Ерік Еріксон розглядав розвиток особистості як послідовність нормативних психосоціальних стадій, кожна з яких характеризується центральною кризою між двома полюсами.
Психологічна служба Брустурянського ОЗЗСО І-ІІІ ступенів Усть-Чорнянської селищної ради
вівторок, 3 лютого 2026 р.
ПСИХОЕДУКАЦІЯ
Ерік Еріксон розглядав розвиток особистості як послідовність нормативних психосоціальних стадій, кожна з яких характеризується центральною кризою між двома полюсами.
пʼятниця, 30 січня 2026 р.
ПОРАДИ УЧНЯМ
🚀 Як змусити мозок вчитися, якщо лінь — твоє друге ім'я
Будемо чесними: фрази типу «тобі треба вступати в універ» працюють так собі. Мозок підлітка хоче дофаміну прямо зараз, а не диплом через 5 років. Тому нам треба його трохи «хакнути».
1. Правило «5 хвилин» (Обман системи) ⏱️
Найважче — це почати. Домовся із собою: «Я подивлюся цей конспект рівно 5 хвилин. Якщо буде зовсім стрьомно — закрию і піду пити чай».
Чому це працює: Мозок боїться великих задач, але 5 хвилин для нього — це ізі. Зазвичай, коли вже втягнувся, стає шкода кидати.
2. Створи собі «Vibe» ✨
Вчитися на купі брудних шкарпеток серед залишків піци — це мінус вайб.
* Очисть стіл.
* Запали свічку або увімкни на фоні Lo-fi hip hop (шукай на YouTube).
* Зроби естетичну каву або чай.
Коли навколо красиво, мозок думає, що ви робите щось важливе і приємне.
3. Гейміфікація: Перетвори це на квест 🎮
Ти ж не кидаєш гру, бо рівень складний? З навчанням так само.
* Розбий великий параграф на «чекпоінти». Прочитав сторінку — отримав «ачівку» (наприклад, цукерку або 10 хвилин у телефоні).
* Використовуй додатки типу Forest (де росте дерево, поки ти не чіпаєш телефон) або Habitica (де твоє життя — це RPG).
4. Знайди своє «Навіщо?» (Але реальне) 💡
Забудь про оцінки. Знайди профіт для себе:
* Вчиш англійську — щоб розуміти меми в оригіналі або грати на іноземних серверах.
* Вчиш історію — щоб викупати відсилки в серіалах.
* Вчиш математику — щоб тебе не надурили з криптою або зарплатою в майбутньому.
5. Групова терапія (Созвони в Discord/Zoom) 🎧
Вчитися наодинці нудно. Зберіться з друзями в созвон, вимкніть мікрофони й просто робіть домашку разом. Це створює відчуття «ми в одному човні», і ти менше відволікаєшся.
Чек-лист «Анти-прокрастинація»:
* ✅ Вимкни сповіщення. Кожен «дзинь» відкидає твій фокус на 20 хвилин назад.
* ✅ Жаб’ячий сніданок. Зроби найогидніше завдання першим. Далі день піде як по маслу.
* ✅ Не будь до себе занадто суворим. Якщо сьогодні не вийшло — це не кінець світу. Просто спробуй ще раз завтра.
> Пам'ятай: Навіть 1% прогресу — це краще, ніж нуль. Ти вже молодець, що дочитав це до кінця!
ПОРАДИ БАТЬКАМ
💠 Як убезпечити дитину від торгівлі людьми:
ПОРАДИ ДЛЯ БАТЬКІВ
🟢 Торгівля людьми — одна з найсерйозніших загроз сучасного світу, яка стосується не лише дорослих, а й дітей та підлітків.
👉 Діти можуть опинитися в зоні ризику в будь-який момент: під час поїздок, пошуку роботи, активного онлайн-спілкування або у складних життєвих обставинах, таких як внутрішнє переміщення чи перебування в умовах війни.
📌 Діти та підлітки є особливо вразливою групою через:
брак життєвого досвіду та недостатній розвиток критичного мислення;
довірливість і бажання допомогти родині або друзям;
активну участь у соціальних мережах та онлайн-іграх, де вони можуть стати об’єктом вербування;
відсутність належного нагляду або контролю з боку дорослих.
🌿 Інформованість і довіра — найкраща профілактика.**
ПОРАДИ БАТЬКАМ
Що стоїть за агресією підлітка — і як діяти батькам
Підліток кричить. Зривається. Грубить. Зачиняє двері з гучним «залиш мене в спокої».
І в серці батьків — біль, розгубленість, образа.
Хочеться запитати: “Що з тобою трапилось?”
А насправді краще спитати: “Що ТИ зараз проживаєш?”
Бо агресія — це не зіпсований характер. Це біль. Це захист. Це емоційна анестезія.
▪️Чому підлітки вибухають?
У 12–17 років тіло і психіка перебудовуються з шаленою швидкістю.
Гормони, тиск однолітків, страх бути не таким, як всі. Сором, вразливість, самотність, провина.
Але замість сказати:
"Мені страшно. Я себе ненавиджу. Я не справляюсь."
— підліток кидає телефон, штовхає двері, кусає словами.
Бо агресія — єдине, що дає відчуття сили, коли всередині — хаос.
▪️Як батьки зазвичай реагують:
«Не смій зі мною так розмовляти!»
«Як ти можеш себе так поводити?!»
«Поки не заспокоїшся — навіть не підходь!»
Ці фрази лише підсилюють відчуття самотності.
Бо глибоко всередині — дитина кричить не на вас. Вона кричить: "Побач мене! Почути мене! Втримай мене!"
▪️Що справді працює:
5 фраз, які допомагають прожити агресію:
1. "Я бачу, що тобі дуже важко. Я поруч."
(Дає безпечну опору без тиску.)
2. "Ти маєш право на злість. Давай подумаємо, як випустити її без шкоди."
(Нормалізує емоцію, дає рамки.)
3. "Я витримаю тебе з твоїми емоціями. Ти не один."
(Знімає страх бути покинутим.)
4. "Давай зробимо паузу. Я нікуди не йду. Я просто поряд."
(Вчить робити паузу без відмови від стосунків.)
5. "Я бачу твою злість, але ще більше — бачу тебе. І люблю тебе навіть зараз."
(Це те, що підліток ніколи не скаже, що потребує — але дуже чекає.)
❗Головне не “виправити” агресію.
❗Головне — витримати контакт.
Бо агресія — це не відсутність любові до вас.
Це крик:
“Я не справляюсь. Покажи, що зі мною все ще можна бути.”
І коли ви залишаєтесь поруч, коли витримуєте —
ви не просто допомагаєте дитині.
Ви закладаєте основу її психічної стійкості на все життя.
ПОРАДИ БАТЬКАМ
Як реагувати на негативне уявлення дитини про саму себе
Коли негативне висловлювання про саму себе злітає з вуст дитини, ваша рефлекторна реакція, як правило, полягає в тому, щоб зупинити її, заспокоїти й переконати в хибності та несправедливості її висновків, та й напрямку думок у цілому.
На жаль, слова дитини можуть відповідати тому, що вона дійсно відчуває у ставленні до себе. Вона не вважає себе «привабливою» й «чудовою» (якою вважаєте її ви); вона справді думає, що вона «тупа», «дурна» й «найгірша дитина на світі».
Замість того щоб намагатись одним махом «виправити» таку гнітючу ситуацію, спробуйте використовувати пропоновані прийоми й методи, які полягають у реакції на почуття дитини, що лежать в основі її висловлювань, і на її внутрішню боротьбу.
✅Співпереживайте та проявляйте емпатію. Поставте себе на місце вашої дитини, спробуйте зрозуміти, що вона може зараз відчувати: «Це письмове завдання таке складне, так?» або «Так, схоже, ти дуже засмучений». Якщо ви не можете придумати відповідні слова, спробуйте відреагувати просто: «Це так важко» або «Дай я тебе обійму».
✅Проявляйте допитливість. Деяким дітям важко висловити свою проблему словами, але коли ви починаєте вивчати ситуацію разом, вашій дитині стає легше зрозуміти, що насправді її турбує. Спитайте: «Цікаво, чому це завдання примушує тебе помилятися?» або «Усе завдання таке складне чи тільки якась частина?».
✅Перефразуйте. Після того як ви вивчили ситуацію, спробуйте разом придумати кілька фраз для її опису. Замість фрази «Письмо дається мені важко. Я дурний» ваша дитина може сказати: «Я так старанно працюю над письмом» або «Помилки – це частина навчання», або навіть «Мамо, я так засмутився через це завдання».
✅Вирішуйте проблеми разом. Не піддавайтесь бажанням запропонувати рішення або спрямувати свою дитину на відповідь, яка здається правильною вам. Краще працюйте разом, як одна команда. Іноді не існує простого рішення або можливості швидко виправити ситуацію, тому що відповідь полягає в такому: «Я повинен продовжувати займатись» або «Я працюю для досягнення мети».
✅Ставте під сумнів і заперечуйте негативні думки дитини. Почуття приходять і йдуть. Вони не визначають нашого життя. Ваша дитина може відчувати себе непривабливою, негідною любові, але відчувати щось не означає бути такою. Можна відчувати труднощі при навчанні й не бути дурним. Кажіть про ті випадки, коли ваша дитина долала щось важке й відчувала себе впевненою або натхненною.
Ведіть короткі бесіди. Не вирішуйте все відразу. Ви прагнете допомогти вашій дитині, але людині не завжди буває легко прийняти позитивні, обнадійливі, заспокійливі слова в той момент, коли хід її думок негативний. Налаштуйтесь на деякий опір на початку, особливо якщо ваша дитина не звикла бачити речі в іншому світлі.
Чим ще можна допомогти дитині?
Створіть атмосферу підтримки й наснаги, використовуючи поради про толерантність (стійкість) до фрустрації.
✅Давайте право вибору. Нехай ваша дитина протягом дня має можливість робити власний вибір, наприклад, одягу, їжі або місця виконання домашнього завдання. Хваліть її за хороший вибір та уникайте критики. Якщо ви даєте дитині право вибору, тримайте свою негативну думку при собі.
✅Приймайте недосконалість. Усі роблять помилки, навіть батьки! Реагуйте на помилки з легким серцем: «Ой! Молоко розлилось! Давай його витремо!». Моделюйте здорові способи впоратись із прикрістю та фрустрацією, вибачайтесь після того, як накричали на дитину, і визнавайте свою помилку, якщо ви її неправильно зрозуміли.
✅Зосередьтеся на позитивному. Замість того щоб прискіпуватись або постійно звертати увагу на те, що необхідно змінити, виправити або вичистити, навчіться диференціювати важливе й несуттєве, відпускати й не «брати собі в голову». Хороше правило каже: робіть п'ять позитивних висловлювань на одне негативне.
✅Заохочуйте самостійність. Дітям батьки потрібні для того, щоб допомагати їм приймати правильні рішення або зберігати концентрацію уваги, але іноді безперервне «керівництво» батьків побічно дає дитині зрозуміти: «Ти не можеш зробити це самостійно». Тому цікавтесь думкою дитини й дозволяйте їй самій пропонувати варіанти рішень.
✅Цінуйте наполегливість. Зосередьтесь на маленьких кроках, що ведуть до успіху, на подоланні перешкод і на наближенні до мети. Такі фрази, як «Ти дійсно старанно працюєш над цим завданням» або «Це потребувало від тебе великих зусиль!», допоможуть вашій дитині побачити користь самого процесу, а не тільки кінцевого результату.
✅Навчайте дитину навичок подолання труднощів.
Познайомте дитину з різними навичками подолання труднощів, умінням заспокоюватися за допомогою глибокого дихання, позитивного мислення та корисних фраз, які вона буде подумки вимовляти у складній ситуації. Практикуйте ці навички частіше, щоб ваша дитина була готова та знала, як справлятися зі складними ситуаціями й похмурими думками.
✅Звертайтесь по допомогу й підтримку. Якщо ви тривалий період часу працювали з дитиною над подоланням негативного мислення та її негативних висловлювань на свою адресу, але, як і раніше чуєте їх, розгляньте можливість отримати допомогу в дитячого психолога. Якщо ваша дитина створює загрозу спричинення шкоди собі або іншим, зверніться по допомогу негайно.
ПОРАДИ ПІДЛІТКАМ
⚡️ Як не з’їхати з глузду від дедлайнів і мати час на життя? Розпорядок дня, який працює
Давай чесно: слово «режим» звучить як щось із дитячого садочка або армії. Але якщо твій день схожий на нескінченний хаос, де ти о 3-й ночі дописуєш реферат, а зранку намагаєшся розліпити очі за допомогою літра кави — у нас проблеми.
Хороша новина: розпорядок дня — це не про обмеження. Це про те, як забезпечити собі більше вільного часу на ігри, серіали та прогулянки, не почуваючись при цьому вичавленим лимоном.
Ось кілька чит-кодів, як налаштувати свій день під себе:
1. Правило «Першої години» 🌅
Не хапайся за телефон одразу після пробудження. ТікТок зранку «з’їдає» твій дофамін, і потім весь день ти почуватимешся млявим.
* Спробуй: Склянка води + 10 хвилин музики або просто спокійного сніданку. Це дасть мозку сигнал: «Ми все контролюємо».
2. Сон — це не для слабаків 🛌
Твій мозок зараз росте швидше, ніж ціни на нові iPhone. Йому потрібно 8–9 годин сну, щоб «перепрошити» систему.
* Лайфхак: Якщо лягатимеш і вставатимеш приблизно в один час, зникне оце відчуття «зомбі-апокаліпсису» щоранку.
3. Метод «Помодоро» для домашки 🍅
Замість того, щоб страждати над алгеброю 3 години поспіль, роби так:
* 25 хвилин інтенсивної роботи.
* 5 хвилин повного чилу (без екранів!).
Так ти зробиш усе вдвічі швидше, і мозок не закипить.
4. Вечірній «Digital Detox» 📱
Синє світло від екрана каже твоєму організму, що зараз день, і блокує мелатонін. Результат — ти не можеш заснути, хоча очі злипаються.
* Порада: Відклади гаджети хоча б за 30-40 хвилин до сну. Почитай книгу або просто поваляйся з котом.
Орієнтовний план (для натхнення):
| Час | Що робимо? | Чому це ок? |
|---|---|---|
| 07:30 | Підйом + душ | Завантажуємо систему. |
| 08:30 – 14:30 | Навчання | Твій «робочий» час. Роби максимум тут. |
| 15:00 – 16:00 | Reboot | Їжа, прогулянка, коротка дрімота (max 20 хв). |
| 16:00 – 18:00 | Домашка / Хобі | Секція, курси або проєкти. |
| 19:00 – 21:30 | Golden Time | Час на друзів, ігри, серіали. Твій законний відпочинок! |
| 22:30 | Відбій | Тіло дякує тобі за енергію на завтра. |
> Головний секрет: Не намагайся стати ідеальним за один день. Почни з чогось одного — наприклад, не гортати стрічку перед снном.
ТЕХНІКИ
⛩️ Психологічна техніка «Афективний місток»
❓ Чому якісь прості ситуації вибивають землю з-під ніг, а інші абсолютно не зачіпають?
Сьогодні познайомимо тебе з EMDR-технікою, яка допомагає при дослідженні життєвої історії (власної чи клієнта) перед опрацюванням стресового матеріалу.
❗️Звісно, повноцінна робота відбувається лише з фахівцем методу.
🔖 Для довідки:
👀 EMDR — це Eye Movement Desensitization and Reprocessing, українською - Десенсибілізація і переробка стресового
матеріалу за допомогою руху очей або білатеральної стимуляції (наприклад, постукування себе по колінах чи плечах). Метод набув свого широкого розвитку в 1987-1991 роках завдяки докторці Френсін Шапіро (США). Завдяки своїй високій ефективності, метод EMDR визнаний та рекомендований Всесвітньою організацією охорони здоров’я (ВООЗ) як метод першого вибору для лікування наслідків психологічної травми чи профілактики ПТСР.
#психологічна_техніка
⭐️ Тож, ми можемо говорити про «афективний місток», коли одна історія емоційно пов’язана з іншою. І тому, коли виникає «теперішня» ситуація, то емоційно ми проживаємо не лише те, що ось вже відбувається, а й те, що пов’язане з минулим.
Наприклад:
🔹 Ми почали говорити про одну ситуацію, але продовжуємо вже про іншу, або і про третю, четверту.
🔹 На питання «Як ти?» ти відповідаєш про нинішні справи, але в думках починають лунати історії минулого.
🔹 Коли трапляється емоційно значима ситуація, проте об’єм реакції значно більший по відчуттях за цю історію (ніби тебе це «вибиває з колії»).
⬇️⬇️⬇️
📋 Почнімо роботу з трьох кроків
1️⃣ Згадай ситуацію, яка останнім часом тебе розхвилювала (у стосунках, на роботі, в транспорті тощо). Запиши кілька речень, що відбулося.
🖋️________________________
2️⃣ Що ти відчував/ла, коли це відбувалося? Запиши також.
🖋️________________________
3️⃣ Подумай і згадай, на яку ситуацію в минулому схожі ці почуття? Якщо подібних ситуацій багато (що зазвичай відбувається), то: яка з них була найдавнішою серед тих, що виділяються? Запиши цю ситуацію.
🖋️________________________
🌟 Ось і є твій афективний місток. Тобто поєднання двох історій через афект, а саме схожість сильних емоцій.
📚 Далі в методі EMDR йде десинсибілізація за допомогою руху очей та інтеграція досвіду.
🫶 Якщо тобі вдалося знайти свій афективний місток, ми можемо зробити наступне:
🔸 Перечитай ще раз те, що записано.
❗️ Зверни увагу, що це дві різні ситуації.
🔸 Коли буде виникати подібне (тобто до теперішньої ситуації «домішуватиметься» старий досвід), нагадуй собі:
це — дві різні ситуації.
💭 «Зараз відбувається лише це. Те, що було раніше — завершилося, це спогад. Я зараз вирішу актуальну ситуацію. А до спогадів повернуся згодом».
🔶 Усі ми маємо афективні містки. Це обов’язкова частина життя і нашої особистості. Важливо бачити їх і розділяти: минулі ситуації і ті, що тут і зараз відбуваються з нами. Найчастіше проживання теперішніх ситуацій не таке жахливе. Особливо якщо вдасться відкласти минуле і повернутися до нього пізніше, коли будуть сили і доречне місце (наприклад, психотерапія).
💚 Так, розрізняти ситуації теперішнього і минулого не просто. Це велика робота над собою. Та ми віримо в те, що ти впораєшся!
ПОРАДИ
🧠 Думки — це не факти
Не все, що ви думаєте про себе, — правда.
📌 «Я ні на що не здатен»
📌 «Мене ніхто не цінує»
📌 «Я постійно все псую»
Це — думки, а не факти.
Мозок іноді перебільшує, лякає чи повторює старі болючі фрази з минулого.
🔍 Спробуйте зупинитись і запитати себе:
«Чи це справді правда?»
«Чи є докази протилежного?»
Бо навіть якщо думка звучить переконливо — це ще не означає, що вона правильна.
💬 Ви — більше, ніж ваші думки.
І варто довіряти не лише внутрішньому критику, а й фактам, які говорять про вашу цінність.
Запишіть 5 - 10 своїх досягнень у житті, періодично доповнюйте список
ПОРАДИ
💧 Чому плакати — це не слабкість, а суперсила нашого організму
Ми звикли ховати сльози. «Не плач», «тримай себе в руках», «будь сильним» — ці фрази ми чуємо змалечку. Але що, як я скажу вам, що плач — це один із найдосконаліших механізмів саморегуляції, який подарувала нам природа?
Давайте розберемося, чому дати собі волю і щиро поплакати — це найкраще, що ви можете зробити для свого здоров’я.
1. Детокс для душі та тіла
Вчені з'ясували, що склад сліз залежить від причини плачу. Емоційні сльози містять вищий рівень гормонів стресу (таких як адренокортикотропний гормон) та токсинів.
> Простими словами: Коли ви плачете, ви буквально вимиваєте стрес зі свого організму на хімічному рівні.
>
2. Природне знеболювальне
Тривалий плач сприяє виділенню окситоцину та ендорфінів (так званих «гормонів щастя»). Саме тому після сильної істерики часто настає відчуття полегшення, спокою і навіть легкої сонливості. Це ваш внутрішній аптекар видав вам порцію заспокійливого.
3. Сигнал про допомогу та близькість
Плач — це еволюційний механізм комунікації. Він показує іншим, що нам потрібна підтримка. Спільне проживання емоцій зміцнює зв'язки між людьми та вибудовує довіру. Не боятися бути вразливим — це ознака великої внутрішньої сили, а не слабкості.
4. Зір та гігієна
Не забуваймо про фізіологію. Кожного разу, коли ми кліпаємо, сльози:
* Зволожують слизову оболонку ока.
* Вбивають бактерії завдяки ферменту лізоциму.
* Очищують очі від пилу та подразників.
Коли варто звернути увагу?
Хоча плач — це корисно, важливо розрізняти емоційну розрядку та стан, коли сльози не приносять полегшення. Якщо ви плачете постійно без видимої причини або відчуваєте повну апатію, це може бути сигналом депресії. У такому разі найкраще рішення — звернутися до фахівця.
Висновок: Наступного разу, коли підступить клубок до горла — не ковтайте його. Знайдіть безпечне місце, дозвольте собі прожити цей момент і пам'ятайте: плакати — це нормально. Це по-людськи.
ЛІТЕРАТУРА
Добірка книг і гідів про першу психологічну допомогу (ППД).
Вона буде корисною і для практиків, і для тих, хто лише починає працювати в закладах освіти та стикається з людським болем, розгубленістю й сильними емоціями.📘 Керівництво з надання першої психологічної допомоги (ППД)
🔗 https://mhpsshub.org/resource/a-guide-to-psychological-first-aid-ukrainian/
Базовий міжнародний стандарт ППД, який пояснює, як підтримати, коли «все валиться», і людина не справляється сама.
Дає відчуття опори: що можна робити, а чого краще не робити, щоб справді допомогти, а не нашкодити.
📘 Коротке введення до ППД
🔗 https://mhpsshub.org/resource/a-short-introduction-to-psychological-first-aid-ukrainian/
Дуже стислий і зрозумілий вступ у першу психологічну допомогу без перевантаження термінами й деталями.
Заспокоює і підтримує самого фахівця, знімає тривогу «я не знаю, що сказати».
📗 Кишеньковий посібник психологічної допомоги
🔗 https://rokada.org.ua/en/expert-materials/a-pocketbook-of-psychological-aid/
Про реальну, щоденну підтримку людей у кризі в умовах війни в Україні без складних схем і «лікування травми».
Багато простих перевірених підходів, які можна використовувати одразу.
📘 Перша психологічна допомога
🔗 https://share.google/4Ud7v6Xw735y0RMjh
Матеріали для підтримки дітей, батьків і педагогів, які живуть і працюють в умовах тривалого стресу, втрат і невизначеності.
Добре окреслює межу між підтримкою і терапією та допомагає бути поруч без тиску.
📘 Перша психологічна допомога: сила бути поруч — інформаційний матеріал
🔗 https://share.google/tGf2penocaCGmX1zD
Посібник про підтримку через присутність, людяність і контакт. Про те, як говорити з людиною в кризі, як слухати і які слова можуть ранити, навіть якщо сказані з добрих намірів.
Проста, зрозуміла й недирективна мова, адаптовано до українських реалій війни. Допомагає зменшити страх «я зроблю гірше».








