Замовчування і виправдання насильства: чому ми до цього вдаємося і чи можливо це побороти?
Для того, щоб відповісти на це запитання, важливо розібратися, що є в фундаменті нашого суспільства стосовно насильства і що саме впливає на його замовчування та виправдання. Передусім, це система життєвих цінностей, якою ми керуємся по життю – моральні та естетичні ідеали, норми і зразки поведінки, національні традиції і звичаї, які висвітлені навіть у фольклорі, творах культури і мистецтва.
Важливою складовою цієї системи цінностей є стереотипи. Саме вони є рушійною силою, яка допомагає суспільству замовчувати та виправдовувати насильство, а також призводять до табуйованості теми насильства. В нашій культурі не заведено розповідати про труднощі у сім’ї. Навіть в сучасному суспільстві люди ще досі не навчились відкрито і серйозно розмовляти на подібні теми. «Не можна виносити сміття з хати…» – хто з нас не чув цю фразу? – «то нас не стосується, це їх сімейна справа…». З самого дитинства формується установка на те, що «моя хата скраю, нічого не знаю…».
Друга причина – тема насильства наскрізь просякнута соромом та провиною. «А що люди скажуть?», «Сама винна», «Ти ж мене спровокувала». Сором та провина – це соціальні почуття, які регулюють нашу поведінку стосовно себе та інших. Але в ситуації насильства вони стають токсичними і вганяють постраждалу особу і її найближче оточення до стресу. Щоб не стикатись з осудом з боку суспільства і громади за те що порушили сталі норми і винесли сміття з хати, постраждалі та їх оточення роблять вибір – мовчати.
Третя причина – невміння ідентифікувати прояви насильства. З дитинства більшість бачить максимум проявів насильства в повсякденному житті, і це призводить до того, що з часом кожен нормалізує насильство як: методи виховання дітей, моделі спілкування і стосунків, стиль життя. Саме так передаємо естафету далі, відтворюючи ці насильницькі стосунки.
А які ваші установки дозволяють вам замовчувати/виправдовувати насильство? Спробуйте дослідити себе і знайти власні стереотипи.
Немає коментарів:
Дописати коментар