СТІЙКІСТЬ

 💭 «Успіх — це здатність крокувати від однієї невдачі до іншої, не втрачаючи ентузіазму»

                  Вінстон Черчилль


📕 Авторка — Ольга Гурська

Дедалі частіше ми говоримо про формування життєвої стійкості та вміння приймати ті виклики, які можуть траплятися на нашому життєвому шляху. Як зазначає Білл Ніколл, співдиректор Центру консультування і навчання стійкості США, стійкість — це здатність підійматися і продовжувати рухатися далі в тому ж позитивному, суспільно-корисному й продуктивному напрямку. Тобто йдеться про здатність скеровувати своє життя в напрямку позитиву, продуктивності та досягнення цілей для подолання життєвих труднощів, стресів, невдач і перешкод.

Білл Ніколл метафорично описує нашу стійкість, що тримається на чотирьох «стовпах».
📍Перший — це «соціальні екосистеми», які підтримують нас і живлять. Мова про середовище, що має вплив на всіх нас. У цьому контексті говоримо про підтримку сім’ї, школи, роботи чи спільноти. Але коли рослина гине в ґрунті, ми ставимо питання — чого саме їй забракло: води, догляду? То чому ж, коли дитина чи дорослий/-а своєю поведінкою виявляє протест проти суспільних норм та правил, поводиться деструктивно, ми ставимо зовсім інше запитання: «Що із цією людиною / дитиною не так»? На думку Білла Ніколла, проблема в самій екосистемі, тобто в родині, школі, самій спільноті, і потрібно шукати причини саме там. Екосистема повинна стати мотиваційною і підтримувальною для людини, яка розвиватиме її життєстійкість.
📍Другий — соціально-емоційні компетентності. Ідеться про емоційний та соціальний інтелект. Сюди відносимо розуміння й повагу до себе, співпереживання до інших, позитивну комунікацію, співпрацю і відповідальність. Це ті навички, які допомагають у дорослому житті не лише досягати успіху, а й долати життєві випробування, розбудовуючи власну стійкість.
📍Третій — оптимістичне «мислення зростання». Таке мислення на відміну від фіксованого передбачає зосередженість на роботі, власному вдосконаленні й поступові. Важливо усвідомлювати, що вам усе до снаги, а успіх обов’язково прийде разом із докладеними зусиллями.
📍Четвертий — можливості для розвитку позитивної самоідентифікації. Мова про соціальні зв’язки й визнання, особисту автономію, рівність, повагу, значимість і залученість, компетентність і майстерність. Дуже важливо відчувати свою значимість і значимість того, що ви робите важливу справу.

✏️ Ураховуючи рекомендації Білла Ніколла, пропонуємо оновити власні рецепти виховання дітей, додавши кілька нових інгредієнтів:
1️⃣ Використовуйте висловлювання для формування впевненості дитини у своїх силах і зростанні (для прикладу, «Ти впораєшся», «Це непросте завдання, але я не сумніваюся у твоїх успіхах», «Тримайся, у тебе все вдасться»).
2️⃣ Робіть наголос на сильних сторонах дитини, її досягненнях і залученості (для прикладу, «Було дуже мудро з твого боку», «Мені дуже подобається, як ти це робиш», «Мені би знадобилася твоя допомога»).
3️⃣ Визнавайте старання і зростання дитини (наприклад, «Схоже, ти доклав/-ла неабияких зусиль», «Подивись, скільки ти досягнув/-ла!». Важливо відмічати прогрес дитини, порівнюючи її успіхи з попередніми досягненнями, а не з досягненнями інших.

І пам’ятайте, кожен / кожна із нас не може уникнути стресових чинників, але в наших силах формувати свою життєстійкість та допомагати це зробити нашим дітям чи іншим людям, які зустрічаються в нашому житті. Бо як говорив Білл Ніколл, ми не можемо вберегти нашу дитину від стресу, але можемо допомогти їй.