Шановні відвідувачі! Вітаю Вас на сторінках мого блогу! Бажаю приємного перегляду. Сподіваюсь, що блог буде цікавий усім відвідувачам!

пʼятниця, 9 грудня 2022 р.

ПТСР


 

​​Травматичний стрес у дітей та підлітків


Посттравматичний стресовий розлад (ПТСР) у дітей і підлітків виникає внаслідок впливу на дитину однієї або більше травмуючих подій.


❗️Потенційно травмуючими подіями є фізичне або сексуальне насильство, стихійні лиха, бойові дії та нещасні випадки. Статися все це може як із самою дитиною, так і з близькою їй людиною. Причому не обов’язково бути свідком такої події: навіть розповідь про неї може нанести шкоду психіці дитини і стати причиною ПТСР.


⭕️Причин для стресу в дитини може бути багато: патологічні спадкові фактори; особливі періоди життя; тяжкі «удари долі» (смерть чи розлучення); негативні потрясіння; стихійні лиха; нездатність чи втрата довірливих взаємовідносин зі своїм близьким оточенням тощо. 


⚡️Ознаки стресу в дітей ясельного та дошкільного віку: злість, дратівливість, неконтрольований плач, тремтіння від страху, тривога, страх самотності, проблеми зі сном (кошмари), проблеми з харчуванням.


⚡️Ознаки стресу в дітей молодшого шкільного віку: відсутність апетиту, проблеми з харчуванням, скарги на головний біль та біль у животі, почуття, що тебе не люблять, потреба часто ходити в туалет, проблеми зі сном, недовірливість, переживання щодо майбутнього, байдуже ставлення до школи та дружби.


⚡️Ознаки стресу в дітей 10-12 років та підлітків: низька самооцінка, втрата ілюзій, регулярний головний біль та біль у шлунку, злість, недовіра до всього світу, бунтарська поведінка.


Найбільш поширені симптоми ПТСР мають у собі такі явища:

🔸повторне переживання травми (нічні кошмари, нав’язливі спогади, травматична гра);

🔸уникнення травматичних спускових механізмів, спогадів і ситуацій, які нагадують дитині про травмувальну подію;

🔸перебільшено негативні переконання про себе і світ, що виникають із цієї події;

🔸перманентно негативний емоційний стан та нездатність відчувати позитивні емоції;

🔸почуття відчуженості від людей;

🔸втрата інтересу до участі у громадських заходах;

🔸неможливість згадати частину травмуючої події;

🔸проблеми зі сном;

🔸дратівливість;

🔸безрозсудна або саморуйнівна поведінка;

🔸гіпертривожність;

🔸надмірний переляк;

🔸проблеми з концентрацією.


                     Анна Стасюк, психолог

Немає коментарів:

Дописати коментар