✋✋✋Однокласник/ця дитини регулярно порушує її особистий простір, бʼється з дітьми, ламає речі, заважає на уроці...
Ситуація, знайома майже кожному . Мені особисто теж, причому з двох сторін) і як мами відмінниці- дівчинки, і бешкетника ☺️ Почну з того, що травмовані ВСІ. В тій чи іншій мірі. Тому питання дитячих конфліктів, насильства і булінгу надактуальні і без відвертої, достойної взаємодії програємо теж всі.
Зазвичай, після 1-2 повідомлень в батьківському чаті або дзвінків , у хід іде важка артилерія, групові заяви, вимоги від інших батьків класу негайно перевести хулігана в інший .
Я почну з червоних і зелених папірців . З реальних ситуацій в класах одеських шкіл. І я знаю, що «не роби так» іноді має зворотній результат, але поступово будемо розбирати важкі сплетіння дитячих і дорослих конфліктів.
❌ Не вислуховувати власну дитину. Вважати це надуманим, вчити «не бути стукачем» і вимагати «бий теж, щоб йому..». Це небезпечна практика. І вона реальна. Применшення страждань дитини, відмахування від її переживань , на жаль, теж характерні речі для нашого часу.
Я тут не про не зовсім адекватних людей, які розповідають, як навчають своїх дітей і онуків битися в пісочницях за власні переконання. Це простір для правоохоронців. А про наші звичні «дай в ніс, щоб не ліз».
✅ Уважно вислуховувати ЗАВЖДИ. Більше того, придивлятись до емоційного стану, помічати сльози, можливі синці, незвичну роздтратованість чи тишу в кімнаті. Я підтримую філософію «батьки завжди на твоєму боці». Доречні емоційні обійми, теплий чай, маленький сюрприз, розмова. Якщо вдається - вітаю. Це вже третина шляху. Буває, що ні, і не варто в критичний момент вимагати довіри. Зверніться до особи, якій дитина вже відкривається. До бабусі. Іншого родича. Звісно, психолог буде гарним рішенням.
❌Приховувати поведінку дитини від її батьків.
Це не про гуманність . Батьки є законними представниками дитини і класні керівники зобовʼязані тримати їх в курсі . Це виправдано у виключних випадках , коли реакція батьків за межами норм. Про це теж поговоримо.
✅ Встановити домовленість про короткі щоденні нотатки у разі потреби.
❌ Вимагати вигнати дитину- кривдника з класу та школи. Крім того, що директор просто не має права цього зробити, колективні вимоги дорослих людей позбутися дитини і обмежити її права є незаконними. До речі , якщо таке вдається зробити, то і дітей це привчає до думки, що подразник можна просто вимкнути. Чи вдасться їм потім це робити в дорослому житті?
✅ Це не означає, що перехід до іншого колективу не має права на існування як варіант рішення. Є безліч випадків, коли інший класний керівник, підібраний з урахуванням особливостей поведінки і характеру дитини, інший колектив дітей сприяють налагодженню ситуації і є рішенням для всіх. Але воно має бути обдуманим, зваженим і добровільним.
❌ Підходити до кривдника вашої дитини з виховною метою. Навіть поговорити. Тим більше, сварити, штовхати, погрожувати. Це правопорушення. І писати неповнолітній дитині якісь виховні речі повз її батьків у месенжери . Це теж неправомірні дії.
Ви дорослий. Воїн не бʼється з дітьми. Навіть якщо вони винні. Для бесіди є батьки. Школа. Правоохоронці у випадках булінгу або насильства.
✅ Почати з батьків кривдника та /або класного керівника. Більшість ситуацій розвʼязуються спільною бесідою, відкриттям всіх карт, розумною дорослою поведінкою.
Батькам як дитини, яку образили, так і тієї, яка образила, важливо вислухати обидві сторони і пояснити проблемні моменти.
При цьому
❌ не працюють категоричні ствердження «тепер ви друзі».
✅ Зовсім ні. Мова не про дружбу. Виключно про цивілізоване співіснування в одному колективі. Про повагу кордонів.
❌ найгірший сценарій - емоційні розборки між батьками. Можливо, вам , дорослі, і полегшає після цього, особливо якщо ви «перемогли». Але конструктивне рішення буде недосяжним.
✅ діти - учасники конфлікту мають бачити, що дорослі люди підтримують їх, бажають розвʼязати проблему і надають приклад конструктивної взаємодії.
❌Перетворювати психолога школи на цербера та поліцейського з вестерну . Це я вже колегам. Заспокоювати клас, з яким не може впоратись вчитель, не його функція. Заводити до його кабінету , щоб «поговорив» і навчив, як себе вести, теж.
✅ Долучити психологічну службу для вивчення особливостей характеру, емоційних проявів, індивідуальної та групової корекційної, розвивальної роботи з конкретною дитиною, групою дітей , дітей та батьків.
❌ Категорично заперечувати навіть думку про можливі неправильні дії дитини. Відмовлятись від роботи фахівців.
✅ Бути на боці дитини - не означає «ти правий завжди».
Це про «я буду поруч у будь-яких ситуаціях. Якщо ти в чомусь винен, я підтримаю тебе і допоможу виправити ситуацію».
Далі буде про «немає сил, заберіть його від нас, нічого не допомагає». Чи реально всі безсилі ?
Немає коментарів:
Дописати коментар