Чи варто читати дітям казки?
Можливо, краще включити мультик чи дати телефон?
Дорослі ж такі зайняті….. Такі думки часто рояться у голові багатьох сучасних батьків. Однак вплив старої доброї казки важко переоцінити.
Казка легко і швидко допоможе малюку подолати переживання та впоратися з різними ситуаціями: небажання йти до садочка вранці або лягати спати, боязнь темряви та всього нового, капризи, не вміння доводити справи до кінця. Казка «розмовляє» з дитиною її мовою. Тут їй все зрозуміло, бо мова казки простіша, аніж повчання батьків. Тож замість того, щоб сварити дитину, почитайте їй казки та обговоріть кожну історію, разом з дитиною проживайте пригоди героїв.
Для кращого ефекту придумайте спільно з дитиною казку!!!!
Дитині важко говорити про свої проблеми. Вона не може вербалізувати свій страх, а іноді навіть розпізнати його. Часом дитина може побоюватися, що, якщо висловити страх словами, то він посилиться (у цьому випадку дитина використовує «магічне мислення»). Постарайтесь поглянути на світ очима своєї дитини та зрозуміти її.
Герой казки повинен бути дуже схожим на вашу дитину, але не може бути ним (тобто оповідання буде не від першої особи). Перш за все слід змінити ім'я головного персонажа- ця процедура забезпечить вашій дитині відчуття безпеки. Інші подробиці з життя героя казки повинні бути дуже близькими до оригіналу (наприклад, опис кімнати, іграшок тощо). Або повністю з ним сумісними (наприклад, вік). Героєм казки може бути також і тварина, яка мужньо справляється з певними труднощами (бажано близька дитині або схожа на неї). У кожному з варіантів сказкотворчості дитина повинна ідентифікувати себе з головним героєм.
Почуття безпеки, викликане переконанням, що певна ситуація сталась не зі мною (тобто не з вашою дитиною), а з кимось іншим, дозволяє наблизитись до неї, краще зрозуміти як саму ситуацію, так і ті почуття, які її супроводжували, глибоко переосмислити подію. Слухати про почуття когось, хто переживає щось подібне, що і я, є справжньою розрядкою. Оскільки дитина набуває впевненості у тому, що вона не одна опинилась у подібній ситуації, її переживання відчувають й інші люди.
Терапевтичний ефект має також і безпосередньо час, проведений з батьками. Незалежно від змісту історії, дитина відчуває почуття приємної, заспокійливої близькості з одним із батьків. Зміст оповідання допомагає їй подолати неприємності й у той же час зміцнює зв'язок між нею й батьками.
Той, хто придумує розповідь, повинен бути близький до того, що відбувається в житті дитини, але її завершення безпосередньо залежить від фантазії батьків. Важливо, щоб кінець казки був неодмінно позитивним (ви повинні дати дитині надію, що вона зможе знайти вихід із ситуації, що склалась).
Дитина може використовувати те, чому навчилася за допомогою однієї з казок, щоб застосовувати ці знання при виникненні якихось інших труднощів.
Пам'ятайте, що правильно сконструйована казка є дуже ефективною, дозволяє дитині дізнатися щось про себе і про свої проблеми. Завдяки казці дитина відчуває себе сильнішою, переконується, що має підтримку й розуміння найближчих людей – батьків.
Чи пробували складати казку зі своїми дітьми ? Спробуйте і ви отримаєте «масу» задоволення від проведеного разом часу.
