ПРО ВДЯЧНІСТЬ

 Вдячність 

Дякую, thank you, blagodaria, danke, dziekuje, dakujem, merci, tack… Різними мовами, але про одне…. Чому вдячність – це хороша інвестиція у себе?**

Ще з дитинства нас вчили бути ввічливими, використовуючи так звані «чарівні слова». Одним із таких слів було «ДЯКУЮ». Зазвичай його ми використовуємо, коли хочемо висловити свою прихильність у відповідь на прояви уваги та дії іншої людини, які відповідають одному з наступних критеріїв:

* Коли вони є результатом очевидного щирого прояву турботи.

* Коли вони є цінними для отримувача та задовольняють його важливі потреби.

При цьому, це не лише матеріальні блага, але й прояви піклування, любові, поваги, що формують доброзичливі взаємовідносини між людьми.

Чарівна сила вдячності на цьому не закінчується. Бо для нас самих вона має не менше користі, ніж для оточення. У своєму житті ми можемо багато речей сприймати за належне, і від цього надто важко по-справжньому оцінити цінність життя, людей які є поруч з нами, речей які нас оточують, стосунків, які ми вибудовуємо та моментів радості, які дарує життя. Війна внесла свою переоцінку цінностей, порушивши базове відчуття безпеки. Наш мозок постійно напоготові та в очікуванні загроз. А це змушує людину більше фокусуватися на негативних та неприємних речах та думках.

На противагу цьому, особливо в часи невизначеності й кризи, варто спробувати практикувати техніки вдячності, які допомагають нам плекати внутрішню стійкість, сприяють виділенню окситоцину та інших хімічних речовин нашого мозку, що підсилюють відчуття спокою, контролю та безпеки.

**Декілька вправ для прокачування вдячності:**

На скільки часто ми задумуємося та фіксуємося на дрібницях нашого життя, які дарують радість та задоволення…Це може бути улюблена пісня у транспорті по дорозі на роботу, чи то усміхнений перехожий, який притримав вам двері у магазині, або ж тимчасове припинення дощу саме в той час, коли ви маєте виходити з дому….і таких речей може бути достатньо для того, щоб викликати у нас приємні відчуття, варто лише їх помітити.

Перша практика якраз і полягає в тому, щоб навчитися ***колекціонувати моменти вдячності***. Ви можете фотографувати миті у які відчували вдячність, та зберігати світлини в окремій теці смартфона. А у похмурий чи невдалий день ви зможете їх переглянути та згадати, що у світі є вдосталь доступних задоволень. В епоху соцмереж таку ж теку можна створити й в мережі як для себе особисто, так і поділитися з друзями цими щасливими митями, а Facebook ще й сам про це вам нагадає.

Також можна спробувати завести ***«Щоденник вдячності».***

* Заведіть найкрасивіший блокнот, щоб у нього було приємно записувати вдячності.

* Виділіть собі ввечері 10 хвилин часу, щоб записати 3-5 моментів, за які, у цьому дні, ви були вдячні. Будьте конкретними у висловленні вдячності та роздумах над деталями, це робить цю практику особливо ефективною.

* Коли ви записали свої подяки, знайдіть час, щоб трохи зупинитися та засвоїти їх. Заплющте очі, зробіть кілька глибоких вдихів та видихів, і сконцентруйтеся на кожній зі своїх подяк. Під час цієї вправи необхідно акцентувати увагу на позитивних аспектах вашого життя, тих моментах і речах, які приносять вам радість і щастя.

* Після кожного пункту у списку подяк, сконцентруйтеся на пов'язаних з ним позитивних емоціях та відчуттях.

Поступово, зі збільшенням частоти практикування техніки, ви помітите, що маєте все більше приводів для вдячності, що своєю чергою сприятиме поліпшенню вашого психологічного стану та якості думок, знижує стрес та створює позитивний настрій.

Як різновид цієї вправи можна використовувати ***«Банку вдячності».*** Коли ми пишемо не в щоденник, а на маленьких кольорових папірцях, за що вдячні, і наповнюємо ними прозору, скляну банку, що дає візуальне підкріплення, адже тоді можна простежити, як там накопичуються папірці, які символізують приводи за які ви вдячні. А коли поганий настрій, то легко можна витягнути папірець з банки й нагадати собі, за що ви були вдячні та посміхнутися.

Для того, щоб навичка вдячності була не лише сталою, але й стала для нас великим ресурсом для відновлення ми можемо вчитися фіксувати її за допомогою запитань, які дозволяють аналізувати та поетапно зосереджуватися на конкретних митях та людях, які дарують нам відчуття вдячності.

Спробуйте віднайти для себе ситуацію, та пропустити її через це “***сито” запитань:***

1. Опишіть подію.

1. Хто в ній брав участь?

1. Як так сталося, що подія відбулася? Який збіг обставин знадобився, щоб  з'явилася ця можливість

1. Які почуття я відчуваю з цього приводу?

Такий підхід тренує нас не просто помічати позитивні події, які трапляються у нашому житті, але й усвідомлювати наші власні сильні сторони, які допомогли нам у цих обставинах, і наявні зовнішні ресурси, які ми маємо, а також  підтримку рідних та друзів.

Як бачимо, вдячність – це навичка, яку можна розвивати, покращуючи цим своє ментальне здоров’я та підвищуючи рівень енергії, ресурсності та добробуту.