Шановні відвідувачі! Вітаю Вас на сторінках мого блогу! Бажаю приємного перегляду. Сподіваюсь, що блог буде цікавий усім відвідувачам!

четвер, 30 червня 2022 р.

ПОРАДИ ПЕДАГОГАМ

 

КОРИСНІ РЕСУРСИ ДЛЯ ВЧИТЕЛЯ 



  • Гра, щоби перевірити, як ви засвоїли знання й чи розумієте, який дизайн кращий.
  • Корисний сайт для пошуку фотографій та іконок, найкраще шукати англійською мовою.
  • Тут – сайт для пошуку цікавих шрифтів.
  • За посиланням можна завантажувати потрібні фото та іконки, щоби створювати цікаві та оригінальні презентації.
  • За цим і цим посиланнями – сайти для натхнення.
  • Тут – сайт з ідеями для дизайну презентацій. Треба лише обрати дизайн, який вам до вподоби, натиснути кнопку “завантажити у Google Slides” і адаптувати для свого контенту.
  • Туттуттуттуттут і тут – патріотичні шаблони для презентацій, які можна скопіювати й адаптувати під ваші уроки, наповнити потрібною інформацією.

Також, якщо вам цікаво, як створити таку та подібні картинки чи елемент для слайдшоу, дивіться покрокову інструкцію спікерки у вебсемінарі.

Марія Марковська

ПОРАДИ БАТЬКАМ

 

РОЛЬ ПОХВАЛИ 

Один із найсильніших засобів вплинути на поведінку будь-кого – це похвала. Коли ви показуєте людині, що ви помітили, що вона робить, і що вам це подобається. 


Увага, тепло та похвала допомагають будувати хороші стосунки як з дорослими, так і з дітьми 💚


Це також допомагає дітям навчитися тій поведінці, яку ви хочете в них бачити. Діти зазвичай люблять, коли їх хвалять близькі їм люди. Коли ви хвалите дитину за те, що вважаєте правильною її поведінку, ви підвищуєте ймовірність того, що вона повторить цю саму поведінку й в майбутньому.


Якщо діти щось роблять, а похвали немає, то ймовірність, що вони зроблять це знову, знижується.


☝ Як правильно хвалити дитину – ділимося у матеріалах, розроблених ВООЗ, ЮНІСЕФ, УНП ООН, "Parenting for Lifelong Health", "Global Partnership to End Violence", "Світ без сиріт"















ПСИХОЕДУКАЦІЯ

 

Стрес -

 це умовне визначення фізіологічного механізму, який запускається в організмі в результаті впливу на нього потенційно-загрозливих подразників (стресорів). В такому стані тіло змінює свій звичний стан, що проявляється в фізичних та розумово-емоційних реакціях. 



Мозок під час стресу запускає екстрений режим функціонування, порушується гомеостаз. Активно змінюється кількість різних видів гормонів, серцебиття значно прискорюється, кров приливає до органів почуттів та м'язів. Відбувається екстрена мобілізація ресурсів заради подальшої дії, яка нерідко буває рефлекторною та недоречною, і може призвести до посилення стресу.
Стрес ще й буває різним?

Розглянемо стрес як природну реакцію, яка вироблялася довгий час на шляху еволюційного розвитку організму під впливом як небезпечних фізичних загроз для життєдіяльності, так і уявних ситуацій, які генерує мозок навіть під час сну. Рефлекторний механізм, який запускає швидкі та значні зміни гормонального співвідношення та різко порушує гомеостаз.

Стресом можна вважати будь-яку реакцію, яка є стимулом для швидкої адаптації організму під час змін зовнішнього середовища. Задля усвідомлення актуальності таких реакцій та їх оптимізації, використовується класифікація, для того, щоб розділяти стрес по тривалості на короткочасний та довготривалий, та по тому, як він впливає на здоров'я на позитивний (еустрес) та негативний (дистрес). Еустресом називають приємну зміну емоційного стану, коли ми з радістю та користю для здоров'я реагуємо на події чи швидко та вдало розв'язуємо питання, які нас хвилюють. Дистресом називають неприємні, виснажливі, недоцільні та небезпечні для здоров'я реакції. Якщо вони несвідомі та довготривалі, то здатні значно погіршувати якість життя.

В умовах стресових переживань повноцінне функціонування організму та реалізації творчого потенціалу значно ускладнені. Тому для мінімізації неприємних наслідків дистресу та його попередження, варто зберігати урівноважений стан.

Відносно недавно, нашим предкам доводилося постійно боротися за виживання, рятуватися від серйозних небезпек для життя, найчастіше за допомогою втечі або битви. Тому організм сформував досить консервативний механізм реакції на подразник для адаптації в типових ситуаціях, актуальність яких швидко змінюється. Сучасні люди частіше можуть страждати від нових, для нашого тіла, стресових подразників, а реагувати на них по-старому. Внаслідок значно прискореного технологічного розвитку, змінились і види стресорів.

Людське тіло не завжди встигає адаптуватися до надзвичайно швидких, за еволюційними мірками, змін середовища. Воно продовжує реагувати навіть на незначні й часто хибні загрози таким чином, ніби від цього залежить його виживання. Розібравшись в механізмах виникнення стресів, можна мінімізувати їх наслідки.

Варто зазначити, що в наш час з'явилися і принципово нові фактори, здатні негативно впливати на здоров'я. Вони можуть бути пов'язані, наприклад, з:поширенням інформації, яка лякає, але не сприяє свідомому аналізу;
появою принципово нових, недостатньо досліджених технологій, наприклад, хімічних сполук, з якими організм раніше не мав справи.

Для того, щоб ефективніше розкрити особистий потенціал та значно покращити якість життя, варто навчитися нівелювати негативний вплив стресу більш актуальними методами, ніж реакцією "бий або біжи".

Як стрес впливає на організм і що з цим робити


Головною небезпекою стресу для здоров'я є те, що під його впливом організм не здатний повноцінно функціонувати, тому що значно порушується робота всіх його основних систем.

Нервова система людини, безумовно, здатна витримувати колосальне навантаження, проте, в шоковому стані людина може навіть втратити свідомість. Так нервова система захищається від незворотних пошкоджень. Річ у тому, що нейронні мережі працюють за принципом передачі електричних сигналів між їх елементами. Нейрони спілкуються між собою, проводячи через себе нервові імпульси, які надходять через синапси — ділянки, через які відбувається контакт між клітинами. Амплітуда таких сигналів варіюється, і в стресових ситуаціях значно збільшується, що призводить до дегенеративних змін в клітці. Таким чином порушується стабільність роботи всієї мережі, що негативно впливає зокрема на когнітивні функції мозку, призводить до погіршення пам'яті та розумової діяльності, провокує появу депресії, нерідко викликає головний біль, порушення сну та інші серйозні неприємності.

Серцево-судинна система під впливом стресу сильно перевантажується. Це може привести до виникнення аритмії, стрибків кровоносного тиску, зношування серцевих м'язів і судин, що значно шкодить метаболізму. Серцево-судинні захворювання, на цей момент, є найпоширенішою причиною смертності людей по всій планеті. Ці патології майже завжди виникають саме через тривалі психологічні та фізіологічні стреси, як наслідок нераціонального харчування та неприємних емоційних переживань.

Дихальна система в стані стресу не здатна забезпечити повноцінний газообмін, дихання стає прискореним і поверхневим.

Травна система значно страждає, тому що її діяльність вимагає колосальної кількості енергії, яку організм під час стресу направляє на інші процеси.

Імунна система під час хронічного стресу може працювати з серйозними збоями, що послаблює захист від інфекційних захворювань і посилює аутоімунні реакції.

Репродуктивна система відходить на задній план, коли організм знаходиться в несприятливих для розмноження умовах.

Крім цього, хронічний стрес може призвести до депресії, порушення сну, прискореного старіння і зростання кількості небажаної жирової тканини, виснаження організму і погіршення відносин з людьми. При тривалому впливі стресу, внаслідок постійного напруження м'язів, в них можуть виникати ущільнення, які перешкоджають нормальному кровотоку і викликають болісні відчуття. Найчастіше через це страждають м'язи шиї, обличчя та спини. Повне розслаблення стає неможливим навіть під час сну, наприклад, коли стискаються м'язи щелеп, аж до зубного скреготу.

Наш організм — єдина система, яка оптимально функціонує в разі збалансованої взаємодії між усіма її елементами. Тому стрес як дестабілізаційний фактор значно сприяє розвитку багатьох поширених захворювань. Під постійним впливом його деструктивних наслідків люди не здатні повноцінно розвиватися і більш схильні до різних видів наркотичної залежності.


Залежність від стресу


Через те, що стрес викликає потужну стимуляцію, існує небезпека формування залежності від неї. Це трапляється, коли зміцнюються небезпечні асоціативні зв'язки, завдяки яким, організм відмовляється розкривати свій потенціал без звичного для нього стимулювання.

Крім того, люди, які активно не працюють над розвитком інтелекту та уяви, розширенням спектра емпатії та палітри задоволень, можуть бути особливо схильні до стресів. На фоні негативних переживань, звичні їм радісні відчуття здаються більш яскравими, що може сприяти схильності до отримання негативного досвіду.

Варто усвідомити те, що настрій та стан здоров'я людини напряму залежить від співвідношення гормонів у її тілі. Тому ми можемо значно покращити якість життя, навчивши тіло генерувати більш здорові "гормональні коктейлі".
Що як стрес уже є?

Навіть під впливом легкого дистресу, контролювати емоції стає складніше. Якщо не вживати заходів щодо їх нейтралізації, страх і тривожний стан можуть накопичуватися, посилюватися і приносити додаткову шкоду внаслідок ефекту синергії. Тому бажано усвідомлювати поточні емоції.

Коли з'являється бажання драматизувати чи проявляти агресію, серцебиття прискорюється, а розумовий потік прямує в бік негативізму, необхідно вжити заходів для нейтралізації стресу, щоб нівелювати його негативні наслідки.
Дихальні практики та медитація

Перше, що треба зробити у більшості сучасних екстремальних ситуацій — повернути розсудливість, щоб уникнути дій, які можуть принести додаткову шкоду.

Медитація є чудовим інструментом, для того, щоб тимчасово припинити генерацію тривожних думок, заспокоїти розум, та відновити внутрішній спокій. Більше про медитації — тут.

Глибоке і повільне, рівномірне дихання також неодмінно допоможе заспокоїтися. Дихальна система не тільки живить організм киснем, а й забезпечує функцію виділення. Важливо нормалізувати цей процес, акцентуючи на ньому увагу. Усвідомте як з кожним видихом тіло залишає те, що йому не потрібно, а серце заспокоюється. Вдихаючи, дайте організму зрозуміти, що у нього є доступ до всіх, необхідних для його життєдіяльності, базових ресурсів. Також допоможе вживання теплої води, або чаю з м'ятою.

Сон та Релаксація


Надважливим для відновлення організму є розслаблення, стан при якому тіло може відпочити, розподілити ресурси та значно відновитися. В усіх з нас мають бути персональні методи для того, щоб розслабитися. Розумно обирати ти з них, які є найбільш корисними та приємними.
Як краще харчуватися під час стресу?

Не варто поспішати вживати їжу відразу після гострих емоційних переживань. Після відпочинку, бажано підготувати травневу систему. Понюхавши стиглі фрукти, наприклад, банани, ми запустимо реакції, які сприятимуть травленню. Готуючи їжу власноруч, можна отримати більше задоволення від процесу.

Якщо їсти не поспішаючи, то легше запобігти переїданню. Бажано віддавати перевагу легким свіжим продуктам. Корисними будуть багаті на вітаміни та мінерали стиглі плоди, а також не крохмалисті овочі, зелень, насіння, бобові та вироби з цільнозернових злаків.
Взаємодія з людьми та стрес


Зустріч та спілкування з людьми можуть ефективно допомогти мінімізувати неприємні наслідки стресу, особливо, коли ми свідомо цього прагнемо.


Корисним буде вести щоденник і свідомо розповідати комусь про свої переживання, щоб отримати дієві поради для мінімізації шкоди від дистресу і відчути підтримку. Для цього ефективно використовується і групова терапія, коли кілька людей зі схожими переживаннями обмінюються персональним досвідом. Звісно завжди краще прямо попросити підтримки у будь-кого, хто проявляє розуміння. Турбуючись про один одного, ми робимо світ кращим, а життя цікавішим.



Щоб уникнути багатьох стресів, достатньо уникати засудження та відчуття провини, надаючи перевагу аналізу та взаємодопомозі.

Надзвичайно корисними, для підвищення якості життя, є нові знайомства, які допомагають отримувати різноманітний досвід. Варто продовжувати зустрічати нових людей, шукати спільні інтереси та легше відпускати тих, з ким розійшлися шляхи. Звісно треба урізноманітнювати інтереси та не забувати про те, що люди постійно вчаться і якщо робити це свідомо, то процес стає цікавішим та ефективнішим.
Близькість до природи

Взаємодія з тваринами та рослинами може бути дуже ефективною терапією в боротьбі з негативним впливом стресу. Контактувати важливо тільки з тими тваринами, які теж у цьому зацікавленні. Спілкування з ними має бути безпечним та повністю добровільним.

Тільки коли тварини безпечно себе почувають і довіряють людям, вони здатні надзвичайно благодійно впливати на стан здоров'я людей однією своєю присутністю. Спостерігання за тваринами й рослинами навчило людство майже всьому, що ми вміємо.

Фізичні вправи допомагають у подоланні стресу


Небезпека психологічного стресу для сучасної людини часто пов'язана не з джерелом напруги, а з відсутністю дій, заради яких, ця напруга створюється.

Фізичні вправи добре підходять для більшості ситуацій, тому що, зазвичай, саме для такої активності, перш за все, організм виділяє енергію під час стресу. І якщо за цією реакцією не буде дії, то ця енергія може спричинити збої у функціонуванні всього організму. Тому не рекомендується відтягувати дію, щоб не створювати небезпечне надмірне напруження.

Під час тренувань варто прислухатися до відчуттів в тілі, щоб не перенапружувати серце, не допускати сильної задишки та правильно оцінювати тонус м'язів. Слід обрати той вид спорту, який приносить Вам задоволення і є доречним в конкретній ситуації.

Біг — здавна є однією з найпоширеніших і безпечних видів реакції на стресор. Якщо після стресу немає сильного бажання бігти, то можна спробувати швидку спортивну ходьбу, яка гарантовано підіймає настрій.


Бойові види спорту є прямою симуляцією поширеної дії, до якої готується організм під час стресу. Якщо є схильність до таких видів спорту, то, займаючись ними, можна ефективно знімати напругу.


Танці — ефективний, хоч і не стандартний спосіб позбавлення від стресу. Включивши улюблену музику, відчуйте її ритм, здійснюючи будь-які рухи, не замислюючись про їх якість. Походження культури танцю пов'язано з позитивними емоціями, тому тілу буде простіше розслабитись, усвідомивши те, що йому нічого не загрожує.


Йога — є одним з кращих методів для розслаблення м'язів шляхом їх розтягування без надмірних навантажень. Знання про цей вид спорту накопичувалися століттями, тому його ефективність давно доведена на практиці. Розтягування м'язів і зв'язок сприяє ослабленню напруги м'язових волокон і нормалізації циркуляції крові.


Крім того можуть бути корисні повторювані заняття з власною вагою, плавання, командні, ігрові та інші види спорту.

Найкращим вибором, зазвичай, будуть аеробні види спорту

Важливо не перестаратися і не затягувати тренування, отримувати від них задоволення, не перевтомлюючись. Тоді вправи допоможуть ефективно відволіктися від розумових процесів і зменшити рівень гормонів стресу (адреналіну, кортизолу, норадреналіну, остеокальцину), збільшити кількість ендорфінів, які сприяють оздоровленню організму, підіймають настрій та підвищують самооцінку.

Що допомагає захиститись від наслідків стресу?


Нервові клітини ефективніше відновлюються при відсутності додаткових стресів. Важливо якомога швидше забувати й відпускати пережиті в минулому неприємності. Згадуючи про них, ми переживаємо їх знову. Тому думати про подібні ситуації варто лише в тих випадках, коли це необхідно для запобігання їх повторенню. При цьому варто дотримуватися спокою і максимально намагатися не збагачувати думки емоціями, прагнучи до спокійного конструктивного аналізу та підбору оптимального рішення. Важливо вчасно і повністю перевести увагу на більш приємні думки, щоб мозок перестав симулювати небезпечні для організму ситуації. Варто остаточно закривати питання, які бентежать і робити це якомога швидше. При цьому, треба пам'ятати те, що базовою причиною стресу є — бажання, підтримка якого напряму впливає на потужність стресу.

Щоб бути менш сприйнятливими до руйнівного впливу зовнішніх факторів, необхідно регулярно займатися фізичною активністю, свідомо підходити до вибору харчових продуктів, добре розслаблятися та абстрагуватися від тих ЗМІ, які несуть явно негативні новини, не пропонуючи варіантів для розв'язання проблем. Також варто якомога частіше практикувати медитацію, здобувати нові знання, бувати на природі, розвивати навички спілкування з людьми й позитивне мислення — здатність акцентувати увагу на приємних аспектах буття.

Автор: Євген Рожков

ПОРАДИ БАТЬКАМ

ЩО ОЗНАЧАЮТЬ КОЛЬОРИ 

У МАЛЮНКАХ ДИТИНИ 



Науковці давно вже з’ясували, що колір, як і звук, має властивості впливати на людину. Тому про дитину, яка дуже часто малює різнокольоровими олівцями, чимало можна розповісти. А точніше про її особистість, індивідуальний характер, стосунки в сім’ї, можливі складнощі в якихось ситуаціях. Що саме означає вибір дитини конкретного кольору, та як це може допомогти батькам у вихованні гармонійної особистості?

Спочатку слід зазначити, що це лише поверхові висновки. На них можна звернути увагу, якщо у дитини дійсно помітні конкретні кольорові уподобання, що вона тривалий час не змінює. Наприклад, коли дитина малює лише чорно-сірі малюнки, не звертаючи увагу на інші кольори, при цьому зображує якісь страшні сюжети та чудовиська.
Що означає колір, що обирає дитина під час малювання та гри?

1. Червоний.


Цей колір полюбляють активні та відкриті діти. У них енергія, наче «кипить» у середині, емоції вирують через край. Узагалі червоний — це колір життя та здоров’я. До речі, психологи пропонують, коли дитина хворіє, слід одягати їй одежу червоного кольору, адже вважається, що це допомагає їй швидше одужати. Колір впливає на ті частини головного мозку, що можуть «дати команду» організму: «Одужуй!»

2. Жовтий.


Вибирають діти-мрійники, з творчими здібностями та креативним складом розуму. Ці діти наче теплі, як сонечко, вони здатні дитячу мрію пронести через усе життя й в результаті виконати її.

3. Помаранчевий.


Дуже часто помаранчевий колір стає улюбленим для дітей, схильних до гіперактивності, але змушених з певних причин стримувати себе. Тоді, коли діти не мають можливості виплеснути енергію, вони часто обирають помаранчевий колір.

4. Блакитний.


Відтінки блакитного для своїх малюнків вибирають спокійні та врівноважені діти. Вони віддають свою перевагу блакитному кольору часто тоді, коли відпочивають та не мають якихось серйозних зобов’язань.

5. Зелений.


Цей колір асоціюють зі стабільністю і сконцентрованістю на досягненні мети. Діти, які обирають зелені фарби для малюнків, прагнуть до незалежності й самостійності.

6. Синій.


Картини переважно синього кольору малюють діти тоді, коли знаходяться в стані духовного пошуку. Синій викликає бажання в дітей розмірковувати над життєвими ситуаціями. Потрібно знайти час на бесіди з дитиною, щоб дізнатися, що її турбує.

7. Фіолетовий.


Діти, які вважають фіолетовий найкращим, — вразливі та чутливі. У них дуже розвинутий внутрішній світ. Фарбами такого кольору люблять малювати здебільшого дівчатка чи хлопчики, які мають м’які риси характеру. Для таких дітей дуже важлива думка інших людей. Але не варто робити висновки за першим малюнком, можливо, у малюка просто такий настрій після перегляду якогось душевного мультфільму чи переживання особливої сентиментальної ситуації. І це, до речі, стосується кожного кольору.



8. Сірий.


На нього малюк нечасто звертає увагу. Він поєднує в собі протилежності білого та чорного. Цей колір вибирають тихі та замкнуті дітки, які можуть перебувати в депресивному стані. Заохочуйте таких дітей розфарбувати свої малюнки в яскраві кольо



9. Коричневий.


Колір, який обирають діти, здатні вигадувати свій нереальний світ. Де існує шоколадне місто, ліс чи річки кольору шоколаду. Дитині тепло й приємно, але вона знаходиться в стані, наче як сонце під хмарою. Ніби світиться, але не на повну силу. Можливо, це переживання, що триватимуть тимчасов



10. Чорний.


Колір свідчить про те, що дитина переживає серйозний стрес. Малюк хоче закритися від усіх, уявним щитом, сховатися від жаху, що його лякає. Допоможіть йому позбутися всіх негативних емоцій — намалюйте страшний чорний малюнок, що слід розірвати на маленькі шматки, а потім викиньте чи спаліть. Таким чином, можна позбутися непотрібних емоці



Психологи часто практикують метод кольорової терапії, за допомогою якої можна розв’язати багато психологічних проблем дитини. Так можна невпевненій дитині допомогти стати активнішою та додати емоцій, запропонувавши використати в малюнку яскраві кольори. А невгамовному малюкові, аби заспокоїтися, потрібно малювати в теплих, спокійних тона



Діти, які зазвичай обирають усі кольори веселки, а на запитання, який твій улюблений колір, відповідають: «Різнокольоровий!» — гармонійно розвинені особистості, з абсолютно здоровою психікою! Отже «різнокольорових» усім діточок!

ПОРАДИ УЧНЯМ



ТОП-5 секретів,

 як зняти стрес за допомогою малюнка від Вікторії Назаревич


1. Намалюй свій тривожний стан у вигляді лінії і послідовно змінюй її на красивіший і складніший малюнок. Часто тривога може стати чудовою основою для зосередження та розвитку нових ідей.


2. Створи за допомогою штрихів образ свого стресу. Уважно покрутивши його в різні боки, придумай для нього рамку, наче це абстрактна картина в музеї. Так ми створюємо символічні межі контролю.


3. Намалюй свій стрес у вигляді ліній. Малюй спокійно та усвідомлено, розуміючи що з кожною лінією стрес зменшується, і як не дивно,  зазвичай на 40 лінії стан справді різко покращується. Таке медитативне малювання забезпечує нам створення антистресового ритму дихання, а внутрішні процеси поступово переходять у режим спокою.


4. Намалюй дивний образ свого стресу у вигляді обличчя або маски. Уважно придивися до отриманого малюнку і зміни його за допомогою кольорів на максимально смішний образ. Це простий та дієвий спосіб зняти напругу з нашої персони.


5. Мандали … Мандали … Мандали!!! Структурні, правильні, повторювальні зображення у колі – стародавній та сакральний метод гармонізації себе та простору до сьогодні лишається одним з найкращих засобів від стресу.


©️Вікторія Назаревич 2021


Більше на нашому сайті nazarevich-art.com

З книги «Я-арт»посібник по саморегуляції

середа, 29 червня 2022 р.

ЦІКАВО

 Війна – потужний чинник стресу, тож цілком природно, що багато людей зараз відчувають тривожність, пригніченість, не можуть знайти в собі сили на буденні справи тощо.

З якими симптомами можна впоратися самостійно, а коли варто звернутися до фахівців? Як можна допомогти собі, аби не поглибити стресовий стан? Про це розповіла психологиня, травматерапевтка Ольга Уралова, яка разом із супервізоркою ЕМДР Тетяною Тимошенко стали тренерками навчальної програми з психологічної самодопомоги для учительства, яку запустили ГО “Смарт освіта” й Фонд ООН у галузі народонаселення в Україні.

ГРУПА РИЗИКУ

Унаслідок російської агресії усі ми відчуваємо вплив війни та різних травматичних подій, багато хто пережив чи продовжує переживати стрес, пов’язаний із загрозою втрати життя – свого та близьких, і це є ризиком розвитку посттравматичного стресового розладу (ПТСР).

Хороша новина полягає в тому, що навіть у військовий час посттравматичний стресовий розлад розвивається лише в 30% людей, які були в зоні бойових дій, оскільки психіка людини має природні механізми зцілення, – розповідає Ольга Уралова. – Погана – те, що не всі навчені розпізнавати симптоми ПТСР і вчасно звертатися по допомогу до професіоналів. Водночас травмована психіка критично впливає на всі сфери життя людини”.

Учителям, за словами психологині, загрожує емоційне виснаження та професійне вигорання, не кажучи вже про погіршення фізичного здоров’я та негативний вплив на стосунки з іншими людьми.

Дослідження говорять, що є також інші ризики впливу травматичних подій на психічне здоров’я, – продовжує Ольга. – У 25% людей може розвинутися депресія. У біженців або вимушено переселених осіб збільшується рівень тривожності, реакція на втрату, горювання, з’являються проблеми з емоційною регуляцією”.

Розуміючи важливість праці педагогів та вплив їхніх емоційного і психічного станів на навчання, сертифіковані спеціалістки в галузі травматерапії Ольга Уралова й Тетяна Тимошенко на запрошення ГО “Смарт освіта” протягом місяця проводили навчання та роботу в групах для опрацювання травматичного досвіду.

Також у межах проєкту були два відкриті вебінари:

Також була практична частина: тренінг навичок саморегуляції з використанням вправ травмофокусованої когнітивно-поведінкової терапії (ТФ КПТ) та EDMR з використанням BLS (білатеральної стимуляції, тобто стимуляції півкуль мозку). Ольга наголошує, що ці методи в усьому світі є методами номер один при роботі з ПТСР.

Ми пишаємося вчительками, які взяли участь у цьому проєкті, – ділиться психологиня, – адже працювати з тим, що завдає болю, – потребувало сміливості. При цьому в жодному разі ми не вчили їх лікувати самих себе. Але проводили базову психологічну оцінку впливу травматичних подій за допомогою спеціальних опитувальників, щоби зробити заміри ефективності нашої роботи”.

У серпні планується старт другого етапу програми – “Практичні навички психоедукаційної роботи з дітьми”. Його мета – відпрацювати на практиці навички психологічної стійкості самостійно та разом з учнівством. Після навчання учасниці програми проведуть позаурочні заняття з дітьми у школах, де вони разом з учительками на практиці виконуватимуть різноманітні вправи для самозаспокоєння й учитимуться справлятися зі стресом. Після цього вчительки зможуть отримати відповіді на свої запитання від тренерок, відрефлексувати цей досвід.

СИМПТОМИ І САМОДОПОМОГА

Психологиня пояснює, що посттравматичні стресові реакції можна об’єднати в три групи:

– інтрузивні спогади – повторювані картинки (ретроспекції, кошмари), запахи, звуки, які неконтрольовано вриваються в думки й ніби за допомогою машини часу повертають у страшне минуле;

– зміна поведінки – уникання подразників, пов’язаних із травматичною подією, коли людина намагається відштовхнути спогади, не думати, не говорити, не бути поряд із речами та людьми, які нагадують про те, що сталося;

– реакція тіла та вплив на когнітивні функції – фізіологічне гіперзбудження, тривога, мандраж, безсоння та проблеми з концентрацією, посилена реакція переляку, дратівливість, спалахи гніву, постійне перебування на межі емоційного зриву.

При цьому спеціалісти застерігають від самостійної постановки діагнозу, адже через тиждень після травматичної події перераховані симптоми спостерігаються у 90% людей, у 60% вони тривають до одного місяця, після чого цей відсоток знижується до 25–30.

– І все-таки, якщо людина протягом останніх двох тижнів або довше спостерігає в себе більшість із перерахованих симптомів, має відчуття пригнічення, безнадії, перепади настрою, відсутність зацікавлення будь-чим, що раніше приносило задоволення, – це означає, що їй необхідно звернутися до фахівця, – наголошує співрозмовниця.

– А чи можливо допомогти собі самостійно?

У випадку, коли подібний стан не важкий і не тривалий, може спрацювати самодопомога: зміцнення власних ресурсів, уміння керувати своїми емоціями та регулювати фізіологічні стани, підтримувати себе різними способами”.

Оскільки багато ресурсів зараз стали для нас недоступними, психологиня рекомендує створити своєрідну “скриньку допомоги” й виконувати активності з неї, аби людина надалі могла функціонувати в стресових умовах:

  • скласти список улюблених справ, які зараз нам помічні й точно доступні;
  • подбати про соціальну підтримку (проводити час із рідними, зустрічатися з друзями та знайомими);
  • робити корисні справи (допомога, волонтерство);
  • відпочивати в улюблений спосіб;
  • налагодити щоденний розклад, рутину.

За словами співрозмовниці, необхідно також обмежити перегляд новин та зображень насильства.

Біологічний чинник дуже важливий, – говорить Ольга. – Поведінкова реакція, поведінкові активності допомагають нашому організму шукати ресурс у собі. Тому необхідно визначити, що саме допомагає кожній конкретній людині: це можуть бути читання, гра на музичних інструментах, прогулянка перед сном…”

ІНСТРУМЕНТИ ТА ТЕХНІКИ

Деструктивною психологиня називає популярну останнім часом тезу про те, що піклуватися про себе зараз не на часі, або це егоїстично:

Насправді, ми всі маємо бути стійкі й витривалі, піклуватися про себе максимально, – наголошує психотерапевтка. – Наші здорове тіло й міцна психіка – запорука того, що ми вистоїмо та відродимось”.

Ольга ділиться ефективними техніками для саморегуляції:

  1. Налагодити сон допомагає виконання рутинних дій, традицій, ритуалів. Це можуть бути дихальні практики, практики для розслаблення м’язів, молитва або медитація, читання казок дітям. Також необхідно зменшити активність мозку перед сном: відмовитися від кофеїну та солодких газованих напоїв у другій половині дня, від використання гаджетів за дві години до сну (або застосовувати їх в інший спосіб – наприклад, слухати заспокійливу музику).

Дуже ефективною є практика “майндфулнес”, яка об’єднує в собі увагу до тіла й до образів, тому вона використовується як для роботи з тривогою, так і для саморегуляції. Це перевірений науковий підхід. У PlayMarket та AppStore можна завантажити на смартфон майндфулнес-додаток, який допоможе повертатися в “тут і зараз”. Можна також створити галерею своїх близьких та друзів, фото “місць сили”, які для нас важливі, і переглядати їх тоді, коли потрібно відволіктися та заспокоїтися.

  1. Техніка “сильні думки”: скласти список фраз, які важливі для мене тому, що вони є моїми цінностями й допомагають мені впоратися зі складними обставинами.

Це можуть бути крилаті фрази або вислови важливих для мене людей, історичних чи сучасних постатей. Наприклад, зараз дуже часто наші зустрічі закінчуються фразою “все буде Україна”! Це – нова сильна думка, думка-компас, думка-орієнтир, і нам важливо її мати.

  1. Техніка “щоденник активностей” – помічна, якщо ми схильні мати поганий настрій, відчувати безнадію.

У такому випадку страждають і наші активності – ми про них просто забуваємо. Тому дуже важливо допомагати собі складанням щоденника на тиждень, на день і в такий спосіб згадувати про те, що сьогодні я можу зробити для себе і для інших щось корисне. Щось – для роботи, щось – для родини, щось – для себе та відпочинку.

Планувати дії, які раніше приносили задоволення, а зараз чомусь забулися: піші прогулянки, біг, їзда на велосипеді, гра в настільні ігри, спілкування з рідними та близькими, спільне приготування їжі – усе це маленькі речі з великим змістом. Щоденник активностей треба вести ще й тому, що звичка – наша друга натура.

Окрім того, можна пригадувати перед сном кілька приємностей, що трапилися протягом дня; відповісти собі на запитання, за які три речі можна бути вдячним дню, що минає; що приємного я відчував кожним з органів чуття сьогодні тощо).

– Чи все це разом зможе допомогти тим, чиї рідні зараз на передовій?

“Для тих, хто має близьких людей на фронті найбільше важить соціальна підтримка та родинні стосунки. Можна брати участь у групах підтримки або організувати їх, бо все це допомагає стати стійкішими, витривалішими, бути підтримкою й міцним тилом для тих, кого ми чекаємо з війни”, – каже психологиня.

Навчальна програма здійснюється в межах проєкту “Трамплін до рівності, який реалізує Громадська організація EdCamp та Фонд ООН у галузі народонаселення в Україні (UNFPA) за фінансової підтримки Швеції та за сприяння Офісу Віцепрем’єрки з питань європейської та євроатлантичної інтеграції.

КОРИСНІ ПОРАДИ

 ЯК ВПЛИВАЄ ПЕРЕЖИТИЙ ТРАВМАТИЧНИЙ ДОСВІД У ДИТИНСТВІ НА ЗДОРОВ’Я ДОРОСЛОЇ ЛЮДИНИ 



Все ширше коло фахівців різних сфер стверджує про негативний вплив травматичного дитячого досвіду на загальний стан не тільки ментального, а й фізичного здоров'я вже дорослої людини. 


❌Стратегія «забути, і жити далі» може не спрацювати, так як відсутність безпечної прихильності вже в ранні роки закладає основу для емоційних розладів та захворювань.


❗️Надалі травми, що «сидять» у тілі, непрожиті емоції, що пригнічуються, проблеми у спілкуванні і тривожність не дозволять вийти із замкнутого кола, продовжуючи згубний вплив на організм.


Порушена здатність об'єктивно оцінювати, чи безпечне навколишнє середовище, ускладнює соціальну комунікацію і змушує організм перебувати в постійній готовності до порятунку (підвищений рівень кортизолу, частота серцевих скорочень негативно впливають на здоров'я).


📌Згідно із твердженням основоположника теорії прихильності Джона Боулбі, актуальний стан наших внутрішніх процесів саморегуляції показує, наскільки безпечно було налагоджено контакт із зовнішніми джерелами регуляції в ранньому віці. 


👨‍👩‍👧 Простіше кажучи, вміння заспокоювати себе багато в чому залежить від того, наскільки безпечно було налагоджено зв'язок з близькими в дитинстві.


🌐 Незважаючи на критичний досвід дитинства у вигляді нестачі любові (прояви: фізичний та моральний аб'юз, неможливість комфортно висловити потреби та емоції, банальна відстороненість батьків), у кожного є можливість:


🔹З часом, вже у дорослому віці, переосмислити цей досвід.


🔸Навчитися тестувати навколишню реальність. Звіряти свої фантазії з дійсністю, оцінюючи, наскільки небезпечне/безпечне оточення.


🔹Налагодити довірливі стосунки та на своєму прикладі відчути, що безпечне спілкування існує. Цим самим поповнюється нестача надійних стосунків.


🔸Знайти мужність відгорювати перенесені раніше втрати, і в результаті звільнити місце для придбання нового.


🌐 Крім раннього дитячого досвіду, слід пам'ятати, що загалом ментальне й фізичне здоров'я залежить і від інших факторів:


🔹генетична схильність;

🔸актуальне довкілля (досвід всього пережитого);

🔹досвід минулих поколінь;

🔸характер особистості, навички та стиль прихильності.


Гліб Федоров, психолог-консультант

неділя, 26 червня 2022 р.

ПОРАДИ БАТЬКАМ

 


САМООЦІНКА І ВПЕВНЕНІСТЬ У СВОЇХ СИЛАХ 


«Ви самі, як і всі в усьому Всесвіті, заслуговуєте на свою любов і прихильність».                 

Будда       




ℹ️ Чому це важливо? Бо рівень самооцінки людини впливає як на її діяльність, вчинки, успішність, так і на самовідчуття та внутрішній стан. Тим паче, якщо самооцінка особистості  занижена, людина не використовує на повну силу свої можливості. Тобто реальні можливості людини бувають вищими, ніж її уявлення про них.


Людині  із заниженою самооцінкою притаманно применшувати свої успіхи, досягнення, вміння. Самооцінка впливає на безліч ситуацій та подій. Навіть на вибір партнера в житті, місця праці або навчання (рівень навчального закладу). А ще на стиль поведінки під час конфлікту та реалізацію власних мрій.


Водночас людина з адекватною самооцінкою більш упевнена в собі. Добре знає свої сильні й слабкі сторони, та сприймає себе позитивно. 


Розуміє свої можливості, використовує ресурси. Утім, не соромиться звернутися по допомогу, коли це потрібно. Готова до адекватного сприйняття критики (зворотного зв’язку від інших людей) та поліпшення своїх навичок.


💬 До речі, впевнені в собі та власних силах люди частіше вживають займенник «Я».

Не впевнені в собі особи часто говорять «не знаю... не знаю...». Тоді як упевненість у собі дає змогу людям чесно відповісти на запитання (навіть у тих ситуаціях, коли вони не знають точної відповіді):  «Я не можу зараз відповісти, але це хороше запитання. Дякую. Я подумаю». 


Або відповідають: «Я обов'язково з'ясую, бо зараз я не знаю».

 

ℹ️ Впевнену в собі людину можна розпізнати за такими невербальними ознаками: пряма постава, відкриті широкі жести, тверда хода, прямий погляд в очі співрозмовника.

 

🚀 Тож, уперед! Підтримуємо або вирощуємо адекватну самооцінку та впевненість у собі! Принаймні це можливо у будь-якому віці. А важливо це робити тому, що батьки із заниженою самооцінкою можуть підсвідомо виховувати подібні якості й самоставлення в дітей. Не забуваймо, що діти вчаться у нас кожної хвилини, спостерігаючи за нашою поведінкою, впевненими чи невпевненими діями й думками.

 

Самооцінка зростає, коли людина свідомо розвиває свої якості, здібності, позитивні риси, які в неї є. Це призводить до задоволеності собою, внутрішнього відчуття самоповаги. Якщо людина отримує при цьому похвалу та підтримки з боку інших, це теж позитивно впливає на самооцінку.💖


💌 Мотиваційна скринька для батьків:

📍Зробіть банк-перелік своїх  «позитивних якостей». Запишіть! За нагоди перечитуйте.


📍 Заведіть журнал успіху. Записуйте  свої досягнення в будь-якій галузі. Періодично перечитуйте.


📍 Припиніть порівнювати себе з іншими людьми та відшукувати в собі мінуси. Шукайте плюси!


📍Висловлюйтесь щодо себе та своїх якостей позитивно. Особливо в присутності дітей. Припиніть себе  засуджувати та суворо критикувати. Пробачайте собі маленькі помилки та недоліки: ніхто з нас не ідеальний!


📍Приймайте похвалу, компліменти та привітання відповіддю «Дякую». Не відхиляйте компліменти, не принижуйте свої переваги.


📍Використовуйте афірмації (позитивні твердження) щодо себе. Наприклад: «Я – це Я!», «Я люблю і приймаю себе», «Я зможу!», «У мене достатньо гарних якостей, щоб...».


📍Допомагайте іншим. Помічено, якщо людина робить щось для людей, то починає відчувати себе важливою та цінною для інших. Тож самооцінка, самосприйняття та настрій підвищуються.


📍Дійте, робіть, не зволікайте з рішеннями, приймайте виклики. Бо якщо людина нічого не робить, то ще більше починає сумніватися у своїх здатностях.


📍Спілкуйтеся з позитивними впевненими людьми. Придивляйтеся до їхньої поведінки, навчайтеся у них. Отримуйте задоволення від спілкування.

ПОРАДИ БАТЬКАМ

 

ЕМОЦІЙНИЙ РОЗВИТОК ДІТЕЙ 


💭 Від правильного виховання дітей залежить добробут усього народу.

Джон Локк


📚 Та, по-перше: хто ми такі, хто наші діти і чому ми «такі»? Людська дитина з’являється на світ як представник царства тварин.


🧠 Дитина народжується зі сформованим рептильним мозком, який відповідає за голод, спрагу, агресивність, терморегуляцію. І лише згодом, з подальшим розвитком мозку повноцінно розвивається емоційна сфера, інтелектуальна. 


⏰ Утім, лімбічна система, яка бере участь у регуляції емоцій, функцій внутрішніх органів, нюху, автоматичної регуляції, пам'яті, сну (неспання) ще недостатньо сформована. Вона продовжує змінюватися, розвиватися  і в підлітковому віці. Однак префронтальна кора ще не сформована. Але саме вона відповідає за ухвалення рішень, планування, розуміння себе і людей довкола, емпатію. Ця зона мозку остаточно формується в старшому підлітковому і юнацькому віці. І лише в дорослої людини всі функції мозку налагоджені, й вона здатна до самоконтролю, уміння концентруватися на головному, планувати свої дії. 


‼️ Та пам’ятаймо про головне: Людиною в повному сенсі, особистістю, «Людиною розумною» дитина може стати, розвинутися лише в соціумі. 


🤱🧑‍🍼Перші люди, з якими знайомиться, стикається малюк — це батьки. Для нього батьки — це ВСЕ! Цілий Всесвіт! І від того, як цей «Всесвіт» сприймає, розуміє, задовольняє її потреби, залежить  психо-фізичне благополуччя дитини.  Подальша доля новонародженої «зірочки» (дитинки!) залежить від гармонійної взаємодії із «Всесвітом» (батьками!). Від їхнього вміння підтримувати дитину, в тому числі допомагати їй зрозуміти світ емоцій: своїх та чужих.


🔎 Якщо говорити про емоційне виховання дітей, то хочеться нагадати про важливі батьківські навички: про  вміння контейнувати. «Контейнування» — це психологічний термін, від Contain (англ.) — вміщувати. Це правильне реагування на дитячі емоції. Це здатність залишатися спокійним під час бурі негативних дитячих емоцій. Здатність переймати їх на себе, навіть у себе, як би це не звучало дивно. 


🔐 Мотиваційна скринька для батьків: 


Бути «контейнером» — це означає:

✅ Прийняти емоції дитини. Так, вони є! Це нормально. Дитина має право на власні емоції та їх вираження. Перейняти емоції на себе, залишаючись при цьому максимально спокійними. Без дратівливості, обурення на дитину. Для цього дорослому/-ій потрібно заспокоїтися. Можна вдихнути-видихнути кілька разів.  Порахувати подумки до десяти. Головне, стримати свої негативні емоції, якщо вони виникли.

✅ Прийняти емоції дитини в себе: «переварити», зрозуміти, усвідомити, що це за емоції, почуття. Яка причина їх виникнення і прояву дитиною. Важливо пам'ятати про те, що нереалізовані потреби дитини — це причина емоційної бурі.

✅ Повернути дитині її емоцію в переробленому вигляді. Це означає пояснити дитині її емоційний стан, назвати (озвучити) її емоції, почуття та їх причину.

✅ Допомогти дитині впоратися з емоціями й узяти їх під контроль. 

Наприклад: малеча впала, упустила смачне морозиво і... голосно й обурено плаче. Мама (батько) без докорів в недбалості, неуважності чи коментарів «звідки у нього руки виросли», максимально спокійно говорить: «Ти впав/-ла. Ти упустив/-ла морозиво. Я розумію, що ти дуже засмучений/-а втратою. Я бачу, який ти сердитий / яка ти сердита. Я відчуваю, як ти злишся і засмучуєшся. Але ти можеш із цим впоратися. Ти можеш вдихнути і видихнути кілька разів, щоб заспокоїтися. Ти відчуєш, що тобі легше і спокійніше. Вдихни-видихни. Ти заспокоюєшся. Наступного разу ти акуратніше поводитимешся з морозивом. Ти розумник / розумниця. Я тебе люблю» ❤️