ПСИХОЕДУКАЦІЯ

Автор Наталя Кадя

Чим звичніша думка, тим складніше від неї позбутися

Наш мозок еволюційно тренований фокусуватися на негативі і погано реагувати на добре. Це один із принципів, за яким він працює.

Навіть у мирний час ми схильні фокусуватися на одній негативній речі, яка сталася протягом дня, ігноруючи всі інші добрі події.

Під час найжорстокішої для кожного українця війни, гарне і позитивне знайти ще важче. Ми витрачаємо так багато сил, часу і енергії на роздуми про те, як було, і про те, як може бути, що не залишаємо ні часу, ні сил на те, щоб робити щось із життям, яке проживаємо прямо зараз.

Роздуми про те, яким було життя до, дають відчуття безпорадності, жалю і безсилля, які ми посилюємо і зміцнюємо щоразу, занурюючись у спогади про мирне життя.

Сьогодні шпаргалка про те, як припинити «пережовувати» страхи, тривогу і тугу за минулим, наближаючи перемогу своїми активними діями.

Румінація: що відрізняє нав'язливі думки від здорових роздумів про складнощі?

Румінація 

— це нав'язливий тип мислення, при якому в голові людини виникають одні й ті ж думки, здебільшого негативні, витісняючи іншу психічну діяльність. Румінація властива кожному, але небезпечною стає, коли людина практично не може переключитися з тривожних, негативних думок для того, щоб подивитися на ситуацію під іншим кутом і вирішити її.

Перетворюйте думки на чіткі завдання

Щоразу, коли у нас виникає одна і та ж нав'язлива думка, вона викликає занепокоєння, і в організмі в величезній кількості виділяються гормони стресу, які в довгостроковій перспективі негативно впливають на систему нейронних зв'язків у головному мозку.

Психолог Маргарет Уеренберг стверджує, що «румінація фактично змінює структуру мозку, подібно до того, як пішохідна доріжка перетворюється спочатку на проїжджу частину, а потім на широку автомагістраль з великою кількістю з'їздів. І з кожним разом стає все легше і легше занурюватися в роздуми». Румінація не приносить жодної користі, а тільки краде наш час і енергію. Вона настільки виснажує, що робить людину більш вразливою для тривоги та депресії, одночасно є симптомом цих станів.

‼️Як не потрапити в пастку румінації?‼️

👇👇👇👇👇👇👇👇

🙀Пастка:

- Чому це сталось?

— Зі мною щось не так?

— А якщо це повториться?

😸Рішення (що я робитиму наступного разу):

- Що сталося? - подія, що трапилась

- Що це означає? — як можна по-іншому  на це подивитися і що я вивчив з цього

- Що з цим робити? — як я буду по-іншому думати наступного разу

Пастка румінації захлопується тоді, коли людина вирішує: «Я обов'язково у всьому розберуся, якщо думатиму про проблему/подію досить довго». Чим звичніша для вас думка, тим складніше від неї позбутися.

💎Як зупинити румінацію:💎

1. Слідкуйте за думками. Визначайте, які з ваших думок нав'язливі і відзначте  їх як небезпечні.

2. Перетворюйте думки на чіткі завдання. 

Перенаправляйте свою увагу на те, що вимагає вашої дії.

3. Створіть план дій. 

Замість того, щоб щоразу обмірковувати одну й ту ж думку, складіть план, який допоможе розібратися з причиною занепокоєння. Продумайте кожен крок у голові або запишіть їх на папері. Нехай кроки будуть якомога конкретнішими та реалістичнішими.

4. Визначте найгірший сценарій розвитку подій. 

Поставте собі два питання: «Що найгірше може статися?», «Як мені впоратися з цим?» Швидше за все, ви зможете знайти відповідь.

5. Запитайте себе: «Що я можу змінити?».

 Якщо нічого не можете, відпустіть думку. А якщо зміни під силу, то заплануйте конкретні кроки і починайте.