Шановні відвідувачі! Вітаю Вас на сторінках мого блогу! Бажаю приємного перегляду. Сподіваюсь, що блог буде цікавий усім відвідувачам!

четвер, 1 травня 2025 р.

ПІДЛІТКИ

 "Я не злий. Мені боляче."

Що стоїть за агресією підлітка — і як діяти батькам




Підліток кричить. Зривається. Грубить. Зачиняє двері з гучним «залиш мене в спокої».

І в серці батьків — біль, розгубленість, образа.


Хочеться запитати: “Що з тобою трапилось?”

А насправді краще спитати: “Що ТИ зараз проживаєш?”


Бо агресія — це не зіпсований характер. Це біль. Це захист. Це емоційна анестезія.


▪️Чому підлітки вибухають?


У 12–17 років тіло і психіка перебудовуються з шаленою швидкістю.

Гормони, тиск однолітків, страх бути не таким, як всі. Сором, вразливість, самотність, провина.


Але замість сказати:

"Мені страшно. Я себе ненавиджу. Я не справляюсь."

— підліток кидає телефон, штовхає двері, кусає словами.


Бо агресія — єдине, що дає відчуття сили, коли всередині — хаос.


▪️Як батьки зазвичай реагують:


«Не смій зі мною так розмовляти!»


«Як ти можеш себе так поводити?!»


«Поки не заспокоїшся — навіть не підходь!»


Ці фрази лише підсилюють відчуття самотності.

Бо глибоко всередині — дитина кричить не на вас. Вона кричить: "Побач мене! Почути мене! Втримай мене!"


▪️Що справді працює:


5 фраз, які допомагають прожити агресію:


1. "Я бачу, що тобі дуже важко. Я поруч."

(Дає безпечну опору без тиску.)


2. "Ти маєш право на злість. Давай подумаємо, як випустити її без шкоди."

(Нормалізує емоцію, дає рамки.)


3. "Я витримаю тебе з твоїми емоціями. Ти не один."

(Знімає страх бути покинутим.)


4. "Давай зробимо паузу. Я нікуди не йду. Я просто поряд."

(Вчить робити паузу без відмови від стосунків.)


5. "Я бачу твою злість, але ще більше — бачу тебе. І люблю тебе навіть зараз."

(Це те, що підліток ніколи не скаже, що потребує — але дуже чекає.)


❗Головне не “виправити” агресію.

❗Головне — витримати контакт.


Бо агресія — це не відсутність любові до вас.


Це крик:

“Я не впораюсь. Покажи, що зі мною все ще можна бути.”


І коли ви залишаєтесь поруч, коли витримуєте —

ви не просто допомагаєте дитині.


Ви закладаєте базу її психічної стійкості на все подальше життя.


Зберігайте, щоб перечитати.

Діліться з тими, кому зараз боляче.

Ми не самі. Ми в цьому разом.


Дитяча психологиня центру Доказові Іванова Юлія

Немає коментарів:

Дописати коментар