ДІАГНОСТИКА

 #Psy_case_Методики 

Проєктивна методика «Малюнок людини»

Розроблена американською психологинею Карен Маховер в 1946 році на основі тесту Флоренс Гудінаф, американської психологині, яка вивчала дитячий інтелект, з метою визначення індивідуальних особливостей особистості. Використовується з 3-х років.

Виділяють такі характеристики, які можна перевірити за даним тестом: уявлення про себе, комунікабельність, тривожність, агресивність,міжособистісні відносини, образ тіла, статево-рольова ідентичність, патологія розвитку, інтелект.

***Процедура проведення***

Дитині дають простий олівець середньої м’якості, гумку та стандартний чистий аркуш паперу формату А4 (210 х 297 мм.). Надають **і*****нструкцію****:* “Намалюй, будь ласка, людину, якомога краще”. На питання, які, як правило, носять уточнюючий характер (яку людину?), слід відповідати ухильно , наприклад: “будь-яку”, “малюй яку хочеш”. На будь-які вираження сумнівів можна сказати: “ти почни, а далі легше буде…”

Якщо у відповідь на ваше прохання дитина намалювала людину частково, щось на кшталт бюста або у вигляді карикатури, мультиплікаційного героя, абстрактного зображення, досліджуваного просять взяти інший аркуш паперу і намалювати людину ще раз, тепер в повний зріст, цілком: з головою, тулубом, руками і ногами.

Протягом всього процесу малювання варто ***спостерігати за дитиною*** (як вона поставилась до завдання, чи висловлювала опір або різку відмову, чи задавала додаткові питання і як багато, чи висловлювала гостру потребу в подальших вказівках – заявляв про це прямо чи це виражалося в його поведінці, чи дитина сміливо приступила до виконання… ). Це надасть безцінну інформацію про особливості досліджуваної дитини.

 

***Бесіда***

У процесі бесіди можна прояснити всі неясні моменти, а через почуття і переживання, які дитина висловлює під час бесіди, ви може отримати унікальну інформацію щодо її емоційного стану.

***Задля актуалізації почуттів*** можна задавати такі питання:

– Хто ця людина?

– Де вона живе?

– Чи є у неї друзі?

– Чим вона займається?

– Добрий вона чи зла?

– На кого вона дивиться?

– Хто дивиться на неї?

– Чи знайома тобі ця людина?

– Про що вона думає?

– Що вона відчуває?

– Вона тобі подобається?

– Що найбільше хоче ця людина? і т. д.

 

Інший варіант бесіди з дитиною – попросити її **скласти історію про цю людину***.*

Перш ніж перейти до інтерпретації методики варто зазначити одну **особливість**, яка полягає в тому, існує закономірність, що *з віком дітей малюнок людини збагачується все новими деталями, тобто що кожному віковому проміжку характерні певні особливості малювання*. Тому інтерпретуючи малюнок в першу чергу треба звертати увагу на вік дитини і від цього відштовхуватись.

 

Предметний малюнок з’являється у дітей приблизно в **трирічному** віці. Перша форма зображення людини – це так званий головоног, що представляє собою округлу голову (на думку деяких фахівців, ця окружність символізує голову разом з тілом) і руки та ноги, які відходять від неї або розташовані поруч рисочки (кількість яких може бути різним). Нерідко на малюнках присутні також риси обличчя (очі, рот, ніс), іноді і волосся. Подібний малюнок цілком відповідає нормі аж до чотирирічного віку.

Приблизно з **чотирьох років** дитина переходить до малювання примітивної схеми, що містить крім голови, рук і ніг зображення тулуба людини. Ноги розташовуються з боків тулуба , руки зазвичай починаються від його середини.

На **шостому році** життя дитина опановує уявленнями про вертикалі і горизонталі; тепер вона починає малювати малюнок строго вертикально. Подальший розвиток малюнка людини полягає в переході до зображення товщини рук і ніг. П’ятирічна дитина малює кінцівки подвійними лініями.

До шести років дитина часто малює руки людини від верхньої частини тулуба. З’являються різні другорядні деталі: пальці , волосся , брови , вії.

Для малюнків дітей **семирічного віку** характерне поєднання елементів пластичного (малюнок, на якому різні частини тіла не приклеєні один до одного, як на схемі, а органічно переходять одна в іншу без різкої межі) і схематичного зображення з переважанням схематичного.

Поступово **до восьми – дев’яти років** співвідношення пластичних і схематичних елементів врівноважується.

Для** підліткового віку** типово пластичне зображення людської фігури.

У **старшому підлітковому і ранньому юнацькому віц***і* ознаки, що характеризують стать персонажа, часто особливо підкреслюються. Чоловік зазвичай зображується дуже широкоплечим, м’язистим, жінка – з похилими вузькими плечима, з округлими плавними формами; у неї нерідко перебільшуються розмір грудей, ширина стегон.

 

***Для тих, хто бажає дізнатися більше:***

Карен Маховер «Проєкція особистості у малюнку людської фігури: методика дослідження особистості», 1949 р.

[[[https://dytpsyholog.com/2015/02/06](https://dytpsyholog.com/2015/02/06)](https://dytpsyholog.com/2015/02/06)](https://dytpsyholog.com/2015/02/06)