ПОРАДИ

 ЯК ПРАЦЮВАТИ ІЗ ЗАДОВОЛЕННЯМ

Усі ми різні, проте для кожної дорослої людини рано чи пізно постає питання: як працювати так, щоб бути задоволеним своєю діяльністю. Спробуємо розібратися: наскільки це важливо, можливо та як здійснюється у реальному житті.

Звичайно, кожна людина, яка працює у певній сфері, на певній посаді, має власні погляди та відносини на роботі, приводи для радості й розчарувань, тож універсальних, однозначних рецептів для отримання задоволення від власної роботи не існує.

Спробуємо прояснити алгоритм: якою людиною слід бути, щоб працювати із задоволенням будь-де. Адже, погодьтеся, інколи дуже складно змінити умови роботи, а от ставлення до неї і, власне, себе змінити — це і є той шлях, що точно приведе до мети.

Спершу хотілося б розібратися із самим терміном «задоволення». Значення слова — задовольняти певні потреби. Отже, найперше, що варто зробити, — це зрозуміти, які потреби важливо задовольнити саме вам, зокрема, на роботі. Тобто визначити певний перелік критеріїв, якими можуть бути: фінансові, естетичні, потреби у розумінні, спілкуванні, особистому просторі або в тісній співпраці.

Важливо визначити саме власні критерії, тоді з'явиться можливість зрозуміти, чи робота задовольняє і якою мірою. Без цього кроку інше може не мати значення, адже коли не розумієш, чого хочеш, дуже важко досягти бажаного. Можливий варіант: ви занадто вимогливо ставитеся до роботи і, розібравшись, що в більшості критеріїв усе гаразд, зрозумієте, що проблема полягає не в роботі.

І це найчастіше так. Коли в людини труднощі в особистому житті, самовизначенні, у власних поглядах та сприйнятті — вона може проектувати невдоволення на роботу.

***Пам'ятайте! **Щасливі люди невдоволені роботою бути не можуть. Вони або бачать у своїй діяльності зони свого зростання і з запалом працюють, або залишають роботу заради тієї, що дає реалізацію значно глибшої мети.*

Тож для того, щоб працювати із задоволенням, варто попіклуватися про себе. Ідеться про те, щоб люди, особливо вчителі, психологи, лікарі, почували себе повноцінними, цілісними завдяки особистому життю, друзям, хобі. Тоді немає необхідності шукати визнання, доброту, прийняття, любові на роботі.

*Лише ставши щасливими за межами роботи, можливо отримувати істинне задоволення, працюючи в *будь-якій *сфері на будь-якій посаді.*

Певно, ви знаєте про те, що в літаку, який збирається злітати, стюардеси завжди дають інструкції на випадок аварійних ситуацій: «Спочатку надягніть кисневу маску на себе, потім на дитину (або на того, хто поруч)». Адже очевидно, що допомагати іншим можна лише тоді, коли в самого достатньо кисню та можливостей.

Не можна не згадати про перфекціонізм — бажання зробити все якнайкраще. Проблема перфекціоніста полягає в тому, що його мета ніколи не буде повністю досягнута, адже він ставить перед собою занадто високу планку. І навіть якщо якимось чином (ціною титанічних зусиль) рівень буде досягнуто — щастя буде мало, адже планка різко підніметься ще вище, а у зробленій роботі знайдуться елементи, які можна було зробити краще. І розчарування від таких усвідомлень заважає людині-перфекціоністу отримувати задоволення від своєї роботи.

*Єдиним рішенням у цьому випадку сформування оптимального бачення власної роботи — не ідеальне, а мінімально і реально досяжне в межах заданого часового проміжку, можливостей та кількості інших паралельних завдань.*

Крім того, у багатьох людей уже на початку роботи «вмикається» самосаботаж — підсвідоме уникання вирішення власних завдань. При цьому уявляється величезний, складний обсяг роботи, який заздалегідь бачиться зробленим не так ідеально, як хотілося б. А думки про те, що потрібно починати робити таку справу, викликають стрес і «саботують» початок роботи.

Ще однією причиною самосаботажу може стати прихована вигода — певні «бонуси», які отримує людина, коли нічого не робить. Людина їх, можливо, не усвідомлює, проте вони керують поведінкою. *Наприклад, *виконання певного завдання може дати людині підвищення на роботі. Здавалося б, чудова мотивація, щоб діяти. Проте прихованою вигодою від невиконання завдання може стати бажання залишатися в зоні комфорту, відсутність змін, а отже, і потрясінь у роботі, відсутність додаткових обов'язків та відповідальності. Погодьтеся, вагомі причини, щоб чогось не робити.

У такому випадку рекомендується зізнатися собі в тому, що дійсно відбувається у вас у голові, чого хочеться досягти, виконуючи або не виконуючи певну роботу.

Цілком Імовірно, що чесний погляд на власне ставлення до процесу, до людей, до результатів роботи допоможе віднайти більше задоволення від того, що відбувається довкола.

*Чесність перед самим собою — найшвидший шлях до задоволення у власній справі.*

**Що робити, коли само саботаж виявлено?**

- Зізнатися собі в тому,що ви самі себе зупиняєте у власній діяльності.

- Зрозуміти із чим пов’язана така стратегія, зрозуміти приховану вигоду.

- Усе-таки розпочати діяти, адже лише через дію можна досягти результату.

Окремо скажемо про стрес на роботі.

Стрес часто викликає не сама робота, а наші думки щодо неї. Сама робота ніколи не може бути ані хорошою, ані поганою — це ми «фарбуємо» її у лише нам відомі1 кольори.

Тож коли якась робота викликає неприємні думки, запитайте себе: «Ким би я був(ла) без цих думок?». Або так: «Якою могла б стати робота, якби на ній не було особистого негативного забарвлення?». Такі запитання допомагають поглянути на власну діяльність дещо з іншого боку.

Переконайтеся самі, що у вашій роботі є найцінніше і найпрекрасніше, що може бути, *— *це ви та ваш час. Уже за це вона варта вашої поваги та хорошого ставлення.

Завжди працювати із задоволенням може допомогти внесення у власну діяльність елементів життя, які до вподоби. Скажімо, ви любите танцювати. Практикуйте під час перерв на роботі танцювальні рухи, вмикайте музику та рухайтеся їй у такт, переключаючи увагу на своє тіло. Якщо вам подобається малювати —залиште на робочому місці розфарбовки або чисті аркуші й олівці і за нагоди займайтеся улюбленою справою. У всякому разі завжди знаходьте спосіб ненадовго переключати фокус уваги задля того, щоб, повернувшись до роботи, ви відчували, що перерва пішла вам на користь.

Отже, для того щоб завжди працювати із задоволенням, важливо розуміти, що це означає особисто для вас, ставити досяжні завдання, піклуватися про себе й оточення, бути чесним із собою.

                          Ольга ПОМА