ТЕХНІКИ

Техніка «Шлях героя»

Техніка «Шлях героя» має суттєве значення для застосування в казкотерапії. Ця арт-техніка сприяє усвідомленню життєвого шляху, ролі та місця особистості у власному життєтворенні.

Вона є надзвичайно важливою та має посідати важливе місце у практиці навчання, виховання та розвитку дітей, а також бути цілком доступною, цікавою для дитини й передбачати поєднання її застосування з різними артметодами(бібліотерапія, колажування, малювання, аплікація тощо).

Існують різноманітні види спільної діяльності психологів, педагогів або батьків разом із дитиною за допомогою використання техніки «Шлях героя»:

1. Самостійне виготовлення, створення карти подорожі, кубика й фішок.

2. Настільна гра за мотивами казки з використанням готової карти подорожі.

3. Розповідання казки за допомогою карти подорожі.

4. «Зміна» шляху героя: розповідання казки, уявивши, якби події в житті головного героя змінилися на краще / гірше.

5. Створення власного, авторського «лабіринту шляхів» для героя казки, вигадування нового сюжету або кінцівки казки, яка не має щасливого кінця для головного героя. У цій діяльності головне – залучити дитину обрати для героя правильний шлях.

6. Намалювати (зліпити, побудувати) шлях до мети для свого героя з безліччю перешкод.

 

***Постановка проблеми в загальному вигляді***

Подорож героя – найпоширеніший прийом створення історії. Ця концепція цілком підходить і для дорослих, вона «зачіпляє» тим, що персонаж зазнає труднощів, долає їх і приходить до класичного хепі-енду. Усі етапи цього шляху співвідносяться зі звичайним життям. Криза середнього віку, початок нового проєкту, пошук покликання – все це подорож героя, зі своїм покликом, викликами й поверненням. Якщо розібратися з тим, як побудовано цей цикл, який регулярно повторюється в нашому житті, можна навчитися швидше долати кризи й наближати досягнення.

Для дітей з особливими освітніми потребами, яким здебільшого притаманні порушення поведінки, емоційно-вольової сфери, депресивні й інші негативні стани, неабияке значення має участь у різних видах діяльності, які мають хепі-енд. Саме тому така техніка має велике значення для застосування саме в казкотерапії. Зазвичай діти ототожнюють себе з казковим героєм, який близький їм за віком, проблемами, рисами характеру, звичками. Казкотерапія є дієвим інструментом, за допомогою якого можна сприяти усвідомленню дітьми того, що вони зможуть подолати всі свої проблеми, шкідливі звички, налагодити стосунки з дорослими й однолітками, набути позитивних рис характеру тощо.

***Основні етапи «шляху героя»***

1. Життя у звичайному світі. Звідси й починається подорож.

2. Поклик. Це момент, коли ми отримуємо знак, що поточне положення може призвести до поганих наслідків. У цей момент ми замислюємося: залишити все як є чи слідувати поклику?

3. Відмова від поклику. Наступним етапом буде прийняття необхідності змін. На цьому етапі герой може зустріти того, хто відмовляє його від подорожі (внутрішній голос, персонаж, який його не підтримує).

4. Зустріч із наставником. У цей момент у долі героя може з’явитися наставник, який допоможе розпочати подорож.

5. Перетин порогу. За допомогою наставника герой перетинає поріг звичного світу й зустрічається з його зворотним боком. У реальності на цьому етапі ми робимо перший крок до великих змін.

6. Зустріч із «драконами» й союзниками. Тут відбувається зустріч із першими викликами. Тут на героя чекають «дракони», які намагаються його зупинити: сумніви, страхи, брак знань тощо. На цьому етапі герой має шукати союзників, які допоможуть перемогти «драконів» (наприклад, поради).

7. Точка «смерті». Якщо героєві вдається подолати всі перешкоди, він набуває досвіду й досягає точки «смерті»: найскладнішої перешкоди на своєму шляху. На цьому етапі вирішується, чи зможе герой винести зі свого шляху цінний урок, чи піде з тим самим досвідом, який був у нього раніше.

8. Подарунок сили. Якщо герой долає точку «смерті», то набуває нового досвіду, що допоможе йому впоратися з новими викликами – отримує подарунок сили: нову стратегію, принцип, навички чи звичку, які не мав раніше. Тут він робить головне відкриття свого шляху.

9. Виклик. Аби переконатися в тому, що подарунок сили працює, герой зустрічається з новими перешкодами. Але зараз він озброєний. Він навчається по-іншому реагувати на минулі ситуації та досягає в цьому успіху.

10. Шлях додому. Герой ухвалює рішення зробити новий набутий досвід частиною повсякденного життя.

11. Майстерність. Водночас він практикується у використанні набутого досвіду, щоб стати в ньому майстром. Виклики, які зустрічалися на його шляху, стають не лише подіями, а уроками життя.

12. Історія сили. Останній крок – це передача історії своєї подорожі іншим.

 

***Шлях головного героя в казках може бути позитивним і негативним.*** Позитивний шлях героя ми бачимо тоді, коли казковий персонаж має різні негативні звички, риси характеру; через ті пригоди, випробування, які трапляються з ним, він стає на шлях виправлення.

***Позитивний шлях героя може бути представлений таким алгоритмом:***

1. Герой твору має шкідливі звички чи негативні риси характеру (наприклад, витрачає марно час, ледарює, не умивається, не чистить зуби, каже неправду, їсть багато солодкого тощо).

2. Раптова поява іншого персонажа, який наголошує на недоліках головного героя та відправляє його для покарання в інше місто, до казкової країни тощо.

3. З головним героєм трапляються різні пригоди під час подорожі. Він долає перешкоди, тому що хоче потрапити додому.

4. Позитивна оцінка іншими персонажами казки вчинків головного героя, який змінюється на краще.

5. Головний герой позбавляється шкідливих звичок, негативних рис характеру й повертається додому. Тепер він поводиться інакше, що викликає схвалення оточення.

***Варіант виконання техніки «Шлях героя»***

***Інструкція:***

Накресліть на аркуші паперу табличку розміром 2х3 клітинки.

У ***першій**** *комірці намалюйте своїх героя чи героїню. Можна додати ім’я, описати його суперсилу.

У ***другій**** *– місію героя, чому він вирушає у подорож, що кличе його до пригод.

У ***третій**** *комірці зобразіть перешкоду, яку має подолати герой чи героїня, щоб досягти своєї мети.

У ***четвертій**** *– промалюйте внутрішніх помічників, які підтримують героя/героїню.

У ***п’ятій ***– зовнішніх помічників, що приходять на допомогу.

У *шостій *комірці зобразіть фінал історії, завершення пригод.

Після того, як історію буде намальовано, бажано поділитися нею з іншими. Необхідно обговорити зображене, аналізуючи, які почуття викликала вправа, що допомогла зрозуміти. Варто зосередитися на тому, що ***герой чи героїня є художнім відображенням самого автора***, тому місія, перепони, помічники і, власне, фінал розповіді можуть багато розповісти про якості особистості, яка їх створила.

*Для тих, хто бажає дізнатися більше:

[https://www.innovpedagogy.od.ua/archives/2021/31/part_2/20.pdf](https://www.innovpedagogy.od.ua/archives/2021/31/part_2/20.pdf)

Карпман С. Казки і драматичний аналіз сценарію.