гузик Сніжана Михайлівна https://www.youtube.com/watch?v=sxVmmAemk-U&t=2s https://www.youtube.com/watch?v=Ypv9WEz3tZg&t=3s https://www.youtube.com/watch?v=lfWlH_7Y_is&t=10s https://www.youtube.com/watch?v=Ou1bPsyWAcg&t=194s https://www.youtube.com/watch?v=TsHNYtN45nI&t=2s https://www.youtube.com/watch?v=-2qwM9jmkgU&t=1s https://www.youtube.com/watch?v=JnWb4FCAYDc&t=11s https://www.youtube.com/watch?v=G6DnFI7Mn-c&t=11s
https://youtu.be/6po0yvsy0xQ https://youtu.be/XzKn6rF9RSM
https://www.youtube.com/watch?v=PywrzzMfNzk https://youtu.be/ZW_HlMLy9sE https://youtu.be/V-ElIlN0l2M
Сушинська Мар'яна Василівна https://youtu.be/CqUMukM-p_0 https://youtu.be/U2VBTUKVcLo
Колотило Наталія Танасіївна
https://www.youtube.com/watch?v=1Y8I2DqMmeA&ab_channel=NataliaKolotylo
Мінтенко Майя Іванівна https://www.youtube.com/watch?v=tF2v6NGQZSQ&ab_channel=%D0%9C%D0%B0%D0%B 9%D1%8F%D0%9C%D1%96%D0%BD%D1%82%D0%B5%D0%BD%D0%BA%D0%BE
Кушнірюк Світлана Василівна https://youtu.be/wHbj3LLmiRo https://youtu.be/178c8e68JcQ https://youtu.be/2yY7YgOvDPU https://fb.watch/bL1JF7xNkC/
Гальчук Крістіна Володимирівна,
https://youtu.be/2kvZogkb-fs https://youtube.com/shorts/aCJjPWqWx1Q?feature=share https://youtube.com/shorts/0FdG19WQFDk?feature=share https://youtube.com/shorts/qpxelscUJCg?feature=share https://youtu.be/AesyWTq7JtM https://youtu.be/a24EngtE8M8 https://youtu.be/CrHrwwkwrTg
Гедз Наталія Іванівна
https://youtube.com/shorts/FqTbKgeqBxE?feature=share https://youtube.com/shorts/Ha7Gm9W-56I?feature=share https://youtube.com/shorts/ha87kCviR1g?feature=share https://youtube.com/shorts/u0fkT7D1Q7M?feature=share https://youtube.com/shorts/vTnBxP5wJ4U?feature=share https://youtube.com/shorts/beeAC-XSKeA?feature=share
КОРИСНІ ПОСИЛАННЯ
https://drive.google.com/file/d/1Hp4FNVcZkRTUWFx2JKvPbKXAN83NHRwe/view
КОРИСНІ МАТЕРІАЛИ
https://youtube.com/playlist?list=PLo3UowdnzGy8dtnFBjk72mJhYIEU77ACE
СОЦІОМЕТРИЧНА АНКЕТА ДЛЯ ПЕДАГОГІВ
Виберіть не більше, ніж 5 чоловік зі складу вчителів школи:
1. До кого з колег Ви звернетеся за допомогою?
1. _______________________________________________
2. _______________________________________________
3. _______________________________________________
4. _______________________________________________
5. _______________________________________________
2. До кого з колег Ви звернетесь у скрутній життєвій ситуації?
1. _________________________________________________
2. _________________________________________________
3. _________________________________________________
4. _________________________________________________
5. _________________________________________________
3. З ким із колег Ви найчастіше спілкуєтесь і хотіли б спілкуватися у вільний час
1. __________________________________________________
2. __________________________________________________
3. __________________________________________________
4. __________________________________________________
5. __________________________________________________
4. Хто з молодих колег, на Вашу думку, може стати хорошим керівником школи?
1. __________________________________________________
2. __________________________________________________
3. __________________________________________________
4. __________________________________________________
5.
Алгоритм дій у разі виявлення ознак чи фактів, що можуть вказувати на
вчинення домашнього насильства щодо дитини
Домашнє насильство – діяння (дії або бездіяльність) фізичного, сексуального, психологічного або економічного насильства, що вчиняються в сім’ї чи в межах місця проживання або між родичами, або між колишнім чи теперішнім подружжям, або між іншими особами, які спільно проживають (проживали) однією сім’єю, але не перебувають (не перебували) у родинних відносинах чи у шлюбі між собою, незалежно від того, чи проживає (проживала) особа, яка вчиняла домашнє насильство, у тому самому місці, що й постраждала особа, а також погрози вчинення таких діянь.
Закон України «Про запобігання та протидію домашньому насильству»
Особа Покрокові дії
Нормативно-правові акти:
– Закон України «Про запобігання та протидію домашньому насильству»
– Закон України «Про освіту»
– Постанова Кабінету Міністрів України від 22.08.2018 № 658 «Про затвердження Порядку взаємодії суб’єктів, що здійснюють заходи у сфері запобігання та протидії домашньому насильству і насильству за ознакою статі»
– Наказ Міністерства освіти і науки України від 02.10.2018 № 1047 «Про затвердження методичних рекомендацій щодо виявлення, реагування на випадки домашнього насильства і взаємодії педагогічних працівників з іншими органами та службами»
– Лист Міністерства освіти і науки України від 30.10.2018 № 1/9-656 «Про перелік діагностичних методик щодо виявлення та протидії домашньому насильству відносно дітей»
Керівник закладу освіти
Забезпечує реалізацію в закладі освіти заходів у сфері запобігання та протидії домашньому насильству шляхом:
• проведення з учасниками освітнього процесу виховної роботи з протидії та запобігання насильству;
• здійснення з учасниками освітнього процесу інформаційно-просвітницьких заходів з питань запобігання та протидії насильству, у тому числі стосовно дітей та за участю дітей;
• організацію роботи практичного психолога, соціального педагога з постраждалими дітьми;
• визначення уповноваженого спеціаліста з числа працівників закладу для проведення невідкладних заходів реагування в разі виявлення фактів насильства та/або отримання заяв/повідомлень від постраждалої особи, інших осіб.
Уповноважена особа, що здійснює невідкладні заходи реагування в разі виявлення фактів насильства та/або отримання заяв/повідомлень від постраждалої особи/інших осіб • Інформує керівника закладу про ситуацію насильства або загрозу його вчинення.
• Протягом доби за допомогою телефонного зв’язку, електронної пошти інформує уповноважений підрозділ органу Національної поліції та службу у справах дітей (у випадку, коли постраждалою особою та/або кривдником є дитина).
• Забезпечує організацію надання медичної допомоги (у разі потреби).
• Фіксує необхідну інформацію в журналі реєстрації фактів виявлення (звернення) про вчинення домашнього насильства.
• Повідомляє працівників психологічної служби закладу освіти.
• У разі виникнення підозри щодо домашнього насильства або реальної загрози його вчинення, зустрічається з дитиною, стосовно якої є інформація, намагається розговорити, встановити контакт, довірливі стосунки, надає емоційну підтримку.
• Якщо в процесі розмови дитина підтверджує факт насильства щодо неї, з’ясовує терміни подій, які відбулися з дитиною, та можливості отримати їх опис.
Практичний психолог/ соціальний педагог
• При отриманні інформації/повідомлення та/або у ситуації особистого виявлення факту домашнього насильства або загрози його вчинення передає інформацію для подальшого реагування керівнику закладу або уповноваженій особі.
• Забезпечує організацію надання медичної допомоги (у разі потреби).
• Може провести первинне опитування дитини.
• Не залишає дитину наодинці.
• Забезпечує психологічний супровід та соціально-педагогічний патронаж в системі освіти з дітьми та їх батьками; проведення з батьками та іншими учасниками освітнього процесу роз’яснювальної та виховної роботи із запобігання, протидії негативним наслідкам домашнього насильства.
• Бере участь (у разі необхідності) в оцінці рівня безпеки, у проведенні оцінки потреб дитини та в роботі мультидисциплінарної команди виконавчого комітету міста/району/ОТГ з надання соціальних послуг дитині з родиною (за погодженням з керівником закладу).
Класний керівник
• При отриманні інформації/повідомлення та/або у ситуації особистого виявлення факту домашнього насильства або загрози його вчинення передає інформацію для подальшого реагування керівнику закладу або уповноваженій особі.
• Забезпечує організацію надання медичної допомоги (у разі потреби).
• Може провести первинне опитування дитини.
• Не залишає дитину наодинці.
• Може поспілкуватись з постраждалою дитиною, дотримуючись алгоритму ведення діалогу з дитиною, яка потрапила в ситуацію насильства або загрозу його вчинення.
• Забезпечує організацію роботи в системі освіти з дітьми та їх батьками; проведення з батьками та іншими учасниками освітнього процесу роз’яснювальної та виховної роботи із запобігання, протидії негативним наслідкам домашнього насильства.
Вчитель-предметник
• При отриманні інформації/повідомлення та/або у ситуації особистого виявлення випадку домашнього насильства або загрози його вчинення передає інформацію для подальшого реагування керівнику закладу або уповноваженій особі.
• Забезпечує організацію надання медичної допомоги (у разі потреби).
• Не залишає дитину наодинці.
• може поспілкуватись з постраждалою дитиною, дотримуючись алгоритму ведення діалогу з дитиною, яка потрапила в ситуацію насильства або загрозу його вчинення.
Медичний персонал закладу освіти
• При отриманні інформації/повідомлення та/або у ситуації особистого виявлення випадку домашнього насильства або загрози його вчинення передає інформацію для подальшого реагування керівнику закладу або уповноваженій особі;
• Надає невідкладну медичну допомогу (за необхідності).
• Може провести первинне опитування дитини.
• Не залишає дитину наодинці.
Обслуговуючий персонал закладу освіти
• При отриманні інформації/повідомлення та/або у ситуації особистого виявлення випадку домашнього насильства або загрози його вчинення передає інформацію для подальшого реагування керівнику закладу або уповноваженій особі.
• Забезпечує організацію надання медичної допомоги (у разі потреби).
• Не залишає дитину наодинці.
Дитина постраждала
• Звертається до керівника закладу або уповноваженої особи, або працівника закладу освіти, якому довіряє.
• Або/та звертається для подальшого реагування до будь-якого суб’єкта, що здійснює заходи у сфері запобігання та протидії домашньому насильству (наприклад, до органів Національної поліції, служби у справах дітей, суду, органів державної влади чи органів місцевого самоврядування, центрів з надання безкоштовної вторинної правової допомоги, загальних чи спеціалізованих служб підтримки постраждалих осіб).
Батьки постраждалої дитини
• Забезпечують надання дитині екстреної медичної допомоги (у разі потреби).
• Звертаються для подальшого реагування до керівника закладу або уповноваженої особи, або працівника закладу освіти, якому довіряє.
• Або/та звертаються для подальшого реагування до будь-якого суб’єкта, що здійснює заходи у сфері запобігання та протидії домашньому насильству (наприклад, до органів Національної поліції, служби у справах дітей, суду, органів державної влади чи органів місцевого самоврядування, центрів з надання безоплатної вторинної правової допомоги, загальних чи спеціалізованих служб підтримки постраждалих осіб тощо).
Інші особи, яким стало відомо про випадок домашнього насильства
• Звертаються для подальшого реагування до керівника закладу або уповноваженої особи, або працівника закладу освіти.
• Забезпечують організацію надання медичної допомоги (у разі потреби).
• Не залишають дитину наодинці.
• Передають інформацію суб’єктам, що здійснюють заходи у сфері запобігання та протидії домашньому насильству (наприклад, органам Національної поліції, службі у справах дітей, суду, органів державної влади чи органів місцевого самоврядування тощо)
ЯРМІЗ РЕКОМЕНДАЦІЇ
https://drive.google.com/drive/mobile/folders/1hIvuN969KGUwgvv0UYFpkOA55v1izB7l?fbclid=IwAR3VN_G4yOXSO02bqyNra9zTCnxdvXOO5zs4nzXJt1lDuO3XP5UzgBltFeQ
МЕТОДИЧКА З ТЕХНІКИ БЕЗПЕКИ ДЛЯ ПСИХОЛОГІВ
Багато колег, які зараз мають ресурс для того, щоб допомагати, працюють з людьми. Психологи з різною мірою підготовки створюють проєкти для підтримки різних категорій українців. Втім, важливо пам’ятати, що допомога, повинна бути розумною, аби не завдати шкоди. Досвід, з яким ми зараз зіткнулися – виходить за межі звичних терапевтичних інтервенцій і кожен наш вплив потребує особливої пильності та підготовки. Тому ми хочемо поділитися з вами методичкою, розробленою нашої членкинею Світланою Ройз Светлана Ройз.
1. Зараз ще не час дебрифінгу, чи групової роботи з емоціями. Особливо, якщо ви не фахівець у роботі із травмою. Якщо ви вирішуєте проводити таку роботу, будь ласка, переконайтеся, що ви зможете надати підтримку і стабілізувати кожного.
2. Якщо ви пропонуєте візуальний контент – будь-які відео, будь ласка, самі багато разів їх перегляньте, щоб там не було образів, звуків, які можуть стати тригерними та неоднозначно сприйнятими.
3. При використанні технік з візуалізацією – важливо враховувати, що чим вищий рівень травматизації, тим складніше з уявою і тим складніше працювати із заплющеними очима. Закрити очі – це втрата контролю. Якщо в цей час пролунає звук сирени – це посилить напруження.
4. Багато хто проводить зараз групові медитації. Важливо пам'ятати, що всі медитативні та навколо медитативні практики можна робити лише після практик заземлення, контакту з реальністю, відчуттям тілесності. Важливо пам'ятати, що у клієнтів із межовими розладами буде більший запит на духовні практики, але саме зараз медитації можуть спровокувати психотичну реакцію. Будь ласка, будьте уважні. Можливо, правильніше розпочинати з коротких практик майндфулнес.
5. Зараз особливо терапевтичні відносини й контакти. У груповій роботі зараз буде багато відреагування, багато емоцій. Важливо, щоб ведучий, фасилітатор групи, особливо якщо у групі є представники з різних країн, мав сили і можливості модерувати та створювати безпечний простір, підтримувати правила, витримувати сильні емоції. Якщо цього не буде, то це буде лише розбалансовувати групу.
6. Не час здаватись розумником і розмовляти термінами, чим більше простих зрозумілих слів, тим стабільніше
7. У груповій роботі важлива надійність та регулярність. Дуже важливо, щоб виходи в ефір були, наскільки це можливо, стабільні, в один і той же час.
8. Зараз не час просити людей розповідати історії, будь ласка, не потрібно працювати з травмами минулого та ділитися досвідом травми. Кожен, хто слухає та читає – отримує досвід вторинної травматизації. А ось розповідати про силу, вдячність, про те, що допомагає впоратись – дуже доречно.
9. Не всі люди, особливо зараз, переносять дотики. Пам'ятайте про це.
10. Використання дихальних вправ вимагає вашої уваги. Коли ми пропонуємо глибоке дихання – це має бути під нашим наглядом – глибоке дихання надає глибини проживанням, може провокувати контакт з глибокими почуттями. Для того, щоб стабілізуватися в них – мають бути супровід та сили.
11. Всі емоції важливо легалізувати. З їхніми проявами ми можемо обережно працювати
12. Всі висловлювання на кшталт – «час лікує», «у всьому є позитивне», «подивися на все оптимістично», «ти маєш бути вдячним», «як можна так казати, ти ж вихована людина», «я б на твоєму місці» – неекологічні.
https://t.me/c/1155107100/3981
ТЕХНІКА ОПОРА
(з досвіду Ізраїльських колег психологів)
Цю техніку можна використовувати з військовослужбовцями, як метод підтримки після виконання важкого завдання. Також можна використовувати протягом декількох днів чи тижнів після отримання негативного досвіду.
Витоки
Що відбувається? Що трапилось?
Емоції
Що ви пережили? Що ви відчували в ті й ситуації?
Проблема
Що вас більше всього тривожить? Який момент (ситуація, досвід) був найважчим?
Подолання
Як ви справились з цією ситуацією? Що вам допомогло? Як ви діяли далі?
Емпатія
Вербальна відповідь має показувати ваше розуміння пережитих подій, як і досвід який сприяв.
Методичні рекомендації і матеріали
https://educationpakhomova.blogspot.com/p/blog-page_3.html?fbclid=IwAR3HvD2CuJebXR42n5JeH5rPc488jvNAxkgrTR2ERhfTrkt7fqsTWES9gNE&m=1
КОРИСНІ ПОСИЛАННЯ ДЛЯ ПСИХОЛОГІВ
https://drive.google.com/file/d/1Hp4FNVcZkRTUWFx2JKvPbKXAN83NHRwe/view?fbclid=IwAR2tWS1myzZBJlRPQrIMIMvSC8W3NnByhi_1hDqHWVBkZPKZtiRj1AMGQ3A
Стоп дитячий суїцид‼️
Формуємо у дітей та підлітків цінності до життя, правила ненасильницької поведінки ✅
Ми підготували список літератури, що стане в нагоді під час освітньо-виховної роботи в закладах освіти:
🔹ліфлет «Стоп дитячий суїцид»:
https://bit.ly/3ZVTxKd
🔹 посібник «Небезпечні квести:профілактика залучення»:
https://bit.ly/3PZD6Yz
🔹ролик «Ціннуй життя»:
https://www.youtube.com/watch?v=GYjkgg7JO-M&t=4
🔹методичний посібник «Протидія булінгу в закладі освіти: системний підхід»:
https://bit.ly/3CI6FYn
🔹навчально-методичний посібник «Запобігання та протидія проявам насильства: діяльність закладів освіти»:
https://bit.ly/45ECoWu
Ви можете звернутися за консультаціями на Національна гаряча лінія для дітей та молоді за номерами:
📲116 111
📞0 800 500 225
або у месенджери:
Telegram: @CHL116111
Instragram: @childhotline_ua
Facebook: @childhotline.ukraine
БАЗА МАТЕРІАЛІВ
https://docs.google.com/spreadsheets/u/0/d/1kEGgRhx9M0xfC9RVOcesU2PrT0vMz65gv1SctFqfx98/htmlview#gid=1275027373
Немає коментарів:
Дописати коментар