Проєктивний малюнок сім’ї
Проєктивний малюнок📝 часто привертає увагу та використовується у роботі практичного психолога. Існує думка, що людина схильна бачити світ через призму своїх потреб і бажань. Відповідно до механізму проєкції, людина може переносити свої суб'єктивні уявлення на інші образи, наділяючи їх власними рисами, зумовленими її потребами, установками, мотивами та особистим досвідом.
👉Вважається, що *проєкція проникає до свідомості як змінене сприйняття зовнішнього світу*. Цей процес через несвідомий характер розглядається як спонтанний, а не вольовий акт. Саме тому, що результати спонтанної образотворчої діяльності менше піддаються контролю свідомості, у психодіагностиці широко застосовують проєктивний інструментарій.
📌Однією з популярних проєктивних методик в роботі практичного психолога є методика «**Кінестетичний малюнок сім’ї**”. Її рекомендовано використовувати практичним психологам для дослідження особистісної сфери здобувачів освіти основної школи згідно з посібником «Застосування діагностичних мінімумів в діяльності працівників психологічної служби» (за заг. ред. В.Г. Панка, 2024 р.).
📚 Ми не будемо розглядати класичний варіант цієї методики, який ви можете знайти за посиланням в коментарях в збірнику «Психологу для роботи: психодіагностичні методики» (укладачі М.В. Лемак, В.Ю. Петрище, 2011 р.) Розглянемо варіанти її модифікацій.
Так, деякі варіанти відрізняються діагностичною цілеспрямованістю та ступенем деталізації завдання. Наприклад, «Намалюй малюнок, в якому кожен член сім'ї та ти щось роблять» (Р. Бернс, С. Кауфман). Інші — зосереджені на метафорах щодо сім’ї й додатково знімають напругу з фігур, якщо дитина відчуває складнощі у взаємодії з певним членом сім’ї. Наприклад, «Сім'я в образах тварин»🦊, «Сім'я в образах казкових героїв»🧞. При цьому механізм проєкції у випадках метафоричних малюнків спрацьовує за тим же принципом, як і у випадку малюнку людей.
🌞Проєктивний малюнок відтворює глибинні, часто неусвідомлені переживання стосовно кожного намальованого чи відсутнього на малюнку члена сім'ї, а також уявлення автора малюнку про сімейну ситуацію. Дозволяє побачити, як дитина сприймає та оцінює сімейні стосунки, якими особистісними якостями та мотивами наділяє членів сім’ї та як характеризує поведінку близьких людей.
👉Часто у проведенні методики «Кінестетичний малюнок сім’ї» бар’єром може стати те, що дитина відмовляється малювати, бо вважає, що її здібності не відповідають поданій інструкції, і їй буде складно зобразити саме те, що вона б хотіла передати малюнком. За таких умов діагностичний потенціал малюнків буде знижений до мінімуму, особливо, якщо дитина використовує вироблені навички малювання, стереотипні образи та звичні способи зображення (змалювання, копіювання та ін.).
🔥У таких випадках можна використовувати більш доступну варіацію методики, арттерапевтичну техніку «Моя сім’я в образі квітів» (Л. Лебедєва, модифікація О. Тараріна). Техніку можна знайти в книзі Олени Тараріної «Практикум з арттерапії: шкатулка майстра». Це дає змогу, використовуючи метафору квітів, актуалізувати уявлення дитини про емоційно-чуттєві внутрішньосімейні відносини.
**✏️Алгоритм роботи із малюнком сім’ї в образі квітів.**
1️⃣ Психолог просить зобразити свою сім’ю в образах квітів. Важливо уточнити, що сім'я — це тільки люди, що живуть зараз разом, а рід — це всі представники сімейної системи. В цьому випадку ми малюємо сім'ю. Більше ніяких інструкцій дитина не отримує.
2️⃣ Після завершення малюнку психолог просить розповісти про цей малюнок.
3️⃣ Психолог ставить додаткові ***запитання***, щоб спонукати до рефлексії та самопізнання:
* Що ти створив?
* Які почуття у тебе виникали, коли ти зображувала свою сім'ю на малюнку?
* Чи є на ньому ти?
* Як себе почуває твоя квітка?
* Які почуття викликає у тебе малюнок?
* В яких частинах тіла у тебе з'явилися відчуття, викликані малюнком?
* Які члени сім'ї тут зображені?
* Які почуття вони відчувають?
* Чи взаємодіють квіти?
* Чи є члени сім'ї, які проживають разом з тобою, але відсутні на малюнку?
* Яку ситуацію з твого сімейного життя ілюструє цей малюнок?
* Що ти здатна (здатен) змінити?
Створюючи малюнки сім'ї в образах квітів, автори мимоволі «матеріалізують» реальні переживання, пов'язані з сімейною ситуацією.
***📢Діагностичні рекомендації.***
* Віддалено розташовані квіти, відсутність когось із членів сім'ї вказують на слабкі емоційні зв'язки, складність і напруженість у взаєминах дитини з цими людьми.
* «Зів'ялі» квіти — зображення фізичних негараздів або похилого віку людини.
* Якщо квіти поміщені у квітковий горщик, вазу або ростуть на клумбі, важливо прояснити, хто доглядає за цими квітами, від кого вони отримують турботу.
* Якщо деякі квіти розміщені на близькій відстані або ростуть з одного стебла, важливо уточнити, що для автора малюнка означає занадто близьке їх розташування.
* Наявність квітів різної висоти також може стати предметом для аналізу.
* Присутність в малюнку схожих кольорів, а також однакового кольору може говорити про емоційну близькість цих людей, їх схожості з позиції дитини.
* У нормі малюнок зазвичай розташовується в центрі листа і займає практично весь вільний простір.
* Квіти можуть займати різний простір на аркуші (більший чи менший), це може бути пов'язано з тим, як дитина сприймає той життєвий простір, який люди дозволяють собі займати в реальності.
* Якщо на малюнку присутні додаткові елементи, важливо уточнити у дитини їх значення.
* В нормі дитина зазвичай зображує квіти тієї місцевості, в якій пройшло його дитинство, або тієї, в якій він живе вже довгий час.
💥У роботі з родиною також можна використовувати ще один інструмент. Проєктивна** методика «Портрет Химери»** використовується в роботі з родиною. До її проведення залучаються батьки та дитина👥. Ця техніка є похідною від відомих методик «Кінестетичний малюнок сім'ї» та «Неіснуюча тварина»🦄. Але суттєвою її відмінністю є те, що вона передбачає автономну роботу кожного члена сім'ї в умовах спільного малюнка. Тобто у процесі роботи спільними зусиллями всіх учасників створюється один символічний образ, що дозволяє аналізувати сімейну ситуацію та відносини між членами родини.
🧾В основі цієї техніки лежить відома дитяча гра зі згортанням аркуша паперу та почерговим малюванням частин одного образу. У методиці аркуш паперу згортається по вертикалі втричі. Члени сім’ї незалежно один від одного малюють голову, тіло, ноги. Важлива умова — ніхто не повинен знати, хто що малює. Коли всі намалювали, аркуш розгортають і роздивляються, що вийшло.
***Інструкція з проведення:***
1. Психолог пропонує сім’ї разом намалювати портрет Химери. Даючи роз’яснення у який спосіб це потрібно зробити. На цьому етапі відбувається занурення сім'ї в роботу, в рамках якої учасникам важливо розслабитися, заплющити очі та уявити себе в сім'ї, у взаємодії із її членами. Після цього члени сім'ї повинні пофантазувати: «На яку тварину ви схожі, коли перебуваєте у своїй сім'ї?». Важливо не називати цю тварину вголос.
2. Психолог пропонує учасникам намалювати портрет їхньої сім'ї у вигляді дивовижної тварини, де кожен малює лише одну її частину.
3. Наступний етап — це розгляд та обговорення одержаного образу. Аналіз результатів здійснюється спільно з усіма членами сім'ї й передбачає вигадування імені тварини, яка вийшла у спільному малюнку та розповідь кожного члена родини про свою частину і про взаємозв'язок між іншими частинами тварини.
4. За потреби можна запропонувати щось замінити, домалювати в цьому образі, дати авторам можливість поміняти частини місцями.
5. Психолог може поставити уточнювальні запитання. До прикладу:
* Як тобі (голова, тулуб, ноги) жити з іншими частинами тіла?
* Навіщо ти потрібний іншим частинам тіла?
* Яку роль ти граєш у житті тварини?
* Чи варто тобі змінитися, щоб тварина стала кращою?
🔔У роботі з проєктивними методиками слід пам’ятати, що в розумінні представленого малюнку важливо спиратися на інтерпретацію самого автора. А система коректних запитань психолога допоможе виділити та усвідомити відношення до зображеного об'єкта або ситуації.
❗З точністю можна говорити, що підсилення проєктивного акценту досягається завдяки застосуванню батареї методик. Це дає можливість створити «асоціативний образ» сім'ї. Також варто зазначити, що для ефективного дослідження та налагодження системи дитячо-батьківських стосунків використання одних проєктивних методів недостатньо. Важливо, щоб психолог обирав для себе різний комплекс діагностичного інструментарію, який дасть змогу оцінити ситуацію з різних сторін.