СТРЕС

  «Вікно толерантності»: здатність справлятися зі стресом

У кожного з нас траплялися моменти, коли навіть під час переживання стресу ми відчували себе зібраними, здатними мислити раціонально, робити необхідні дії. Або навпаки - у відповідь на виникнення перешкод - завмирали, відчували розгубленість, безпорадність тощо. Такі наші реакції залежать від того, чи перебуваємо ми у нашому «вікні толерантності» на певний момент, чи, під тиском обставин, виходимо за його межі.

🟢 «Вікно толерантності» — це стан, у якому ми добре функціонуємо, залишаючись спокійними та врівноваженими перед обличчям стресу. Ми відчуваємо, що можемо впоратися із життєвими викликами та стабільно рухатися далі у повсякденному житті.

👉 Ти можеш зрозуміти, що знаходишся зараз у своєму «вікні толерантності», коли:

☑️ усвідомлюєш власні особисті межі і межі інших;
☑️ відчуває емпатію;
☑️ маєш здатність реагувати відповідно до ситуації;
☑️ перебуваєш в контакті із своїми почуттями, потребами і знаєш, як їх задоволити;
☑️ зберігаєш надію щодо оптимального вирішення ситуації.

⭕️ Стрес або будь-які інші складні події протягом дня/тижня/місяця можуть «виштовхувати» нас за межі «вікна толерантності», і тоді ми можемо почуватися приголомшеними і опинятися в стані «гіперзбудження» або «гіпозбудження». Це може відбуватися з нами навіть протягом одного дня.

⤴️ Ознаками «гіперзбудження» є:

☑️ відчуття себе перевантаженим;
☑️ тремтіння в тілі;
☑️ емоції наче «затоплюють»;
☑️ голова сповнена «негативними думками»;
☑️ забагато імпульсивних дій;
☑️ відчуття гніву, хочеться постійно захищатись.

⤵️ Коли ж навпаки, ми входимо в стан «гіпозбудження», або ще його називають «звуження» вікна толерантності,  ми можемо:

☑️ втрачати контакт із нашими почуттями;
☑️ відчувати оніміння в тілі;
☑️ мати мало або зовсім не мати енергії;
☑️ відчувати себе відірваним (від себе та інших);
☑️ відчувати складність думати.

🟧 Пропонуємо тобі дослідити своє «вікно толерантності» (ВТ), а також способи, які допоможуть тобі повертатись в нього:

✅ Пригадай випадок, коли ти залишався/лась в межах свого ВТ перед обличчям чогось стресового чи тривожного.
❓Як це відчувалось в середині (якими були твої почуття, відчуття, думки)?
❓ Що допомагало тобі залишатись в ньому?

✅ А тепер пригадай, коли ти відчуваєш, що виходиш за межі свого ВТ.
❓ Якими є ознаки того, що ти входиш в стан «гіперзбудження»?
❓ Які практичні речі ти можеш зробити, щоб повернутися до свого ВТ у цьому стані? Наприклад, зробити кілька глибоких вдихів, взяти тайм-аут, прогулятись, послухати щось приємне тощо.
❓ А якими є ознаки, що твоє ВТ «звужується» і ти входиш в стан «гіпозбудження»?
❓Що ти можеш робити для себе, щоб повернутися до свого ВТ? Наприклад, ти можеш піти зробити якісь фізичні активні вправи, або покликати друга/подругу, щоб проговорити складну ситуацію, чи зробити якусь письмову практику, щоб вивільнити приховані емоції.