Діагностика

Методики діагностики особистості дитини 

 При оцінці особистості необхідно провести діагностику також соціальної ситуації розвитку, так як саме вона може стати причиною певних особистісних конструктів. Тому дана діагностика інструментально ділитися на 2 частини: 

1) методи інтегральної оцінки особистості дитини в контексті соціальної ситуації розвитку, куди відносять перш за все проективні методи, спостереження, методи вивчення дитячо-батьківських відносин; 

2) методи дослідження структурних компонентів особистості, призначені для вивчення конкретних особистісних проявів за допомогою моделювання ситуацій, конкретних видів діяльності, застосування особистісних опитувальників і ін.

 Методи інтегральної оцінки особистості в контексті соціальної ситуації: 

 - Тест «Дім-будинок-людина» 

- Неіснуюча тварина 

- Тест Люшера і Кольоровий тест відносин (КТО) 

- Методика Роршаха (дуже складна, для її використання необхідно пройти навчання)

 - Тематичний апперцептівний тест (ТАТ) і САТ 

- Метод каузометрії або «Лінія життя» для підлітків

 - Методика сімейного прийому 

- Методика аналізу сімейного виховання (АСВ) (для батьків підлітків)

 - Тест «Кінетичний малюнок сім'ї» 

- Методика Рене Жиля 

- Методика діагностики міжособистісних відносин Т. Лірі або методика «Драбинка самооцінок» з додаванням параметра «соціальні очікування» 

 Тест Люшера відомий всім, тоді як його версія КТО є надбудовою над «Люшером». Після основного тесту дитині пропонується вибрати колір для мами, тата, подруги, вчителя, психолога. Питання при цьому задається наступним чином: «А який колір тут найбільше підходить для твоєї мами?» Або «На який колір тобі хочеться дивитися, коли ти думаєш про маму?» ТАТ теж відома багатьом - проективна методика з 29 картинок (+1 чиста) розміром А4. Підліток, дивлячись на картинку, повинен розповісти, що він бачить, склавши текст у зв'язну розповідь. Однак для дітей тест складний і їм пропонується САТ (або ДАТ в деяких перекладах) - дитячий апперцептівний тест. В САТ входить 10 картинок із зображенням ситуацій, де головні герої тварини. Інструкція наступна: «Я покажу тобі картинки, по кожній з них треба придумати розповідь. Розкажи, що намальовано на картинці, що було раніше з тваринами, які тут зображені, що буде з ними потім. Скажи, про що думають тварини, весело їм або сумно ». 

 Метод каузометрії призначений для дослідження суб'єктивної картини життєвого шляху та психологічного часу особистості (розробили Головаха і Кроник). АСВ - аналіз сімейного виховання - опитувальник, призначений для батьків підлітків. На основі аналізу результатів визначається тип неправильного виховання: гіперпротекція (потураюча і домінуюча) і гіпопротекція, емоційне відкидання, жорстоке поводження з дитиною, виховання в умовах підвищеної моральної відповідальності. Коли його слід застосовувати? Оскільки він включає аж 130 питань, його потрібно провести з батьками, коли мова йде про невроз, акцентуацію або психопатії у підлітка. Методика Рене Жиля - методика, спрямована на вивчення соціальної пристосованості дитини і її взаємин з оточуючими. Це тест з 42 картинок з життєвими ситуаціями, де дитина повинна вибрати собі місце. Також є тестові завдання у вигляді 17 питань, де підліток розкриває свою типову форму поведінки. Методика діагностики міжособистісних відносин Т. Лірі застосовується наступним чином. Підлітку пропонують 120 оціночних суджень, з яких він вибирає тільки ті, з якими він повністю згоден. Спочатку він вибирає ці судження, орієнтуючись на інструкцію: «Вибери ті визначення, які відповідають твоєму уявленню про себе». Наступна інструкція; «Вибери ті визначення, які відповідають твоєму уявленню про маму» (тата або іншу значиму людину). Втретє підліток вибирає ті судження, які, на його думку, вибере мама, характеризуючи його. Можливо, простіше було б зробити діагностику за допомогою «Сходинки самооцінки», яка використовується в роботі з молодшими дітьми. Але все залежить від цілей. «Основи дитячої психопатології» Н.Ю. Максимова, К. Л. Мілютіна, В. М. Піскун. Київський Інститут-Я

Методика виявлення та оцінки комунікативних та організаторських здібностей школярів („Методика КОН-1”)

Інструкція випробуваному. Вам потрібно відповісти на всі запитання. Вільно висловлюйте свою думку по кожному з них і відповідайте: якщо ваша відповідь на запитання позитивна, то у відповідній клітинці бланку відповідей поставте знак „+”, якщо негативна, то „-”.

Вам потрібно уважно простежити за тим, щоб номер запитання й номер клітинки, де ви фіксуєте свою відповідь, співпали. Заповнюючи аркуш відповідей, майте на увазі, що запитання короткі й не можуть включити всі необхідні деталі. Уявіть собі типові ситуації й не задумуйтесь над дрібницями. Також не слід витрачати багато часу на обдумування, відповідайте швидко. Можливо на окремі запитання вам буде важко відповісти. Тоді намагайтеся дати ту відповідь, яку ви вважаєте більш правильною. Коли ви відповідаєте на будь-яке із запитань, не намагайтеся створити добре враження своїми відповідями. Зауважимо, що хороших і поганих запитань немає.

Бланк запитань

1. Чи багато у вас друзів, з якими ви постійно спілкуєтесь?

2. Чи часто вам вдається схилити більшість своїх товаришів до прийняття вашої думки?

3. Чи довго вас турбує відчуття образи, завданої вам ким-небудь із товаришів?

4. Чи завжди вам важко орієнтуватися в критичній ситуації, яка виникла несподівано?

5. Чи є у вас прагнення до знайомств із новими людьми?

6. Чи подобається вам займатися громадською роботою?

7. Правда, що вам приємніше й простіше проводити час із книгою або за яким-небудь

іншим заняттям, ніж із людьми?

8. Якщо виникли деякі перешкоди в реалізації ваших намірів, чи легко ви від них

відступаєте?

9. Чи легко ви вступаєте в контакт із людьми, які значно старші вас за віком?

10. Чи любите Ви придумувати, організовувати зі своїми товаришами різні ігри та

розваги?

11. Чи важко вам включитися в спілкування в новому товаристві?

12. Часто ви відкладаєте на наступні дні справи, які потрібно було б виконати сьогодні?

13. Чи легко вам вдається встановлювати контакт із незнайомими людьми?

14. Чи домагаєтесь ви, щоб ваші товариші діяли відповідно до ваших думок?

15. Чи важко ви адаптуєтесь в новому колективі?

16. Вірно, що у вас не буває конфліктів із товаришами через невиконання ними своїх

обіцянок, зобов’язань, обов’язків?

17. Чи прагнете ви при нагоді познайомитися й поговорити з новою людиною?

18. Чи часто ви при вирішені важливих справ берете ініціативу на себе?

19. Чи дратують вас оточуючі люди, чи хочеться вам побути одному?

20. Правда, що ви погано орієнтуєтесь в незнайомій для вас ситуації?

21. Чи подобаєтеся вам постійно знаходитися серед людей?

22. Чи виникає у вас роздратованість, якщо вам не вдається закінчити розпочату справу?

23. Чи відчуваєте ви труднощі, незручність, сором’язливість, якщо доводиться виявляти

ініціативу, щоб познайомитися з новою людиною?

24. Чи правда, що ви стомлюєтесь від тривалого спілкування з товаришами?

25 Чи любите ви брати участь у колективних іграх?

26. Чи часто ви виявляєте ініціативу при вирішені питань?

27. Чи правда, що ви відчуваєте себе невпевнено серед мало знайомих вам людей?

28. Чи правда, що ви рідко прагнете довести свою правоту?

29. Чи вважаєте ви, що вам потрібно прикласти великі зусилля, щоб внести пожвавлення в

незнайоме для вас товариство?

30. Чи брали ви участь у громадській роботі в школі?

31. Чи прагнете ви обмежити коло своїх знайомих невеликою кількістю людей?

32. Правда, що ви намагаєтесь відстоювати свою думку або рішення, якщо воно не було

одразу прийнято вашими товаришами?

33. Чи почуваєте ви себе невимушено, потрапляючи в незнайоме для вас оточення?

34. Чи з охотою ви приступаєте до організації різних заходів для своїх товаришів?

35. Чи правда, що ви почуваєте себе досить упевнено і спокійно, коли доводиться

говорити що-небудь великій групі людей?

36. Чи часто ви спізнюєтесь на ділові зустрічі, побачення?

37. Правда, що у вас багато друзів?

38. Чи часто ви опиняєтесь в центрі уваги своїх товаришів?

39. Чи часто ви соромитесь, відчуваєте невпевненість при спілкуванні з малознайомими

людьми?

40. Чи правда, що ви не дуже впевнено почуваєте себе в колі великої групи своїх

товаришів?

Аналіз результатів дослідження

А. Виявлення комунікативних здібностей

Визначенню комунікативних здібностей в анкеті присвячені всі непарні запитання:

1, 3, 5... 39. Всього - 20. При цьому 10 запитань прямі, а інші 10 - зворотні Особистість, яка володіє комунікативними здібностями на прямі запитання дає стверджувальну відповідь „так”, а на зворотні - заперечну „ні” Прямі запитання: 1, 5, 9, 13, 17, 21, 25, 29, 33, 37.

Зворотні запинання: 3, 7, 11, 15, 19, 23, 27, 31, 35, 39. Оцінюється кількість балів. Бал отримується, коли на пряме запитання дається відповідь „так”, а на зворотне - „ні”.

Б. Виявлення організаторських здібностей

Визначенню організаторських здібностей присвячені всі парні запитання 2, 4, 6...

40. Всього - 20 Опрацювання результатів проводиться аналогічно з опрацюванням

результатів комунікативних здібностей. При цьому прямими запитаннями є - 2, 6, 10, 14,

18, 22, 26, 30, 34, 38, а непрямими - 4, 8, 12, 16, 20, 24, 28; 32, 36, 40.

Оціночний коефіцієнт „К” комунікативних та організаторських здібностей

визначається відношенням кількості відповідей, що співпали з питаннями кожного

розділу до максимально можливого числа 20. При цьому використовується формула:

К= А:20, або К=0,05

де К – числове значення коефіцієнта;

А - кількість відповідей, що співпали. 

Особи, які отримали оцінку „1” (О = 1), характеризуються вкрай низьким рівнем прояву здібностей до комунікативної й організаторської діяльності.

 В осіб, які отримали оцінку „2” (О = 2), розвиток комунікативних і організаторських здібностей перебуває на рівні, нижче від середнього. Діти цієї групи не прагнуть до спілкування, відчувають себе незручно в новому товаристві і тому переважно проводять час на одинці із собою,

обмежуючи коло своїх знайомств. Також вони відчувають труднощі у встановленні контактів із людьми й у виступах перед аудиторією. Погано орієнтуються в незнайомій

ситуації, коли доводиться відстоювати свою думку. Важко переживають образи. Виявлення ініціативи в громадській діяльності вкрай низьке. У багатьох справах вони

намагаються уникнути прийняття самостійних рішень.

Особи, які отримали оцінку „3” (О = 3), відносяться до групи середнього рівня прояву комунікативних і організаторських здібностей. Володіючи в цілому середніми показниками, діти цієї групи прагнуть до контакту з людьми, не обмежують кола своїх

знайомив, відстоюють свою думку, планують роботу. В той же час потенціал цих здібностей не відзначається високою самостійністю. Ця група осіб має потребу в

формуванні й розвитку комунікативних і організаторських здібностей.

Особи, які отримали оцінку „4” (О = 4), відносяться до групи з високим рівнем прояву комунікативних і організаторських здібностей. Вони не розгублюються в нових умовах, швидко знаходять друзів, постійно намагаються розширити коло своїх знайомих,

займаються громадською діяльністю, допомагають близьким, друзям, виявляють ініціативу в спілкуванні із задоволенням беруть участь в організації громадських заходів, можуть самостійно прийняти рішення в складній ситуації. Усе це вони роблять згідно внутрішніх прагнень.

Особи, що отримали оцінку „5” (О = 5), володіють дуже високим рівнем прояву комунікативних і організаторських здібностей. Вони відчувають необхідність у

комунікативній і організаторській діяльності і активно прагнуть до неї. Для них характерні швидка орієнтація в складних ситуаціях та невимушеність поведінки в новому

колективі. Вони ініціативні у важливій справі. У складній ситуації приймають самостійні рішення, відстоюють свою думку й домагаються визнання товаришів. Також люди цього типу спроможні внести пожвавлення в незнайоме товариство і люблять організовувати різні ігри, заходи. Вони наполегливі в діяльності і самі шукають справу, яка б задовольнила їх потребу в комунікативній і організаторській діяльності.

Проективна методика К. Маховер “Намалюй людину” (за Л. Міщик)

Досліджуваному пропонується намалювати людину, як він побажає. Усі запитання, репліки, витирання та доповнення до малюнка, а також час малювання фіксуються у протоколі.

Інтерпретація результатів ґрунтується на аналізі такої інформації:

• хто зображений;

• що він робить у цей момент, за словами автора;

• пропорційність фігури та особливості зображення окремих частин, розташування на папері;

• особливості фарбування та декорування;

• наявність додаткових аксесуарів;

• якість ліній;

• репліки під час малювання тощо.

При цьому слід урахувати таке символічне значення частин фігури. Голова — символ інтелектуальної сфери, особливо лоб, відсутність якого може свідчити про свідоме ігнорування розумової сфери. Зображення на голові чого-небудь (наприклад, капелюха) являє собою символ захисної позиції по відношенню до зовнішнього світу. Співвідношення розмірів голови і тіла є співвідношенням між фізичним і духовним в людині.

Обличчя — символ сфери спілкування. Проблеми у сфері спілкування пов’язують з нечітким малюванням рис обличчя або їх відсутністю чи перекреслюванням. Обличчя у цьому випадку малюється останнім. Ретельне промальовування обличчя може свідчити про високу зацікавленість людини у самій собі.

Вуха — залежно від наявності — відкритість сприйняття чи настороженість у ставленні до навколишнього світу.

Очі — великі, з промальованими зіницями чи без них, заштриховані — символ страху та тривоги.

Рот — (якщо він відкритий) є ознакою вербальної агресії, особливо, якщо промальовані зуби.

Вуста — символ сексуальної сфери, її значення для людини.

Шия — контроль за своїми проявами, ступінь їх невимушеності, зв’язок між фізичним і духовним.

Руки — символ активності та спілкування. Розкинуті в боки — ознака товариськості, а сховані, притулені до тіла, у кишенях чи за спиною — ознака неприязні, замкнутості, незадоволеності своїм становищем. Довгі пальці з нігтями — ознака агресії. Тіло без рук — пасивність, можливі ускладнення у соціальній адаптації.

Торс — символ фізичної сили людини. Бажано співставити з реальною статурою досліджуваного. Якщо тендітна людина малює сильну, м’язисту людину, це може бути ознакою компенсації ідеального для неї фізичного взірця. Якщо фізично сильна людина малює тендітну, це може свідчити про асоціацію з певним досвідом з минулого. Пуп, особливо великий і чітко промальований, може свідчити про егоцентризм. Прикрашання фігури додатковими аксесуарами (бантами і т.п.) означатиме підвищену увагу до власної персони, іноді демонстративність.

Ноги — потреба опори, стійкості, спрямованості на практичну орієнтацію. Зображення стоп у профіль може бути ознакою стійкості, впевненості у собі. Спрямованість пальців стоп на глядача або їх відсутність може означати невпевненість.

На основі аналізу результатів можна висунути припущення про невротичну поведінку та почуття неповноцінності, якщо на малюнку буде зображена маленька фігурка, часто у нижній частині аркуша, із крихітними ступнями, або фігура одного з батьків перебільшених розмірів. При цьому можливе надмірне штрихування, відверте зображення геніталій або приховування генітальної ділянки, зображення темних хмар та затемненого сонця.

Почуття незахищеності може бути також виражене через малювання маленьких фігур, що скромно займають незначну частину аркуша, сам процес малювання при цьому позначається скутістю, обережністю.

Про сплутану сексуальну роль може свідчити малювання фігури протилежної статі. Очевидні відхилення від норми можуть констатуватися у випадку, коли на малюнку зображені частини тіла, розкидані безвідносно одна до одної.

Тривожність може виявитися через надмірну штриховку малюнка. А ступінь адаптованості — через додаткове малювання хмар і штриховку сонця (в разі неадаптованості і почування себе нещасним) або сяюче сонце, що освітлює малюнок (відповідна адаптованість, відчуття щастя).

Тест незакінчених речень «Я відчуваю ...»

Інструкція: На бланку тесту необхідно закінчити речення одним або декількома словами.

1. Я відчуваю себе щасливим (ою), коли ...

2. Я відчуваю себе нещасним (ою), коли ...

3. Мені стає страшно, коли ...

4. Я відчуваю огиду, коли ...

5. Мені буває цікаво, коли ...

6. Мене дивує, що ...

7. Я серджуся (злюся), коли ...

8. Мені буває соромно, коли ...

9. Мій звичайний стан - це ...

10. Моє улюблене заняття - ...

11. Мій улюблений колір - ...

12. Моя улюблена погода - ...

13. Моя улюблена пісня - ...

14. Моя улюблена книга - ...

15. Моя улюблена страва - ...

16. Якби я був (а) твариною, то був (а) б ...

17. Якби я був (а) будівлею, то був (а) б ...

18. Я подобаюся собі, коли я ...

19. Я не подобаюся собі, коли я ...

20. Мені б хотілося змінитися і стати більш ...

І я це зроблю!

Техніка «Живий будинок» Н. Кедрової (модифікація Е. Тараріної)

Мета: діагностика суб'єктивного сприйняття клієнтом психологічного простору сімейних відносин.

Завдання:

✓ виявлення перспектив консультаційної роботи;

✓ визначення ролі близьких людей в оточенні клієнта;

✓ прояснення в свідомості клієнта його реальних відносин з близькими;

✓ виявлення конфліктної ситуації в сім'ї.

Інвентар: аркуш паперу (А4), кольорові олівці, простий олівець, ручка.

Час роботи: 15-25 хвилин.

Вікові рамки застосування: від 5 років і далі.

Алгоритм роботи

Вступ. Письмово (усно) перерахуйте людей, з якими ви проживаєте разом під одним дахом.

Основна частина

• Напишіть (назвіть) імена 7-8 людей з числа ваших родичів, друзів, які впливають на ваш розвиток в даний момент.

• На аркуші формату А4 покажіть простим олівцем сільський будиночок, в якому обов'язково є фундамент, стіни, вікна, дах, горище, труба, двері, поріг.

• Дайте кожній частині будинку ім'я конкретної людини, починаючи з себе. На малюнку напишіть, хто із зазначених Вами людей може бути дахом, хто - вікнами, стінами і т. Д.

• Обговоріть з клієнтом можливі інтерпретації роботи.

Можливі інтерпретації:

фундамент - в значенні «+»: головний матеріальний і духовний «забезпечувач» сім'ї, той, на кому все тримається; в значенні «-»: людина, на яку всі тиснуть;

стіни - людина, яка відповідає за емоційний стан сім'ї та автора малюнка безпосередньо;

вікна - майбутнє, люди, від яких сім'я чогось чекає, на кого покладає надії (в нормі, коли вікна асоціюють з дітьми);

дах - людина в родині, яка шкодує і оберігає клієнта, створює відчуття безпеки, або клієнт хотів би це від неї отримувати;

горище - символізує секретні відносини, а також бажання клієнта мати з цією людиною більш довірчі відносини. Горище також може позначати людину, з якою у клієнта відносини розвивалися в минулому, а на даний момент менш активні;

труба - людина, від якої клієнт отримує або хотів би отримувати особливу опіку, підтримку. Також може трактуватися як символічне позначення людини, яка допомагає «випустити пар», відрегулювати емоції;

двері - інформаційний портал; той, хто вчить вибудовувати відносини зі світом; той, у кого клієнт вчиться взаємодіяти з іншими людьми;

поріг - людина, з якою клієнт пов'язує можливість комунікації в майбутньому.

Висновки. Методика дозволяє за досить короткий час визначити роль кожного члена сім'ї в житті клієнта, а також зрозуміти, яку роль у своїй сімейній системі він відводить собі.

з артскарбничка.

Опитувальник підліткової депресії

(На основі The Automatic Thoughts Questionnaire for Children, ATQ)

Складається з 30 тверджень з життя підлітка. На кожне твердження дані відповіді, яким відповідно приписується від 1 до 4 балів: ніколи - 1, іноді - 2, досить часто - 3, постійно - 4 бали. Треба закреслити відповідну цифру.

1. Мені здається, що весь світ проти мене 12 3 4

2. У мене немає нічого хорошого 1234

3. У мене нічого не виходить 1234

4. Мене ніхто не розуміє тисячі двісті тридцять чотири

5. Люди розчарувалися в мені тисячі двісті тридцять чотири

6. Часто думаю, що не зможу так жити 1234

7. Мені хочеться бути краще тисячі двісті тридцять чотири

8. Я відчуваю слабкість 1234

9. Моє життя йде не так, як мені хочеться 1234

10. Я так розчарований в собі тисячі двісті тридцять чотири

11. Мене більше нічого не радує 1234

12. Я це більше не винесу тисячі двісті тридцять чотири

13. Я не можу взятися за справу тисяча двісті тридцять чотири

14. Не розумію, що відбувається 1234

15. Я хочу опинитися в іншому місці 1234

16. Я ні з чим не справляюся 1234

17. Я себе ненавиджу 1 234

18. Я нікчемний 1234

19. Я хочу провалитися крізь землю 1234

20. Я нікого не хочу бачити 1234

21. Я не справляюся зі своїми справами 1234

22. У школі нецікаво 1234

23. З мене нічого не вийде тисячі двісті тридцять чотири

24. Я невдаха 1234

25. Я втратив майже всіх друзів тисячі двісті тридцять чотири

26. Мене ніхто не розуміє 1234

27. Зі мною ніхто не хоче дружити 1234

28. Я не вмію знайомитися 1234

29. Мені ніхто не допомагає 12 3 4

30. Мені нецікаво думати про майбутнє 12 3 4

31. У мене нічого доброго не буде 12 3 4

Обробка результатів:

90-120 балів - високий рівень депресії;

60 балів - середній;

30 балів - низький.

з книги «Підліток. Труднощі дорослішання"

Проективна методика «Школа»

Авторка – Алла Баркан

Обладнання: аркуш паперу та кольорові олівці чи фломастери.

Інструкція: Роздайте учням білі аркуші та попросіть намалювати, як вони сприймають/"бачать" свою школу.

Аналізуючи малюнок кожного школяра, зверніть увагу на такі параметри:

✅кольорова гама;

✅лінія і характер малюнка;

✅сюжет.

За кожним із параметрів визначається бал від 0 до 2. Для загальної оцінки бали додаються.

За допомогою цього тесту можна визначити ставлення дитини до школи і рівень її тривожності, пов'язаний із навчанням. Малюнок аналізується за такими критеріями, як кольорова гама, лінії і характер малюнка, а також загальний сюжет.

Інтерпретація малюнка

Аналізуючи емоційне ставлення до школи й навчання за малюнком, зверніть увагу на такі

критерії:

 кольорова гама;

 лінія і характер малюнка;

 сюжет малюнка.

При аналізі малюнка по кожному з цих показників в залежності від шкали виставляється певний бал. Для отримання загального результати бали за 3 критеріями складаються.

1. Кольорова гамма:

 2 бали – на малюнку переважають яскраві і світлі тони та їх поєднання (жовтий, світло-зелений, блакитний тощо);

 1 бал – у рівній мірі присутні світлі та темні тони;

 0 балів – малюнок виконаний у темних тонах (темно-коричневий, темно-зелений, чорний).

2. Лінія і характер малюнка:

 2 бали – обєкти промальовані ретельно і акуратно (використовуються довгі, складні лінії різної товщини, немає «розривів» контуру).

 1 бал – на малюнку присутні обидві характеристики.

 0 балів – обєкти зображені недбало, схематично, лінії подвійні, перериваються, однакової довжини і товщини, слабка лінія.

3. Сюжет малюнка:

 2 бали – симетричне зображення (малюнок школи займає центральне місце на аркуші), наявність деталей і елементів декорування, зображення різних предметів, яскравий пейзаж (квіти, дерева, повітряні кульки тощо), зображення дітей, що йдуть до школи або сидять за партами, вчителів та процесу навчання; тепла пора року і безхмарне небо.

 1 бал – обидві характеристики присутні.

 0 балів – асиметричність малюнка відсутність деталей, відсутність людей або зображення дітей, що йдуть до школи у холодну пору року; темний час доби.

Аналіз результатів

6-5 балів – у дитини склалося емоційно благополучне відношення до школи і навчання, вона відкрито сприймає навчальні завдання і взаємодії з учителем.

4-2 бали – у дитини є деяка тривога з приводу шкільного навчання, необхідно розширити коло її знань і уявлень про шкільно-навчальної діяльності, сформувати позитивне ставлення до вчителя і однокласників. Причинами тривог можуть бути знервованість іі

необдумані висловлювання дорослих, негативний досвід навчання в школі старших дітей.

1-0 балів – у дитини явно виражений страх перед школою, часто це призводить до неприйняття навчальних завдань і відмови від навчальної діяльності, труднощів у спілкуванні з учителем і однокласниками.

Вправа для роботи з дітьми «Чотири квадрати»

 Вам знадобиться планшет із затискачем, чистий аркуш паперу та воскові олівці або маркери.

Складіть аркуш паперу так, щоб утворилося 4 квадрати. У верхньому лівому куті позначте «1», у верхньому правому — «2», у нижньому лівому — «3», у нижньому правому — «4».

Дайте клієнту (назвемо його Джо) планшет із аркушем, складеним так, щоб перед ним був лише квадрат № 1, і дайте йому олівці або маркери. Попросіть намалювати складне відчуття у вигляді зображення або монстра (для дітей, яким важко створити пов’язаний образ). Це може бути просто пляма — головне, щоб вона відображала це почуття. Для прикладу я використаю тривогу, щоб спростити пояснення. Це також може бути гнів, страх тощо.

Майте під рукою список позитивних тверджень (когніцій), що стосуються цього відчуття і можуть бути індивідуально підібрані для Джо. Коли перший малюнок буде готовий, переверніть аркуш на квадрат № 2. Попросіть Джо намалювати фігурку людини — себе. Малюнок може бути настільки детальним, наскільки він захоче.

Тепер поверніться до малюнка в квадраті № 1. Попросіть Джо повільно закреслювати його, даючи йому темніший маркер (наприклад, чорний). Слідкуйте, щоб він проводив лінії від лівого краю до правого, уважно стежачи за рухом очима. Починати потрібно зверху, повільно опускаючись вниз, доки весь малюнок не буде закреслений. Якщо він зробить це швидко, можна повернутися вгору та продовжити закреслювати, але важливо робити це спокійно, ритмічно, «туди-назад».

Після 2–3 ліній повторюйте позитивні твердження, наприклад:

«Я в безпеці».

«Я сильний».

«Я можу відпустити цю тривогу».

«Мені можна це відпустити».

Зазвичай я використовую 5–6 таких тверджень і повторюю їх знову і знову. Коли монстр або образ буде закреслений, скажіть: «Чудова робота».

Далі переверніть аркуш на квадрат № 3. Нехай Джо знову намалює свою тривогу, образ чи монстра, але поясніть, що малюнок може змінитися. Повторіть повільне закреслювання зліва направо, промовляючи позитивні твердження. Можна запропонувати клієнту повторювати їх за вами, залежно від його бажання. Коли це буде зроблено, знову похваліть його і попросіть зробити повільний глибокий вдих.

Тепер переверніть аркуш на квадрат № 4 і попросіть намалювати себе. Я бачила дивовижні зміни від малюнка № 2 до малюнка № 4. Складіть аркуш так, щоб було видно лише два зображення себе (№ 2 і № 4), отримавши довгу вузьку смугу. Я бачила, як люди змінюються від плачу до усмішки, від маленької фігурки до великої.

Мені шкода, що зараз я не в офісі, щоб показати фотографії прикладів. Попросіть Джо: «Чим відрізняються ці два малюнки? Що ти помічаєш?» Можна відобразити свої спостереження — наприклад, що другий малюнок більший або детальніший.

Я не пам’ятаю, де навчилася цій техніці, тож не можу назвати автора, аби віддати належне. Сподіваюся, тут немає надто багато друкарських помилок. Я часто навчаю цьому колег на робочих нарадах. Метод простий і корисний. Його складно пояснити словами, а не показати, але сподіваюся, інструкція зрозуміла. Якщо спробуєте, повідомте, як воно пройшло.

Я зробила дуже простий приклад, використавши ручку та маркер навпаки, аби можна було побачити. Зазвичай тривогу закреслюють так, щоб її зовсім не було видно, але я просто хотіла дати вам наочний зразок.

📌📌Проективна методика для дітей "Моє життя в школі"

Уважно розглянь цих веселих чоловічків.

1. На яку людинку ти схожий зазвичай? (Постав на ньому цифру 1 і на інших став ту цифру, на яке питання ти відповідаєш, на чоловічку може бути 2 цифри з різних питань.)

2. На яку людинку ти схожий сьогодні?

3. На якого чоловічка чи чоловічка схожі твої друзі?

4. Чи є тут чоловічки, схожі на твоїх учителів?

5. До якого чоловічка тобі приємно підійти?

6. Якого чоловічка ти б побоювався?

7. Який чоловічок схожий на того, що підводив тебе?

8. Який зможе тебе зрозуміти та допомогти?

9. Якого чоловічка тобі шкода?

10. Яка людина всіма командує?

11. Чи хотілося б тобі тут домалювати свого чоловічка? Ти можеш це зробити.

♦️Ці питання можна розширити, перенести їх як на шкільні відносини , а й у сім'ю. Варіантів багато.

Сподіваюся, що тест буде вам корисним. Ви зможете його застосувати у вашій роботі з дітьми, так і з дорослими теж.

♦️Точної розшифровки цього тесту немає. Інтерпретація тесту полягає в розумінні дитини/клієнта залежно з його відповідей. По одному малюнку можна обговорити багато ситуацій. Вибір чоловічка також допоможе дізнатися про емоційний стан дитини на даний момент часу. Джерело: Психологія з МПАПМ

Проєктивна методика «Малюнок людини»

Розроблена американською психологинею Карен Маховер в 1946 році на основі тесту Флоренс Гудінаф, американської психологині, яка вивчала дитячий інтелект, з метою визначення індивідуальних особливостей особистості. Використовується з 3-х років.

Виділяють такі характеристики, які можна перевірити за даним тестом: уявлення про себе, комунікабельність, тривожність, агресивність,міжособистісні відносини, образ тіла, статево-рольова ідентичність, патологія розвитку, інтелект.

***Процедура проведення***

Дитині дають простий олівець середньої м’якості, гумку та стандартний чистий аркуш паперу формату А4 (210 х 297 мм.). Надають **і*****нструкцію****:* “Намалюй, будь ласка, людину, якомога краще”. На питання, які, як правило, носять уточнюючий характер (яку людину?), слід відповідати ухильно , наприклад: “будь-яку”, “малюй яку хочеш”. На будь-які вираження сумнівів можна сказати: “ти почни, а далі легше буде…”

Якщо у відповідь на ваше прохання дитина намалювала людину частково, щось на кшталт бюста або у вигляді карикатури, мультиплікаційного героя, абстрактного зображення, досліджуваного просять взяти інший аркуш паперу і намалювати людину ще раз, тепер в повний зріст, цілком: з головою, тулубом, руками і ногами.

Протягом всього процесу малювання варто ***спостерігати за дитиною*** (як вона поставилась до завдання, чи висловлювала опір або різку відмову, чи задавала додаткові питання і як багато, чи висловлювала гостру потребу в подальших вказівках – заявляв про це прямо чи це виражалося в його поведінці, чи дитина сміливо приступила до виконання… ). Це надасть безцінну інформацію про особливості досліджуваної дитини.

 

***Бесіда***

У процесі бесіди можна прояснити всі неясні моменти, а через почуття і переживання, які дитина висловлює під час бесіди, ви може отримати унікальну інформацію щодо її емоційного стану.

***Задля актуалізації почуттів*** можна задавати такі питання:

– Хто ця людина?

– Де вона живе?

– Чи є у неї друзі?

– Чим вона займається?

– Добрий вона чи зла?

– На кого вона дивиться?

– Хто дивиться на неї?

– Чи знайома тобі ця людина?

– Про що вона думає?

– Що вона відчуває?

– Вона тобі подобається?

– Що найбільше хоче ця людина? і т. д.

 

Інший варіант бесіди з дитиною – попросити її **скласти історію про цю людину***.*

Перш ніж перейти до інтерпретації методики варто зазначити одну **особливість**, яка полягає в тому, існує закономірність, що *з віком дітей малюнок людини збагачується все новими деталями, тобто що кожному віковому проміжку характерні певні особливості малювання*. Тому інтерпретуючи малюнок в першу чергу треба звертати увагу на вік дитини і від цього відштовхуватись.

 

Предметний малюнок з’являється у дітей приблизно в **трирічному** віці. Перша форма зображення людини – це так званий головоног, що представляє собою округлу голову (на думку деяких фахівців, ця окружність символізує голову разом з тілом) і руки та ноги, які відходять від неї або розташовані поруч рисочки (кількість яких може бути різним). Нерідко на малюнках присутні також риси обличчя (очі, рот, ніс), іноді і волосся. Подібний малюнок цілком відповідає нормі аж до чотирирічного віку.

Приблизно з **чотирьох років** дитина переходить до малювання примітивної схеми, що містить крім голови, рук і ніг зображення тулуба людини. Ноги розташовуються з боків тулуба , руки зазвичай починаються від його середини.

На **шостому році** життя дитина опановує уявленнями про вертикалі і горизонталі; тепер вона починає малювати малюнок строго вертикально. Подальший розвиток малюнка людини полягає в переході до зображення товщини рук і ніг. П’ятирічна дитина малює кінцівки подвійними лініями.

До шести років дитина часто малює руки людини від верхньої частини тулуба. З’являються різні другорядні деталі: пальці , волосся , брови , вії.

Для малюнків дітей **семирічного віку** характерне поєднання елементів пластичного (малюнок, на якому різні частини тіла не приклеєні один до одного, як на схемі, а органічно переходять одна в іншу без різкої межі) і схематичного зображення з переважанням схематичного.

Поступово **до восьми – дев’яти років** співвідношення пластичних і схематичних елементів врівноважується.

Для** підліткового віку** типово пластичне зображення людської фігури.

У **старшому підлітковому і ранньому юнацькому віц***і* ознаки, що характеризують стать персонажа, часто особливо підкреслюються. Чоловік зазвичай зображується дуже широкоплечим, м’язистим, жінка – з похилими вузькими плечима, з округлими плавними формами; у неї нерідко перебільшуються розмір грудей, ширина стегон.

 

Карен Маховер «Проєкція особистості у малюнку людської фігури: методика дослідження особистості», 1949 р.

[[[https://dytpsyholog.com/2015/02/06](https://dytpsyholog.com/2015/02/06)](https://dytpsyholog.com/2015/02/06)](https://dytpsyholog.com/2015/02/06)

Техніка «Будинок.Дерево.Людина»

Запропонована Дж. Буком в 1948 р. Спочатку передбачалося малювати всі ці елементи окремо, проте пізніше тест був модифікований іншим дослідником – **Р. Берні**. Він-то і запропонував поєднати всі три об’єкти в одному малюнку, і саме в такому варіанті ми використовуємо в даний час цей тест.

***Мета: ***Оцінка особистості досліджуваного, рівня його розвитку, працездатності та інтеграції; отримання даних, що стосуються сфери його взаємин з навколишнім світом в цілому і з конкретними людьми зокрема.

***Матеріали***: листок А4, олівці – простий і кольорові, гумка.

***Інструкція***. Намалюйте будинок, дерево і людину настільки добре, наскільки зможете. Обдумуйте малюнок стільки часу, скільки вам знадобиться. Тільки намагайтесь намалювати якомога краще”

При цьому зауважують, що людина повинна бути намальована в повний зріст. Більше досліджуваного не обмежують у виборі розмірів, образів і типів малюнку.

***Поки досліджуваний малює, дослідник повинен звернути увагу на:***

*• ****інтервал часу*** з моменту надання дослідником інструкції до моменту, коли досліджуваний приступив до малювання;

*• ****тривалість пауз,*** які виникали в процесі малювання;

*• ****загальний час***, витрачений досліджуваним на малювання всього малюнку;

*• ****послідовність зображення деталей кожного малюнка*** (будинку, дерева і людини).

*• ****всі коментарі*** (по можливості дослівно), мимовільно зроблені досліджуваним в процесі малювання;

*•**** будь-яку емоцію*** (саму незначну) досліджуваного в процесі виконання тесту. Потім потрібно пов’язати це емоційний вираз з зображуваною в цей момент деталлю.

Після малюнку проводиться ***опитування.*** Воно створює сприятливі умови для того, щоб досліджуваний, описуючи і коментуючи малюнок ***міг розказати про свої почуття,***** *****відносини, потреби***, а також надає досліднику можливість ***прояснити будь-які незрозумілі аспекти малюнку.***

***Питання для малюнку ЛЮДИНИ*****:**

о Це чоловік або жінка (хлопчик чи дівчинка)?

о Скільки йому (їй) років?

o Хто він?

o Це ваш родич, друг чи хто-небудь інший?

o Про кого ви думали, коли малювали?

o Що він робить? (І де він у цей час знаходиться?)

o Про що він думає?

o Що він відчуває?

o Про що вас змушує думати намальована людина?

o Кого вам нагадує ця людина?

o Ця людина здорова? Що саме на малюнку справляє на вас таке враження?

o Ця людина щаслива? Що саме на малюнку справляє на вас таке враження?

o Що ви відчуваєте по відношенню до цієї людини?

o Чи вважаєте ви, що це характерно для більшості людей? Чому?

o Яка, на ваш погляд, погода на малюнку?

o Кого нагадує вам ця людина? Чому?

o Чого найбільше хоче ця людина? Чому?

o Як одягнена ця людина?

***Питання для малюнку ДЕРЕВА:***

o Що це за дерево?

o Де насправді знаходиться це дерево?

o Який приблизний вік цього дерева?

o Це дерево живе?

(Якщо досліджуваний вважає, що дерево живе):

o Що саме на малюнку підтверджує, що дерево живе?

o Чи немає у дерева якоїсь мертвої частини? Якщо є, то яка саме?

o Чим, на вашу думку, викликана загибель частини дерева?

o Як ви думаєте, коли це сталося?

(Якщо досліджуваний вважає, що дерево мертве):

o Чим, на вашу думку, викликана загибель дерева?

o Як ви думаєте, коли це сталося?

o Як ви думаєте, на кого це дерево більше схоже – на чоловіка або на жінку? Що саме в малюнку підтверджує вашу точку зору?

o Якщо б тут замість дерева була людина, в який бік вона б дивилась?

o Це дерево стоїть окремо або в групі дерев?

o Коли ви дивитеся на малюнок дерева, як вам здається: воно розташовано вище вас, нижче або знаходиться на одному рівні з вами?

o Як ви думаєте, яка погода на цьому малюнку?

o Чи є на малюнку вітер?

o Покажіть мені, в якому напрямку дме вітер.

o Розкажіть докладніше, що це за вітер.

o Якби на цьому малюнку ви зобразили сонце, де б воно розташовувалося?

o Як ви вважаєте: сонце знаходиться на півночі, сході, півдні або заході?

o Про що змушує вас думати це дерево?

o Про що воно вам нагадує?

o Це дерево здорове?

o Що саме на малюнку справляє на вас таке враження?

o Це дерево сильне?

o Що саме на малюнку справляє на вас таке враження?

o Кого вам нагадує це дерево? Чому?

o Що найбільше потребує це дерево? Чому?

o Якби замість птаха (іншого дерева або іншого об’єкта на малюнку, що не має відношення до основного дерева) була людина, то хто б це міг бути?

***Питання для малюнку БУДИНОК:***

• Скільки поверхів у цьому будинку?

• Цей будинок цегляний, дерев’яний або ще який-небудь інший?

• Це ваш будинок? (Якщо ні, то чий?)

• Коли ви малювали цей будинок, кого ви уявляли собі в якості його господаря?

• Вам би хотілося, щоб цей дім був вашим? Чому?

Якщо б цей будинок був вашим і ви могли розпоряджатися ним так, як вам хочеться:

• Яку кімнату ви б обрали для себе? Чому?

• З ким би ви хотіли жити в цьому будинку? Чому?

• Коли ви дивитеся на малюнок будинку, він вам здається розташованим близько чи далеко?

• Коли ви дивитеся на малюнок будинку, вам здається, що він розташований вище вас, нижче або приблизно на одному рівні з вами?

• Про що вас змушує думати цей будинок?

• Про що він вам нагадує?

• Цей будинок привітний, доброзичливий?

• Що саме на малюнку справляє на вас таке враження?

• Чи вважаєте ви, що ці якості властиві більшості будинків? Чому?

• Яка, на вашу думку, погода на цьому малюнку?

• Про кого вас змушує думати цей будинок? Чому?

• Що найбільше потребує цей будинок? Чому?

• Для чого потрібна труба на даху?

• Куди веде ця доріжка?

• Якби замість дерева (куща, вітряка або будь-якого іншого об’єкту на малюнку, що не має відношення до самого будинку) була людина, то хто б це міг бути?

 

***Інтерпретувати методику можна двома шляхами:**** ****загальний аналіз**** та ****детальна розшифоровка кожного елементу**** ****малюнку.***

Загальний аналіз

ЛЮДИНА

Інтепретація відповідає тій, що описана в методиці «Людина» ***див. #Psy_case_Методики від 10 березня 2026 р. на сторінці нашої групи #ОМО_Домінанта Дніпропетровський обласний НМЦ ПП і СР

***БУДИНОК***

Добре, якщо малюк намалював будинок симпатичним і затишним. А ось якщо **будинок некрасивий, розвалений** – цілком можливо, дитина таким чином сприймає свій власний будинок в широкому сенсі, тобто свою сім’ю.

Якщо **будинок найбільший з усіх інших елементів малюнку** (дерева і людини) – значення сім’ї в світі дитини надмірно велике. А у випадку, коли **будинок дуже маленький** – родинні зв’язки в розумінні дитини, навпаки, слабкі і неміцні. Якщо ж будиночок ще й **намальований подалі, на задньому плані** – можна говорити про почуття знедоленості.

Також не дуже здорово, коли **замість будинку намальований його план (проекція зверху**) або ж **будинок малюється з численними виправленнями, стираннями, невпевненими контурами** – можливо, має місце серйозний сімейний конфлікт.

Зверніть увагу на** сходинки.** Зазвичай дітки малюють їх перед дверима, але якщо раптом вони **ведуть у глуху стіну без дверей** – це може бути свідченням конфліктної ситуації, внаслідок якої дитина «закривається» від спілкування.

У нормі в будиночку повинні бути** і вікна, і двері. Якщо їх немає** – дитина замкнута, уникає контактів, боїться розкритися. **Величезний замок на дверях** також говорить про скритність, помисливість і недовіру до світу.

**Грати на вікнах** символізують страх агресії, наявність відчуття небезпеки і несвободи. **Надто товсті стіни в поєднанні з могутнім дахом** також говорять про потребу в захисті.

**Дах **– проекція сфери фантазії. Розглянувши її уважно, можна зрозуміти, наскільки ваша дитина фантазер.

Ще пару десятків років тому на всіх малюнках неодмінно була і **труба з димком**. Її відсутність оцінювалося психологами як нестача тепла в родині. Однак сучасні міські діти все частіше малюють те, що бачать – будинки без труб. Звичайно, цілком можна припустити, що емоційний клімат в сучасних урбанізованих сім’ях попрохолодніше, ніж в колись великих патріархальних. Але може, все пояснюється простіше: діти просто ніколи не бачили будиночка з трубою, тим більше – з піччю, яку топлять.

Ще нюанс: якщо при обговоренні малюнку дитина говорить, що **в будиночку живе він один без дорослих** – можливо, ним занадто опікуються і він вже втомився від цього.

***ДЕРЕВО***

Якщо **дерево сухе, зламане, без листя і коріння** – дитина явно відчуває сильний психологічний дискомфорт або навіть депресію.

Відсутність **коренів** взагалі не дуже добрий знак – це може говорити про слабку прихильності до сім’ї, малу значимість сімейних зв’язків. Якщо **коріння висять у повітрі, без землі** – дитина, можливо, не відчуває стійкості, «землі під ногами» – або просто погано орієнтується в реальному житті.

Якщо дуже **ретельно промальована кора** – сильна боязнь агресії і потреба в захисті.

**Дупло, особливо сильно наведене** – знак перенесеної в минулому травматичної, складної ситуації. Якщо в дуплі сидить білка або птах – це свідчення потреби в захисті і спокої.

**Гілки** – символи товариськості дитини. Якщо вони розходяться в сторони, утворюючи розкидисту крону – дитина контактна, відкрита. А от якщо, навпаки, притиснуті і намальовані однією-двома лініями – з спілкуванням можуть бути проблеми. Якщо гілки приховані листям – автор малюнку також потайливий.

Проблемно, коли **відсутня крона (листя)** – дитина не бачить майбутнього, не уявляє собі перспектив свого життя. Якщо гілки обрубані і обламані – це свідчення психотравми або депресії, а якщо гілки закінчуються вістрями – це прояв агресивності.

**Гостра вершина** (наприклад, у ялинки) говорить про те, що така агресивність – захисна, це оборона від небезпеки – справжньої чи уявної.

Якщо** кущі тісно оточують будинок**, може мати місце сильне бажання захистити себе захисними бар’єрами.

***Загальний вигляд малюнку***

Подивимося, яка зображена **погода** – вона відображає переживання дитини в цілому. Швидше за все, чим гірша погода намальована, тим більш імовірно, що вона сприймає оточення як вороже, давляче, і навпаки, чим краще погода – тим спокійніше у дитини на душі.

Якщо **малюнок знаходиться на краю аркуша** – швидше за все, дитина відчуває себе невпевнено.

Вважається, що права сторона картинки символізує майбутнє, а ліва – минуле. Тобто розміщення малюнка переважно у лівій половині аркуша – це акцентування на подіях минулого, а в лівому верхньому куті аркуша – схильність уникати нових переживань і бажання піти в минуле або заглибитися у фантазії, або страх перед майбутнім.

Ну а сильний зсув до правого краю аркуша – навпаки, бажання «втекти» в майбутнє і позбутися від минулого.

Крім того, варто також уважно поспостерігати, **в якій послідовності дитина малює запропоновані елементи**. Вважається, що якщо першим намальована людина, то основне для дитини зараз – усвідомлення себе і свого місця в світі. Якщо спочатку зображується дерево, то на першому місці – життєва енергія. Ну а якщо малюк насамперед намалював будинок, головне для нього в даний час – безпека.

І, звичайно, важливо не тільки те, що малює дитина, але і як вона це робить **і що при цьому каже.**

Якщо вона **весь час турбується, що малює погано,** «неправильно» – мабуть, вона недостатньо впевнена у собі.

Якщо по ходу малювання **зменшуються темп і продуктивність** – нервова система дитини схильна до швидкого виснаження.

Ну а якщо тестування викликає **явний опір і відмову** – вона не бажає розкрити себе або намагається приховати проблеми.

** **На завершення підкреслимо, що по парі тривожних ознак не можна судити про загальну картину

Для тих, хто бажає дізнатися більше:

Ігор Галян «Психодіагностика» Навчальний посібник.

[[[[[https://dytpsyholog.com/2015/04/13](https://dytpsyholog.com/2015/04/13)](https://dytpsyholog.com/2015/04/13)](https://dytpsyholog.com/2015/04/13)](https://dytpsyholog.com/2015/04/13)](https://dytpsyholog.com/2015/04/13)

⬛️Тест «Куб в пустелі» змушує зануритися у своє підсвідоме. Таким чином, можна отримати більш глибоке і реальне розуміння власної особистості.

❓️Готові спробувати? 

🔵Уявіть, що ви знаходишся в пустелі. Постарайтеся максимально детально уявити картину. Відповідате так, як перше приходить в голову. Якою є пустеля у вашій уяві? (велика/маленька, гаряча/холодна, піщана/кам’яниста). Яка вона за розмірами?

🔵Серед цієї пустелі знаходиться куб. Бачите його? Якого він розміру? Де він знаходиться? (на землі, у повітрі, закопаний). Він занурений в пісок або ж стоїть на поверхні? Чи він рухається? З якого матеріалу він зроблений? Він прозорий чи ні?

🔵В своїй уяві ви бачите, що в пустелі крім куба є ще й драбина. З якого вона матеріалу? Яка вона (висока, міцна)? Вона нова чи стара? Де вона стоять по відношенню до кубу?

🔵В пустелі з’явився кінь.

Який він? Де він знаходиться? Що він робить? Чи він рухається? Якщо так, то куди він рухається?

🔵 А тепер уявіть квіти.

Скільки їх? Де вони ростуть? З якою грунту ростуть? Де вони знаходяться щодо всіх інших об’єктів? 

🔵А зараз насувається буря. Яка вона? Наскільки сильний вітер? Буря тільки видніється вдалині або ж ви стоїте прямо в її центрі? Як вона впливає на інші предмети, раніше вже представлені вами?

📋А тепер розшифруємо все те, що ви бачили в своїй яуві:

1. Пустеля — життєвий фон: безмежна - відчуття свободи або самотності; обмежена - потреба в межах, структурі; сувора - внутрішнє напруження; комфортна - адаптація до життя

 2. Куб — образ вашого Я: Розмір: великий - впевненість, значущість; маленький - занижена самооцінка. Матеріал: міцний (камінь, метал) - захист, контроль; крихкий (скло) - вразливість. Прозорість: прозорий - відкритість; непрозорий - закритість. Розташування: на землі - реалістичність, у повітрі - мрійливість, відрив; закопаний - пригнічення себе

3. Драбина — соціальні зв’язки чи кар’єра:

близько до куба - важливість контактів;

далеко - дистанція від людей; міцна - надійні зв’язки; зламана - труднощі у взаємодії

4. Кінь — енергія, інстинкти, партнерство: 

активний - життєва сила; спокійний - контроль; дикий - імпульсивність. Відстань до куба: поруч - контакт з емоціями чи партнером, далеко - дистанція.

5. Квіти — емоції, близькі люди, ніжність:

багато - емоційність, значущість стосунків;

мало - стриманість; біля куба - близькість важлива, далеко - дистанціювання.

6. Буря — стрес, кризи: сильна - переживання напруги; слабка - стійкість. Вплив: руйнує все - відчуття безсилля; не впливає - внутрішня опора.