ПІДЛІТКИ

Підлітки і війна

Підлітки - ледь не найбільш занедбана частина українців.

Малюків - бережуть, піклуються, носяться.

За юнаків - постійно хвилюються.

А підлітки - ніби ще малі для війни. Але вже дорослі  для піклування.

І на них, у цьому суцільному хаосі останніх років,  відверто кажучи,  просто не вистачає сил.

А тепер уявіть.

Будь-яка цілком стабільна, емоційно врівноважена людина під впливом війни потрапляє на спіраль стресу, відчаю, розпачу, страху, втоми. 

А якщо уявити, що вихідні дані у нас - тобто підлітків – не емоційна стабільність і врівноваженість, а гормональні гойдалки, розгубленість, відчуття “я чужий серед своїх”, перепади настрою, песимістичні очікування, зневірення в усьому, що тобі здавалося надійним і “твоїм”...? Оххх.

Звісно, чимало залежить від індивідуальних обставин: 

* підлітки, які змушені були залишити дім і переїхати до іншої країни, 

* підлітки котрі залишилися вдома, 

* і підлітки, які живуть в найбільш небезпечних регіонах

- усі переживають різний досвід. 

Той, хто поїхав, може почуватися в безпеці, але сумувати за друзями і звичним середовищем. Той, хто залишився вдома, щодня переживає за власне життя. 

А є ще ті, хто або став свідком трагічних подій, або втратив близьку людину…

Тож, неможливо написати універсальні поради, які працюватимуть для всіх наших підлітків. Але де-які просяться.

🔹Працюйте з власним станом

Ми постійно говоримо, що те, наскільки гостро і драматично проходить у дитини підліткова трансформація, прямо відображає стан стосунків і емоційний фон родини. Тож ви не зможете допомогти дитині, та й взагалі нікому, поки допомога потрібна вам самому. 

🔹Спочатку – спокій, потім – бесіди

Будь-які доленосні розмови, з’ясування стосунків, “розбір польотів” і інші багатоповерхові дискусії проводьте лише тоді, коли ви спокійні, мислите конструктивно, йдете “від любові”, а не від стресу, втоми, переляку. 

Зробіть звичкою турботу про себе: сон, вода, фізична активність, якісне відновлення. 

1.Ресурс. 2. Розмова.

🔹Слухайте вашого підлітка

Часто батьки йдуть до підлітка самі вже з готовою інформаційною “повісткою”, як такий собі ходячий диктор телебачення. Змініть цю тактику: нехай підліток прийде до вас і розповідає вам все, що у нього на думці. 

Ви будете здивовані і тим, що саме його непокоїть і цікавить, і тим, як він транслює і сприймає певні новини і події. 

🔹Зробіть дім територією безпечних розмов

Підліток не йде до вас з розмовами? Дайте йому зрозуміти, що дім, оцей ваш маленький “острів” – це безпечне середовище, і тут тебе вислухають, спробують зрозуміти, не будуть судити. 

Як варіант – самі розкрийтеся. Поділіться переживанням, попросіть поради, говоріть відверто і невимушено, як з другом. 

🔹Культивуйте ваше спільне

Підліткам, яким довелося поїхати з країни або рідного міста через війну, буде комфортніше відчувати свою “належність” до вашого спільного минулого, до спогадів, до певних людей, стосунків. 

Легалізуйте тугу за домом, не очікуйте і не заохочуйте швидку адаптацію на новому місці. Іноді переглянути разом фотки з вашого довоєнного життя має чарівний терапевтичний ефект.

🔹”Ми”, “наше”, “у нас”

Частіше кажіть про “ваші” спогади, “ваш” дім, як “ви” кудись їздили або когось зустрічали, куди “ви” поїдете і з ким “ви” зустрінетеся, коли це буде можливо. Робіть групові відео-колли з родичами та друзями. Ставтеся з повагою до сентиментальної прив’язаності дитини до певних предметів з минулого (що б це не було) – в якомусь сенсі це її якір і талісман.

🔹Усвідомте доступність інформації

Ми живемо в часи найдокументованішої війни в історії людства, і ви маєте пам’ятати, що усі ті новини, пости, цитати, до яких ви маєте доступ, також потрапляють в поле зору вашої дитини. 

І, так, до якихось новин дитина не може бути готова, зважаючи на її вік. 

Та що там. Ми й самі не до усього готові(

🔹Вчіться свідомому споживанню новин. Разом

В Скандинавії школярів вчать відрізняти фейки від правдивих новин – правда, круто? 

Вчіть дитину спиратися на факти: що саме в цій новині факт, а що – просто емоційна фантазія журналіста або блогера? 

Інший приклад свідомого споживання новин – детокс: запропонуйте дитині читати новини лише півгодини на день, зранку, і не відстежувати все, що нам поставляють медіа. 

🔹”Як ця новина змінить моє життя?”

Холоднокровно, але факт: від того, що в Києві в Святошинському районі впали уламки дрону, може змінитися план на день жителів того ж Святошинського району, але якщо ви з сином наразі в Австрії – на ваш день це не вплине. Відпрацюйте з дитиною звичку фільтрувати новини – в світі трапляється багато чого, але не кожна новина вимагає від нас дій і будь-якої реакції. 

🔹“Що я можу зробити, аби змінити ситуацію?”

Ще один спосіб свідомого споживання новин і, до того ж, дуже ефективна вправа, аби перемкнутися з емоцій на фронтальну зону мозку, яка відповідає за планування, конструктивне мислення. Іноді елементарне – “я можу задонатити!” – стрімко фіксить настрій і моментально повертає в стабільний стан.

🔹Навчання

Коли я уявляю, що у сучасних українських підлітків до усього, що їм доводиться переживати, додається ще і стрес навчатися, думати про майбутнє, обирати спеціальність… 

“Ти підліток? Іди, обійму!”... Втім, навчання новому може стати дуже крутим способом відволіктися, соціалізуватися і знайти в цьому шаленому світі свій, затишний куточок. 

🔹Увага до інтересів, захоплень, хоббі

Як ви можете допомогти? Пропонуйте пробувати нове, тільки-но помічаєте захоплення чимось. Але дуже ненав’язливо, ледь не несерйозно, просто ніби випадково згадайте про такий-то кружок, або такі-то курси. Щоб не ви казали дитині, куди їй йти – а вона вам казала, що їй цікаво, а ви, колись згодом, ніби граючи, між купою ваших важливих справ, щось їй порекомендували - і забули.

🔹Відчепіться!

Ваше кредо зараз – це баланс любові, довіри і здорового занепокоєння. Занепокоєння не просто так на останньому місці. Любіть і довіряйте дитині жити її складне, але дуже цікаве життя. 

Становитися окремою особистістю. Бо саме це - головне завдання підліткового віку.