КОРИСНІ ПОРАДИ

 Копінг- стратегії у стресі

Потрапляючи у вир життєвих проблем та стресових чинників, ми вчимося на них адекватно реагувати, зберігаючи ясність розуму та самоконтроль. Людина протягом свого життя стикається з багатьма труднощами. У психології здатність долати життєві труднощі називають копінгом (від англ. cope — «давати раду»).

Американський психолог Р. Лазарус досліджував методи розв’язання проблем і запропонував базові копінг-стратегії поведінки людей у стресових ситуаціях.

1️⃣ Конфронтація, чи протистояння ситуації. Це агресивна установка людини щодо важких життєвих обставин,. Така стратегія хороша, коли ситуація персоніфікована: є конкретний загрозливий об’єкт, який, коли буде нейтралізованим, припинить свою шкідливу дію. Якщо загроза не персоніфікована, то застосування такої стратегії виливається у всім нам добре знайому боротьбу з вітряками. Який сенс погрожувати небу кулаком, коли насувається ураган, а надто — йому услід? Головне в цій стратегії — не перейти межу та не вдатися до принципу «око за око, зуб за зуб».
2️⃣ Дистанціювання від проблеми або ж відкладання її розв’язання. Використовуючи цю стратегію, людина намагається подивитися на проблему, мовби через скло. І це чудово допомагає, наприклад, у ситуації спілкування з так званим «психологічним вампіром» чи іншими токсичними людьми. Бо якщо усіх їх не сприймати як реальних об’єктів і не реагувати гостро, ми позбавляємо їх енергетичного підживлення і зводимо їхні зусилля нанівець. Однак якщо таку стратегію застосовувати неграмотно, наприклад, обрати її як реакцію в разі виявлення важкого захворювання у себе або в близьких, то справа може закінчитися дуже погано.
3️⃣ Стратегія самоконтролю, прагнення регулювати свої почуття і дії. Як правило, вона є дуже дієвою і чудово виручає у форс-мажорних обставинах, на зразок стихійних лих. Однак така стратегія менш ефективна в ситуації, коли супротивник блефує і його  потрібно налякати демонстрацією сили. Тут самоконтроль над власним гнівом принесе швидше шкоду, ніж користь: противник може перейти в наступ, прийнявши таку поведінку за слабкість суперника. Крім того, надмірне «регулювання» своїх емоцій призводить до перенапруження і може спровокувати психосоматичні захворювання.
4️⃣ Пошук соціальної підтримки, звернення по допомогу до інших людей: близьких, друзів, знайомих. Це буває дуже потрібно і дієво в ситуації гострого горя, оскільки наодинці з нещастям може залишатися далеко не кожен. Головне, не перекладати відповідальність за невдачі на інших.
5️⃣ Стратегія прийняття відповідальності. Це шлях сильних та зрілих людей, що передбачає визнання власних помилок, їх аналіз з метою не допустити повторення. Небезпека такої стратегії лише в одному: навіть надмірно відповідальні люди не можуть відповідати за все. Багато що в цьому світі нам не під силу: стихійні лиха, раптові хвороби близьких — усе це поза межами нашого контролю. Тож попіклуйтеся про себе, впливайте на те, що є у сфері вашого впливу.
6️⃣ Стратегія планового розв’язання проблеми. Мова про вироблення плану порятунку і чітке дотримання його. Плюси такого способу очевидні, особливо у випадку небезпеки, що насувається. Мінуси — ті самі, що і в попереднього варіанті, — коли ситуація перебуває поза межами нашого впливу.
7️⃣ Позитивна переоцінка того, що відбувається. Будь-яку подію, навіть найбільш негативну, можна переоцінити в позитивному ключі, побачити в ній якийсь сенс і позитивний момент. Але ця стратегія гарна не ДО, а ПІСЛЯ пережитої стресової події.
8️⃣ І остання стратегія — «уникання відповідальності». Ця стратегія відома як «поза страуса»: що б не сталося — голову в пісок. Цей спосіб реагування ніколи не ефективний і свідчить про інфантильність людини, яка його вибирає.

Тож, обирайте свою власну ефективну стратегію розв’язання проблеми, що допоможе гідно знайти шляхи її розв’язання, зберегти себе і впевнено рухатися далі у вирі життєвих подій.