ПЛАНУВАННЯ РОБОТИ

 

Під час організації діагностичних досліджень фіксацію всіх фаз динаміки різних асинхронно виникаючих негативних психічних станів внаслідок впливу різної сили стресу можна здійснювати за допомогою моніторингу. 

**Моніторинг виникнення негативних психічних станів учасників освітнього процесу – це постійне, тривале відстеження динаміки показників різних психічних станів з метою фіксації чи прогнозування моментів критичних відхилень від оптимальних характеристик станів з метою застосування коригувальних заходів.**

Діагностика негативних психічних станів, постстресових станів, визначення групи посиленої психологічної уваги серед учасників освітнього процесу дає змогу виявити осіб з низьким адаптаційним потенціалом і високою вірогідністю ранніх і важких проявів психічної травми та її наслідків, а також створити індивідуальну тактику і визначити способи профілактики та відновлення кожного учасника освітнього процесу. **Вирішення проблеми діагностики негативних психічних станів учасників освітнього процесу складається з двох основних складових:**

1) підбір діагностичного інструментарію;

2) відповідний спосіб організації діагностичних досліджень, спрямований на фіксацію всіх фаз динаміки різних асинхронно виникаючих негативних психічних станів учасників освітнього процесу.

Звертаємо увагу працівників психологічної служби на **конфіденційність** у всьому, що стосується взаємин з учасником освітнього процесу, їх особистого життя і життєвих обставин. Виняток становлять випадки, коли виявлені симптоми є небезпечними для учасника освітнього процесу та інших людей. У такому разі фахівець зобов’язаний поінформувати тих, хто може надати кваліфіковану допомогу, та зберігати професійну таємницю, не поширювати відомостей, отриманих у процесі роботи, додержуватись анонімності оприлюднення інформації про особу. 

**Документація роботи працівника психологічної служби має містити лише професійно необхідні матеріали, доступ до неї має тільки сам фахівець.**

У випадках, коли працівник психологічної служби звертається за допомогою до інших фахівців/органів, потрібно надати інформацію, ознайомити з обмеженнями під час використання інформації про особу та попередити про відповідальність за недотримання конфіденційності.

**Посттравматичний стресовий розлад (ПТСР)** розвивається після стресової події або ситуації винятково загрозливого або катастрофічного характеру, що може викликати сильне відчуття дистресу майже у кожної людини. Однак ПТСР не розвивається внаслідок ситуацій, які у повсякденній мові характеризують словом «стресові», наприклад: розлучення, втрата роботи або невдача на іспиті. ПТСР може розвинутись у людей усіх вікових категорій і переживати ПТСР можуть близько 25-30 % людей, що пережили травматичну подію.

Найхарактернішим симптомом ПТСР є повторне переживання симптомів. Люди з ПТСР мимоволі знову переживають аспекти травматичної події у дуже яскравий спосіб, що викликає у них дистрес. Йдеться про флешбеки, під час яких людина діє або почувається так, ніби подія повторюється; нічні жахи; тривожні інтрузивні образи, що виникають у свідомості мимоволі, або інші сенсорні враження від події. Нагадування про травматичну подію викликають сильний дистрес чи фізіологічні реакції. У дітей симптоми повторного переживання можуть набувати форми повторного переживання досвіду, повторюваної гри або страшних снів без усвідомлення змісту.

Уникання згадок про травму є ще одним характерним симптомом ПТСР. Це стосується людей, ситуацій та обставин, що нагадують або пов’язані з травматичною подією. Люди з ПТСР часто намагаються виштовхнути зі своєї свідомості спогади про подію, не думати та не обговорювати її деталі, особливо найгірші моменти. З іншого боку, є люди, які забагато роздумують над питаннями, що заважають їм примиритися з подією (наприклад, про те, чому подія відбулася саме з ними, про те, як цьому можна було б запобігти, або про можливу помсту). Люди з ПТСР також відчувають симптоми надмірного збудження, охоплюючи гіпернастороження щодо загрози, лякливість, дратівливість, труднощі з концентрацією уваги і проблеми зі сном. Інші особи з ПТСР також скаржаться на симптоми емоційного оніміння. До них належать: відсутність здатності відчувати емоції, відчуття відсторонення від інших людей, відмова від видів діяльності, які раніше були важливими, втрата пам’яті стосовно важливих частин події. Симптоми ПТСР часто розвиваються відразу після травматичної події, але у деяких людей (менше ніж 15 % всіх постраждалих) симптоми можуть з’явитися пізніше. Люди з ПТСР можуть не звертатися за допомогою протягом декількох місяців або й років після появи симптомів, незважаючи на значний дистрес, який вони відчувають. Однак ПТСР є виліковним розладом навіть через багато років після травматичної події. Проте виявлення ПТСР може становити значні труднощі, оскільки багато людей ухиляються розповідати про свої проблеми, хоча скаржаться на дискомфорт.

**Розпізнання посттравматичного стресового розладу (ПТСР).** Терапія ПТСР може бути ефективною лише після проведення попередньої діагностики. У таких випадках, як війна, можна рекомендувати специфічні засоби для виявлення людей, схильних до розладу. Можливість розпізнати та ідентифікувати ПТСР у більшості людей виникає під час звичайних медичних процедур, таких як фізіотерапія, або після нападу чи нещасливого випадку людина сама розповідає про насильство, пережите в окупації. Ідентифікація ПТСР у дітей пов’язане з більш значними труднощами.

ПТСР може проявлятися цілою низкою симптомів, які у дорослих найчастіше виражені дуже яскравими, тривожними спогадами про подію або флешбеками (інтрузивними спогадами або симптомами повторного переживання). Однак інколи найбільш вираженими симптомами може бути уникання ситуацій, пов’язаних із травмою, або уникання соціальних контактів загалом. Під час обстеження та ідентифікації ПТСР важливо емпатично ставити конкретні запитання як про симптоми, так і про досвід травматичної події. ПТСР часто супроводжується низкою коморбідних розладів, таких як депресія.

ПТСР може проявлятися цілою низкою симптомів (зокрема й повторним переживанням, уникненням, підвищеною збудливістю, депресією, емоційним онімінням, зловживанням наркотиками чи алкоголем, злістю), тому під час обстеження практичним психологам треба емпатично обережно з’ясувати у здобувача освіти, чи зазнали вони досвіду травми (навіть багато місяців або років тому).

Здобувачів освіти, які мають незрозумілі фізичні симптоми та знову і знову звертаються до практичного психолога за допомогою, треба переспрямувати до фахівця з відповідною кваліфікацією.

Особливі труднощі викликає розпізнання ПТСР у дітей. Діти, особливо до 8 років, можуть безпосередньо не скаржитися на такі симптоми ПТСР, як повторне переживання травми чи уникнення. Натомість діти можуть скаржитися на проблеми зі сном. Тому дуже важливо використати всі нагоди для виявлення ПТСР у дітей. Опитування дітей, а також батьків або опікунів, теж сприятиме розпізнанню ПТСР. Виявивши ПТСР у здобувача освіти, фахівець психологічної служби має поінформувати батьків або опікунів про ризик розвитку ПТСР у дитини, а також проконсультувати дорослих стосовно подальших дій.

Під час надання допомоги учаснику освітнього процесу, який пережив травматичну подію, працівники психологічної служби повинні інформувати батьків чи опікунів про можливість розвитку ПТСР, коротко описати можливі симптоми (наприклад: порушення сну, нічні жахи, порушення концентрації уваги та дратівливість) і запропонувати звернутися до сімейного лікаря, якщо зазначені симптоми триватимуть більше одного місяця.

**Наголошуємо!** Фахівці психологічної служби не мають відповідної кваліфікації роботи з ПТСР, тому за умови виявлення чи припущення щодо ПТСР фахівець повинен переспрямувати учасника освітнього процесу до фахівця з відповідною кваліфікацією.

 Плануючи свою роботу, фахівці психологічної служби мають подбати про створення відповідних умов:

– *психодіагностичний інструментарій, що застосовується у роботі, має бути перевірений на практиці, бути валідним і мати відомості про експертизу відомих фахівців, яку він пройшов;*

*– перелік методик має складати деякий мінімум, який знадобиться працівникам психологічної служби у вирішенні типових і найбільш розповсюджених у практиці роботи проблем учасників освітнього процесу;*

*– діагностичний міатеріал має бути структурований за основними цільовими аудиторіями і рівнями освіти: початкова, основна і старша школа;*

*– методики, що застосовуються, мають бути простими у практичному застосуванні, найбільш поширеними серед професійного співтовариства і не *потребувати* багато часу для їх вивчення;*

*– психодіагностичні методики мають узгоджуватися з типовими циклограмами діяльності працівників психологічної служби.*

Одним з основних заходів, спрямованих на збереження методичної єдності психологічної служби та координацію її дій на регіональному і всеукраїнському рівнях, є запровадження типових циклограм діяльності практичних психологів і соціальних педагогів.

Міністерство освіти і науки України рекомендує працівникам психологічної служби застосовувати у своїй діяльності методичні рекомендації, орієнтовні циклограми діяльності працівників психологічної служби закладів освіти різних типів, розроблені Українським науково-методичним центром практичної психології і соціальної роботи.

Матеріали розміщено на сторінці ДНУ «ІМЗО» ([https://imzo.gov.ua/psyholohichnyj-suprovid-ta-sotsialno-pedahohichna-robota/informatsijna-baza-psyholohiv-ta-sotsialnyh-pedahohi/navchalno-metodychni-materialy-dlya-psyholohiv/psyhodiahnostychna-robota/](https://imzo.gov.ua/psyholohichnyj-suprovid-ta-sotsialno-pedahohichna-robota/informatsijna-baza-psyholohiv-ta-sotsialnyh-pedahohi/navchalno-metodychni-materialy-dlya-psyholohiv/psyhodiahnostychna-robota/))

.Діагностичний інструментарій для фахівців психологічної служби розміщено на вебсайті ДНУ «ІМЗО» ([https://imzo.gov.ua/psyholohichnyj-suprovid-ta-sotsialno-pedahohichna-robota/informatsijna-baza-psyholohiv-ta-sotsialnyh-pedahohi/navchalno-metodychni-materialy-dlyapsyholohiv/psyhodiahnostychna-robota/](https://imzo.gov.ua/psyholohichnyj-suprovid-ta-sotsialno-pedahohichna-robota/informatsijna-baza-psyholohiv-ta-sotsialnyh-pedahohi/navchalno-metodychni-materialy-dlya%20psyholohiv/psyhodiahnostychna-robota/)) .