Три простих способи допомоги дитині при стресі
💚Три простих способи допомоги дітям при стресі. Це стабільність, опора та погляд в майбутнє.
💛Перший спосіб – це режим або план (стабільність)
Не важливо, що відбувається навколо, якщо є безпека, а щоденний розклад дитини організований так, щоб максимально не відрізнявся від звичного. Потрібні також заняття, ігри та прогулянки. Зрозуміло, що батькам також непросто, але буде легше, якщо сприймати це як базову потребу дитини у стабільності.
Вкладайте дитину спати в один і той же час незалежно від вихідних та свят
Режим дня сприяє нормальному розвитку дитини, зміцненню фізичного та психічного здоров’я, навчає бути дисциплінованим та формує свідоме ставлення до себе. Стрес і занепокоєння зменшуються, коли є відчуття стабільності, і є речі які не змінюються.
Нормалізуйте харчування. Здорове харчування усієї родини
Всі ми пам’ятаємо настанови експертів, що потрібно, по можливості, їсти солодке під час страшних подій. Та коли такі події позаду – вертайтеся до здорового харчування. Але це не так просто. Якщо стрес хронічний, мозок сприймає солодке, як сигнал, що він у безпеці. Фахівці радять: «Коли тягне на солодке, їжте корисні сухофрукти, мед та чорний шоколад».
Створюйте «ритуали»
Ритуали – це особливий час, в який кожного дня батьки зміцнюють зв’язок зі своєю дитиною. Це час на наповнення емоційним ресурсом. По-особливому засинаємо, робимо ранковий туалет, зарядку, тілесні вправи або танцюємо, співаємо під час приготування їжі, даруємо подарунки іншим.
Організуйте заняття
Така організація проходить гладко, якщо дорослий може виділити цей час для свого навчання (курсів онлайн, вивчення мови, читання книги) або роботи. Тобто, дорослий і дитина в один час сідають кожен за свої заняття. І роблять разом перерви, гімнастику для очей чи зміну діяльності. Це добре організовує і діяльність дорослого.
Стреси впливають на життя і почуття безпеки дитини. Наприклад, вимушені переїзди, батьки в різних країнах, інша школа або навіть інша мова, поява співмешканців, відсутність своїх речей та звичних занять тощо.
Коли у сім’ї встановлюється режим, життя дитини й надалі буде циклом, який не залежить від обставин оточення. Таким чином, це допоможе дитині зберегти рівновагу і не панікувати при зміні обставин. Є щось, що повторюється, і це буде повторюватися і надалі.
Почніть с чогось простого та доступного вашій родині. Ідеально – ритуали та фіксований час засинання.
Також, буде корисним обговорити з дитиною правила поведінки у новому для нього світі, говорити про те що змінилось, а що залишилось без змін, створити разом план на випадок подій, які лякають дитину. Такий план можна записати, гарно оформити.
Інколи, доводиться ділити житло з іншими людьми, які живуть по-своєму. Домовтесь з дитиною заздалегідь – як слід поводитися з речами та простором, в якому ти гість.
💛Другий спосіб – тілесні вправи (опора)
Щоденні ритуали мають містити в собі тілесні практики. Якщо дитина травмована емоційно, то є правило таких практик – робити все з відкритими очима. А «щоденні» значить, що ми робимо кожен день хоча б одну тілесну вправу чи повторюємо ту, яка подобається дитині.
Ці вправи допомагають дитині відчути себе та по-новому відчути світ. Світ не страшний, він мінливий та прекрасний.
Вправи для відновлення відчуття себе:
Наступаємо на предмети
Для цього навіть не потрібно виділяти окремо час. Просто розкладіть по кімнаті, де навчається або грає дитина різні предмети: м’ячі різноманітні за розміром, дерев’яні палки (чи верх від швабри), кубики для йоги, спортивні знаряддя, м’які іграшки. Можна різні за фактурою крупи насипати у будь-які посудини, в які можна ступати ногою. Ваша задача – не заважати дитині «ходити» та не робити зауваження, якщо щось розсипається чи «може зламатися».
Обіймаємо, качаємо себе
Шикарний ритуал перед засинанням. Розкочуватися сидячи на ліжку зі сторони в сторону, співаючи колискову або мантри та обіймаючи маму.
Пишемо перед сном на спині дитини букви, малюємо фігури, позначаємо кордони тіла легким масажем
Можна говорити: «Я тримаю твою руку», «Я гладжу твою ногу», «Я стискаю твою долоньку», «Я відчуваю твоє тепло». Все робити повільно та ніжно.
Релаксація з обтяженням.
Загорніть дитину у важку ковдру та зверху покладіть улюблені іграшки або молодшого брата чи сестру. Досвід свідчить, що це дуже подобається дітям.
Пальчикові ігри з фольгою чи пластичними матеріалами (солоне тісто, пластилін, віск, слайм)
Просто місити у великої кількості, бажано натуральний матеріал, вже супервправа. Якщо в вас є час, можна скочувати кульки, робити ковбаски, та ліпити рослини з міцним корінням чи звірів – захисників.
Балансові вправи.
Вправи на великих м’ячах, нестабільних поверхнях, йога блоках. Можна стояти на одній нозі, робити «ластівку», ходити по колодах тощо.
Вправи для відновлення відчуття світу навколо:
Відчуття приємного знайомого запаху.
Приємні аромати, використання аромаолій, пахучих квітів, спецій (не різких) тощо. Пропонувати спати в вашій футболці, яка «пахне» рідною мамою або папою.
Відчуття тепла.
Змащувати перед сном ніжки та ручки теплою рослинною олією та робити легкий масаж.
Нашіптування на вушко слів любові та віри у краще.
Можна нашіптувати якості дитини, які ви хочете підсилити, або, наприклад, фразу: «світ тебе любить».
Формування і сприйняття особистості, образу себе.
Створювати нові образи з одягу, доповнювати прикрасами.
Є ще багато вправ та ті які ви, напевно, вже виконуєте інтуїтивно: зарядка, фізичні вправи на свіжому повітрі, укутування в великий рушник після ванни та носіння на руках (чи саджання на себе та гойдання), спів, піклування про своїх чи сусідських домашніх улюбленців, сортування речей та іграшок за кольором, розміром, спільне приготування їжі тощо.
💛Третій спосіб – історії або казкотерапія (погляд в майбутнє)
Історії – це те, через що діти сприймають зовнішній світ. Якщо батьки не розповідають дитині історію про те, що зараз відбувається, то дитина вигадає цю історію, опираючись на свій досвід та розуміння світу. Тому важливо пояснювати дитині всі події, та краще «на випередження», щоб знизити рівень стресу.
Існує думка, що людині, яка пережила травматичний досвід, не можна говорити «все буде добре». Однак це не зовсім стосується дітей. Діти потребують впевненості у своєму майбутньому. Дорослому, який поряд, варто заспокоїти дитину та разом із нею помріяти про те, яким буде життя після нинішніх подій.
Психологи радять давати вербально опору дитині, сказавши: «не ти опинився в нових обставинах, а ми з тобою разом».
Для дітей зміна середовища часто є пригодою для пошуку позитивних моментів і спільного досвіду. Добре це використовувати у своїх історіях.
Якщо для вас важко обговорювати плани родини на майбутнє, складіть казку. Казка може стати терапією, та легко використовується батьками.
Казкотерапія — це метод арттерапії, що застосовує казкову форму для розвитку творчих здібностей, розширення свідомості, удосконалювання взаємодій з навколишнім світом.
Жанр казки різноманітний, він містить у собі: казки побутові, казки-загадки, казки-байки, притчі, казки про тварин, чарівні казки, казки з перетвореннями.
Героєм вашої казки може бути персонаж зі схожими рисами обличчя та якостями, обставинами які є наразі у дитини. Вигадайте позитивний кінець такої казки, який надихає, де герой перемагає, «добро завжди є добром», та попереду героя чекає щось цікаве та неймовірне.
На цій позитивній частині казки можна долучити розмальовку. Адже розмальовка – це фіксація емоційного стану.
Або, наприклад, зробити із дитиною багато солоного тіста. Поки ви розповідаєте частину, де у героя труднощі, дитина активно місить тісто, шльопає його, щипає. А коли ви розповідаєте частину, де герой долає перешкоди – запропонуйте дитині створити фігурку чи відбиток подій у тісті. Цей «відбиток» залишиться також у тілі та у думках.
Ці три прості способи допоможуть кожній родині знизити рівень стресу, а регулярність їх виконання допоможе сформувати стресостійкість та створити більш теплі стосунки в сім’ї, які засновані на довірі, взаєморозумінні та підтримці.
Катерина Діденко
.jpg)
