Казка про те, як кожен сам обирає свій шлях в житті та шукає ключ до щастя
Йшов сніг. Взимку – це справа звичайна.
Погода була безвітряною і великі пухнасті сніжинки не поспішаючи кружляли в химерному танці, повільно наближаючись до землі.
Дві сніжинки, що летіли поруч, вирішили завести розмову. Боячись втратити одна одну, вони взялися за руки, і одна з них весело каже:
– Як добре летіти, насолоджуватися польотом!
– Ми не летимо – ми просто падаємо… – відповідала сумно друга.
– Скоро ми зустрінемося з землею і перетворимося на біле пухнасте покривало!
– Ні, ми летимо назустріч зaгибeлi, а на землі нас просто будуть топтати.
– Ми станемо струмками та спрямуємось до моря, ми будемо жити вічно!!! – сказала перша.
– Ні, ми розтанемо і зникнемо назавжди… – заперечувала інша.
Нарешті їм набридло сперечатися, вони розтиснули руки – і кожна полетіла назустріч долі, яку вибрала сама.
Немає коментарів:
Дописати коментар