ВПРАВА

 

«Мої пори року» - психологічна вправа

🔰Діагностика, аналіз, розширення картини бачення актуальних питань, вихід у ресурсний стан. 

У природи є свої мудрі закони, основним із яких є принцип циклічності. 

🌿 Весна пробуджує життя, це період починань, натхнення, закладення потенціалу подальшого розвитку

🌺 Літо – пік розквіту усього живого, розкриття потенціалу, повнота життя, активний рух, розвиток

🍁 Осінь – час збирати врожай, пожинати плоди попередніх старань, підведення підсумків, період зрілості

❄️ Зима – цикл, направлений на відновлення, стишення, звільнення від старого і віджитого, закономірна пауза перед початком нового витка розвитку

Хід роботи

🟢 Складіть 4 списки (від 1 до 5 пунктів у кожному):

1. Те, що у вашому житті зараз втрачає свою значимість, відступає на другий план, відмирає; те, що стає на паузу, дає стишення. Це можуть бути цінності, стосунки, робота, почуття. Зосередьтеся на тому, що змінюється, наче б то згасає, але не зникає зовсім. Це ваша персональна Зима ❄️

2. Те, що знаходиться на стадії зародження, самому початку розвитку або на рестарті: стосунки, перспективи, бажання, інтереси, нові смисли. Це може бути те, що тільки з'являється або те, що знову повертається у оновленій формі, стає все більш важливим і бажаним. Це ваша Весна🌿

3. Те, що зараз у вашому житті має найяскравіший розвиток, де ви найактивніші, чуєте найбільше енергії, проявляєте свій потенціал (сфера стосунків, професійна діяльність, особистісний розвиток тощо). Це ваше Літо🌺

4. Те, що у вашому житті дає вам відчуття зрілості, де ви уже пожинаєте плоди своєї праці, підводите підсумки своїх здобутків, маєте напрацьований досвід і результати. Це ваша Осінь 🍁 

🟢 Розділіть аркуш А4 на чотири частини, в кожній із яких намалюйте свої 4 пори року. Як альтернативу можна використати МАК із зображенням пір року або картинку до даного допису. Але малювання дасть додатковий арт-терапевтичний ефект. 

 

🟢Візьміть перший список. Покладіть його поруч із відповідною порою року (зима):

🔸Спробуйте поєднати написане з намальованим… Які думки, почуття виникають? 

🔸Тепер цей же список перемістіть із Зими у майбутні Весну, Літо, Осінь, задаючи до кожної пори року відповідні питання:

 

🔹Період «Зима»

✔️Чому саме зараз це має стати на закономірну паузу, стишення? 

✔️Чи маю я право на відпочинок, перезавантаження, переосмислення у відповідних сферах? 

✔️Що дасть мені ця зупинка перед новим етапом розвитку? 

🔹Період «Весна»

✔️Що треба зробити, щоб дати добрий імпульс тому, що зароджується? 

✔️Що дає/дасть мені натхнення, ресурс для нових починань? 

✔️У чому сенс, перспектива нового витка розвитку у даних сферах? 

🔹Період «Літо»

✔️Яких найвищих результатів я досягаю/хочу досягнути на активній фазі розвитку даних сфер/питань?

✔️Як я почуваю/буду почувати себе на піку розквіту, здійснення заповітних бажань?

✔️Що дає/даватиме мені радість, енергію для прояву потенціалу?

🔹Період «Осінь»

✔️Які плоди дадуть докладені мною зусилля, попередньо прожиті етапи? 

✔️Як я почуваю/буду почувати себе, коли досягну бажаних результатів, мої бажання здійсняться, я отримаю свій приз у даних питаннях? 

✔️Що дає/ даватиме мені відчуття зрілості, самодостатності, реалізованості? 

🟢Повторіть усе це з наступними списками, кожного разу повертаючи їх на стартову позицію. 

Поспостерігайте, як змінюється те, що ви записали, як з’являються нові емоції, сенси, перспективи. Подумайте, чи не застрягли ви на якомусь із етапів? Можливо, пора рухатися далі? 

Важливо вміти проживати усі природні цикли з розумінням, що ми можемо досягати зрілості, бути на піку розвитку, пожинати плоди лише у тому випадку, коли приймаємо зміни, переходимо від одного персонального періоду до іншого. 

Всьому свій час 🌿 

👤Авторська техніка Анни Паливоди – аналітично орієнтованої психологині

РЕЛАКС

 

ПОРАДИ ПЕДАГОГАМ

 👉В якості базових складових психологічного благополуччя виділяють: 🟢позитивні відносини з оточуючими; 

 🟢прийняття себе (позитивна оцінка себе і свого життя);

 🟢автономія (здатність слідувати своїм власним переконанням; 

 🟢компетентність (здатність ефективно управляти своїм життям);

 🟢наявність цілей та конкретного плану їх досягнень; 

 🟢особистісне зростання як почуття безперервного розвитку і самореалізації.

Ось кілька порад підтримки психічного благополуччя педагога:

✔️Створення підтримуючого середовища: важливо, щоб педагоги відчували підтримку з боку адміністрації, колег та батьків. 

✔️Забезпечення самозахисту: педагоги повинні дбати про свою безпеку та здоров'я. Це означає дотримання рекомендацій щодо безпеки, включаючи захист від можливих небезпек та надання першої медичної допомоги.

✔️Запровадження стресового менеджменту: важливо навчитися ефективно керувати стресом. Це може включати регулярну фізичну активність, медитацію, глибоке дихання, практика релаксаційних технік або зайняття хобі, яке допомагає зняти напруження.

✔️Дотримання режиму та балансу: важливо стежити за своїм фізичним та емоційним благополуччям, враховуючи важливість відпочинку, здорового харчування та достатньої кількості сну. Педагоги повинні намагатися зберегти баланс між роботою та особистим життям, знаходячи час для себе та своїх сімей.

✔️Саморефлексія та самопізнання: педагоги можуть користуватися методами саморефлексії, щоб краще розуміти свої емоції, реакції та потреби. Це може включати ведення щоденника, заняття медитацією або розмови з психологом. Це допоможе вам🫠 краще розуміти себе та знайти способи самозахисту та саморегуляції.

ПОРАДИ БАТЬКАМ

  Підліткознавство воєнного часу від Світлани Ройз

Я давно обіцяла написати цей матеріал. Зібрала найважливіше і те, що може бути неочевидним. Не хотіла втрачати цілісність, розбивати на окремі дописи, тому тексту буде багато. В цьому матеріалі я пишу одночасно і про підлітків, і про те, що ми спостерігаємо й у передпідлітків (9-12р). Важливо пам’ятати, що я збирала загальну інформацію і ознаки, точно будуть виключення. І, звичайно, багато залежить від того, що відбувається в родині, в якому стані ми – дорослі, де знаходиться дитина, яке саме у неї стресове навантаження. (Я намагатимусь не повторювати підручники з вікової психології). 

Я ознайомилась з результатами дослідження стану підлітків в Україні, які проводив Клуб Добродіїв Mariia Artemenko . Деяка інформація та слайди використані в цьому матеріалі.

☀️ Що ми можемо помічати вже у передпідлітків (9-12 років) та підлітків в будь-який час:

• «Мовний максималізм», полярності, що проявляються в мовленні: я це обожнюю – я це ненавиджу, ніколи, завжди

• Сором’язливість (дитина 8-9 років може соромитися приймати душ, переодягатись перед батьками)

• Намагання відсторонитись від всього, що нагадує дитинство: може дратуватись, коли чує зменшувальні (ніжні) форми слів. Просить називати її іншим ім’ям (більш «дорослим»)

• Знецінювання того, що було значущим та улюбленим ще кілька місяців тому («це відстій, я це ненавиджу»)

• Чутливість до жартів, надпильність до того, що може здаватись знецінюванням – (підлітки сприймають інформацію, фокусуючись не на тому: ЩО кажуть (на змісті), а на тому ЯК кажуть (на формі). Чутливі до інтонації, міміки)

• Перебірливість в одязі, з’являються «претензії» до тіла (можуть казати про те, що їм взагалі не подобається їх тіло, що завеликий-замалий ніс, вуха, груди….) – в цьому віці заборонені жарти про тілесність, особливо важливі всі можливі прояви поваги до тіла, тілесності та кордонів.

• Вибір переважно чорного кольору в одязі (одна з багатьох причин цього – опосередкована можливість сказати «ні»)

• Манірність в проявах – жестах, міміці, артикулюванні

• Загострена потреба в контролі, в узгоджені планів та намірів (ми можемо часто чути: «Я вам не маріонетка, щоб мене переставляти з місця на місце»)

• Більш екстремальні (не ризиковані, а саме екстремумні) емоції в проявах – сльози, сміх, гнів. – (я довго думала про любов підлітків до стилю аніме – можливо, ще й тому, що часто там емоції героїв зображені гіперболізовано)

• Загострена потреба в особистій території – ми можемо чути: я хочу залишись на самоті, я хочу жити сам. (Діти в цьому віці часто просять купити навушники. Використання навушників може бути і для того, щоб окреслити свою територію, і щоб бути в більшому контакті з собою, намагання зосередитись, заглушити свої ж думки, знизити рівень сенсорного навантаження).

• Поява на заставках телефона чи в планшеті улюблених героїв фільмів, серіалів, співаків (це «перехідні об’єкти» в дорослішанні).

• Діти (8,5-9 років) можуть намагатися виглядати «як дорослі», імітувати «дорослу поведінку», копіювати авторитетних героїв та блогерів (критичність до яких знижується).

• Можуть відмовлятись від їжі, що готує мама. (підлітковий вік – час, коли дитина «переходить на свою «систему живлення». Це метафорична повна відмова від материнського «грудного вигодовування», контроль над їжею, що я сам можу обрати – символізує й «контроль над життям»)

• Коли поруч із дитиною проявляється в фільмах чи розмовах тема сексу – вона може викликати перебільшені реакції (як занадто активна увага, так і реакція знецінення.

• «Життя в комп’ютері та телефоні» дає відчуття передбачуваності та контрольованості. (Недостатньо заборонити гаджети – важливо надати щось на заміну). 

• Підлітковий вік - перехід - «міст» між дитинством та дорослим життям. Загальна його риса - невизначеність. В тому числі може проявлятись і в невизначеності, пов’язаною із гендером. (запитів про те, що хлопці «відчувають» себе дівчатами, а дівчата просять, щоб їх називали відповідно чоловічої статі, багато) – під час пошуку себе і загальної невпевненості у дитини, ми маємо бути тими, хто впевнено може сказати – я підтримаю тебе в будь якому виборі. Якщо тобі важливо розібратись в собі – я допоможу. За потреби - знайду спеціаліста.

• Складності із засинанням (це загальна проблема підліткового віку, але зараз ще й ускладнена високим рівнем тривоги)

☀️ За результатами дослідження:

73 % підлітків хвилює війна, вона вплетена в життєвість (нам потрібно говорити з дітьми про війну. Важливо дізнатися, які висновки вони самі роблять, що знають, що для них важливо прояснити)

59% хотіли б отримувати більше підтримки від близьких. Це не подарунки: 21% - підказки, як діяти 19% – тактильність (обійми, тримання за руку), 19% підбадьорення, 15% спільна справа, 15% пропозиція плану дій, 11% - підтримка в хобі

83% підлітків хочуть дізнатись, як вони можуть підтримувати себе в складні часи

Дослідження повністю тут: https://dobrodiy.club/wp-content/uploads/2023/03/doslidzhennya-pidlitky-ta-yihnye-zhyttya-pid-chas-vijny-nastroyi-czinnosti-majbutnye.pdf

Для наших майже дорослих дітей наша близькість критично важлива. Але важливо обирати форму, в якій вони зможуть прийняти нашу підтримку.

☀️ Саме зараз:

• Дитина, що зазнала травматизації чи живе в стані хронічного стресу, може стати більш мовчазною чи дуже балакучою (травматичний досвід впливає на частини мозку, що відповідають за мовлення). Коли діти з нами розмовляють – слухаємо, намагаємось не оцінювати і не давати порад, поки самі не просять. Коли мовчать – можливо, пропонуємо невербальні засоби для вираження (арт-терапія дає багато інструментів для цього). (у розвитку мовлення підлітків є три напрямки – мовлення монологове, діалогове, письмове. Їх важливо стимулювати писати – есе, вести щоденники, їх роздуми важливо слухати, важливо вчити дискутувати)

• Агресія – може бути контрфобічною поведінкою. Гнів легше проявити, ніж страх. (за агресивною поведінкою важливо побачити те, що вона «прикриває»).

• Одинокість (самотність) – це загальна ознака підліткового віку, але зараз – окрім суб'єктивного переживання самотності, вони об'єктивно часто залишаються без звичних, близьких довірених контактів. Часто в спілкуванні лише онлайн. Критично важливо допомогти відновити «живі» контакти. Наша нервова система для стабілізації стану потребує інших людей. Коли ми гіперзбуджені – тривожні,налякані – інтонації, міміка, співзвучність з іншими дає можливість врегулюватись.

Взаємодія, соціальні контакти, соціальна поведінка допомагає в регулюванні стресу. (ми завжди орієнтовані на зчитування інтонації та мімічних сигналів від тих, з ким спілкуємося, саме вони впливають на наше відчуття безпеки поряд з іншими. Коли дитина знаходиться в іноземному, іншомовному середовищі та культурі – міміка та інтонації місцевих жителів для неї незнайомі, і можуть зчитуватись, як «небезпечні». Це може додавати напруження та підсилює стрес і провокує ще більшу пильність, напруженість. Чим більше дитина спілкується, залучена до спільноти, більше дізнається про традиції, реакції, правила – тим зрозуміліші «сигнали» оточцючи, більш стабільним стає її стан)

• Коли дитина, що пережила надзвичайні події, переїхала в інше, більш безпечне середовище, чи перейшла в іншу школу чи клас, вона можеше відчувати себе більш самотньою, їй часто здається, що ніхто саме такий досвід не проживав, і не зможе її зрозуміти. Вона може уникати контакту з іншими. Чи звинувачувати інших та мститися за те, що їй прийшлося пережити. Важливо допомогти відчути своє місце в новій групі, можливо, звернутись за допомогою психолога

• Вони можуть багато разів співати одну й ту саму пісню, повторювати одну й ту саму строфу (для дорослих це часто випробування) – це «ритмічна дія», яка допомагає заспокоїтись

• Для того, щоб вгамувати тривогу, повернути відчуття контролю - можуть крутити в руках різні предмети, розгойдуватись на стільцях та кріслах (це мозочкова стимуляція – допомагає їм сконцентруватись і зняти напругу)

• Закономірна в цьому віці тривога підсилюється тривожністю та невизначеністю, що пов'язана з війною. Важливо розмовляти про їх тривоги, не проявляючи знецінення, звертатись до спеціалістів. Відновити чи створити рутини, звичні колись дії. Все, що дає відчуття «нормальності» - допомагає заспокоїтись. Нам важливо вчити дітей вправам, які допомагають вгамувати тривогу. Найменші справи та дії, що може робити дитина сама – повертають відчуття сили. 

• Імпульсивність, дратівливість, складності з контролем та регулюванням – Ми маємо розповідати, як саме працює зараз їх мозок, як саме реагує нервова система. Які прояві можуть бути на рівні тіла (наприклад, тремтіння, спітнілість, серцебиття). важливо навчати розрізняти рівні:Думки – тілесні Відчуття – Емоції. Це допомагає в регулюванні. Ми можемо пропонувати конкретні практики, які допомагають нам 

• Часто вони не можуть собі дозволити просити про допомогу, бояться проявити свою вразливість. Нам важливо проявляти свою вразливість, розповідати про свої помилки, досвід і почуття, відновити ритуали, які пов'язані з близькістю.

• підлітки переживають постійну амбівалентність в відчуттях «будьте зі мною – відпустіть мене», «я все можу сам – допоможіть мені», «дайте мені побути на самоті – не відходьте занадто далеко». Самим дітям це складно усвідомити і важко витримати батькам. Нам важливо пам'ятати, що це складна ознака перехідного етапу. І шукати баланс в близькості та дистанції. 

• Тривога за тих, хто поруч в цьому віці - одночасно може бути пов'язана зі знецінюванням ролі того, хто поруч. І чим більше дитина хвилюється за близьких – тим більше може відчувати залежності від них, тим більше у своїй поведінці може проявляти знецінювання.

• Діти, що пережили травматичний досвід чи живуть в стані хронічного стресу – часто відчувають безпомічність, неможливість вплинути на обставини. А саме безпомічність травматична. Нам важливо допомогти відчути контроль, свою дієвість, можливість на щось впливати. Все, де є їх конкретні дії та навички – внесок в стабілізацію. Важливо пропонувати дії та заняття, де б вони могли одразу побачити результат. 

• Навчання та мотивація: у всі часи ми можемо спостерігати зменшення мотивації та навчальної успішності у підлітків. В «здоровому стані» гіпокамп та префронтальна кора в підлітковому віці зменшує активність. Діти по-різному проявляють адаптацію до стресу. хтось поки що не може відновити звичний темп та обсяг в навчанні (навіть для підліткового віку). А хтось несподівано – стає більш зосередженим, успішним та наполегливим.

• Дитина частіше може говорити «Мені нудно» - і тому, що поруч немає того, на чому раніше вдавалось фокусуватись, І тому, що від стресу може страждати фантазійна сфера, уява (складно уявити та обрати дію). І вже може бути «вивчена поведінка» – шукати зовнішні стимули (телефон, комп’ютерну гру). 

Вміння витримати нудьгу пов’язано із загальною можливістю «витримати» емоційне напруження, і невизначеність в тому числі. Просто заборонити ігри чи телефон – не буде правильним рішенням, нам потрібно впевнитись, що дитині є, чим їх замінити. Щоб залучити «пасивну мережу роботи мозку» - саме вона активна, коли ми не сфокусовані на конкретній діяльності, можна навчатись практикам майндфулнес, пропонувати письменницькі практики, творчість.

• Про ненормативну лексику у підлітків можна прочитати тут https://nus.org.ua/articles/chomu-dity-layutsya-i-yak-z-tsym-pratsyuvaty-poyasnyuye-psyhologynya-svitlana-rojz/

• селфхарм (самоушкодження) буває не тільки в вигляді шрамування, порізів на тілі. Це один з маркерів, коли важливо звертатись до спеціаліста. Тілесний біль іноді витримати легше, ніж емоційний. Це можливість перевести біль емоційний в пласт тіла. Заглушити думки та відчуття. Іноді це прояв аутоагресії, пов'язаний з почуттям провини, іноді – його використовують, щоб відчути своє тіло, відчути більше контрольованості. При тілесному болі виробляються ендорфіни – знеболювальні, які «знеболюють» і емоції також. Якщо ви помічаєте у дитини такі прояви, тут точно важлива підтримка спеціаліста. Нам важливо допомогти знайти шлях до вивільнення напруги,зрозуміти, що саме дитина знеболює, коли саме, після яких подій, контактів дитина обирає самоушкоджуючу поведінку). 

• Багато дітей переживають відчуття втрати. Горювання є не тільки за близькими. Вони по справжньому горюють за друзями, домом, можливостям. Нам важливо визнати їх почуття – (буквально, наші слова: це дійсно складно втрачати - друзів, надії, плани). І підліткам, як і малюкам, як і дорослим, потрібне втішення і піклування, щоб не позбавитись можливості відчувати, не завмирати.

• Парентифікація Коли поруч з дитиною дорослі, що самі розгублені, що емоційно не стійкі, чи їх просто немає поруч – можемо спостерігати явище, яке називається – парентифікація. Дитина намагається «стати» батьком чи матір'ю – «дорослим» для своїх батьків. Може брати на себе відповідальність, не властиву дітям. Це дуже ресурсозатратне для дитини. Ми знаємо, що ролі в сім»ї мають бути чітко окреслені. 

• Якщо близькі зараз на Фронті, чи контакт з ними перерваний – діти можуть свій страх, тривогу, відчуття одинокості перенаправляти агресією на того дорослого, що зараз поруч. Саме він може частіше відчувати навантаження слів та почуттів: «це ти у всьому винен-винна»

• Уникання. Чого саме намагається уникати дитина? Спілкування, конкретної дії, конкретної дороги. За цим важливо спостерігати, виявляти, з чим пов’язана тривога, і, можливо, звернутись до психолога.

• Страх ненормальності (винятковості почуттів та проживання) – нам важливо повторювати - ти нормальний, всі твої емоції нормальні у ненормальній ситуації, в якій ми зараз живемо

• Почуття провини – часто підлітки переповнені відчуттям провини. І нам важливо бути обережними зі звинуваченнями і в навантаженнях своїми очікуваннями. (Зараз до почуття провини у багатьох приєднується і провина того, хто вижив).

• У підліткової кризи є дві форми проявлення – криза залежності та криза незалежності. Криза залежності проявляється в тому, що дитина повертається до більш «дитячої» поведінки, стає більш зручною, залежною від дорослих. Це має більше насторожувати, ніж прояви незручної «кризи незалежності» із її можливим негативизмом, обезцінюванням, впертістю, бунтом. 

• Підлітки рідко можуть відкрито просити про ніжність, про тілесний контакт із нами - Нам важливо корегувати дистанцію в контакті, питати, як саме ми можемо обійняти, підтримати, бути поруч. А після близькості бути готовими, що вони можуть обезцінити контакт, знов відійдуть на «безпечну для майже дорослих відстань» . 

побачила, що не написала про втому, соматичні прояви - пізніше додам

☀️ Нам важливо:

• Піклуватись про себе, щоб були сили на розуміння та підтримку дітей

• Коли небезпечно зовні – ми маємо стати надійним «безпечним середовищем». Важливо, щоб діти від нас чули і знали: ти завжди можеш на мене розраховувати.

• Всі прояви підліткового віку направлені не на нас, батьків, – а на дорослішання. Хоча ми вразливі і чутливі до проявів емоцій дітей, нам важливо утриматись від самозвинувачень та самознецінення. 

• Говорити конкретні речі, саме те, що зараз бачимо, уникаючи слів – ніколи, завжди («Я зараз бачу не вимиту тарілку» замість – «ти завжди не миєш посуд»). 

• Уникати фраз: “у тебе все буде в майбутньому, все життя попереду…” (це відчувається, як знецінення того, що відбувається саме зараз. Бо їхнє життя йде саме зараз); “я розумію, як тобі, я теж був таким” (всі переживання унікальні).

Замість цього, допомагаємо дитині назвати та усвідомити емоцію:

• «Не ти поганий – тобі погано. Чим я можу тобі допомогти»

• Нам важливо втішати їх, але без читання моралей 

• Ті діти, що знаходяться в стані ступору (після травматичних переживань) – не привертають до себе уваги. Але часто саме їм потрібна допомога, коректне спонукання до активності, “оживлення”.

• Розповідати про статеве дозрівання, пропонувати книги, фільми. Діти дорослішають набагато швидше, ніж нам здається. (у дівчат вже в 9 років може розпочатись менструація, важливо їх до цього готувати).

• Відмічати те, що дітям вдається, те, що виходить добре, те, що вони роблять самі. («я побачила, як тобі не хотілось це робити, але ти зробив. Дякую, що прибрав, дякую за допомогу. Мені з тобою цікаво, я можу на тебе покластися, я в тобі впевнений/а……»

• Повага – завжди важлива, а зараз – критично важлива.

• Критика не сприяє близькості, а навпаки - віддаляє. Важливо тримати в фокусі: яка саме потреба за його поведінкою. 

• Шукаємо, що ми можемо робити разом (готувати, прибирати, дивитись фільми, грати в настільні ігри…)

• Якщо ви струрбовані поведінкою, станом дитини та/або вашими стосунками, звертатися по допомогу спеціалістів.

• Бути батьками підлітків завжди виклик. А бути батьками підлітків під час війни – задача з кількома зірочками.

• І ще раз – піклуватись про себе.

ДІАГНОСТИКА

 

Методика

 "Колесо життєвого балансу" 

Щоб оцінити, в якому стані знаходяться важливі для вас частини життя – скористайтеся цим інструментом.

⭐Візьміть ( цей запропонований малюнок) ,або просто аркуш білого паперу та зробіть в середині крапку, а потім проведіть 8 променів від неї. Так, щоб можна було утворити 8 рівних секторів ( як на малюнку нижче.) Підпишіть кожен сектор, або позначте варіантами

‼️Здоров'я: самопочуття, зовнішній вигляд, рухливість, активність, енергія, настрій, бадьорість, харчування, режим, спорт, сон.

‼️Фінанси: Доходи, витрати, умови життя, забезпеченість, борги, інвестиції, додаткові джерела доходу.

‼️Кар'єра: робота, покликання, бізнес, професія, зайнятість, соціальний статус, перспективи.

‼️Особистісний ріст: навчання, самовдосконалення, тренінги, книги, курси.

‼️Духовний розвиток: віра, творчість, мистецтво.

‼️Оточення: рідні, колеги, партнери, сусіди, опоненти, друзі.

‼️Яскравість життя: розвага, відпочинок, хобі, подорож, враження.

‼️Стосунки: сім'я, дружба, любов, секс, спілкування.

✅ Крапка в центрі - це точка відліку, нуль, початок. Остання поділка 10 - є максимальною. Прислухайтесь до себе, на якій відмітці ви себе відчуваєте, якою є ступінь вашої задоволеності. Зробить позначку у кожному секторі . Будьте відвертими з собою і пам'ятайте, що перша відповідь, що спала вам на думку, швидше за все і є правильною.

Вправу можна виконувати оцінюючи задоволеність на даний момент і те, як хотілось би відчувати себе, скажімо, через рік. Достатньо заштрихувати сектори різним кольором.

Колесо, як ми вже писали вище є образ гармонії. І щоб досягти її потрібні певні зміни в житті. Заштрихувавши певні зони ви можете звернути увагу які саме сфери потребують доопрацювання, щоб отримати в результаті гармонійне коло.

✅Після того, як ви визначите сектори, над якими потрібно працювати, напишіть три кроки які допоможуть покращити ваш стан. Наприклад, якщо у вас низька оцінка у секторі "здоров'я та спорт", то трьома кроками покращення можуть бути: ранкова пробіжка, відмова від користування ліфтом, вживання щодня 1,5 л. води.

⭐ Отже, закінчіть речення наступною фразою: «Дивлячись на Колесо мого Життя, я думаю, що мені варто…» Що ви можете додати у цю фразу щоб зробити власне життя більш багатим, гармонійним і збалансованим? У якому напрямку далі рухатись? Які специфічні сфери життя потребують більшої уваги і яким чином можна досягти в них результатів? Що я можу зробити в найближчі дні, щоб досягти цієї мети?

Методика " Минуле. Теперішнє. Майбутнє"

💭 «Я можу підсумувати все, що дізнався про життя, двома словами: воно триває»

Роберт Фрост

📕 Авторка — Олена Реуцька

Моментами складно розібратися в самому / самій собі, і щось не йде, не рухається, не розвивається, почуваєшся розгубленим / розгубленою. Щось заважає розвиватися та реалізовуватися в робочих моментах і у взаєминах. Куди спрямовані внутрішні ресурси? Куди дівається енергія?

Простий малюнок допоможе зрозуміти, чи живемо ми ілюзіями про втрачені мрії минулого, чи робимо ми ставку на майбутні плани, зрозуміти, в якому ж часі ми застрягли; підкаже, де і як розкрити внутрішній потенціал.

🎯 Професор психології Том Коттл розробив простий, але ефективний тест, проаналізувавши який можна сказати, що людина думає про своє минуле, сьогодення та майбутнє. І як саме уявлення людини, ставлення та думки про це впливають на її життя та емоційний стан. На підсвідомому рівні відкривається залежність від різних подій нашого життя.

✏️ Знадобиться чистий аркуш паперу (краще формату А4) та простий олівець. Знайдіть порівняно спокійне місце, де тихо і ніхто не завадить. Подумайте про себе. Згадайте події минулого, зустрічі та розставання, найбільш значущі події… Тепер обміркуйте те, що відбувається зараз, у сьогоденні. Тепер уявіть свої мрії та плани, реалізація яких важлива для вас, для відчуття щастя.

⭕️ А тепер уявіть о‌брази минулого, сьогодення та майбутнього у вигляді кола. Намалюйте ці кола на папері. Три кола. Підпишіть кожне коло: «минуле», «сьогодення» та «майбутнє».

Малювати можна в будь-якій послідовності. Можна спочатку «майбутнє», потім інше, — малюйте, як вам хочеться, як зручніше, не замислюючись, за першим поривом.

Кола можуть бути різного діаметру, розташовуватися на аркуші, як вам заманеться.

Відкладіть на кілька хвилин аркуш (переверніть лицьовою стороною). А тепер можна розпочати інтерпретацію.

❗️Зверніть увагу на відстань між колами, чи стикаються кола між собою, та на величину кіл.

У житті кожного з нас минуле незмінно впливає на вчинки та плани в майбутньому, а дії його — у теперішньому.

Згідно з інтерпретацією професора Коттла, ідеальним вважається розташування практично однакових за діаметром кіл, які злегка заходять одне на одне. (Малюнок, що нагадує емблему автомобіля «Ауді»). Що це означає? Те, що в минулому людини практично відсутній негатив. І зараз вона робить кроки, які будуть підтримувати її в майбутній кар'єрі та/або особистому житті.

Якщо кола намальовані окремо, і начебто розсипані горохом, — ви не аналізуєте уроки минулого та не робите висновків. Можливо, ви свідомо віддаляєтеся від спогадів. Але це може заважати реалізації планів та амбіцій, і, якщо ви ще/вже не перебуваєте у стосунках, то і пошук партнера / партнерки утруднений.

Якщо коло «минулого» найбільше — це свідчить про те, що певні події в дитинстві чи юності сильно впливають на здатність діяти зараз, планувати та мріяти.

❗️Якщо коло «теперішнього» найбільше — це характерно для прагматичних людей, які зосереджені на собі, на побудові кар'єри. Усе зайве вони відтинають. У поєднанні з маленьким колом «майбутнього» це говорить про те, що перед нами людина, яка живе «одним днем», і про подальшу свою долю не особливо замислюється. Часто не думає про наслідки своїх вчинків.

❗️Якщо найбільше коло «майбутнє» — то події, які тоді відбудуться, дуже важливі. І людина оптимістично дивиться вперед.

Якщо одне коло порівняно з іншими малесеньке — значить, у цей період події мали/мають мінімальне значення та вплив на життя людини.

Малюнок, де кола вписані одне в одне, властивий людям, які зазвичай не здатні розділяти минуле і майбутнє. І якщо виникають труднощі, то зазвичай вони припускають, що все вирішиться само собою, воліючи плисти за течією, не докладаючи зусиль, щоб змінити ситуацію.

У вас тепер є над чим подумати. Знайдіть себе.❤️

ПСИОЛОГІЧНІ ВПРАВИ

  Техніка «5 пальців»: підводимо підсумки дня

Метод п'яти пальців – це техніка самоаналізу, яка призначена для підбиття підсумків та розбору виконаних завдань за день/тиждень/місяць.

🧩 Щоб проаналізувати день, що минув, пропонуємо подивитись на пальці однієї з рук та згадати події сьогоднішнього дня з самого ранку.

А пригадати, що важливого сталось, допоможуть наступні питання👇

🤚 Мізинець – «Думки/Ментальна сфера»:

▫️Які знання та досвід я сьогодні здобув/здобула?
▫️Які цікаві ідеї зʼявились?
▫️Що важливого почув/ла від інших?
▫️Як це можна застосувати в моєму житті?

Напиши 1–3 цікавих думок-знахідок.

🤚Безіменний – «Близькі/Оточення»:

▫️З ким із близьких/друзів сьогодні вдалось побути в контакті?
▫️Чим цей контакт був цінним для мене сьогодні?
▫️Що додав в мій день?

🤚 Середній - «Стан душі/мої емоції»:
▫️Яким сьогодні був мій настрій, загальний емоційний стан?
▫️Що мене потішило, викликало радість?
▫️А що навпаки викликало тривогу/засмутило?
▫️У якому я настрої зараз?

🤚Вказівний - «Дії»:
▫️Що доброго/корисного я зробив/ла за сьогоднішній день?
▫️Кому і в чому зміг/ла допомогти? А хто мені допоміг?
▫️До яких моїх цілей наблизили мої сьогоднішні дії?

🤚Великий – «Тіло»:
▫️Що доброго/приємного я зробив/зробила для свого тіла та здоров'я сьогодні?
▫️Як я харчувалась/харчувався?
▫️Яким було моє фізичне навантаження?

🤚Кулак - «Концентрація на найближчих цілях/цінностях»:

▫️Що я сьогодні зробив/зробила, щоб наблизитись до своїх цілей?
▫️Яким буде мій наступний крок?

Цю практику можеш застосовувати як для аналізу дня, так і для аналізу тижня/місяця.

 Автор методики: Бодо Шефер. Переведена і адаптована психологами ТГ «Психолог на звʼязку».

МЕТОДИЧНА СКАРБНИЧКА

 

🌸🌵ПРОЕКТИВНА МЕТОДИКА «КАКТУС»🌵🌸

Автор методики – Панфілова М. А. 

Мета: діагностика емоційно-особистісної сфери дитини, виявлення наявності агресії, її направленості та інтенсивності. 

👫Цільова аудиторія: діти старше 3 років.

📝Ресурсне забезпечення: аркуш паперу формату А4, простий та кольорові олівці. 

🗣️Інструкція: «На аркуші паперу намалюй кактус – таким, яким ти його собі уявляєш».

✅Після того, як дитина намалювала малюнок, їй задають питання, відповіді які допоможуть уточнити інтерпретацію.

❓❓❓Запитання:

1. Цей кактус домашній або дикий?

2. Цей кактус сильно колеться? Його можна помацати?

3. Кактусу подобатися, коли за ним доглядають, поливають, удобрюють?

4. Кактус росте один або з якою-небуть рослиною по сусідству? Якщо зростає з сусідом, то, яка це рослина?

5. Коли кактус підросте, то, як він зміниться (голки, обсяг, відростки)?

✅ІНТЕРПРЕТАЦІЯ МАЛЮНКУ:

😡Агресивність – наявність голок, особливо їх велика кількість. Сильно стирчать, довгі, близько розташовані один до одного голки відображають високий ступінь агресивності.

👊Імпульсивність – уривчасті лінії, сильний натиск.

👀Егоцентризм, прагнення до лідерства – великий малюнок, розташований в центрі листа.

🤭Невпевненість у собі, залежність – маленький малюнок, розташований внизу аркуша.

🐲👹Демонстративність, відкритість – наявність виступаючих відростків в кактусі, химерність форм.

🫣Скритність, обережність – розташування зигзагів по контуру або всередині кактуса. 

Наявність западин і вгинань свідчить про скритність, такий малюк говорить куди менше, ніж знає.

🤗Оптимізм – зображення «радісних» кактусів, використання яскравих кольорів у варіанті з кольоровими олівцями.

🤯Тривога – переважання внутрішнього штрихування, переривчасті лінії, використання темних кольорів у варіанті з кольоровими олівцями.

👩🏼Жіночність – наявність м’яких ліній і форм, прикрас, квітів.

🙌🏻Якщо кактус має опуклості – значить, дитина відкрита і простодушна.

🤩Екстравертованість – наявність на малюнку інших кактусів або квітів.

👨‍👩‍👧‍👦Прагнення до домашнього захисту, почуття сімейної спільності – наявність квіткового горщика на малюнку, зображення домашнього кактуса.

🙇🏻‍♂️🙇‍♀️Відсутність прагнення до домашнього захисту, почуття самотності – зображення дикоростучого, пустельного кактусу.

💡Чим яскравіший кактус – тим більш життєрадісним є досліджуваний. Якщо ж він похмурий і в малюнку переважають темні тони – значить, необхідно якщо не бити на сполох, то хоча б дізнатися причину.

🌵🌵🌵Розміщення на аркуші. 

⏺️Малюнок у центрі означає нормальний рівень самооцінки, відсутність незадоволеності своїм становищем і якихось особливих домагань. 

⬆️Чим сильніше малюнок зрушується вгору, тим вища самооцінка, і відповідно, чим нижче малюнок – тим менше впевненості в собі. 

⬅️Зрушення вліво означає – присутність в характері рис інтроверта, вправо – схильність до екстраверсії. 

🔎Розмір кактуса також має значення, чим крупніший малюнок, тим більш вираженим є прагнення до лідерства, наполягання на своїй думці як єдиній вірній.

✏️ХАРАКТЕРИСТИКА ЛІНІЙ ТА НАТИСКУ НА ОЛІВЕЦЬ

🖌️Тут слід зазначити, що чим сильніший натиск на олівець, уривчастість ліній, використання внутрішнього штрихування, тим більше автор малюнку схильний до імпульсивності, тривожності, пригніченості настрою. 

🖊️Більш тонкі лінії, певна «легкість» натиску, вільність ліній в малюнку, присутність елементів, що додають кактусу привабливість, позитив, що викликають симпатію говорять про більш поступливий, м’який характер особистості, почуття гумору, позитивний настрій, відкритість. 

♒️Наявність зигзагів, різких виступів розглядається як замкнутість, обережність. 

🟢🟩Необхідно звернути увагу безпосередньо на форму кактуса. Хитромудра, химерна і вітіювата форма говорить про демонстративність.

⁉️Подивіться як росте кактус. Домашній або дикоростучий? 

🏡Якщо він намальований у квітковому горщику, то це інтерпретується як бажання домашнього затишку, прагнення до створення сім’ї, орієнтування на будинок, сімейне вогнище.  

🏝️Відповідно дикий, неокультурений, намальований в пустелі кактус уособлює собою самотність усвідомлено вибрану або вимушену. 

🌵Якщо кактус «росте» на малюнку «з нізвідки», тобто відсутня навіть найменша основа – значить і в реальності немає опори у вигляді домашнього затишку, людина, можливо, не планує створення сім’ї або має будь-які труднощі, проблеми з близькими людьми і підсвідомо відчуває неприйняття, відторгнення, брак домашньої захищеності.

🔱Наявність голок (один з найважливіших елементів). В реальності кактуси в залежності від видів можуть мати довгі, гострі і рідкісні голки; більш короткі і часті; дуже короткі, які практично не колються. На цьому і будується трактування малюнку. 

🔱🔱🔱Чим довше, більше за кількістю і гостріші голки, тим вороже, агресивніше в спілкуванні характер автора «кактусу». Але в той же час голки можуть розглядатися як певного роду захист від навколишнього середовища, необхідний для збереження цілісності особистості. Все залежить від того наскільки голкам приділена увага, чи зроблений акцент на них за допомогою штрихування, сильного натиску або інших елементів.

🌵Наявність «діток» на кактусі. Є думка, що «дітки» на кактусі позначають насправді дітей, або вже наявних, або планованих в майбутньому. Найчастіше «дітки» зустрічаються на «одомашнених» кактусах, що вже означає прагнення до створення сім’ї.

💎Присутність додаткових елементів. Це можуть бути написи, підписи під малюнками, пояснення, а також інші тварини, рослини і т.д. Ці додаткові елементи мають важливе значення для характеристики малюнка в цілому, вони дають можливість тлумачити його більш повно і точно.

✅Звичайно, дані ознаки не можна вважати єдино вірними: на уявлення дитини про кактус можуть вплинути побачені ним раніше малюнки в книжках і телевізійні передачі. У будь-якому випадку, не бійтеся задавати навідні запитання, чому кактус вийшов саме таким, а не яким-небудь іншим. 

✳️Але, найважливіше – це пам’ятати: якщо з’явилися сумніви і тривоги з приводу психічного стану дитини і на це є якісь підстави, то саме час відвідати кабінет дитячого психолога.

ВІЙНА

 😞 У час війни українці живуть в стані постійної тривоги. Багато наших страхів та занепокоєнь мають реальні підстави. Проте ми також можемо потрапити в пастку хибних способів мислення. Ця спіраль негативних думок може захопити нас, загострюючи відчуття безпорадності.

Ось приклади пасток, з якими найчастіше стикаються люди в тривозі:

🔴 Катастрофізація

Ви уявляєте найгірший сценарій, яким би малоймовірним він не був насправді.

🔴 Читання думок

Ви вірите, що ви знаєте, що думають інші люди, хоч не маєте жодних реальних доказів тому. 

🔴 Ворожіння

Вам здається, що ви можете передбачити майбутні події. 

🔴 Чорно-біле мислення 

Ви думаєте, що можливі лише дуже хороші або дуже погані сценарії майбутнього, але при цьому не бачите можливих проміжних варіантів. 

🔴 Надмірне узагальнення

Ви робите судження про себе або інших людей на основі лише одного або двох досвідів. Ці думки зазвичай містять слова «завжди» або «ніколи».

Є стратегії, які допоможуть подолати пастки тривоги:

🟢 Переключіться на іншу діяльність, щоб відвернути увагу від стресового фактору.

🟢 Назвіть джерело стресу. Це допоможе зрозуміти тип тривоги, з яким ви маєте справу.

🟢 Відділіть ваші припущення про ситуацію від реальних фактів. Проаналізуйте, як ви розповідаєте собі історію про те, що відбувається. Подумайте, чи можливі альтернативні сценарії подій. 

🟢 Вийдіть за рамки власних думок. Уявіть, що б ви порадили людині, яка поділилася б з вами подібною ситуацією. 

Пам'ятайте, ці рекомендації не замінюють консультації з фахівцями з психічного здоров’я, якщо ви потребуєте діагностики та лікування тривоги.

АГРЕСІЯ

 

23 практичних пункти про агресію дітей різного віку + список книг.

1. Дитина відрізняється від дорослого в тому числі і тим, що у дорослого механізм гальмування і контролю вже присутній і налагоджений. Слова «Візьми себе в руки» до малюків абсолютно неприйнятні, їм поки «нічим» взяти себе в руки 😊 вони тільки вчаться. Важливо про це пам'ятати.

2. Будь-яку роботу з батьками я починаю з теми ресурсу (якщо дорослий не подбав про себе, якщо він втомився, виснажений - у нього абсолютно природно просто не вистачить сил на адекватну дорослу реакцію). Припустимо сказати дитині - я так втомився, що мені зараз потрібно побути самому, щоб потім з тобою говорити і реагувати. Дитині ми не потрібні 24 години на добу. Дитині важливо, щоб ми дбали про себе. Вона буде вчитися цьому. І це один з кращих вкладів в її майбутнє. Якщо у батьків немає сил - всі інші пункти будуть марні.

3. Діти дуже міцні, якщо ми більшу частину часу поряд з ними «вмєняшки», епізоди нашої «невмєняшковості» вони переживуть без шкоди. Але тут все ж важливе питання - які ми більшу частину часу.

4. Виявлений гострий процес більш безпечний, ніж прихований. Не проявлений опір йде «в тінь» і може перетворитися в тілесні симптоми, в форму аутоагресії, «агресія на себе» може проявитися у зниженні успішності, у відчутті себе жертвою, в тому, що дитина може почати втрачати речі, «притягувати» до себе « покарання ». Чи може дитина сказати вам «ні?», Чи припустима в родині конфронтація думок? Чи дають дитині в чому-небудь право вибору? Чи є у неї відчуття, що вона може на щось вплинути?

5. Дитина може «віддзеркалювати» агресивну поведінку авторитетних дорослих, може злитися «за когось» (в роботі часто зустрічала сім'ї дуже інтелігентні, в яких дитина проживала за дорослих невиявлені і неусвідомлювані ними емоції). Часто дитина «проявляє» своєю поведінкою замаскований конфлікт в родині. Важливо чесно проаналізувати свою дорослу поведінку і свої реакції. Це не означає - стати агресивним, це означає - знайти прийнятний спосіб доносити інформацію про свої потреби.

6. Агресія часто виростає з відчуття небезпеки. Буває компенсацією болю, образи. Причому, дитину можуть образити в школі - а агресію вона може каналізувати на бабусю або молодшого брата. Важливо уважно і багаторівнево досліджувати ситуацію.

7. Агресія буває пасивною і активною (пасивна - наприклад, показати язик за спиною людини, приєднатися свідком до «проявлених» агресорів). Активна агресія може бути вербальною або тактильною (вербальна - обзивалки, дражнилки, крик), тактильна - биття, штовхання.

8. На кожен вид агресії - свій спосіб реагування: при вербальной - ми можемо говорити з дитиною. При тактильній - зупиняємо руку, ставимо блок, вчимо ухилятися від удару.

9. Важливо пам'ятати - малюки довербального періоду (які не вміють говорити людською зв'язною мовою) - замість словесного контакту використовують тіло. Знайомляться, сиплячи один на одного пісок, кидаючи іграшку, «торкаючись», як би розтягуючи свою руку до людини, яка їх цікавить. Б'ють лопаткою по голові, виявляючи симпатію і розташування. Це не ознака того, що росте маніяк і агресор. Наше завдання потихеньку в рольових іграх вчити знайомству, освоювати комунікативні навички.

10. Якщо малюк б'є маму, тата, бабусю - і при цьому посміхається. Швидше за все, це не агресивна дія. Це для дитини гра. Важливо не вкеладати зайвої емоції в свою реакцію. Інакше у дитини закріпиться відчуття - «О! На мою гру відповідають ». Важливо дивитися прямо в очі. Зупиняти руку (так, 150 разів поспіль) І дуже виразно і спокійно говорити: «Людей бити не можна». Переводити увагу на інші ігри.

11. Іноді діти, чекаючи від нас включеності і саме тілесної уваги, «оживляють» нас, «повертають в тіло» своїми дотиками або ударами. Буквально, вони своїми долоньками кричать: "Ей, повернися". І таким дітям в цей момент важливі не стільки інтелектуальні, скільки тілесні ігри. (Втомлені батьки можуть покласти на себе дитину і грати «по купинах- по купинах, по маленьким кущиках, в ямку - бух!». Навіть діти  6-річного віку можуть радіти цій грі. 😊

12. У роботі з агресією важливо зрозуміти, чи немає органічної причини, хронічних захворювань, температури, гельмінтозу (інтоксикація може провокувати спалахи агресії). Часто агресія виростає з втоми і напруги.

13. Якщо дитина пережила досвід насильства, якщо було агресивне медичне втручання в тіло дитини, якщо з точки зору дитини, вона «постраждала», але не отримала компенсації - компенсація може бути агресивною.

14. У дітей старшого дошкільного та шкільного віку агресія може прикривати страх.

15. У малюків, дітей під час кризи 3 років, підлітків - контролю над емоціями, будь ласка, не чекайте. Їх поведінка - «не спеціальна гра в «дістань батьків». Будь ласка, повірте, вони не спеціально.

16. У роботі з агресією (і будь-якими спалахами емоційними) з трьохрічками і підлітками важливо пам'ятати, що одне з їх неусвідомлених «завдань» - знецінити маму. І тут дуже важлива наша власна впевненість в собі, наша стабільна позиція - я чудова мама для своєї дорослішаючої дитини. Вона каже гидоту, говорить навіть, що ненавидить нас, але нашої любові від цього не менше, і ми віримо в те, що її любов теж не зменшується. Ці слова і крики - піковий стан, якого вони самі ж через хвилину злякаються.

17. Важливо пам'ятати, що у відповідь на складну поведінку дорослого або дитини у нас може бути викид гормону кортизолу - це гормон стресу. Він вимикає нашу раціональність, він нас змушує швидко діяти. Це природно, якщо у нас є жива людська реакція на складну поведінку (на крик, істерику, хворобу, агресію). Я дуже вірю в те, що, не дивлячись на наші величезні знання, ми залишаємося людьми. АЛЕ під дією кортизолу ми діємо так само імпульсивно, як і дитина. Важливо зробити вдих-видих, важливо дати собі можливість трохи «охолонути».

18. Важливо емоцію зуміти усвідомити і назвати по імені. Якщо ви запитаєте у дитини (важливо задавати питання, а не стверджувати) - ти засмучений? ти злишся? У перший момент реакція може посилитися. (А може і «розрядитися». Буквально, ми дитині даємо відчуття - що б не трапилося, в будь-яких емоціях - я з тобою).

19. Важливо, щоб у дитини була можливість (профілактично) просто виплеску напругу - батут, боксерська груша, подушкові бої, караоке, кричалки, іноді - комп'ютерні ігри, малювання ...

20. Агресія - часто реакція на те, що важлива потреба не реалізована, або реакція на те, що кордони порушені. Нам важливо самим навчитися усвідомлювати свої потреби (про це багато пишеться в книзі «Мова Життя») і коректно про них заявляти. І поступово вчити цьому дитини. Злість - це сила, яка дана нам для захисту. «Я добрий, але у мене є здорова злість, щоб себе захистити», - одна з важливих фраз-практик для дітей і дорослих.

21. Ми своєю поведінкою показуємо дитині, як реагувати на конфлікт. Якщо у відповідь на їх агресію, ми їх б'ємо - ми тільки закріплюємо цю поведінку.

22. Часто за складною, «непродуктивною» поведінкою дитини ховається щось для нас невідоме і неочевидне.

23. Найголовніша «практика» в роботі з батьками - подумки уявити себе величезним, як океан і як найвища гора. З внутрішнім наміром - я величезний. Я дорослий. Я впораюся.

Книги (назви):

Виховання з розумом

Розвиток мозку вашої дитини

На одній хвилі

Мова життя

Як говорити, щоб підлітки слухали

Світлана Ройз

ПОРАДИ ПЕДАГОГАМ

 Конфлікти дитини з однолітками: як реагувати

📖 Умовно можна виділити два типи учасників конфлікту:

1️⃣ Дитина-жертва

У ролі жертви можуть опинитися діти з різним досвідом. Скривдити можуть дитину, яка:

▪️не змогла опиратися агресору 

▪️не опинялася раніше у конфліктних ситуаціях

▪️опинялася у конфліктних ситуаціях, але дорослі не навчили її адекватно реагувати на зазіхання та образи ровесників.

Перш ніж з’ясувати деталі конфлікту, забезпечте:

▪️тактильний контакт — обійми, поцілунки

▪️відверте спілкування — якщо дитина готова поділитися переживаннями.

2️⃣ Дитина-агресор

Якщо дитина помилилася, вона потребує підтримки близьких дорослих. Усвідомлювати власну неправоту психологічно тяжко. І особливо — якщо дитина об’єктивно була не права. Сором — найболючіша емоція.

Агресія в дитячому віці — інструмент самозахисту. Дошкільник не знає, як відстояти права на територію, свої бажання чи власне Я.

І сором’язлива дитина, і забіяка однаково потребують любові, підтримки та схвалення, безпечного простору.

Дитина має знати та відчувати, що завжди є місце, де її зрозуміють і любитимуть попри все. Тоді вона не потребуватиме захищатися від несправедливості зовнішнього світу засобами зла та насилля.

❗️Не обов’язково «жертва» чи «агресор» є ними насправді. Ці маркери прищеплюють дитині дорослі.

        За матеріалом Ірини Тюрютікової

КОРИСНІ ВПРАВИ

 

Вправа для роботи з емоціями

Роздивіться з дитиною картинку. Порахуйте, скільки дівчат зображено на малюнку. 

Попросіть дитину обрати для кожної героїні ім’я, описати її, придумати, що вона робить, та визначити, які емоції вона відчуває. 

Попросіть обрати ту героїню, емоції якої найбільш близькі зараз до емоцій дитини. У випадку, якщо такої героїні немає, то попросіть дитину описати як виглядала б така героїня, намалювати її чи пояснити, які емоції вона відчуває.

Попросіть дитину також показати всі емоції героїнь на собі, а також спитайте, які емоції на думку дитини ближче до емоцій з якими йдуть:

- до закладу освіти;

- гуляти на вулиці;

- до родичів (яких саме);

- до друзів (яких саме);

- залишаються вдома.

Зверніть увагу на відповіді дитини. По цим відповідям ви зможете зорієнтуватися, який стан емоційний в дитини зараз, наскільки вона комфортно відчуває себе в різних ситуаціях.

ТЕХНІКА

 

Вправа для тренування емоцій

Ця техніка є тренажером для емоцій. Слід виконувати її досить часто, ефект зросте пропорційно докладеним зусиллям.

Сядьте в спокійному місці, де б вас ніхто не потривожив.

Направте всю свою увагу на емоцію веселощів. Закрийте очі, згадайте ситуацію з життя де вам було дуже весело. Заново переживіть цю емоцію. Почніть реготати. Смійтеся дуже весело, задерикувато, перебільшуючи цей стан. Уявіть, що вам дуже весело, сміх так і ллється з вас.

Різко відкиньте своєю свідомістю цю емоцію.

Направте всю свою увагу на емоцію гніву. Повністю сфокусуйте свідомість на цій емоції. Уявіть себе величезною грозовою хмарою. Ось - ось почнеться буря. Велика гроза почалася. Ви в люті шпурляєте блискавки направо і наліво. Ви справжній Бог гніву, так гнівайтеся на всю міць.

Раптово зупиніться, на 5 секунд увійдіть в стан повного мовчання.

Дайте сигнал підсвідомості до емоції плачу. Ви саме нещасне створіння на світі. Ніхто вас не приймає таким, як ви є, ніхто вас не любить належним чином. Немає в цьому світі людини, здатної вас зрозуміти. Ви глибоко нещасні. Ви самотні і покинуті. Ви зовсім безпорадні посеред цього жорстокого бурхливого світу. Вам так сумно, що ви готові заплакати. Плачте. Підсильте цю емоцію, підкріпіть ситуацією з життя. Оплакуйте своє існування.

Різко відкиньте цю емоцію. Увійдіть в стан безмовності на 10 секунд, ні про що не думайте. Просто будьте.

Направте всю свою увагу, без залишку на емоцію щастя, блаженства. Вам так добре як до цього ще ніколи не було. Ви щасливі і легкі, на вас білий одяг. Дуже ніжні, м'які, легкі, ви відчуваєте себе свіжою, легкою як пушинка, як подих вітру, як пелюстка, що ледь розпустилася. Вам добре. Ранній ранок, ви спостерігаєте схід сонця. Все навколо просякнуто свіжістю і відчуттям новизни майбутнього дня. Золотий диск сонця повільно піднімається над горизонтом, несучи тепло всім істотам. Тепле сяйво ніжно і дбайливо огортає вас. Вам стає так добре, що ви готові розсміятися від насолоди. Поруч з вами з'являється білий найчистіший Лотос. Ви з задоволенням опиняєтеся всередині нього. Там так добре, так спокійно і чисто, що ви починаєте трохи дрімати. Навколо вас поширюються хвилі спокою і щастя.

Будьте в цьому стані стільки, скільки захочете.

Періодично протягом дня згадуйте себе в білому чистому Лотосі, далеко від проблем. Зі свого Лотоса ви дивитеся на цей світ, на людей на вулиці і легенько дивуєтеся, що це з ними таке, чому вони так роздратовані? Може тому, що ще не знайшли себе? Не знайшли свій центр.

ПРИТЧА

 На краю Всесвіту стоїть невеликий магазинчик бажань, на його дверях напис: «Якщо ваша мрія не збулася, значить, ви за неї ще не заплатили».

На краю Всесвіту стоїть невеликий магазинчик. Його вивіску віднесло ураганом вже дуже-дуже давно. Однак власник не став вішати нову, оскільки люди добре знали, що тут можна виконати будь-яке своє бажання.

Тут є абсолютно все: гроші, величезні яхти, пентхауси, щасливий шлюб, діти, керівні посади у великих корпораціях, струнке тіло, влада, перемоги в змаганнях, розкішні машини, успіх та інше.

Але там ви не знайдете смерть і життя, оскільки настільки специфічні товари відпускаються головним офісом, розташованому в іншому місці.

Відвідувачам магазинчика оголошують вартість виконання їх бажань. Але, не дивлячись на наявність мрії, деякі люди ніколи не заглядають в магазин, роздумуючи над тим, як можна їх реалізувати, не докладаючи до цього жодних зусиль.

Розмах цін тут просто неймовірний. Так, заради хорошої роботи потрібно пожертвувати визначеністю і стабільністю в житті, бути готовим розпланувати своє життя, повірити в себе і перестати сліпо слідувати наказам інших людей.

За владу треба відмовитися від переконань, навчитися знаходити всьому логічне пояснення, говорити «ні» оточуючим, знати власну цінність, ставити свої інтереси вище чужих. А також заявляти про себе, незалежно від підтримки або неприйняття з боку.

Трапляються і досить дивні ціни. Наприклад, шлюб можна придбати майже даром. Але у щасливого шлюбу дуже висока ціна, яка передбачає особисту відповідальність за своє щастя, здатність радіти життю, усвідомлення своїх потреб і того, чого вам хочеться домогтися. А ще – оволодіння мистецтвом цінувати те, що у вас вже є, визнання своєї цінності, відмова від статусу «жертви». І в деяких випадках – ризик розірвати спілкування з деякими родичами і друзями.

Далеко не всі відвідувачі магазину, спраглі реалізувати свої мрії, готові заплатити цю ціну. При появі деяких цінників хтось просто розвертається і йде. Інші ж тривалий час вважають свої «заощадження», намагаючись збагнути, де можна зібрати потрібну суму.

Є й ті, хто скаржиться на завищені ціни, випрошуючи для себе знижку, або просто цікавиться, коли планується розпродаж. А ще трапляються особистості, готові витратити абсолютно всі свої гроші, щоб не тільки отримати бажане, але ще і упакувати це в красиву обгортку.

Окрема категорія шоперів з заздрістю розглядає щасливих покупців, яким вдалося виконати своє бажання, помилково припускаючи, ніби ті здійснили мрію завдяки особистому знайомству з власником магазину. А, може бути, тому, що їм відомий секрет виконання бажань без будь-яких зусиль.

До власника магазину безліч разів зверталися з проханням переглянути ціни і знизити їх, щоб залучити більше відвідувачів. Але він відмовляв, адже в разі здешевлення якість надаваних бажань може істотно постраждати.

Якщо ж господареві задають питання про те, чи не боїться він банкрутства, він лише хитає головою і каже, що завжди знайдуться сміливці, готові піти на ризик і перевернути свій світ з ніг на голову. Ті, кого не влаштовує передбачуване і рутинне життя, або ті, хто дійсно вірять в свої сили і готові витратити енергію і час на те, щоб мрія стала реальністю.

До речі, на дверях цього самого магазинчика бажань висить крихітний плакат, на якому було написано: «Якщо ваша мрія не збулася, значить, ви за неї ще не заплатили».

ПРО БЕЗПЕКУ

 ПРАВИЛА КІБЕРБЕЗПЕКИ ДЛЯ ДІТЕЙ 

(безпечний інтернет)

1. Зберігай у таємниці персональні дані (ім*я, прізвище, адресу, дату народження, номер школи, номер банківської карти батьків чи документів). Безпечним є лише з'єднання по протоколу https, зі значком у вигляді зеленого замочку. 

2. Зберігай анонімність. Для створення сторінок у соціальних мережах вигадуй nickname, уникай публікацій фото місць де ти часто буваєш.

3. Не спілкуйся з незнайомцями. Якщо ти в мережі став жертвою буллінгу, шантажу чи вимагання твоїх особистих даних (інформації чи фото) або даних батьків - ігноруй такі повідомлення та звертайся за допомогою до дорослого, якому довіряєш. Відкритий доступ до твоєї сторінки можуть мати лише близькі люди, яких ти знаєш в реальному житті.

4. Сигнали небезпеки:

ви не знайомі у реальному житті

твій віртуальний "друг" доросліший за тебе 

у нього мало друзів

він просить тебе надіслати інформацію про себе

5. Пам'ятай, якщо ти не хочеш, щоб твої фото стали надбанням громадськості, не можна викладати їх в інтернет і відправляти комусь з його допомогою. Взагалі. Навіть месенджери «вміють» копіювати листування в «облако», так що ти можеш втратити контроль над своїми знімками.

6. Не повідомляй у мережі своє місцезнаходження. Вимкни в налаштуваннях камери геомітки, щоб тебе не могли відстежити зловмисники.

7. Зберігай уважність в онлайн-іграх, не дозволяй маніпулювати собою, не виконуй завдання, що можуть нести загрозу твоєму життю. Цінність твого життя важливіша ніж членство та успіх у віртуальній команді.

8. Не користуйся сервісами, які зберігають паролі. Твій пароль - це інформація, яку мають право знати лише твої батьки, він повинен бути складним та унікальним.

9. Здійснюй інтернет-покупки лише під контролем батьків, так ти зможеш убезпечити себе від фінансових втрат.

10. Дотримуйся етикету та не роби в мережі того, чого б не став робити в реальному житті. Межа між реальним і віртуальним світом тонка.

ПЛАТФОРМА

 Resilience.help

В Україні створили безплатну психологічну платформу-каталог Resilience.help, де освітяни, батьки та шкільні психологи зможуть отримати нові знання для забезпечення психологічної стійкості.

Платформу запустила ГО “Смарт освіта” за підтримки МФ “Відродження”.

Усі тренінги на платформі є також сертифікованими програмами з підвищення кваліфікації, адже для розробки матеріалів автори використовували лише доказові методи психотерапії та залучили команду психологів.

У каталозі Resilience.help користувачі можуть знайти:

• навчально-методичні ресурси, інструменти, техніки, статті на психологічну тематику;
• тренінги для освітян і шкільних психологів від “Смарт освіти”;
• матеріали, які допоможуть налагодити сон, впоратися зі страхами та тривогою, покращити настрій і повернути продуктивність;
• цілісні програми з готовими посібниками та відеозаписами;
• ігри та е-додатки.

Згідно з даними соціологічного дослідження, яке “Смарт освіта” провела для роботи над платформою, майже 62% опитаних вчителів та вчительок мають пригнічений настрій і втрачають інтерес до щоденних справ. Саме тому на Resilience.help доступний окремий розділ – “Психосоціальна підтримка для освітян”. Він допоможе педагогам дізнатися більше про те, як зберігати внутрішню рівновагу за будь-яких обставин, впоратися з травматичним досвідом і відновити продуктивність.

Раніше ми публікували добірку корисних ресурсів для самодопомоги та підтримки інших під час стресових ситуацій.

АГРЕСІЯ У ДІТЕЙ

 Причини агресії у дітей. П'ять важливих сигналів, що треба знати батькам

В контексті складної поведінки дитини  є дві важливі правди👇. 

❗По-перше, за будь-якою складною поведінкою дитини стоять ще складніші її життєві обставини, з якими вона сама не може справитися. 

❗По-друге, чим складніше дитина себе веде, тим більше нашої дорослої допомоги вона потребує.

Особливістю дітей дошкільного віку є те, що вони вже дуже багато розуміють і бачать, але їх словниковий запас ще не дозволяє їм це виразити. 

Тому для батьків чи інших дорослих, які опікуються дитиною, так важливо вчасно розпізнати сигнали, які вона посилає своєю поведінкою (агресивної по перше).

⚡️  Перший сигнал – небезпека 

Злість – це базова реакція, яку ми проявляємо на загрозу і небезпеку.

Те, що для нас, дорослих, ніяк не виглядає небезпечним, для дитини може здаватися кінцем світу. 

Тому так важливо, дорослим оцінювати небезпеку не з власної безпечної дистанції, а з перспективи дитини. 

⚡️  Другий сигнал – втрата 

Розлучення або смерть є стресовими подіями навіть для дорослого. 

Часто дорослі воліють не пояснювати дитині, що сталося. Мовляв, та він ще такий малий, що він там розуміє. 

Однак дитина сприймає це так: "У мене був "мій дорослий", а тепер він перестав до мене приходити. Його від мене забрали і не пояснюють, що сталося"

Агресивна поведінка на випадок смерті чи розлучення – це реакція в межах норми. "Відбулося щось, чого я не можу контролювати" – для дитини це достатній привід захищатися.

⚡️  Третій сигнал – біль 

Цікаво, що дитина часто адресує свою агресію не на того, хто став її причиною. 

Так, наприклад, діти, яких на деякий час довелося госпіталізувати, після повернення додому можуть бити, кусати своїх братів чи сестер. 

Формула та сама: дитина відчуває, що не може впливати на те, що відбувається, а потім через злість відбиває свої кордони. 

Лікування, усі ці катетери, уколи чи операції з боку дитини виглядають, як насильство, що завдає їй фізичного болю.

Можна спостерігати, як часто ці діти проявляють свою базову емоцію через тілесні  прояви: вони плачуть і ричать як тварини.

Вони можуть завдавати болю своїм найближчим дорослим, тому що їм самим було дуже боляче.

⚡️  Четвертий сигнал – віддзеркалення поведінки дорослих 

Якщо ми пам'ятаємо, що агресія – це базова емоція, яку дитина проявляє у небезпеці, то маємо розуміти, що для дитини безпека – це коли її дорослий перебуває у безпеці. 

Вона відчуває загрозу, навіть тоді, коли фізично не була присутньою в момент насильства, як фізичного, так і психологічного.

Іншими словами, поведінка дитини може віддзеркалювати проблеми, які переживають вдома, однак це не означає, що її "навчили прикладом". Це може бути її форма зчитування прихованих проблем. 

⚡️  П'ятий сигнал – медичні причини

Інколи агресія може бути ознакою хронічного захворювання, температури, інтоксикації, або дитина може просто бути хронічного втомлена чи напружена. 

Однак, варто пам'ятати, що діагноз дитині має право ставити лише людина із відповідною медичною освітою. 

Агресія, з точки зору нейробіологіїї

#агресія

Для того, щоб розуміти причини агресивності у дитини (дорослого також), розглянемо як виникає агресія в мозку. 

❗Важливо❗

І дитина, і її батьки, вихователі повинні знати: агресія НЕ робить дитину поганою, дурною. Коли ти відчуваєш злість, ти просто людина, яка злиться! А вот чому...то питання! Вчора розповідала і нижче буде.

І що з чим робити....теж питання. 

🧠З точки зору нейробіології, за агресію відповідають:

〰️гіпоталамус – відповідає за вегетативні та ендокринні реакції, діє несвідомо і є основним механізмом контролю реакції "бий або тікай";

〰️мигдалина – відповідає за обробку та прояв емоцій, особливо за гнів та страх. Це такий собі "охоронець" мозку, який завжди чатує на небезпеку, і якщо відчує її, то готовий "взяти під контроль" верхні структури мозку, і тоді ми діємо до того, як подумали;

〰️поясна звивина – знаходиться на внутрішній поверхні великих півкуль і відповідає за співставлення очікуваних і реальних моделей поведінки, у поєднанні з лобною корою вона прогнозує нашу поведінку та її наслідки. 

Чим сильніше розвинена ця система, тим краще вона працює, і тим менше проявів агресії".

✔️ Кортизол бере участь у ряді звичайних процесів в організмі, включаючи метаболізм, імунітет та формування пам'яті.

Утім, додатковий кортизол виділяється у відповідь на стрес. 

Він формується наднирниками під дією іншого адренокортикотропного гормону, який відповідно стимулюється гіпоталамусом. 

☝️Загалом, навіть якщо дорослі часто проявляють агресію, то йдеться про те, що їх префронтальна кора не справляється з контролем мигдалини та є потреба розвивати передбачення своїх дій і уміння працювати з емоціями. 

У дітей дошкільного віку ця структура ще тільки починає розвиватись, їм ще дуже складно передбачати наслідки своїх дій, мигдалина дуже швидко "вимикає" верхній мозок в моменти сильних емоцій і стресу.

☝️❗Іншими словами, сказати дитині "візьми себе в руки", тоді коли вона емоційно реагує на стрес – нелогічно з точки зору нейробіології. 

До того ж, за самоконтроль відповідає префронтальна кора мозку, яка під дією стресу отримує менше кисню і ніби вимикається. Ця частина мозку дозріває приблизно у віці 21 року, тому дітям без допомоги дорослого важко впоратися.

23 практичних пункти про агресію дітей різного віку + список книг.

1. Дитина відрізняється від дорослого в тому числі і тим, що у дорослого механізм гальмування і контролю вже присутній і налагоджений. Слова «Візьми себе в руки» до малюків абсолютно неприйнятні, їм поки «нічим» взяти себе в руки 😊 вони тільки вчаться. Важливо про це пам'ятати.

2. Будь-яку роботу з батьками я починаю з теми ресурсу (якщо дорослий не подбав про себе, якщо він втомився, виснажений - у нього абсолютно природно просто не вистачить сил на адекватну дорослу реакцію). Припустимо сказати дитині - я так втомився, що мені зараз потрібно побути самому, щоб потім з тобою говорити і реагувати. Дитині ми не потрібні 24 години на добу. Дитині важливо, щоб ми дбали про себе. Вона буде вчитися цьому. І це один з кращих вкладів в її майбутнє. Якщо у батьків немає сил - всі інші пункти будуть марні.

3. Діти дуже міцні, якщо ми більшу частину часу поряд з ними «вмєняшки», епізоди нашої «невмєняшковості» вони переживуть без шкоди. Але тут все ж важливе питання - які ми більшу частину часу.

4. Виявлений гострий процес більш безпечний, ніж прихований. Не проявлений опір йде «в тінь» і може перетворитися в тілесні симптоми, в форму аутоагресії, «агресія на себе» може проявитися у зниженні успішності, у відчутті себе жертвою, в тому, що дитина може почати втрачати речі, «притягувати» до себе « покарання ». Чи може дитина сказати вам «ні?», Чи припустима в родині конфронтація думок? Чи дають дитині в чому-небудь право вибору? Чи є у неї відчуття, що вона може на щось вплинути?

5. Дитина може «віддзеркалювати» агресивну поведінку авторитетних дорослих, може злитися «за когось» (в роботі часто зустрічала сім'ї дуже інтелігентні, в яких дитина проживала за дорослих невиявлені і неусвідомлювані ними емоції). Часто дитина «проявляє» своєю поведінкою замаскований конфлікт в родині. Важливо чесно проаналізувати свою дорослу поведінку і свої реакції. Це не означає - стати агресивним, це означає - знайти прийнятний спосіб доносити інформацію про свої потреби.

6. Агресія часто виростає з відчуття небезпеки. Буває компенсацією болю, образи. Причому, дитину можуть образити в школі - а агресію вона може каналізувати на бабусю або молодшого брата. Важливо уважно і багаторівнево досліджувати ситуацію.

7. Агресія буває пасивною і активною (пасивна - наприклад, показати язик за спиною людини, приєднатися свідком до «проявлених» агресорів). Активна агресія може бути вербальною або тактильною (вербальна - обзивалки, дражнилки, крик), тактильна - биття, штовхання.

8. На кожен вид агресії - свій спосіб реагування: при вербальной - ми можемо говорити з дитиною. При тактильній - зупиняємо руку, ставимо блок, вчимо ухилятися від удару.

9. Важливо пам'ятати - малюки довербального періоду (які не вміють говорити людською зв'язною мовою) - замість словесного контакту використовують тіло. Знайомляться, сиплячи один на одного пісок, кидаючи іграшку, «торкаючись», як би розтягуючи свою руку до людини, яка їх цікавить. Б'ють лопаткою по голові, виявляючи симпатію і розташування. Це не ознака того, що росте маніяк і агресор. Наше завдання потихеньку в рольових іграх вчити знайомству, освоювати комунікативні навички.

10. Якщо малюк б'є маму, тата, бабусю - і при цьому посміхається. Швидше за все, це не агресивна дія. Це для дитини гра. Важливо не вкеладати зайвої емоції в свою реакцію. Інакше у дитини закріпиться відчуття - «О! На мою гру відповідають ». Важливо дивитися прямо в очі. Зупиняти руку (так, 150 разів поспіль) І дуже виразно і спокійно говорити: «Людей бити не можна». Переводити увагу на інші ігри.

11. Іноді діти, чекаючи від нас включеності і саме тілесної уваги, «оживляють» нас, «повертають в тіло» своїми дотиками або ударами. Буквально, вони своїми долоньками кричать: "Ей, повернися". І таким дітям в цей момент важливі не стільки інтелектуальні, скільки тілесні ігри. (Втомлені батьки можуть покласти на себе дитину і грати «по купинах- по купинах, по маленьким кущиках, в ямку - бух!». Навіть діти 6-річного віку можуть радіти цій грі. 😊

12. У роботі з агресією важливо зрозуміти, чи немає органічної причини, хронічних захворювань, температури, гельмінтозу (інтоксикація може провокувати спалахи агресії). Часто агресія виростає з втоми і напруги.

13. Якщо дитина пережила досвід насильства, якщо було агресивне медичне втручання в тіло дитини, якщо з точки зору дитини, вона «постраждала», але не отримала компенсації - компенсація може бути агресивною.

14. У дітей старшого дошкільного та шкільного віку агресія може прикривати страх.

15. У малюків, дітей під час кризи 3 років, підлітків - контролю над емоціями, будь ласка, не чекайте. Їх поведінка - «не спеціальна гра в «дістань батьків». Будь ласка, повірте, вони не спеціально.

16. У роботі з агресією (і будь-якими спалахами емоційними) з трьохрічками і підлітками важливо пам'ятати, що одне з їх неусвідомлених «завдань» - знецінити маму. І тут дуже важлива наша власна впевненість в собі, наша стабільна позиція - я чудова мама для своєї дорослішаючої дитини. Вона каже гидоту, говорить навіть, що ненавидить нас, але нашої любові від цього не менше, і ми віримо в те, що її любов теж не зменшується. Ці слова і крики - піковий стан, якого вони самі ж через хвилину злякаються.

17. Важливо пам'ятати, що у відповідь на складну поведінку дорослого або дитини у нас може бути викид гормону кортизолу - це гормон стресу. Він вимикає нашу раціональність, він нас змушує швидко діяти. Це природно, якщо у нас є жива людська реакція на складну поведінку (на крик, істерику, хворобу, агресію). Я дуже вірю в те, що, не дивлячись на наші величезні знання, ми залишаємося людьми. АЛЕ під дією кортизолу ми діємо так само імпульсивно, як і дитина. Важливо зробити вдих-видих, важливо дати собі можливість трохи «охолонути».

18. Важливо емоцію зуміти усвідомити і назвати по імені. Якщо ви запитаєте у дитини (важливо задавати питання, а не стверджувати) - ти засмучений? ти злишся? У перший момент реакція може посилитися. (А може і «розрядитися». Буквально, ми дитині даємо відчуття - що б не трапилося, в будь-яких емоціях - я з тобою).

19. Важливо, щоб у дитини була можливість (профілактично) просто виплеску напругу - батут, боксерська груша, подушкові бої, караоке, кричалки, іноді - комп'ютерні ігри, малювання ...

20. Агресія - часто реакція на те, що важлива потреба не реалізована, або реакція на те, що кордони порушені. Нам важливо самим навчитися усвідомлювати свої потреби (про це багато пишеться в книзі «Мова Життя») і коректно про них заявляти. І поступово вчити цьому дитини. Злість - це сила, яка дана нам для захисту. «Я добрий, але у мене є здорова злість, щоб себе захистити», - одна з важливих фраз-практик для дітей і дорослих.

21. Ми своєю поведінкою показуємо дитині, як реагувати на конфлікт. Якщо у відповідь на їх агресію, ми їх б'ємо - ми тільки закріплюємо цю поведінку.

22. Часто за складною, «непродуктивною» поведінкою дитини ховається щось для нас невідоме і неочевидне.

23. Найголовніша «практика» в роботі з батьками - подумки уявити себе величезним, як океан і як найвища гора. З внутрішнім наміром - я величезний. Я дорослий. Я впораюся.

                         Наталія Пашко

СТРЕС

Коли людина в стресі: як підтримати та вислухати

Якщо людина дезорієнтована, не може назвати своє ім’я чи місце перебування, погрожує нашкодити собі чи іншим, плаче або кричить — це можуть буть ознаки сильного стресу. Щоб зарадити в такій ситуації, насамперед переконайтеся, що вам і співрозмовнику нічого не загрожує. Зберігайте спокій, представтесь і скажіть, що бажаєте допомогти.

〰️ Що варто пам’ятати, якщо людина йде на контакт:

▫️іноді їй просто треба виговоритися;

▫️їй важливо усвідомити, що її почули і зрозуміли;

▫️важливі не тільки ваші слова під час розмови, а й мова тіла.

☑️ Практичні поради:

🔹Якщо помічаєте ознаки стресу в поведінці людини, не поспішайте з порадами – вислухайте

🔹Чітко представтеся, коли потрібно

🔹Тримайте зоровий контакт, але так, щоб людина не відчувала тиску

🔹Тримайте відкриту позу, не схрещуйте руки, говоріть м’яко, спокійно, не дуже гучно

🔹Запевніть людину, що слухаєте її: «я вас чую»

🔹Уточнюйте незрозуміле: «поясніть, будь ласка»

🔹Не робіть оціночних суджень: «мабуть, ви почуваєтеся жахливо»

🔹Визнайте, що проблема людини важлива: «так, це дійсно важко»

🔹Дайте зрозуміти людині, що вона молодець, бо у стресі нам властиво знецінювати себе: «я вважаю, ви це зробили правильно», «бачу, вам не просто, але ви молодець»

🔹Звертайте увагу не лише на слова людини, а й на її мову тіла: вираз обличчя, погляд, позу, жести

❗️Пам’ятайте: попри ваше щире бажання допомогти, якщо людина не хоче говорити і ділитися, облиште її, не варто тиснути чи змушувати. 

Джерело: Всеукраїнська програма ментального здоров’я «Ти як?»
 

КОРИСНІ МАТЕРІАЛИ

МЕТОДИЧНІ МАТЕРІАЛИ  ПО ВТРАТІ

У березні 2022 року, кафедра Клінічної психології отримали дозвіл від авторів на переклад діагностичної методики Prolonged Grief Disorder (PG-13-Revised) by Holly G. Prigerson, Ph.D., Jiehui Xu, M.S., Paul K. Maciejewski, Ph.D., 2021, але на жаль, оприлюднення його затягнулося. Водночас він використовувався під час організації психосоціальної підтримки особам, які переживають втрату і в наших оновлених дослідженнях, за результатами, яких вже зарекомендувала свою валідність і діагностичну цінність.

На жаль, поки що не можемо надати посилання на статті (статті готуються до друку), де висвітлені результати за оновленою версією методики, але можете на разі ознайомитися зі статями, де використана попередня версія Inventory of Complicated Grief, by Prigerson, et al. (1995): містить 19 пунктів, 13-ь з яких верифіковані для оновленої версії

* Avramchuk, O. S., Plevachuk, O. Y., & Koval, I. A. (2022). BEREAVEMENT AND COVID-19: PREVALENCE, COMORBIDITY, AND ASSOCIATED FEATURES AMONG UKRAINIAN SAMPLE. *Wiadomosci lekarskie (Warsaw, Poland : 1960)*, *75*(5 pt 2), 1299–1304. https://doi.org/10.36740/WLek202205212

* Avramchuk, O. S., Nizdran, O. А., & Blozva, P. І. (2023). Low-intensity cognitive behavioral therapy for social anxiety disorder in individuals experiencing grief. Insight: the psychological dimensions of society, 9, 211–227. https://doi.org/10.32999/KSU2663-970Х/2023-9-12

*На разі, ми спільно з колегами з США, Туреччини та Великобританії готуємо до адаптації та перекладу версію для дітей та підлітків.*

Бажаючи отримати методику, просимо звертатися за ел. скринькою Кафедри клінічної психології ФНЗ УКУ: clinical.psy@ucu.edu.ua