ЕМОЦІЇ

Як навчати дітей  говорити  про  свої  емоції 

 Авторка — Ольга Гурська



🌤 Емоції — це наші емоційні реакції на певні подразники, реалізовані чи нереалізовані потреби, (наприклад, радість, страх, злість чи сум). Недаремно в перекладі з грецької термін означає «вихлюпування». У такий спосіб ми виражаємо власне ставлення до людей та навколишнього середовища.

Як навчати дітей говорити про свої емоції?
📍Нормалізуйте емоційні реакції своїх дітей. Поясніть, що люди можуть відчувати сум, смуток, роздратування, розчарування, радість чи піднесення. Це нормально – відчувати себе по-різному, залежно від ситуації.
📍Говоріть з дітьми про їхні емоційні стани та пережиті емоції. Не всі діти будуть відкритими під час таких розмов. Використовуйте ігрові елементи. У цьому контексті хочу згадати один з терапевтичних методів — метод Хібукі-терапії. За допомогою іграшки Хібукі, м’якої плюшевої собаки, можна в ігровій формі пропрацювати емоції. Ви можете взяти улюблену іграшку дитини, яка їй близька і дорога. Можна запитати в неї: «Що відчуває зараз твоя іграшка»? Дитина буде озвучувати певні емоції. Те, про що вона говоритиме, транслюватиме її емоційний стан. Так ви розумітимете, що відчуває ваша донька / син і навчатимете їх пояснювати вербально, те, що вони відчувають.
📍Використовуйте ігри «Покажи емоцію» або «Відгадай емоцію». Під час таких ігор дитина повинна показати за допомогою свого виразу обличчя, пози тіла певну емоцію, а хтось із дорослих має відгадати. Чи навпаки – хтось із дорослих  показує, а дитина відгадує, коментуючи свої відповіді.
📍Дозволяйте дитині проявляти свої емоції. Навчайте навичок самоконтролю. Поясніть, що немає поганих емоцій. Важливо вміти управляти тими емоціями, які несуть руйнівний вплив на наше фізичне та емоційне здоров’я. Діти зі сформованою навичкою емоційної саморегуляції здатні краще протистояти проявам деструктивних емоцій у інших.
📍Використовуйте історії чи фото для обговорення емоцій персонажів чи улюблених героїв. Обговорюйте прочитані книги чи переглянуті мультфільми. Яку емоцію відчував/-ла герой/-їня? Чи відчував/-ла ти подібну емоцію?
📍Покажіть дитині варіанти, як можна керувати своїми емоціями, як допомагати собі, стабілізуючи свій емоційний стан, як дистанціюватись від тривожних і неспокійних емоцій. Це можуть бути дихальні практики, техніки тілесної релаксації за Джекобсоном, практики ресурсності чи заземлення. Дослідження показали, що діти, які можуть керувати своїм емоційним станом, мають кращі результати в навчанні.

📍І не забувайте про свої емоції. Ви не робот і можете висловлювати свої почуття. Говоріть своїй дитині: «Я засмучена/-ий, що…», «Я розчарована/-ий…», «Я сумую за…», «Я щаслива/-ий, що ти…). Діти зрозуміють, що говорити про свої емоції — нормально. Якщо вони ростуть у середовищі, де висловлювати свої почуття є нормальним явищем, вони стають більш обізнаними в емоціях і можуть пояснювати те, що відчувають самі.
І пам’ятайте: навчання емоційної грамотності є одним із головних завдань батьківства. Вона гарантує вашим дітям благополуччя й успіх у майбутньому. ❤️