ВТРАТА

 Як розповісти дитині про смерть близької людини, підготувати до похорону та підтримати в скорботі.

 Я вирішила знов опублікувати цей матеріал. В ці дні,на жаль,  багато запитів про це. Я згрупувала матеріал за блоками: підготовка до розмови, проведення розмови, підготовка до похорону, похорон, адаптація дитини (можливі реакції, підтримка, збереження пам'яті), групи підтримки. Збирала тільки те, що може бути практичним.

 Ілюстрації - іноді ми з родинами шукаємо, що можна запропонувати маленькій дитині, щоб вшанувати пам'ять. Дітям потрібні символічні дії. Я знайшла кілька ідей для саморобних свічок на сайті Крокотак. 

🍁Підготовка до розмови

Ми дотримуємось 4 "правил розмови":

• Близький дорослий - з дитиною має говорити той, кому дитина довіряє. Але тоді, коли сам дорослий зможе витримати емоції дитини та матиме сили відповідати на запитання.

• Безпечне місце – обираємо місце, де б самому дорослому та дитині було більш зручно та затишно. Знаємо, що ніхто не потурбує. Краще сидіти\стояти так, щоб спиною можна було спертися на спинку крісла чи стіну. І мати можливість обійняти дитину

• Більше часу – починаємо розмову лише тоді, коли знаємо, що можемо не поспішати. Щоб надати підтримку в реакціях та відповісти на запитання.

• Бути в контакті – дитині особливо важлива присутність та контакт – контакт очей, доторку, можливість обійнятись. (хоч не всі діти в кризових ситуаціях дають до себе доторкнутись). Важливо відкласти телефон і не відволікатись від дитини. 

🍁Розмова

ЯК САМЕ: Розмови на складні теми мають проводитися повільно і ми говоримо чітко, але тихіше, ніж зазвичай. Простими словами. Короткими реченнями. Ми говоримо і робимо паузу, щоб дати можливість усвідомити наші слова. Маємо бути готовими до того, що дитина не зрозуміє нас.

ЩО САМЕ:

• Розмова починається з фраз, що дають змогу підготувати дитину до наступної складної інформації : У мене дуже сумна звістка… я маю тобі розповісти про біду, що сталася… N помер\ померла\ загинув\ загинула. 

Ми називаємо не ім’я, а так, як дитина називає близького – дідусь, бабуся, тато, мама. Ми коротко без подробиць кажемо, що знаємо про те, як саме померла близька людина.

• Ми говоримо прямо – Людина померла. Людина загинула.

• Обов'язково потрібно говорити про те, від чого померла людина. (без подробиць). І наголосити на тому, що ніхто в цьому не винен (це конкретна хвороба, вірус, війна, трагічна випадковість). 

Нам важливо наголосити, що жодні думки дитини, її емоції не могли спровокувати смерть. (зараз ми говоримо, що винні лише вороги)

• Важливо кілька разів наголосити на тому – що ніхто з близьких не винен в смерті.

Обережно: Не використовувати метафори – метафори зрозумілі дитині після 9-10 років. Для малюків - за ними будуть зовсім не ті образи, які ми припускаємо. «він полетів на небо» «він заснув» «він нас покинув», «він тепер завжди буде за тобою спостерігати» «пішов у землю», «земля йому буде пухом» – це все незрозуміло, за кожним цим словосполученням – образ, який дитина домальовує, виходячи зі своїх знань про світ.

Важливо говорити повільніше, ніж зазвичай, спостерігати за зміною поз дитини, можна пропонувати : ти хочеш у мене про щось запитати?

🍁 Можливі реакції дітей:

Дитина може заплакати, може навпаки не демонструвати жодних реакцій.

• Ми можемо проявити свої емоції – це нормально, плакати. Але важливо, щоб дитині не прийшлося стати для нас самих тим, хто втішає. Той, хто сповіщає про смерть, може сказати, що зараз йому боляче та сумно. І зараз так важливо бути разом, щоб підтримати один одного.

• Якщо дитина не проявляє емоцій – можна її обійняти, дати теплий солодкий чай. Сказати, що те, що відбулося – жахливо. Але ви точно знаєте, що ви всі разом впораєтесь.

• Дитина може розізлитись на загиблого – Мислення дитини егоцентрично. Вона може розсердитися на померлого, що той її покинув, зрадив, не дотримався обіцянки, дитина може говорити, що її обдурили – бо обіцяли бути поруч. 

Будь ласка, не потрібно дорікати дитині в егоїзмі. Їй важливо дати дозвіл і на злість: ти злишся? Я точно знаю, що якби ця людина могла, вона зробила б усе можливе, щоб завжди бути з тобою. Вона\Він точно тебе не покинув. 

 Якщо дитина дає – обійміть і скажіть, що і ви (можливо) відчуваєте одночасно злість, біль та страх. І це нормально. І ще раз можна додати, що близька людина точно, якби могла, весь час була б поруч. І його\її любов була і є з дитиною.

• Можна запитати – чи хоче дитина про щось узнати? І запевнити, що дитина може ставити будь-які питання і ви будь-коли готові на них відповідати

Завершення розмови: Розмова має завершитись тим, що давало б відчуття опори. (обійми, можливо, дорослі передадуть річ, що належала загиблому.

• Можливо, сказати – «давай подумаємо, що будемо робити саме зараз. Нам потрібні сили» - і запланувати просту дію (піти помити руки, приготувати чай, вийти на вулицю)

🍁Похорон

Підготовка: Рішення, чи брати дитині участь в похороні, кожна родина приймає, враховуючи родинні традиції, вік та стан дитини.

Дитина не завжди хоче бути присутня на похованні. Їй потрібно надати вибір.

Її не можна змушувати, соромити. Якщо вона відмовиться, важливо одразу запропонувати свій особистий ритуал прощання. (запалити свічку, написати листа, помолитись, заспівати пісню…).

• Якщо поховання буде відбуватись в відкритій труні і дитина буде бачити померлого, попередьте, що після смерті людина може бути зовні не схожа на ту, яку дитина пам’ятає. Після похорону ви можете разом подивитись на фото, відновити образ

• Напередодні похорону дитині важливо розповісти про те, що вона там побачить. Пройдіть з нею послідовність дій. Розкажіть про те, навіщо труна чи обряд кремації. Та розкажіть про те, що люди, на похованні можуть плакати – коли ми сумуємо за тими, хто нам дорогий, ми іноді плачемо. Дитина може ставити питання – на які важливо відповідати. Вона може ставити одне й те саме питання багато разів. Просіть дитину ставити вам питання. Обіцяйте на них відповідати.

Під час похорону:

• дитину має тримати за руку хтось зі знайомих. Коментувати те, що відбуватиметься (навіть, якщо дитина не запитує) відповідати на запитання, давати пити. Захищати від недоречної уваги.

• На похороні загиблого воїна – дитині (переважно) важливо бути. Побачити, як шанують загиблого, бути частиною «історії героїзму». (З дитиною поруч мають бути дорослі, пояснювати те, що відбувається, і дати підтримку). Якщо є можливість - дитині важливо передати річ близького, годинник, брелок, шеврон, ланцюжок, будь-що

• Не потрібно дитину змушувати підходити до труни, дивитись на померлого, торкатись його. Не потрібно змушувати бути поруч під час релігійних ритуалів.

• Після похорону дитина може бути дуже втомлена, гіперактивна, роздратована – важливо дати їй можливість усамітнитися, якщо вона цього потребує, відпочити. Під час поминальних ритуалів часто на дитину не звертають уваги – поруч з нею постійно має бути хтось з дорослих. 

І це нормально, якщо дитина вже на поминальному обіді буде відволікатись, грати, жартувати.

🍁Супровід в скорботі, адаптація

Для того, щоб витримати емоції дитини, дорослий, що поруч з дитиною, має ще більше турбуватись про себе. Просити про допомогу близьких, щоб вони могли бути з дитиною. І пояснювати свій стан дитині (я зараз сумую, я втомлена. Я відпочину і зможу з тобою пограти - щоб дитина не брала відповідальність за наші почуття і не відчувала свою провину).

У дорослого, що сам горює, може не вистачити сил реагувати на емоції, задовольняти потреби дитини. Будь ласка, просіть по допомогу (і важливо пропонувати допомогу), щоб піклуватися в цей час про дитину. 

🍁Емоції, стан, потреби дитини:

Важливо намагатись не змінювати кардинально місце проживання та оточення, зберігати режим дня, звичні заняття, важливо перерозподілити те, звичне, що робила регулярно померла людина – може, гуляла, читала казки, співала. (Але тільки, якщо сама дитина цього хоче). 

 Зміни неминучі, але важливо, щоб дитина могла контролювати та передбачувати хоч частину свого життя.

• Дитина може демонструвати регресивну поведінку та реакції (повертатись до поведінкових реакцій, ігор, інтересів більш раннього віку) – це тимчасовий стан.

• Дитина може ставити одне й те саме питання – важливо на нього відповідати, намагаючись зрозуміти – яка потреба за цим питанням (можливо, буде потрібно визнати та нормалізувати її почуття: ти сумуєш? Чи потрібно ствердження - N завжди тебе любив та любить, де б не був/була)

• В переживанні скорботи та травматичного досвіду – хтось з дітей стає більш балакучим, хтось зовсім не може чи не хоче розмовляти.

• Емоційний стан дитини може бути нестабільним. На дитину раптом, у зовсім непередбачуваний час можуть накочувати хвилі смутку, туги, агресії, її буквально може затоплювати емоціями – важливо їй пояснити, що це нормально. І показати, створити алгоритм, що в ці моменти можна робити.

• Під час проживання скорботи у дитини періоди смутку можуть бути не довгими, вона відволікається, грає, їсть, ходить у туалет, і один із важливих пунктів – може згадувати й саму людину, і говорити про смерть – з рідними та друзями.

• Дитина може злитись на однолітків, життя яких не змінилось, і уникати контактів з ними. Ми можемо сказати дитині: мені так шкода, що тобі приходиться через це проходити. Я теж так сумую за… і іноді злюсь і іноді мене бісить, коли бачу інших. Це нормально. Але твої друзі не винні в тому, що з нами сталося. Напевно, вони хочуть бути поруч і не завжди знають, як виразити співчуття. Наше життя змінилося. Але твоя дружба – з тобою.

Дитині, як і дорослим, потрібен час, щоб адаптуватись до нової реальності. 

• У дитини, що втратила близького, може змінитись ставлення до світу та до себе – важливо наголошувати на тому, що «іноді дуже складні випробування стаються з прекрасними людьми. Ми всі точно впораємося. І любов близького до нас і наша любов один до одного нам точно допоможе».

• Тимчасово може погіршитись успішність в школі, можуть бути складності з зосередженням. – варто попередити вчителя – вихователя дитячого садочку про події в родині.

• Дитина може тривожитись за того дорослого, з яким вона залишилась. Намагатись контролювати його переміщення, боятись, що і з ним щось може статися – дитині важливо казати та демонструвати – як ви піклуєтесь про себе. і наголошувати на тому, що ви робите все можливе, щоб бути поруч.

🍁Спогади та пам'ять:

• Ми створюємо простір для спогадів та проживання скорботи, виявлення любові до близьких.

• Важливо дозволити і собі – сумувати, плакати, розмовляти, пригадувати померлого, робити пам’ятні обіди, присвячувати вірші та події.

Дитині важливо дати дозвіл на радість - буквально сказати, що ми щасливі, коли бачимо її усмішку, коли вона радіє. 

• З дитиною важливо говорити – розповідаючи різні історії (не тільки героїчні, не тільки про щось серйозне, це можуть бути і веселі історії). Важливо, щоб образ померлого був не ідеалізованим, а реальним. Можна говорити про те, що ми на цю людину колись злилися, колись з нього і з ним сміялися, за щось вдячні. Пам’ять, емоції, спогади мають бути дозволеними. 

🍁 «Ускладнене горе» коли точно потрібно звернутись за допомогою спеціаліста -

коли дитина виявляє лише скорботу, у її житті немає радості, або дитина навпаки вдає, що нічого не сталося, не ставить питань, не виявляє емоцій, уникає говорити взагалі на цю тему. 

Коли ми бачимо, що в її стані – фізичному, емоційному, ставленні до себе, до інших, до світу після втрати немає динаміки.

🍁 Друзі та колеги з Інституту психології здоров’я https://www.facebook.com/InstituteofHealthPsychology спеціалізуються на супроводі горювання.

Для спеціалістів: Можна пройти навчання у Юлія Іорш та Володимир Волошин й отримати практичні знання з ведення груп психологічної підтримки дорослих та дітей, які втратили близьких. Отримувати регулярні безоплатні супервізії та інтервізіі в темі втрати

Для родин, які втратили близьких - є безоплатні групи підтримки для дітей та дорослих

🍁 В допомогу вчителю та вихователю при підготовці уроків, якщо в класі є дитина, що втратила близьких

https://m.facebook.com/story.php?story_fbid=6663201457046736&id=100000708430176

🍁 Як поговорити з дитиною, якщо її друг чи подруга втратили близьких 

https://m.facebook.com/story.php?story_fbid=5789185791114978&id=100000708430176

ПЕРФЕКЦІОНІЗМ

 ⚠️ Перфекціонізм може бути пасткою❗

Ти думаєш, що, намагаючись зробити все ідеально, досягнеш більших результатів? Дуже часто перфекціонізм не допомагає рости, він тримає тебе на місці. Чому? Бо ти постійно відкладаєш дії через страх зробити помилку або щось не ідеально.

Чому важливо відмовитися від перфекціонізму?

❗️ Ти втрачаєш час. 

Замість того, щоб діяти і рухатися вперед, ти застрягаєш у дрібницях. Шліфуєш деталі, які насправді не мають великого значення в даний момент. Результат приходить від дій, а не від нескінченних правок і спроб зробити "бездоганно".

❗️ Перфекціонізм паралізує. 

Коли ти боїшся зробити хоч найменшу помилку, ти перестаєш ризикувати і пробувати нове. А без ризику немає прогресу. Помилки — це частина шляху до успіху, і вони вчать більше, ніж будь-яка ідеальна ситуація.

❗️ Знижується продуктивність. 

Коли ти одержимий ідеальністю, ти витрачаєш купу енергії на незначні деталі, замість того, щоб рухатися до головної мети. Це виснажує і не дає тобі завершити те, що ти почав.

☄️ Відмовся від думки, що все повинно бути ідеально.

🔥 Дій зараз, роби помилки, вчися на них. Почни, зроби "добре", виправляй/добавляй/покращуй по ходу справи. Це краще, ніж сидіти і чекати ідеального моменту, якого може НІКОЛИ НЕ БУТИ. Рухайся вперед, і результат прийде швидше, ніж ти думаєш!

ПРАКТИКУМ

 

Піраміда Ділтса:

чому ви маєте те, що маєте?

🔰 Матеріал пропонується для саморефлексії та психологічного практикуму. 

🔺 Піраміда Ділтса, або піраміда логічних рівнів Роберта Ділтса - це концепція, що допомагає зрозуміти сенс дій людини (або компанії) на різних рівнях. 

3 ПРИНЦИПИ ПІРАМІДИ ДІЛТСА

✅ Жодна проблема не вирішується на тому рівні, де вона виникла. Як правило, щоб виправити поведінку, необхідно внести корективи на рівні або здібностей, або оточення чи навіть місії. 

✅ Щоб знайти контакт із іншою людиною, спілкуватися з нею слід на тому рівні, на якому вона спілкується з вами

✅ Будь-які зміни на верхньому рівні впливають на нижній, і навпаки. Коли в людини змінюються цінності, вона змінює своє оточення, поведінку і шукає нові способи досягнення своїх цілей. Змінюючи оточення, людина поступово переймає цінності нового оточення. 

ПРАКТИЧНА РОБОТА: 

✔ Накресліть свою піраміду, розділіть її на 6 секторів (як на картинці до допису).

✔ Поруч з зображенням піраміди або на окремому аркуші запишіть відповіді на питання до рівнів. 

✔ У кожен сектор піраміди запишіть основну узагальнюючу думку щодо вашого персонального рівня і свій висновок. Наприклад, "Оточення: спонукає до зросту/заважає розвитку, знайти кола за інтересами, змінити обстановку у кабінеті/домі, попрацювати над стосунками з... тощо".

✔ Зробіть арт-терапевтичну вправу по завершенню роботи (рекомендація в кінці допису). 

🟢 І рівень. ОТОЧЕННЯ

"Що я маю?", "Де я перебуваю?", "Хто і що мене оточує?" 

В основі піраміди лежить середовище проживання людини. На цьому рівні є все те, що нас оточує: умови життя, люди, з якими ми контактуємо, місце, де ми живемо, що ми зазвичай бачимо, чуємо. Це стосується всіх аспектів життя: матеріальних благ, можливостей, сім'ї. 

🟡 Питання до рівня:

✔ Яка у мене робота/бізнес (навчання)? Який мій дохід?

✔ Хто мої друзі? Які у мене стосунки з близькими, родиною? 

✔ Що на цьому рівні потребує моєї уваги, поліпшення? 

✔ Які кроки до поліпшення я уже можу зробити та який подальший план скласти? 

🟢 ІІ рівень. ПОВЕДІНКА, ДІЇ

 "Що я роблю?", "Чим займаюся?"

Тут наші дії чи бездіяльність, результати. Цей рівень - це реакція на перший - обставини, середовище проживання. 

Результативність і мотиви людини визначають дії, які вона звикла здійснювати та спосіб взаємодії з іншими людьми. Ви можете зрозуміти щось щодо своєї реальності в тому разі, якщо поставите собі запитання про особисті дії і бажані результати. 

🟡 Питання до рівня:

✔ Що я роблю на своєму місці (в роботі, стосунках)? Що роблять інші люди з мого оточення? 

✔ Чи відповідають мої реальні, а не гіпотетичні дії очікуванням (щодо стосунків, роботи, фінансового рівня тощо)? 

✔ Які дії, способи комунікації заважають мені досягати бажаного, а які є ефективними?  

✔ Які дії я уже можу зробити для поліпшення ситуації, а які спланувати на майбутнє? 

🟢 ІІІ рівень. ЗДІБНОСТІ

"Що я вмію?", "Як я обираю?", "Як я можу впливати на світ?"

Цей рівень стосується стратегії. Він визначає досвід і навички людини, а також її пріоритети, внутрішній ресурс і вміння ним користуватися. На цьому рівні можна розібрати свої установки, які заважають рухатися у своєму розвитку у різних сферах життя. 

Людина визначається з тим, на що здатна, це про здатність до розширення і застосування здібностей і навичок для вирішення життєвих питань.

🟡 Питання до рівня:

✔ Якими особливими навичками, талантами я володію? Як застосовую їх у різних сферах життя? 

✔ Як я ставлюся до людей із мого оточення? Як я проявляюся у стосунках? 

✔ Які навички я маю освоїти, які здібності, таланти розвинути для досягнення бажаних результатів? 

✔ Які кроки я уже можу зробити у цьому напрямку та який подальший план розвитку скласти? 

🟢 IV рівень. ЦІННОСТІ ТА ПЕРЕКОНАННЯ

"Що для мене важливо?"

У кожної людини є певні власні внутрішні правила, принципи, установки (свідомі чи несвідомі) які визначають її вчинки та життєвий стиль.

Цінності та переконання, як правило, формуються сім'єю, авторитетними людьми, культурним оточенням. На цьому рівні розкриваються шаблони і стереотипи сприйняття, які не дають отримати бажане.

🟡 Питання до рівня:

✔ Чому я займаюся тим, чим займаюся? 

✔ На кого із мого оточення мені хотілося/хочеться бути схожим? Який стиль життя цієї людини? 

✔ Що для мене є цінним у житті (складіть список із 5-10 ваших цінностей)? Наскільки мої цінності реалізовані та співпадають із способом життя (у роботі, стосунках тощо)? 

✔ Які із моїх цінностей потребують уваги на даному етапі життя? Які перші кроки я уже можу зробити для того, щоб мій спосіб життя відповідав моїм цінностям та який подальший план скласти? 

🟢 V рівень. ІДЕНТИЧНІСТЬ, ОСОБИСТІСТЬ

Хто я? Що мною рухає?

До цього рівня належить самооцінка, самоцінність особистості, усвідомлення свого місця та ролі у світі. Це може включати як ототожнення себе з професією, сімейним станом, релігією тощо, так і охоплювати особистість вцілому. 

Усі люди різні: навіть люди, які виховані в однаковому оточенні, мають однакову освіту, схожу шкалу цінностей. Самоідентифікація - важливий чинник успіху в житті.

🟡 Питання до рівня:

✔ Хто я? Ким я себе вважаю? Запишіть 5-10 іменників про себе.

✔ Яка моя суть і роль у професії, спільноті, стосунках тощо?

✔ Чи співпадає моє самосприйняття (реальне або бажане) з ролями, способами прояву у професії, спільноті, стосунках? 

✔ Які кроки до особистісного самовираження/розвитку я уже можу зробити, щоб зберігати вірність власному "Я" і бути в доброму стосунку зі світом? 

🟢 VI рівень. МІСІЯ

Заради чого я живу? Що я хочу лишити після себе? 

Це найвищий рівень, який стосується сенсу життя і направлений на надособистісні орієнтири людини. Це може бути ставлення до життя і смерті, духовні устремління і цілі, не обмежені лише матеріальними рамками. 

Цей рівень допомагає усвідомити важливість і цінність конкретної людини в масштабах світу. Наприклад, японські компанії базуються на засадах цінностей і місії, яка буде актуальною і через 100-200 років.

🟡 Питання до рівня:

✔ Чи бачу я сенс у тому, чим займаюся? Яка моя місія? Який внесок я роблю/збираюся зробити у світ? 

✔ Куди і з ким я йду у своїй місії? Чи існують спільноти, які мають таку ж місію? Чи належу я до такої спільноти? 

✔ Які зовнішні та внутрішні духовні опори я маю, щоб нести свою місію? Що дає мені наснаги та відчуття сенсу життя? 

✔ Що уже зараз я можу зробити та який подальший план скласти, щоб відчувати вищий сенс свого життя (у стосунках, професії тощо)?

🔵 Модель піраміди Ділтса вибудувана таким чином, що кожне наступне запитання розкриває причинно-наслідкову закономірність. За цією схемою ви зможете прослідкувати, на якому рівні знаходиться проблема і давати туди фокус роботи. 

🎨 Для додаткового арт-терапевтичного ефекту попрацюйте у техніці "Колаж"

🌿 До кожного рівня підберіть картинки, які вам подобаються та відповідають бажаній ситуації. 

🌿 З'єднайте фрагменти з кожного рівня у одну картину (можна скористатися онлайн-програмами або зробити вирізки з журналів)

🌿 Дайте назву картині. Запишіть девіз-побажання. 

🌿 Для натхнення готову роботу можна повісити на стіну чи поставити на заставку. 

Цікавого вам дослідження та саморефлексії 🌿 

ПРОФОРІЄНТАЦІЯ

 Як отримати профорієнтацію безкоштовно?

Зібрала ресурси, які допомагають, надихають, показують, пояснюють і навіть підказують. Адже для початку можна обійтись і без спеціально навченої людини-карʼєрного радника. 

Ми тут провели купу досліджень стосовно профорієнтації у формальній освіті. Якщо коротко описати проблему, то “профорієнтації, як і сексу в радянському союзі у нас немає”. Батьки очікують дій від школи, а школа з докором дивиться на батьків. А між ними стоять розгублені старшокласники, для яких (відповідно до опитувань) авторитетні дорослі (батьки, родичі, керівники гуртків) і є тим прикладом і головним порадником (а не друзі і блогери).

Допоможіть своїм дітям, покажіть, що вам не байдуже. Сідайте і разом шукайте напрямки, вивчайте професійні кластери, досліджуйте сайти роботи, дізнавайтесь про професійні і освітні можливості. Розмовляйте з підлітками про них, запитуйте що їм подобається робити, який тип діяльності надихає, а від чого нудить. Які їх суперсили, здібності, схильності. Шукайте, направляйте. Але ж не тисніть, а то я вас знаю))

Отже сайти:

🍀 Дія. Освіта (Національна освітня платформа актуальних знань та навичок, де кожен може безоплатно здобути важливі знання заради власного успіху. На платформі розміщено освітні серіали, що дозволяють українцям відкрити нові кар’єрні можливості та зробити перший крок до нової професії) https://osvita.diia.gov.ua/

🍀 Курси, розміщені на платформі Profosvita.online https://profosvita.online/

🍀 Навчальна гра «Працевлаштування без фільтрів» (Це гра про те, як знайти роботу з хорошими умовами праці, як розпізнати непорядного роботодавця, як зрозуміти, чи тобі пропонують чесні та безпечні умови працевлаштування. Під час проходження гри можна ознайомитися із типовими ситуаціями, які трапляються на робочих місцях, при прийомі на роботу, у разі хвороби, на лікарняному. Гравець отримує базові знання та навички, які знадобляться для захисту своїх трудових прав, для переговорів з роботодавцями, дізнається, якими мають бути умови праці, безпека праці, як оплачується робота, як вчиняти у кризових ситуаціях на роботі, навіть без досвіду роботи). https://profosvita.online/courses/course-v1:Profosvita+CF-G001+2023/about

🍀 Онлайн курс BIZ-UP. Навички підприємництва для молоді (розроблено спеціально для молодих людей від 18 до 24 років, які не мають спеціальної підготовки у галузі  підприємництва, але розглядають бізнес чи самозайнятість як один із варіантів). https://profosvita.online/courses/course-v1:Profosvita+CS-CM002-ILO+2023/about

🍀 Онлайн курс «Новітні технології для навчання і успіху впродовж життя» («Новітні технології для навчання і успіху впродовж життя (#EmTech)» – це ресурс у відкритому доступі, який пропонує можливість особистісного та професійного зростання шляхом навчання впродовж життя. Він ґрунтується на концепціях «навчання впродовж життя» та «4C навичок ХХІ століття», які включають комунікацію, співпрацю, креативність і критичне мислення (Communication, Collaboration, Creativity, Critical Thinking). https://profosvita.online/courses/course-v1:Profosvita+CS-R002-EMTCH+2024/about

🍀 Соціальний інноваційний проєкт "Освітній ХАБ міста Києва” розвиває навичку «Навчання Протягом Життя» (Life Long Learning). Розроблені відеокурси про десятки професій (від держслужбовця до фандрейзера) https://eduhub.in.ua/category-course/oberi-profesiyu

🍀 Онлайн-платформа Career Hub з планування кар’єри та працевлаштування молоді (інформація про професії та галузі, анонси корисних заходів та подій, програми та конкурси, корисні статті та поради, каталог вакансій та можливостей для старту кар’єри) https://careerhub.in.ua/

🍀 Проєкт “Карта професій” - допомога молоді зрозуміти різноманіття професій, важливі навички та кар’єрний шлях зі школи до реалізації у обраній галузі: 9 буклетів про професійні сфери, навички і кар’єру https://careerhub.in.ua/allprojects/1025-2/

🍀 Курс Career Hub Pro: Фриланс для молоді з інвалідністю (3 професії) https://careerhub.in.ua/allprojects/partfolio-studentiv-ta-studentok-kursu-career-hub-pro-frylans-dlya-molodi-z-invalidinstyu/

🍀 Всеукраїнський проєкт з профорієнтації та побудови кар’єри «Обери професію своєї мрії» https://hryoutest.in.ua/about

Профорієнтаційні ресурси для освітян: 

🪴 EdEra курс “З учнями про освіту і кар'єру” (що таке освітнє та кар’єрне консультування, які інструменти для цього існують. Ви дізнаєтесь, які є можливості для професійної та вищої освіти в Україні та за кордоном, а також для неформальної освіти) https://courses.ed-era.com/courses/course-v1:EducationUSA+CO2502+2020/about

🪴 Спільнота «Кар’єра мрії» (100+ закладів) https://careerhub.in.ua/allprojects/community-of-schools/

🪴 Методичний комплект «Бесіди про кар’єру» про вибір професії для учнів «Планування кар’єри» 9 – 10 кл https://careerhub.in.ua/allprojects/career-lessons/

🪴 Інтерактивний посібник «Як створити карʼєрний центр?» https://careerhub.in.ua/interaktyvnyj-posibnykyak-stvoryty-karyernyj-czentr/

🪴 Інструментарій Центру розвитку кар’єри https://era-ukraine.org.ua/instrumentcrk/

🪴 Посібник "Пропозиції сценаріїв профорієнтаційних занять" (на базі польського досвіду)  для класних керівників, вчителів та фахівців, які займаються кар'єрним консультуванням (школи, училища, коледжі) https://kariera.in.ua/uk/courseware/?lecture=54734&module=6043&completed=false#!854

Для карʼєрних консультантів:

🌿 «Розвиток кар’єрного радництва для України CARE» - розробка рамки компетенцій та навчального плану для навчання профорієнтаційного консультанта в Україні та запровадження кар’єрно-освітнього радника до української системи освіти https://kubg.edu.ua/prouniversitet/news/podiji/8337-pershyi-treninh-v-ramkakh-proiektu-rozvytok-kariernoho-radnytstva-dlia-ukrainy-care.html

🌿 Курси для кар’єрних консультантів: курс з кар’єрного консультування, поглиблений курс (робота з дорослими), курс для закладів освіти https://careerhub.in.ua/allprojects/kurs-z-karyernogo-konsultuvannya-2/

Я, чесно, не велика шанувальниця  онлайн тестів без подальшої консультації психолога або профорієнтолога. Проте якщо дуже хочеться, то можна). А потім разом сперечатися з результатами і міркувати з чим погоджуєтесь, а з чим - ні. І вже згодом з цими знаннями йти до спеціаліста з профорієнтації. 

🌱 Визначити свій тип особистості  (тест “16 Персоналій”)  можна тут:  https://www.16personalities.com/uk

🌱 Пройти тест і дізнатись свій тип інтелекту (спирається на роботу доктора Говарда Гарднера - тут: https://www.idrlabs.com/ua/multiple-intelligences/test.php

🌱 Дослідити аналітичні здібності, стресостійкість, емоційний інтелект і багато чого ще можна навіть на сайті Державної служби зайнятості https://profi.dcz.gov.ua/tests/

Тож наразі “профорієнтація здорової людини” - це робота в родині. Так, має проводитись системна профорієнтація в школі, наскрізно, з початкової школи. Але поки що маємо те, що маємо. А треба зараз, правда? І ви потрібні своїм дітям вже, адже хто допоможе їм краще, ніж ви?