четвер, 27 квітня 2023 р.

КОНФЛІКТИ

Як навчитися домовлятися, коли конфлікт неминучий

Конфлікт – це не смерч і не хаос, а структуроване явище. Досить передбачуване і кероване. В міжособистісному конфлікті не може бути переможця.

Але й уникати конфлікту, час якого настав, теж небезпечно. Тому вміти конфліктувати – це мистецтво, якому варто вчитися. Не уникати суперечки, не нападати і не захищатися, а поводитися в конфлікті психологічно грамотно.

🔸Правило 1. Дайте опоненту висловитися, не перебиваючи його при цьому. Іноді для вирішення конфлікту цього буває достатньо.

🔸Правило 2. Показуйте опоненту щирий інтерес до того, що він каже. Не в суперечках народжується істина, а в дискусіях. А для цього потрібно дозволити людині висловити свою позицію.

🔸Правило 3. Завжди залишайте можливість опоненту зберегти обличчя. Навіть якщо він на всі 100% помиляється, ніколи не вказуйте на це прямо.

🔸Правило 4. Демонструйте повагу до опонента. Для цього достатньо стежити за своїми інтонаціями та не допускати жодних різких висловлювань.

🔸Правило 5. Залишайтеся відкритим і чесним. Натяки та недомовки лише посилюють конфлікт.

🔸Правило 6. Не шукайте винних. Звинувачення на адресу опонента – це найкращий спосіб влаштувати затяжний конфлікт без шансу його вирішити.

🔸Правило 7. Допускайте, що і ви можете бути неправі. Визнайте це щиро, якщо аргументи опонента розумні й очевидні. Зробити це буває найтяжче, але людина, яка вміє просити вибачення, – сильна людина.

Джерело: Оксана Ткач, психотерапевтка.

середа, 19 квітня 2023 р.

КОРИСНІ ПОРАДИ

Як підтримати близьку людину, яка зараз на війні?

Війна розлучила тисячі сімей та родин, друзів та колег. Десятки тисяч чоловіків зараз захищають нашу землю від ворога, залишивши власні домівки та родини. Сьогодні важко усім, але особливо важливо почути слова підтримки саме тим, хто щодня дивиться небезпеці в очі. Як правильно поводитися та підтримати близьку людину, яка зараз перебуває на війні – розповідає луцька психологиня Олена Будько.

ВИ – РЕСУРС ДЛЯ ТИХ, ХТО ЗАРАЗ НА ФРОНТІ

Сила вашого духу, ваш стан та настрій є найголовнішим ресурсом для того, хто на фронті. Звичайно, основним інструментом підтримки є РОЗМОВА. Створіть декілька хвилин радісного та приємного спілкування, щоб людина могла відволіктись та відчути цивільне життя. Дозвольте виговоритись і не концентруйте увагу на собі. Розповідайте приємні і теплі моменти з вашого спільного життя. Це надає сенсу, заради якого варто жити.

Відчувати ТРИВОГУ це нормально. Спрацьовують захисні механізми психіки. Ви не можете контролювати, що відчувати, але можете її (тривогу) ТРАНСФОРМУВАТИ У КОРИСНЕ. Наприклад, проконтролюйте чи ваша близька людина забезпечена необхідним спорядженням, можливо необхідні певні ліки, або уточніть чи поїв він сьогодні. Збирайте продуктові набори або плетіть сітки. Вам це допоможе знизити рівень тривожності, усвідомити власну цінність, а він відчує вашу турботу.

НЕГАТИВНІ ЕМОЦІЇ проговорюйте з подругою, мамою чи психологом. Також не варто говорити, що ви дуже хвилюєтесь за його життя, що вам страшно, тим паче плакати. Відтак, у нього з’явиться почуття провини і він почуватиметься роздавлено, що залишив вас у важку хвилину і не може бути поруч, щоб допомогти.

МОТИВУЙТЕ спільними планами на майбутнє або компліментами. Наприклад: «Після війни ми зробимо це і це, поїдемо туди…» або ж «Який ти у мене красивий і мужній». Це викличе посмішку і залишить приємні спогади після вашої розмови, що відволіче від важкої реальності.

НЕ ЗАВИСАЙТЕ. Не мовчіть, не говоріть типу «угу, ясно…». Не час розвивати ностальгічні спогади, краще пожартуйте, розкажіть смішну історію з вашого життя, запитайте про здоров’я.

Якщо відчули агресію зі сторони близької людини – не нервуйте. ДОЗВОЛЬТЕ ВИГОВОРИТИСЬ, вийти його негативним емоціям, адже ви зараз його єдиний надійний прихисток. Послаблюйте його страх смерті аргументами типу: «Всі ми під Богом ходимо», «у кожного свій шлях» тощо.

Йому потрібно знати, що ви поруч, що ним пишаються діти і близькі. Демонструйте спокій та нагадайте, як сильно ви любите і чекаєте вдома з перемогою!

INSTAGRAM: @olena.budko

МАТЕРІАЛИ ЗА ТЕМОЮ:

Як поводитися з токсичними людьми?

Як скласти плани на рік та виконати усе задумане: поради психолога

Думка психологині: як відсутність батька впливає на особисте життя жінки

Як психологічно підготувати дитину до школи?

вівторок, 11 квітня 2023 р.

КОРИСНІ ВПРАВИ

Арттерапевтична вправа «Лінії почуттів»

Мета: розвиток навичок регуляції негативних емоцій та усвідомлення особливостей переживання почуттів.

Матеріали: аркуші паперу А4, прості олівці.

Віковий діапазон: 10 років і старші.

Хід виконання. Аркуш складається так, щоб на ньому утворилось 8 клітинок, у яких учасники повинні олівцем намалювати свої почуття гніву, радості, спокою, депресії, енергійності, мрійливості, хвороби та будь-якого стану на власний вибір.

Інструкція. Кожен малюнок виконується лініями. Ви можете використовувати для малюнка одну лінію, багато ліній, можете покрити всю клітинку лініями, якщо вважаєте, що саме так зможете передати свої почуття. Ви самі обираєте, наносити довгі штрихи чи короткі, тонкі чи широкі, нажимати на олівець сильно чи легко. Якщо потрібно, користуйтесь гумкою.

У кожній клітинці по черзі намалюйте те, з чим асоціюється написане внизу слово. Обмеження: не малювати жодних картинок і не користуватись будь-якими символами (зірки, серця, блискавки, геометричні фігури тощо). Використовуйте тільки лінії (швидкі, повільні, світлі, темні, тонкі, ламані, плавні), які допоможуть передати ваш емоційний стан.

Обговорення. Ваш малюнок робить ваше почуття видимим. Опишіть, якими лініями ви висловили ваші відчуття? Порівняйте всі малюнки гніву, радості тощо.

Літературні джерела

Махній М. М. Проєктивний психологічний інструментарій для роботи з дітьми з особливими освітніми потребами: інформаційно-методичний посібник. Чернігів: Десна-Поліграф, 2021. 320 с.

Махній М.М. Психологічні графічно-малюнкові методики у діагностично-корекційній роботі з дітьми. Чернігів: Десна-Поліграф, 2022. 216 с.

понеділок, 10 квітня 2023 р.

ВДЯЧНІСТЬ

Практика подяки собі: як бути добрим до себе та інших

Людина, яка не наповнена чимось сама, не здатна приймати це від інших і давати то навзаєм. Якщо людина не любить себе, вона не здатна любити інших і приймати від них любов. Якщо вона не здатна бути щасливою сама по собі, то інші ніколи не зроблять її такою. Так із подякою і добротою до себе. Людина, яка не здатна дякувати собі, дарувати добро і тепло, не здатна дякувати іншим. І так само не здатна приймати подяку і тепло від них.

Тож слід вчитися дякувати собі і бути добрим до себе. Ось декілька порад.

🔸Будьте добрими. Звертайте увагу на свій біль та біль інших людей і реагуйте на нього з добротою.

🔸Спробуйте поговорити з собою по-доброму. Якщо ви добрі до себе, у вас буде більше енергії, щоб допомагати іншим, і більше натхнення, щоб проявляти до них доброту. Отже, користь отримають всі.

🔸Ви можете також простягнути свою руку і уявити, що вона наповнюється добротою. А тепер ніжно прикладіть долоню до будь-якої частини свого тіла, де ви відчуваєте біль. Відчуйте, як тепло перетікає з долоні у ваше тіло, і подивіться, чи можете ви бути добрими до себе через цю долоню.

«Щоденник подяки»

Заведіть щоденник – він може бути у вигляді записної книжки, куди фіксуватимете радісні моменти в житті, за які можна дякувати собі. Щодня робіть записи – у будь-який зручний для вас час. Навіть якщо день був похмурим, малорадісним, все одно знайдеться щось, за що можна сказати собі «дякую».

«Ранкова подяка»

Ця техніка не вимагатиме записів у щоденник. Вона простіша: треба вранці дякувати собі за все добре у житті. Можна висловлювати подяку навіть за незначні дрібниці – наприклад, за зручну постіль і м’яку подушку. Також важливо сказати «дякую» собі за новий день, який буде сповнений щастя та радості.

Напрацювання навичок подяки собі дає нам змогу створювати додатковий ресурс по життю і підвищувати нашу резільєнтність. Після того як ви відпрацюєте ці навички на собі, запропонуйте їх вашим клієнтам і, хто знає, може це кардинально змінить їх життя.

ПОРАДИ БАТЬКАМ

Як допомогти дітям, які постраждали від війни: підказки та поради

Через війну багато українців виїхали з дітьми за кордон. Малеча втратила безпечне постійне місце проживання, свою кімнату, ліжко, друзів, спілкування, вулиці, звичну їжу. Діти травмувалися вже самим переїздом. Значно гірше, коли дитина була в окупації, чула вибухи і бачила зруйновані будівлі, стала свідком поранень чи смертей або ж втратила рідних. Це колосальний стрес і порушення для дитини відчуття внутрішньої безпеки.

Як допомогти дитині з усім цим впоратися?

🔵Слід пам’ятати, що мама, батьки чи опікуни передусім повинні стабілізувати свій стан. Адже дитина зчитує імпульси тривоги, неспокою, які ви відчуваєте. Вона хоче мати опору, бачити поруч того, на кого можна покластись. А якщо ви не в ресурсі, дитина переживає травматичні події значно важче. Тому стабілізувати свій стан – завдання №1. Це допоможе вам зрозуміти, куди далі рухатися і як допомагати своїй дитині.

🔵Не менш важливо розуміти, як говорити з дитиною про події, які вона пережила, і робити це. Якщо цього уникати, всі переживання дитини «забиваються» в тіло, і проявляються психосоматичною симптоматикою. У кожного це відбувається індивідуально, але завжди дуже неприємно.

🔵Запишіться в тій країні, де ви знаходитеся, до лікаря-педіатра, паралельно, коли є вже складна симптоматика, до психіатра, та йдіть туди з дитиною.

🔵Занотуйте симптоми, які спостерігаються в дитини: безсоння, розмови у сні, тривога, закреп, понос, нудота, постійне чухання тіла, раптовий кашель, страхи, фізичне знесилення, втрата орієнтації тощо. Це потрібно, аби ви могли докладно розповісти лікарю, що саме відбувається з дитиною. Це важливо.

Як говорити з дитиною про психологічну допомогу:

✅Передусім необхідно усвідомлювати, що ви мама (батько, опікун), і саме ви відповідаєте за здоров’я своєї дитини.

✅Поясніть, що ви хочете допомогти, але не можете цього зробити так якісно, як фахівець. Для цього існують психотерапевти – спеціально навчені люди, які допомагають дітям пережити травму.

✅Не варто очікувати, що ваша дитина погодиться піти до лікаря чи терапевта після першої розмови. Адже психіка дитини травмована, і крім травми, вона може більше нічого не сприймати. Це може бути складно, але ви повинні говорити без тиску. Поясніть, що запрошуєте її піти разом. Бо ви мама (батько, опікун), ви доросла людина, піклуєтеся про дитину і завжди знайдете рішення, як їй допомогти.

✅Коли дитина втрачає своє безпечне і звичне життя, свій дім, утворюється «пустка», яку необхідно заповнити. Якщо цього не робити, може відбутися надлом у психіці дитини. Він може призвести до розвитку психічних розладів, якщо не звертатися по допомогу вчасно. Не зволікайте. Якщо ви бачите, що ваш малюк не «ок», не відкладайте візит до фахівця. Зробіть це.

❗️Пам’ятайте, психотерапія це не назавжди. А те, що ви отримаєте від неї, стане вам опорою на все життя!

Джерело: Тетяна Пелех, психотерапевтка.

субота, 8 квітня 2023 р.

РЕСУРСНІСТЬ

ПСИХОЕМОЦІЙНА ПІДТРИМКА: РОЛЬ РЕСУРСНОСТІ ТА УСМІШКИ

У межах Всеукраїнської програми ментального здоров’я та за ініціативою Олени Зеленської МОН спільно із ГО «Підтримай дитину» та проєктом «Подбай про себе», ГО «Асоціація дієвих психологів України» продовжує нагадувати про базові речі на щодень, які дозволять підтримувати психоемоційний стан.

Турбота про себе – це обов’язок 24 години на добу 7 днів на тиждень, а особливо в умовах воєнного стану. Якщо ми не подбаємо про себе, то не зможемо допомогти комусь іншому. Тільки якісне піклування про власний емоційний і психологічний стан допоможе з мінімальними втратами для життя і нервової системи впоратися з наслідками жахливих подій.

1. Відновлюйте внутрішні ресурси

Внутрішній ресурс – це наявність фізичних і психічних сил, енергії, потенціалів для вирішення завдань і складнощів. Тільки в ресурсному стані ми можемо бути продуктивними. Якщо не наповнюватимемо себе позитивом, є ймовірність повного виснаження.

Для відновлення ресурсу рекомендуємо скористатися арттехнікою «Квітка ресурсів».

Намалюйте ромашку з пелюстками і листочками на стеблі і обов'язково, щоб квітка була заземленою, тобто мала опору – було видно землю, звідки вона проростає.

На кожній пелюстці напишіть особисту рису, якою ви пишаєтесь і яка допомагає в житті (доброта, комунікабельність, щирість, цілеспрямованість тощо). У кожного буде індивідуальний набір якостей, тому що ми всі різні.

На листках напишіть імена людей (родичів, друзів), які вас підтримують у складних ситуаціях. Кількість листя у кожного буде своя, адже це також індивідуальні особливості.

Тепер перейдіть до опори. Це те, на чому тримається ваша квітка, з чого зростає. Що є вашою опорою в житті? Що є незмінно важливим в різних ситуаціях і з вами завжди?

Звичайно, в ідеалі, це і є ваш внутрішній стрижень, ваша опора. Її треба наповнювати і берегти.

Ваша квітка ресурсу готова!

2. Даруйте собі щоденні маленькі радощі та смійтеся

Дуже важливо, щоб навіть під час війни ви робили ті справи, які є цікавими, розслаблювальними або веселими. Не має значення, що це. Головне, щоб потім ви не звинувачували себе через них.

Є можливість насолоджуватися життям? Робіть це! Важливо відновити відчуття безперервності життя та знаходити маленькі життєві радощі щодня.

Ось техніка, яка допоможе згадати «Моменти задоволення»

Пригадайте хвинили, коли ви були щасливими. Що сприяло цьому? Можливо, філіжанка кави рано-вранці; вечір за переглядом серіалів; читання книжки; перегортання стрічки в інстаграмі тощо?

Складіть список таких моментів, у ньому має бути не менше ніж 10 пунктів.

Визначте, що дає вам задоволення найбільше.

Підкресліть те, що не потребує великих коштів, а також те, що можете робити без допомоги інших.

Тобто ви визначили речі, які можете самостійно робити тут і зараз та які допоможуть відновитися.

Після формування списку потрібно три елементи робити щодня, хоча б по 10–15 хв. Якщо не хочеться це робити, змушуйте себе. Так ви привчаєтеся турбуватися про себе.

Хочете сміятися? Не стримуйтеся – смійтеся. Це не соромно! Нині це ліки для українців. Адже сміх не лише знижує напругу, а й допомагає відсторонитися від важких думок.

Гортайте меми перед сном.

Нагадаємо, про базові речі на кожен день, які дозволять підтримувати психоемоційний стан.