ТІМБІЛДІНГ

Використання техніки «Дерево» для віддзеркалення групової взаємодії у підлітковому колективі

Хоч зараз літні канікули та відпустки, і головне завдання освітян відпочити та відновити ресурси, впевнені, кожен і кожна збирають ідеї для майбутнього навчального року. Тож ми вирішили протягом літа продовжувати ділитися з вами інструментами для роботи шкільного психолога.

Досить часто у своїй роботі шкільний психолог має справу із **запитом щодо згуртованості та командотворення у класних колективах підлітків**. 

Щоб бути ефективними у роботі з цим запитом, ми маємо визначити, на якому етапі формування знаходиться колектив підлітків та яке місце в ньому відведено для кожного, і як кожен ставиться до колективної взаємодії й чи готовий бути частиною команди? 

Навичка роботи в команді є однією з найцінніших у сучасному світі, але не кожен підліток має правильне розуміння того, що означає бути частиною цілого. Для когось це може обмежитися простим перебуванням поруч під час виконання якогось завдання…але чи так це насправді?

Важливо допомогти підлітку зрозуміти основні **орієнтири для злагодженої командної роботи.**

1️⃣ **Формувати комунікацію:** це про вміння чітко висловлювати свої думки, активно слухати інших, надавати та отримувати конструктивний зворотний зв'язок.

2️⃣ **Поважати та співпрацювати:** у команді важливо поважати й підтримувати одне одного, цінувати сильні сторони один одного та не засуджувати слабкі, а також разом шукати вихід у проблемних ситуаціях.

3️⃣ **Вміти екологічно** **вирішувати конфлікти: ** у будь-якому колективі можуть виникати розбіжності, але важливо вміти обговорювати проблеми відкрито та зосереджуватися на вирішенні, а не на звинуваченнях.

4️⃣ **Плекати** **довіру та відповідальність:** кожен учасник команди несе відповідальність за свою частину роботи та за загальний результат.

5️⃣ **Практикувати гнучкість та адаптивність: **у своєму житті ми часто стикаємося зі змінами та непередбаченими обставинами, тому цінною здатністю є швидко адаптуватися до нових умов та знаходити нові рішення.

Для цього пропоную вашій увазі інструмент, що дозволяє зазирнути у внутрішній світ підлітка, допомогти йому зрозуміти власну цінність та підтримати на шляху у розумінні себе як частинки чогось більшого. 

🌳 Це арттерапевтична техніка **«Дерево» **за мотивами книги*** «****Малюнок та образ у гештальт-терапії. Психотерапевтичні методики: роботи з малюнком, ліпленням, керованою уявою, танцем та медитацією» * Гертруди Шоттенлоер. 

Ця вправа допоможе психологу не лише краще зрозуміти рівень згуртованості класного колективу, стратегії поведінки його учасників, але й дасть можливість підсвітити роль та місце кожного в цьому колективі.

Інструкція для проведення

Підліткам оголошується завдання: “*Сьогодні нашим завданням буде створення спільного малюнка дерева. Але водночас кожен з вас на своєму робочому місці, на окремому аркуші паперу, створює свою індивідуальну частину цього дерева. Після індивідуального виконання малюнку всі аркуші об’єднаємо, щоб вийшло спільне дерево*”.

🌿Кожному з вас важливо зосередитися на своїй індивідуальній частині, але при цьому пам’ятати, що кінцевим результатом є спільний малюнок.

🌿Під час малювання розмовляти не можна.

🌿Кожен учасник обирає собі аркуш, на якому він буде малювати.

🌿Малюнок можна виконувати олівцями, фломастерами, фарбами.

🌿Рух аудиторією під час малювання небажаний.

🌿Коли всі завершили малювати свої частини аркуші паперу розкладаються так, щоб вони утворили одне спільне дерево.

🌿Тепер вся група може уважно розглянути малюнок і обговорити по колу процес створення групового дерева. 

Процес обговорення: 

Психолог бере на себе роль модератора обговорення та ставить запитання учасникам:

🌱Ти намалював свій малюнок і розташував його тут. Як почуваєшся на цьому місці (з краю, в середині, вгорі, внизу)?

На твою думку, яка твоя роль у цьому місці для спільного дерева?

🌱Ти сам обрав це місце, якщо ні, то хто (або що) змусив(ло) тебе це зробити?

🌱Наскільки ти задоволений своїм місцем? А як у реальному житті, тебе влаштовує?

🌱Що ти зараз відчуваєш на рівні тіла?

Зазвичай під час цих запитань в проєкції на малюнок підлітки часто описують, як вони почуваються в житті. Тому далі можна ставити такі запитання:

🌱Хотів би ти щось змінити для себе?

🌱 Зараз ти можеш обрати для себе іншу частину дерева, ту, яка тобі особливо подобається, і уяви, що там твоє «місце». Як ти почуваєшся там? Яка тепер твоя роль для команди?

У цьому випадку учасники частіше обирають той малюнок, ту частину дерева, яка схожа на їхню життєву мрію чи бажану роль: для когось це може бути міцний стовбур, для когось — яскрава зелень, усипана красивими плодами. Коли підлітки ототожнюють себе з бажаним, то вони наповнюються енергією та внутрішньою силою.

🍃Якби ти був цією частиною, як би ти почувався в групі?

🍃А в житті? Чи з'явилися у тебе якісь нові можливості?

🍃Що ти можеш робити, чого раніше не міг? Чого не можеш?

🍃Який твій внесок у ціле? В якій мірі ти сприймаєш свій малюнок як частину цілого?

 

На що варто звернути увагу психологу під час групового процесу:

☘️Як і коли хто взяв аркуш? **Прагнення до лідерства:** хтось взяв аркуш першим і відразу почав малювати, хтось чекає, а хтось бере той аркуш, який залишився.

☘️Хто малює стовбур? Хто малює крону? **Позиції в групі:** стовбур — основа дерева, на ньому все тримається, якщо немає стовбура, то немає і дерева, крони; але стовбур знаходиться внизу, а крона — нагорі, і її видно всім.

☘️Якщо є кілька стовбурів, чия ідея перемагає? Як при цьому її відстоюють?

☘️Які зусилля докладає кожен учасник, щоб захистити своє бачення малюнка? Намагається організувати дії групи, що кому малювати (невербально) або намагається повідомити групі, що він малює (невербально).

☘️Якщо в групі з'явився лідер, наскільки він може організувати роботу групи в цілому? В якій мірі група погоджується на це бачення?

☘️Як при цьому поводиться кожен учасник групи: чи змінює свій малюнок? Якщо змінює, то охоче чи ні?

☘️Як відбувається взаємодія між учасниками? Невербально спілкуються, намагаючись організувати спільні дії. Не помічають один одного.

☘️Чи всі малюють одночасно? Чи є вичікувальні позиції? Всі малюють відразу та одночасно чи хтось чекає допоки всі намалюють і малює те, чого не вистачає?

Використання цієї вправи дає можливість бачити та корегувати групові процеси у класному колективі та формувати ефективну взаємодію між її учасниками.