Погляд, який знімає стрес
😌 Ви точно чули, що під час стресу важливо глибше вдихати та повільніше видихати. Це чи не найпростіший спосіб самозаспокоєння.
📌Проте у хвилини сильного неспокою ми не можемо проконтролювати серцебиття, звуження/розширення судин чи потовиділення. Не так легко відволіктися і від потоку поганих думок.
👨🏻⚕️Єндрю Хуберман — нейробіолог зі Стенфорда, який понад 20 років присвятив вивченню зорової системи, стверджує, що саме наш погляд визначає, що ми почуваємо, про що думаємо та те, що ми зрештою зробимо.
👁Саме зоровий досвід переважає серед інших видів чутливості. Ми швидше віримо тому, що побачили, а не почутому чи відчутому на смак або дотик.
📌Варто зазначити, що існує не лише побачений світ, але і погляд, яким ми на нього дивимось. Він змінюється у відповідь на зовнішній стимул.
І це можна використати собі на користь, наприклад, для виходу зі стресової ситуації. Пояснюємо як.
⚡️Стрес — це збудження симпатичної нервової системи, коли наднирники починають виробляти гормони стресу, пришвидшується дихання, серцебиття та розширюються зіниці. Стрес може мати різний ступінь прояву — від коми до панічної атаки.
📌Сонливість, млявість, пильність та зосередженість так само знаходяться десь у діапазоні стресових реакцій. Усі ці реакції відбуваються з єдиною метою — мобілізувати організм.
👁Як погляд регулює стрес
⚡️Стрес викликає розширення зіниць та зміну у кривизні кришталика. Під час стресових ситуацій поле зору звужується. ⤵️
⚡️Очні яблука змінюють своє положення відносно носа, і ми можемо бачити більш-менш чітко тільки один предмет, тоді як все інше стає розмитим. ⤵️
⚡️Це є досить примітивна та еволюційно стара реакція зорової системи, яка супроводжує стрес. Таке фокусування погляду стає додатковим активатором симпатичної нервової системи.⤵️
⚡️Тому, контролюючи погляд, ми здатні керувати рівнем стресу.
Іншими словами, щоб зупинити стрес і почати відлік у напрямку заспокоєння, достатньо змінити те, як ми дивимося на світ.
🪟Подивіться у вікно широким панорамним поглядом — і стане спокійніше. Це нейрофізіологія нашого організму.
Анастасія Широка, психологиня, канд. психологічних наук.
Немає коментарів:
Дописати коментар