РІВНІ

 

______________________________________

1. “Жертва”

Режим - Виживання

🔹 Внутрішній стан: виснаження, образа, страх, постійне «не знаю, чого хочу».

🔹 Мислення: «У мене немає вибору», «Все залежить від обставин / інших».

🔹 Поведінка: самообмеження, звинувачення оточення, «Мене ніхто не розуміє», «Чекаю, коли діти підростуть», «Це не для мене».

2. “Дитина”

Режим - Залежність

🔹 Внутрішній стан: тривога, невпевненість, пошук схвалення.

🔹 Мислення: «Я не можу без підтримки», «Мені потрібно, щоб хтось сказав, що я правильно роблю».

🔹 Поведінка: перекладання рішень на інших, порівняння з іншими. «Скажіть, як правильно», , «Я боюсь почати», «Що, як я зроблю щось не так?»

3. “Борець”

Режим - Пробудження

🔹 Внутрішній стан: злість, ривок, бажання змінити щось силою.

🔹 Мислення: «Я мушу пахать!», «Щоб змінити життя — треба боротись».

🔹 Поведінка: навантаження себе, перфекціонізм, самокритика, надмірні зусилля.

4. “Гравець / Дослідниця” 

Режим - Свобода

🔹 Внутрішній стан: допитливість, відкритість, легкість.

🔹 Мислення: «Я маю право пробувати і помилятись», «Мені цікаво досліджувати себе».

🔹 Поведінка: експерименти, навчання, проби нових ролей.

5. “Творець” 

Режим - Цілісність і реалізація

🔹 Внутрішній стан: ясність, внутрішня опора, вдячність.

🔹 Мислення: «Я відповідальна за своє життя», «Я можу бути і мамою, і собою», «Я творю, а не борюсь».

🔹 Поведінка: дія з натхнення, повага до себе і меж, життя з місії.

 «Я вибираю себе», «Мій шлях — унікальний», «Я творю своє життя щодня»

ПСИХОЕДУКАЦІЯ

🖍Що таке опора?

Внутрішня і зовнішня. У чому різниця — і чому це важливо?

У кожного з нас бувають моменти, коли земля тікає з-під ніг. Коли втома, втрати, тривога, невизначеність... І тоді виникає запитання:

> На що я можу спертися?

Що мене тримає?

🔸 Опора може бути зовнішньою:

люди, які поруч,

робота, що дає сенс,

режим, структура дня,

статус, місце в суспільстві,

спільнота, до якої належу,

любов, підтримка, віра в Бога.

Це дуже важливо. Але є ситуації, коли все це може похитнутися чи зникнути. І тоді настає момент зустрічі з собою.

🔹 Тоді в гру вступає внутрішня опора:

моя віра в себе,

мій досвід, через який я вже пройшов/ла,

мої цінності, що ведуть мене навіть у темряві,

мій внутрішній голос, що каже: "Я витримаю".

🌳 Уяви дерево:

Гілки — це зовнішня опора: мінливі, гнучкі, іноді — ламкі.

Коріння — це твоя внутрішня опора: прихована, але життєдайна.

Щоб вистояти у бурі, потрібно і те, і інше. Але коли коріння глибоке — дерево живе.

💬 Запитай себе:

На що я зараз спираюсь?

Чи є в мені внутрішня опора?

А які мої зовнішні?

🖍 Як формується внутрішня опора

#Внутрішняопора — це наша внутрішня сила, стабільність і відчуття безпеки, яке походить зсередини. Вона не залежить від обставин, настрою чи чужої думки. Як же вона формується?

1. Самоприйняття — визнавати і любити себе такими, якими ми є, з усіма недоліками й сильними сторонами.

2. Відповідальність за себе — усвідомлювати свої потреби, бажання та межі, вміти їх захищати.

3. Навички подолання стресу — уміння зупинитися, заспокоїтися, подивитися на ситуацію під іншим кутом.

4. Віра в себе і свої ресурси — усвідомлення, що ми здатні впоратися з труднощами.

5. Духовність чи життєві цінності — опора на щось більше, що дає сенс і силу.

Внутрішня опора — це як коріння дерева: чим глибше і міцніше воно, тим стійкіше ми стоїмо перед бурями життя.

🖍 Зовнішня опора: як підтримувати себе через інших

#Зовнішняопора — це підтримка, яку ми отримуємо від людей, природи, спільнот, речей чи звичок, що допомагають нам відчувати себе в безпеці і силі.

Друзі і близькі — довіра, любов і спілкування з тими, хто нас розуміє.

Підтримка фахівців — психологи, терапевти, наставники, які допомагають нам розібратися в собі.

Спільноти — місця, де ми відчуваємо приналежність і прийняття.

Ритуали і звички — регулярні практики (прогулянки, медитації, творчість), які заземлюють і заряджають.

Природа і мистецтво — джерела натхнення і спокою.

Зовнішня опора не замінює внутрішню, але підживлює її, допомагає тримати баланс у складні моменти. Пам’ятайте: приймати підтримку — це сила, а не слабкість.

🖍 Арттерапевтична вправа “Дерево моєї опори”

Мета: Візуалізувати свої внутрішні та зовнішні ресурси підтримки, зміцнити відчуття опори.

Матеріали: аркуш паперу, кольорові олівці або фарби, фломастери.

Інструкція:

1. Намалюйте дерево — з міцним корінням, стовбуром і розлогою кроною.

2. У коріння запишіть або намалюйте те, що є вашою внутрішньою опорою: цінності, якості, сили, переконання.

3. На стовбурі — те, що вас тримає і підтримує в житті, наприклад, навички чи досвід.

4. На гілках — зовнішню опору: люди, місця, хобі, звички, що допомагають вам відчувати себе краще.

5. Прикрасьте дерево так, як відчуваєте — кольорами, символами, малюнками.

Ця вправа допомагає краще усвідомити, що підтримує нас і дає силу рухатися вперед навіть у складні часи.

 

РЕЛАКСАЦІЯ

 ДЕСЯТЬ КРАЩИХ МЕТОДІВ РЕЛАКСАЦІЇ ДЛЯ ДІТЕЙ 

Вправи й техніки, які допоможуть дитині зняти напругу та відновити свої сили

Від страху темряви до спроб впоратись із тиском однолітків – кожна дитина відчуває свої власні страхи, тривоги й переживає свої особливі стресогенні ситуації. Вам варто навчити дітей деяких з найбільш ефективних методів релаксації, щоб допомогти їм управляти їх щоденними стресами. Тим самим ви дасте дітям необхідні інструменти, які будуть допомагати їм протягом усього життя.

Десять чудових способів допомогти дітям розслабитись

Існує безліч методів, які діти можуть використовувати, щоби знизити рівень напруги й розслабитись. Кожний з них по-різному ефективний і сприймається індивідуально. Спробуйте для початку навчити дитину одного-двох із запропонованих далі методів, а потім поступово навчайте інших у міру її готовності.

1. Глибоке дихання. Глибоке дихання – це ефективний спосіб уповільнення природної реакції організму на стрес. Воно уповільнює серцевий ритм, знижує кров'яний тиск і забезпечує почуття впевненості. Цей простий метод підходить практично всім.

• Вдихніть глибоко.

• Затримайте дихання на мить.

• Повільно видихніть.

Продовжуйте дихати глибоко, поки не віднайдете почуття спокою.

2. Прогресуюча релаксація м'язів. Прогресуюча релаксація м'язів – це прекрасний спосіб зняти стрес. Релаксація досягається шляхом напруги й подальшого розслаблення різних груп м'язів тіла.

• Обличчя – попросіть дитину наморщити ніс і лоб, ніби вона нюхає щось неприємне, а потім розслабити м’язи обличчя. Повторити три рази.

• Щелепи – попросіть дитину щільно стиснути щелепи, ніби вона собака, який висить на кістці, а потім відпустити уявну кістку й повністю розімкнути щелепи. Повторити три рази.

• Руки та плечі – попросіть дитину витягнути руки перед собою, потім підняти їх над головою й потягнутись якомога вище. Після цього нехай дитина опустить вниз і розслабить руки. Повторити три рази.

• Кисті рук – нехай дитина уявить, ніби вона щосили стискає апельсин однією рукою, а потім кидає його на підлогу і розслабляє кисть і руку. Повторити три рази, а потім виконати вправу іншою рукою.

• Живіт – нехай дитина ляже на спину і всього на мить максимально напружить м'язи живота. Потім нехай розслабить живіт. Повторити три рази, а потім виконати цю ж вправу стоячи.

• Ноги й ступні – попросіть дитину стоячи втиснути пальці ніг у підлогу, ніби вона проробляє це з піском на пляжі. Нехай почергово вдавлює кожний палець у підлогу й розставить їх настільки, щоб відчувати напругу в ногах, а потім розслабиться. Повторити три рази.

Виконуючи ці вправи, попросіть дитину спостерігати, як добре почувається тіло, коли вона розслабляє кожну його частину. Мета виконання цих вправ полягає в тому, щоб досягти повного розслаблення м'язів тіла.

3. Фізичні вправи. Фізичні вправи – це дієвий вид відпочинку. Ходьба, біг, плавання й активні ігри – це ті види вправ, які подобаються дітям. Однак не забувайте займатись під музику. Є багато прекрасних CD і DVD із вправами для будь-яких вікових категорій.

4. Візуалізація. Візуалізація також відома як метод візуально керованих образів. Ця техніка використовує уяву, щоб уповільнити мозкову діяльність і позбутись негативних думок і тривоги. Цей метод особливо ефективний після виконання прогресуючої релаксації м'язів і дозволяє спочатку розслабити м'язи, а потім заспокоїти розум. Уявлення за допомогою сили образного мислення прекрасного, спокійного місця – це один з видів візуалізації для зниження рівня стресу, доступний майже кожній дитині. Також може бути корисна колірна візуалізація, їй легко навчити дитину.

• Попросіть дитину відтворити в уяві улюблений колір, який примушує її відчувати себе спокійно й безпечно.

• Нехай вона уявить, що «вдихає» цей колір у себе й поширює його по всьому тілу разом з видихом.

• Нехай дитина продовжує візуалізувати, доки не наповниться цим особливим розслаблюючим кольором.

Замість кольору можна використовувати заспокійливий звук, особливий аромат або відчуття тепла чи світла.

5. Сміх. Сміх – це чудовий спосіб зняти стрес і допомогти організму розслабитись. Ось кілька способів змусити дитину сміятись:

• розповідайте анекдоти;

• робіть гримаси по черзі;

• дивіться смішні мультфільми.

6. Розтяжка. Розтяжка знімає накопичене напруження у м'язах. Навчіть дитину обережно розтягувати кожну групу м'язів і відчувати при цьому, як вони поступово розслабляються.

7. Музика. Прослуховування заспокійливої музики може допомогти дитині зосередитись. Навіть дуже маленькі діти можуть насолоджуватись класичною музикою, яка сприяє релаксації.

8. Медитативні техніки. Медитативні техніки – йога, наприклад, – розслабляють і розум, і тіло. Ось проста техніка, яку ваша дитина може використовувати як в домашніх умовах, так і у школі.

• Коли дитина сидить на ліжку вдома чи за партою перед початком уроку, нехай вона покладе руки на коліна й закриє очі.

• Наступний крок - повільні й рівномірні вдихи й видихи.

• Кожний вдих і видих вважається як один рахунок, дитина повинна рівно дихати, принаймні до п'ятдесяти (у класі нехай спробує дихати до тридцяти).

• Коли дитина оволодіє цією технікою, їй необхідно зосередитись і слухати своє дихання. Якщо в неї буде виходити, дитина почне відчувати себе більш спокійною й зосередженою.

• Коли вона закінчить рахувати до п'ятдесяти, їй треба зробити дуже глибокий вдих, повільно видихнути й відкрити очі.

9. Обійми. Заохочуйте дитину, коли вона притискає до себе домашнього улюбленця або людину, яку любить. Така взаємодія знижує кров'яний тиск і зменшує кількість гормонів стресу.

10. Напруга пальців ніг. Напруга пальців ніг знімає напругу іншої частини тіла. Цю просту вправу слід повторювати по десять разів в одному підході.

• Ляжте на спину й відчуйте пальці ніг.

• За допомогою м'язів зігніть всі десять пальців ніг у напрямку обличчя й рахуйте до десяти.

• Розслабте пальці й порахуйте до десяти.

Виконуйте вправи разом.

Багато з методів у цьому списку ефективні для людей будь-якого віку. Не соромтесь змінювати кожний з методів, щоби зробити їх придатними для віку вашої дитини, не втрачайте можливості брати участь самі. Зниження рівня напруги й релаксація батьків позитивно впливають на дитину.

https://childdevelop.com.ua/articles/leisure/810/

ПРИТЧІ

 📚 Притча «Іду вже іншою вулицею»

⭕️ Цю притчу часто використовував на своїх семінарах автор і засновник методу позитивної психотерапії Носсрат Пезешкіан як ілюстрацію того, як ми розвиваємось через власний досвід.

Із задоволенням ділимось із вами.

💠 Сцена 1

Я йду по вулиці. Раптом на моєму шляху виникає глибока яма. І я падаю в неї. Я не зрозумів/ла, куди потрапив/ла, наляканий/на і засмучений/на. Але ж це не моя провина. Я довго вибираюсь із ями. Прямую далі.

💠 Сцена 2

Іду тією ж вулицею. Знову зненацька виникає та сама яма, і я знову в неї падаю. Я шокований/на - не можу повірити, що знову потрапив/ла в ту ж саму яму. Але ж це все-таки не моя провина! Знову довго вилазю, хоч швидше, ніж уперше.

💠 Сцена 3

Знову йду тією ж вулицею. Раптом бачу ту саму яму. Я усвідомлюю це, але за звичкою продовжую рух і падаю в неї. Я розумію, куди потрапив/ла, і визнаю, що сам винен/винна. Швидко вибираюсь.

💠 Сцена 4

Іду тією ж вулицею. Бачу яму. Обходжу її.

💠 Сцена 5

Іду іншою вулицею.

💥 Знов гіркий досвід.
«Падаємо», підіймаємось, кожного разу вже швидше і швидше.
І рухаємось далі.
Вже може іншими, але все ж своїми вулицями.

❓Озирнись навколо свого життя. Якими є альтернативні «вулиці» в ньому, якими можна піти далі?

ПОРАДИ ВЧИТЕЛЯМ

 Вчителям про формулу "3-К"

Криза стосунків батьки-вчителі триває, тому презентована мною формула «3-К», на мій погляд, може стати потужним інструментом для покращення комунікації та співпраці. Вона складається з трьох ключових елементів: Контакт, Кордони та Константність. 

Використання формули «3-К» дозволяє створити більш продуктивну та відкриту атмосферу для співпраці між батьками та вчителями, що, в свою чергу, позитивно вплине на навчальний процес і розвиток дітей.

Тепер приклади взаємодії з різними типами «складних» батьків, тих, з якими непросто знайти спільну мову, але важливо це зробити.

1. «Гелікоптер-перенс» (тривожний контролер)  

   • Сигнали: щоденні дзвінки, перевіряє домашні до коми, просить «дати ще одну спробу».  

   • 3-К-підхід:  

     – Контакт: визнайте їхнє бажання захистити («Розумію, ви хвилюєтесь за успіх Іри…»).  

     – Кордони: покажіть зональність відповідальності («У класі я керую процесом, вдома – ваша підтримка»).  

     – Константність: домовленість «один щотижневий імейл» замість щоденних дзвінків.

2. «Адвокат» (юридично підкований опонент)  

   • Сигнали: посилається на статті законів, вимагає письмових пояснень.  

   • 3-К:  

     – Контакт: «Ціную, що ви пильнуєте права дитини».  

     – Кордони: переходьте на письмові відповіді з дедлайнами, підкріплені нормативними документами. 

     – Константність: однакова процедура для всіх скарг, щоб уникнути «винятків».

3. «Вайбер-воїн» (паблік-обурювач)  

   • Сигнали: розпалює чати, надсилає скріншоти, ставить під сумнів репутацію.  

   • 3-К:  

     – Контакт: приватне запрошення поговорити офлайн («Бачу, тема вас зачепила…»).  

     – Кордони: домовленість «не обговорюємо дітей у загальному чаті, лише організаційні питання».  

     – Константність: у разі порушення – фіксація повідомлень + залучення адміністрації.

4. «VIP-батько/мати» (статус + вимога особливих умов)  

   • Сигнали: «Ми з директором на “ти”», подарунки, прохання про «індивідуальний підхід».  

   • 3-К:  

     – Контакт: чемно подякуйте за «підтримку школи».  

     – Кордони: демонструйте політику «правила однакові для всіх».  

     – Константність: кожен особливий запит проходить через той самий формальний шлях.

5. «Привид» (повна відсутність)  

   • Сигнали: не відповідає, не приходить на збори, дитина без підписаних документів.  

   • 3-К:  

     – Контакт: спробуйте альтернативний канал (Viber замість e-mail).  

     – Кордони: мінімальний набір зобовʼязань: «підпис двічі на рік, екстрений номер».  

     – Константність: якщо немає реакції на 3 спроби → офіційний лист через адміністрацію.

6. «Критик-експерт» («Я сам/сама психолог, педагог, IT-гуру…»)  

   • Сигнали: виправляє ваші методи, посилається на дослідження, пропонує «кращі презентації».  

   • 3-К:  

     – Контакт: «Цікаво почути вашу точку зору…» (коротко!).  

     – Кордони: окресліть формат співпраці: спільний проєкт або консультація раз на семестр.  

     – Константність: додайте до кожної зустрічі порядок денний і завершуйте протоколом.

7. «Снігоприбирач» (overprotective snow-plow)  

   • Сигнали: прибирає всі труднощі з дороги дитини — від «складної теми» до конфліктів з однолітками.  

   • 3-К:  

     – Контакт: визнайте добрі наміри («Ви хочете, щоб у сина все вдавалося»).  

     – Кордони: поясніть цінність фрустрації («Помилки = навчання»).  

     – Константність: домовтеся продовжувати курс без «полегшуючих» винятків.

8. «Вразливий» (вимушений переселенець, ті, що пережили втрату, розлучення)  

   • Сигнали: емоційні «гойдалки», агресія до системи, недовіра.  

   • 3-К:  

     – Контакт: гнучкий графік зустрічей, багато слухайте.  

     – Кордони: назвіть чітко, що школа може / не може зробити (психолог, ресурсна кімната, але не «звільнити від оцінок назавжди»).  

     – Константність: короткі, часті апдейти про успіхи дитини, щоб знизити тривогу.

9. «Ремонтник оцінок» (усе міряє балами)  

   • Сигнали: перепитує, «чому 9, а не 10», пропонує «доплатити за репетитора у школі».  

   • 3-К:  

     – Контакт: «Розумію, ви хочете, щоб донька мала найкращі можливості…».  

     – Кордони: покажіть критерії оцінювання, доступні на онлайн-платформі.  

     – Константність: однаковий алгоритм апеляції для всієї паралелі, без кулуарних «підкруток».

Говорити лише про складних батьків буде нечесно і несправедливо. Тому трохи про «легких»

«Легкі» - тобто союзні, проактивні й ресурсні батьки - це підтримка вчителя. 

Наша психіка схильна фокусуватися на негативі  тому коли ми помічаємо й підсилюємо те, що вже працює, система стабілізується.

Ресурсні батьки часто залишаються непомітними, поки не отримають мінімальний зворотний зв’язок - а саме вони можуть стати вашими «амбассадорами» у батьківській спільноті.

• Ті самі 3-К (Контакт–Кордони–Константність) потрібні не лише для «гасіння пожеж», а й для плекання партнерства.

7 найчастіших «легких» типів:

1. «Партнер»

   • Ознаки: одразу виконує прохання, підписує документи, слідкує за щоденником без зайвих нагадувань.

   • Як подякувати (Контакт): коротке «Ваша оперативність дуже допомогла підготувати клас до поїздки».

   • Межі (Кордони): не перевантажуйте їх «позаштатними» задачами; домовлене — значить потрібне.

   • Постійність (Константність): раз на місяць короткий «сумарний апдейт» успіхів дитини — підтримує мотивацію.

2. «Міст-до-класу»

   • Ознаки: допомагає організовувати екскурсії, спілкується з іншими батьками, гасить чати.

   • Контакт: помічайте конкретний вклад («Завдяки вам ми зекономили два дні оргпідготовки»).

   • Кордони: чітко розділяйте, де закінчується зона відповідальності вчителя - щоб не стало «тіньовим завучем».

   • Константність: однакова процедура погодження ідей, як для всіх.

3. «Самоход»

   • Ознаки: дитина самостійно виконує завдання; батьки втручаються лише, якщо є серйозний сигнал.

   • Контакт: раз за семестр покажіть, що ви помічаєте їхнє невтручання («Ціную вашу довіру»).

   • Кордони: просіть відгук лише з важливих питань, не «спамте» дрібницями.

   • Константність: за потреби — прогнозоване вікно комунікації (наприклад, п’ятниця 16:00-17:00).

4. «Ресурсний волонтер»

   • Ознаки: може перевезти дітей, принести матеріали, профінансувати проєкт.

   • Контакт: подяка + фото/звіти про результат (показує, що ресурси використано розумно).

   • Кордони: прозорі правила пожертв — не приймаємо готівку «з рук у руки».

   • Константність: фіксуйте подарунки/допомогу в одному документі, щоб уникнути «особливих прав».

5. «Коуч-кар’єрник»

   • Ознаки: готовий провести профорієнтаційний майстер-клас або екскурсію на роботу.

   • Контакт: уточніть тему й формат, аби вписати в навчальну програму.

   • Кордони: регламент часу й змісту, чітке «без реклами продуктів».

   • Константність: після зустрічі — короткий відгук дітям і самому спікеру, щоб закріпити успіх.

6. «Тихий союзник»

   • Ознаки: не ініціює нічого, але завжди реагує позитивно, підтримує позицію вчителя в чатах «+1».

   • Контакт: особисте «дякую за підтримку» чи хоча б смайлик у приватному повідомленні, щоб відчувалася помірність зусиль.

   • Кордони: не втягувати в конфлікти як «свідка», якщо людина не готова.

   • Константність: періодично запитуйте, чи є у них побажання/ідейка,  це може розкрити додатковий ресурс класу.

7. «Емпат-дзеркало»

   • Ознаки: першою питає «Як ви тримаєтеся?», приносить лимони, перетерту малину і мед під час епідемії ГРВІ.

   • Контакт: прийміть турботу без «ой, не треба!», подякуйте конкретно.

   • Кордони: поясніть, які саме форми допомоги доречні (наприклад, чай - так, домашня випічка для всього класу - тільки за попереднім узгодженням).

   • Константність: взаємна підтримка - у важкі періоди ви можете першими надіслати «Як ви там?» їхній родині.

Чому необхідно помічати і «союзних» батьків?»

• Працює закон «what you notice, you nurture» — підсилюємо те, що помічаємо.

• Один союзний батько інколи «нейтралізує» двох складних у групових чатах.

• Позитивний зворотний зв’язок — найкраща профілактика перетворення «важких» батьків на «легких» під час стресу.

КОРЕКЦІЯ

 КОРЕКЦІЙНІ ВПРАВИ ТА ІГРИ ДЛЯ ДІТЕЙ З ОСОБЛИВИМИ ОСВІТНІМИ ПОТРЕБАМИ 

Основне завдання у навчанні дітей з особливими освітніми потребами – домогтися того, щоб ставши дорослими вони могли самостійно себе обслуговувати. Виконувати в побуті і по можливості на виробництві спеціальні нескладні трудові операції, орієнтуватись в навколишньому середовищі.

Враховуючи особливості пізнавальної діяльності дітей з  особливими освітніми потребами, потрібно спрощувати  знання, які вони повинні засвоїти. При цьому їхня кількість може бути скорочена так, щоб дозволяла усвідомлено оволодіти ними. Потрібно якомога частіше використовувати конкретні приклади, матеріал розчленовувати на дрібні порції, забезпечувати всебічне використання наочності. Ось декілька невеличких вправ для діток з ООП.

✓ Вправи для розвитку моторики і уваги

1. Вправа «Повтори за мною».

Дитина повинна по інструкції: а) протягнути руки вгору, вниз, направо, наліво (якщо не знає «направо», «наліво», то «на вікно», «на двері»);

б) показати витягнутою рукою на названий предмет (вікно, стіл, книга і т.д.);

в) намалювати крейдою (олівцем) круг (паличку, хрестик) вгорі, внизу, праворуч, ліворуч дошки (зошита).

2.  Вправа «який я сильний».

Вправа для пальців рук: розчепірити пальці, стиснути кулак – розтиснути; з стиснутого кулака по черзі випрямляти пальці.

3. Скачувати з пластиліну кульки, змійки, ланцюжки.

4. Вправа «Допоможи». 

Перекладати дрібні предмети (кульки) із однієї коробки в іншу. Зібрати розсипані на підлозі дрібні предмети в коробку.

5. Вправа «Я майстер». 

Проколювати товстою голкою дірочки в товстому папері.

6. Вправа «З’єднай».

Крейдою на дошці або олівцем на аркуші паперу ставлять дві крапки, дитина повинна пальцем провести лінію, що їх сполучає (крапки даються в різних напрямках).

Вправи для розвитку пам’яті та уваги

1. Вправа «Швидко назви».

Вихователь(чи то батьки) показує дитині картинки і швидко їх прибирає. Дитина повинна по пам’яті назвати, що бачила.

2. Вправа «Впіймай звук».

Кілька разів вдаряють по долоні або олівцем об стіл. Дитина повинна сказати, скільки разів.

3. Вправа «Повтори за мною».

Проводиться ритмічний стукіт (паличкою об стіл). Від вихованця вимагається повторити його.

4. Вправа «Покажи».

Виконується який-небудь рух. Дитина по пам’яті повинна його повторити.

5. Вправа «Не помились».

Дитині зав’язують очі, вихователь торкається його. Дитина повинна визначити скільки разів до нього торкнулися.

Матеріал від колег ІРЦ: https://www.ircentr.space/korektsijni-vpravy-ta-igry-dlya-ditej-z-osoblyvymy-osvitnimy-potrebamy-2/zagalna/

ПІСОЧНА ТЕРАПІЯ

 📝📒 6 ігор пісочної терапії

Пісок сьогодні — це не тільки про дитячі ігри. Він активно використовується в арттерапії, казкотерапії та навіть у психодрамі.

 Завдяки піску можна створювати безпечний простір для вираження почуттів, пропрацювання конфліктів і відновлення внутрішнього ресурсу. Ці ігри підходять як дітям, так і дорослим, парам і родинам.

⚡️♻️ 1. Робота з обмеженою кількістю об’єктів

 Щоб звузити фокус і допомогти клієнту проявити головне, йому пропонують обрати 12 фігурок:

 • Обери й постав у пісочницю чотири споруди (будівлі, паркани, мости тощо).

 • Обери й розмісти в піску чотири тварини.

 • Обери й розмісти у своєму світі чотирьох людей.

 • Обери й розмісти в пісочниці чотири будь-які інші об’єкти, які захочеться додати до свого світу.

 Після цього "світ" розглядається й аналізується: як усе розташовано, хто з ким поруч, що викликає почуття.

⚡️♻️ 2. Хованки

 Діти нерідко самі закопують фігурки в пісок. У цій грі їм пропонують свідомо сховати одну або кілька фігурок, поки психолог не дивиться. Потім — знайти й розповісти про кожну по черзі. Усі фігурки мають бути знайдені.

 Варіант "Зворотні хованки": психолог сам ховає важливі (виходячи з проблеми дитини) фігурки, а дитина шукає їх і розповідає про кожну або вигадує про них історію.

⚡️♻️ 3. Історія

 Дитині пропонують обрати фігурку, яка стане головним героєм. Вона розміщує її в піску й починає вигадувати історію, додаючи нових персонажів у міру розвитку сюжету. Історія закінчується тоді, коли обрано останню фігурку. Обов’язкова умова гри — поступовий вибір об’єктів.

 Варіант "Зворотна історія": психолог розповідає дитині психокорекційну або психотерапевтичну історію, поступово вибудовуючи світ у піску. Розповідь ведеться від третьої особи. Дитина слухає й спостерігає за появою кожного нового героя чи об’єкта в світі.

⚡️♻️ 4. Тематично орієнтований світ

 Клієнту пропонують побудувати пісочний світ, який відображає важливу тему. Наприклад:

 для дітей: «Моя родина», «Мій дитсадок», «Я і мої друзі»;

 для підлітків: «Моє майбутнє», «Я справжній і я ідеальний», «Сенс життя»;

 для дорослих: «Я і моя робота», «Моя родина», «Мій колектив».

Можна обирати фігурки, які виражають стани, ролі або стосунки — наприклад, «чоловік», «батько», «дитина», «колега». Між ними вибудовуються діалоги, розгортаються сцени й обговорюються почуття.

⚡️♻️ 5. Медитація на піску

 Гра проводиться під спокійну музику. Основна мета — розслаблення й налаштування на внутрішній ритм.

 Варіанти медитативних дій:

 • Малювання диханням через коктейльну трубочку;

 • Малювання на вологому піску гострим предметом (скоблення);

 • Створення мандали з дрібних предметів: мушель, квасолі, намистин;

 • Створення мандали з кольорового піску — посипанням;

 • Мандала на папері з клеєм — після висихання її можна зберегти;

 • Пересипання піску з однієї ємності в іншу;

 • Будівництво замків із мокрого піску методом натікання.

⚡️♻️ 6. Реконструкція життєвого шляху

 Клієнту пропонують за допомогою фігурок відтворити свій життєвий шлях: дитинство, підлітковий вік, зрілість тощо. Для кожного етапу він обирає фігурку, з якою себе асоціює.

 Можна влаштовувати «розмову» між цими образами: що б дитина сказала дорослому, а підліток — собі сьогоднішньому. Ця вправа допомагає інтегрувати життєвий досвід.

Автор: Н.А. Сакович "Технологія гри в пісок"

Притча

 Притча про садівника та квітучі братки

Якось один чоловік прогулювався своїм садом та знайшов засохлі та вмираючі дерева, кущі та квіти.

⁃ Що з вами сталося? - поцікавився чоловік. - Я ж геть недавно посадив вас!

Дуб сказав, що він вмирає, бо не такий високий, як сосна. Коли ж чоловік подивися на сосну, то виявив, що вона гине через те, що не може давати виноград. А виноградник помирає тому, що не може цвісти так само чудово, як троянда.

І чоловік знайшов лише одну квітучу і свіжу рослину - квітку братки. Йому було цікаво дізнатися, чому так відбувається, що тільки їй вдалося бути свіжою та квітучою серед усього саду.

Квітка відповіла:
⁃ Коли ти посадив мене, я прийняла, що ти хотів саме братки. Якби ти захотів бачити в саду дуб, виноградник чи троянду, ти посадив би їх. Якщо я не можу бути нічим іншим, крім того, чим я є, - я намагатимуся бути цим якнайкраще. Тому я і квітну.

❤️ Як добре, що ти саме такий/а, як ти є!

СТРАХИ

  Страх невдачі: як впоратись

 

🗯️ «Якщо хочеш мати те, що ніколи не мав/мала, маєш почати робити те, що ніколи не робив/ла» (Н.Пезешкіан)

Мудрий вислів, але чи буває таке, що можеш зупиняти себе або відтягувати до останнього, ховаючись за «лінню»/ «прокрастинацією»? Відтягувати здійснення своїх нових кроків через внутрішній стоп-кран «А раптом не вийде?». 

⭕️ Ми не завжди можемо повністю усвідомлювати свій страх невдачі. Але ми можемо досліджувати і краще усвідомлювати, що може стояти за ним.

➡️ Тож, що викликає страх невдачі?

Психологи часто підкреслюють, що страх невдачі тісно пов’язаний з: 

🔸перфекціонізмом, коли вимагаємо від себе тільки найкращих результатів; 

🔸 специфічними переконаннями про себе на кшталт: «зі мною все Ок тільки за умови «крутих» досягнень і успіхів»;  

🔸 досвідом виховання і соціальним тиском. 

По суті, страх невдачі - це страх перед осудом: зовнішнім або внутрішнім. 

Його також описують як бажання уникнути невдачі в ситуаціях, які для нас важливі, тому що ми боїмося пов’язаного з нею сорому.

🦠 Є й інші страхи, які ховаються за страхом невдачі, а саме: 

▫️страх знизити свою самооцінку;

▫️страх перед невизначеним майбутнім;

▫️ страх перед тим, що важливі інші втратять інтерес, або засмутяться. 

❓І що з ним робити? 

🌱 Розвивай «мислення зростання»: здатність навчатись на невдачах. Як одна мудра людина сказала: «Якщо ніколи не робиш помилок, тобі доведеться купувати їх за великі гроші». Бо наші помилки - це наше навчання, розвиток, новий досвід. 

💪🏻 Почни з обережного «нарощування м’язів», які зможеш тренувати у безпечному місці. 

А саме ➡️ освоюй нові навички або хобі - спорт, кулінарію, танці, малювання, гру на інструменті - і залишайся добрим до себе в процесі навчання. 

Усвідомлено дозволь собі зазнати невдач, підтримати себе і пробувати знов і знов, поки не досягнеш бажаного. 

😎 Згадай серйозних успішних людей, які теж зазнавали невдач сто, а може навіть тисячу разів, перш ніж дійшли до чогось важливого своїми спробами. 

👉 Томас Едісон, винахідник електричної лампочки, наприклад, відомий словами: «Я не зазнав невдачі. Я просто знайшов 10 000 способів, які не працюють».

👫 Спостерігай за тим, як малюк вчиться ходити. Вони не вивчають посібник «Як ходити прямо». Натомість вони вчаться на практиці і, особливо, на невдачах. Вони встають, спотикаються, падають, встають, спотикаються, падають і знову встають, знову і знову, поки не навчаться стояти, потім ходити, а потім бігти.

🧙‍♂️ Нарешті, подивись на свої невдачі як на вчителя. Запитай себе: 

❓Чого я можу навчитися з цього досвіду? 

❓Що я можу зробити краще наступного разу? Який тут урок для мене? 

І пам’ятай: не робить помилок тільки той, хто нічого не робить. 

Цінуй кожну свою дію і новий крок. 

🍀 Психолог на звʼязку

ЗАДАЧІ

 

Психологічні задачі

 

Задача 1

 Є давня легенда про майстрів, які підносили каміння до місця майбутнього будівництва. Коли одного запитали, що він робить, той відповів: «Хіба не бачите, я тягаю каміння». Другий на це саме питання сказав: «Я в поті чола заробляю на хліб». Третій висловився: «Я будую дім, де житимуть люди».

 

Як можна пояснити відмінності у відповідях цих будівників? Чим зумовлене це явище?***

 

Задача 2

За винагороду групі землекопів пропонували рити ями певних розмірів. Спочатку робота йшла добре, але через кілька днів її продуктивність помітно знизилася. Робітники скаржилися на втому, а потім взагалі відмовилися працювати. Коли ж їм пояснили, що у такий спосіб необхідно знайти загублену гілку водогону, робота відновилася з нормальною продуктивністю.

 

***Чому так сталося? Які складові діяльності виступають у цьому випадку на перший план ?***

Задача 3

Два товариші – Мишко й Андрій – після закінчення школи вирішили вступити на фізико-математичний факультет університету. Мишко давно мріяв стати фізиком, передплачував журнал “Квант”, відвідував фізичний гурток, а Андрій ще не знайшов себе і вирішив вступити на фізмат, щоб і після школи не розлучатися зі своїм кращим другом. Конкурс вони обидва не витримали. Андрій легко пережив цю невдачу, а Мишко переніс її як важку особисту трагедію.

 

***Зазначте, які психологічні умови визначають відмінності в мотивації навчання у кожному прикладі.***

Задача 4

Психолог, якому вдалося врятуватися з гітлерівських таборів смерті,

засвідчував, що найстійкішими серед в’язнів були ті, хто до цього жив інтенсивним внутрішнім життям, нехтував матеріальним благом – професійні революціонери, священики, люди високої культури. Другу, менш стійку групу, складали люди, діяльні за своєю природою, які активно шукали можливості пристосуватись і вижити. Були й такі, що йшли на підлість і зраду. Нарешті, була група зломлених збайдужілих осіб, які не робили жодних спроб чинити опір своїй долі. Серед них траплялися люди, що колись обіймали високі посади, керували іншими.

Про що свідчить це спостереження ? Як пояснити відмінності в поведінці цих груп людей?***

 

Задача 5

Літнім вечором подружжя з дитиною повернулися додому з дачі. Обидва втомилися. Дружина укладає дитину спати, чоловік розбирає сумки.

– Саша, приготуй, будь-ласка, що небудь перекусити, – просить дружина.

– Я дуже втомився, зроби це сама.

– Але я теж втомилася не менше тебе. І потім ти – чоловік.

– Чомусь жінки згадують про це, коли їм вигідно. А треба було б пам’ятати завжди.

– Пам’ятала б, якби бачила перед собою справжнього чоловіка.

 

Проаналізуйте запропоновану ситуацію, визначте причини виникнення конфлікту. Запропонуйте можливі чинники його попередження і оптимальний варіант вирішення.***

Задача 6

Подружжя збирається на роботу.

–Ти постійно забуваєш слідкувати за одягом дітей, – говорить чоловік дружині, вони одягнені гірше всіх.

–Для того, щоб гарно одягати дітей, треба мати багато грошей.

–Гроші тут ні до чого, треба просто вечорами приводити одяг дітей в порядок, а не проводити їх в своє задоволення.

–Задоволення вже давно не має, залишилися одні обов’язки. Скільки разів тобі треба говорити: не ходи на кухню у взутті. Вранці відкриваю двері – вся підлога в слідах.

–Та я ніби і не ходив!

–Значить, святий дух ходив!

–А ти б краще подивилася, яку зім’яту сорочку мені дала!

–Будь-ласка, не зривай на мені зло. Щось у тебе на роботі не слава богу, так додому свій настрій не тягни.

–Так, я зрозумів, що в житті кожен залишається один.

 

Проаналізуйте запропоновану ситуацію, визначте причини виникнення конфлікту. Запропонуйте можливі чинники його попередження і оптимальний варіант вирішення.

 Задача 7

Микола, дуже хороший хлопець, зустрів і покохав маленьку симпатичну дівчину Риту. Вона, здається, відповіла йому взаємністю і вони одружилися. Він не міг налюбуватися нею, віддавав їй весь свій час.

Абсолютно не зрозуміло було, як йому вдається, ще і відмінно вчитися. Із університету він поспішав додому, щоб скоріше побачити її. Він не дозволяв їй нічого робити по господарству. Для нього насолодою було пестувати її, «носити на руках». Вона блаженно посміхалася своєму ніжному і сильному, розумному і ласкавому, закоханому і коханому чоловіку.

А через чотири роки у неї швидко наступила втома від нього. Приходячи додому Микола зустрічав замість радісної посмішки коханої, просто сумні очі, а інколи і слова образи. У свої двадцять чотири роки він вважав винним себе і починав розпитувати в чому справа, що з нею відбувається, чим він їй не догодив, як це виправити. Але Рита і сама не розуміла, що з нею відбувається, а тому намагалася знайти певну причину, яку Микола відразу усував, робив для дружини щось незвичне. Рита заспокоювалася, знову мило і з вдячністю посміхалася – поверталося щастя в сім’ю. Проходив час і знову все повторювалося.

Він робив все можливе, крім одного – він не давав їй можливості відпочити від себе. З кожним разом він, щоб викликати у дружини посмішку, прикладав все більше сил, здійснював самовіддані вчинки. І скоро почались розлади у сім’ї. Він теж став ображатися на неї: і справді, повністю відмовився від себе, перетворився буквально в її раба, почали сміятися друзі і обурюватися матір. А в результаті його «жертви» зробили свою дію, він став їй нестерпно неприємний, огидний. Сім’я розпалася. Розійшлися дві хороші самі по собі людини. Кожен із них мав не тільки право, але і підстави для того, щоб бути щасливими в сімейному житті.

 

Виявіть причини розпаду сім’ї. Чи можна вважати, що у всьому

винна дружина? А в чому вона дійсно винна? Чому Микола не зумів зберегти любов дружини, яку так кохав?

 

Задача 8

Після року подружнього життя Олена і Анатолій приїхали в гості до батьків і поселилися на дачі. Олена встала раніше, приготувала сніданок, старанно пожарила картоплю, поклала на тарілку красиво оселедець і влаштувала на великому блюді «ікебану» із овочів. Анатолій прийшов до столу задоволений і напівголий, в одних джинсах.

– Толя! – докірливо сказала Олена. – Ну що це таке?

– А що? Не зрозумівши оглянув він себе.

– Піди і одягни сорочку.

– Та перестань ти, Олена. Жарко ж. І немає ж нікого. А тобі аби… Тут він вчасно зупинився і пішов за сорочкою.

Образа охопила душу Олени: «Нікого не має»! Я значить для нього ніхто.

Звичайно, він думає, що тепер все, нікуди не подінусь і т.п.

Анатолій з’явився у сорочці і навіть при краватці, що свідчило про явну демонстрацію протесту та ще й з газетою в руках.

Сніданок почався у мовчанні, напруженість наростала, а іскра образи у дружини розгоралася вже яскравим вогнищем.

– Ну, як салат? – Олена зробила спробу розрядити обстановку.

– Нормально, – відповів Анатолій, не піднімаючи голови від газети.

– А картопля?

– Нічого. Тільки мама картоплю до оселедця варила «в мундирах».

Значно смачніше.

– Може твоя мама і оселедець робила не так? З напускним інтересом спитала Олена.

– Звичайно не так. Вона, між іншим, знімала шкурку, щоб не вимазатися! І виймала кісточки, щоб не подавитися.

Не знаючи, що сказати, що зробити, Олена схопила тарілку з оселедцем в одну руку, в другу сковороду, підбігла до сміттєвої скрині, викрикуючи крізь сльози: «Все не так! Все погано! Ну і йди до своєї дорогої матусі»

 

Проаналізуйте ситуацію. Які дестабілізаційні чинники спровокували таку поведінку Олени іАнатолія? Про несформованість яких сфер адаптації свідчить спілкування подружжя?Складіть характеристику типових манер позитивної поведінки молодого подружжя у даній ситуації. Здійсніть психолого-педагогічний коментар запропонованої життєвої ситуації.***

 

Дізнатися більше:

1. Станіслас Деан «Як ми вчимося. Чому мозок навчається краще, ніж машина… Поки що»

2. Віктор Франкл «Сказати життю «так». Психолог у концтаборі»

3. [[https://shop.vsimosvita.com/products/psyhologichni-zadachi](https://shop.vsimosvita.com/products/psyhologichni-zadachi)](https://shop.vsimosvita.com/products/psyhologichni-zadachi)

ЩАСТЯ

Формула щастя Мартіна Селігмана

Відомий американський психолог Мартін Селігман визначив 5 елементів щастя і психічного благополуччя.

1. Позитивні емоції

Зосередьтеся на позитивних моментах вашого життя. Намагайтеся зрозуміти, що сповнює вас оптимізмом і робить щасливішим. Погляньте на власне минуле, сьогодення й майбутнє оптимістично.

Водночас потрібно розрізняти задоволеність (результат задоволення базових потреб людини у їжі, сні тощо) і задоволення (задоволення розуму, наприклад, радість від досягнень, задоволення від праці тощо). Навчіть підлітка зосереджуватися на позитивних емоціях і задовольняти фізичні й інтелектуальні потреби, щоб стати щасливим.

2. Залучення

Для відчуття щастя людині потрібно знайти заняття, у які вона буде цілковито залучена. Людина відчуває блаженство, коли настільки захоплена чимось, що ніщо інше не має для неї значення.

Перебуваючи в такому стані повного залучення, дитина стає щасливішою. Якщо вона любить той чи інший вид спорту, то займатиметься ним багато годин на день. Якщо їй подобається малювати або читати, вона приділятиме весь свій вільний час цим заняттям, і ніщо інше в ці моменти не буде для неї вагомим. Переконайтеся, що ви заохочуєте свого підлітка займатися тим, що його захоплює.

3. Взаємини або соціальні зв'язки

Усі люди – соціальні істоти, і розбудова взаємин з іншими людьми допомагає нам у щасливі та складні часи. Ідеться не тільки про взаємини із сім'єю та друзями, а й з рештою людей.

Навчіть свого підлітка встановлювати доброзичливі й безпечні стосунки з людьми. Життя – це не просто досягнення цілей. Останнє не повинно шкодити взаєминам і соціальним зв'язкам.

4. Сенс

Осмислене життя і наявність мети дає почуття задоволення та щастя. Навчіть підлітка знаходити сенс життя, ставити цілі, щоб отримувати задоволення і ставати щасливішим.

5. Досягнення

Життєві цілі допомагають нам досягати більшого й відчувати внаслідок цього позитивні емоції. Навчіть підлітка ставити перед собою реалістичні цілі й шукати шляхи їх досягнення. Дитину зробить щасливішою не тільки досягнення життєвих цілей, а й власне сам цей процес.

 

ВПРАВИ ДЛЯ РОБОТИ З НЕГАТИВНИМИ ДУМКАМИ

 

ТЕХНІКИ

 5 практичних технік для саморозвитку

▪️Техніка "Щоденник усвідомлення"

Як виконувати: щодня записуйте три речі:

- Що я зробив добре сьогодні;

- Що можна покращити;

- Чому я сьогодні навчився.

Навіщо це потрібно: така практика розвиває саморефлексію, допомагає помічати свій прогрес і вчитися на власному досвіді.

▪️Правило "1% щодня" (ефект складного відсотка)

Як це працює: щодня прагніть покращити себе хоча б на 1% у будь-якій сфері життя. Маленькі, регулярні кроки з часом дають великий результат.

Навіщо: це розвиває дисципліну та дозволяє рости без перевантаження чи вигорання.

▪️Метод "П’яти Чому"

Як застосовувати: при виникненні будь-якої проблеми поставте собі запитання "чому?" п’ять разів поспіль. Це допоможе глибше зрозуміти суть ситуації.

Навіщо: техніка дозволяє не лише боротися з наслідками, а й знаходити корінь проблеми.

▪️Техніка "Комфортний дискомфорт"

Як працює: щотижня виконуйте хоча б одну дію, яка вам незвична або трохи лякає - наприклад, публічний виступ, нове знайомство чи тренування.

Навіщо: це поступово розширює вашу зону комфорту і розвиває впевненість у собі.

▪️Ментальні “детокс-години"

Як практикувати: виділяйте 1-2 години на день без соцмереж, новин, гаджетів. Присвятіть цей час тиші, медитації, читанню або прогулянці.

Навіщо: такий відпочинок очищує свідомість, знижує рівень стресу й покращує концентрацію.

ПРАКТИКИ

 Вправа «Суперуява»

Відомо, що найприємніше для кожної людини – це її ім’я: звуки власного імені, написання імені, його різні ласкаві форми.

Практику «Суперуява», як хвилинку відпочинку, можна проводити, коли побачите, що діти втомлені й потрібно в класі створити стан натхнення, легкості, позитиву, налаштувати учнів на творче сприйняття теми.

Під час озвучування тексту робіть невеликі паузи в кінці кожного речення, щоби було достатньо часу для уяви та відчуттів.

Текст вправи.

Розслабтеся, зробіть кілька глибоких вдихів-видихів, заплющте очі. І уявіть перед собою білий аркуш паперу.

Тепер уявіть, що на цьому білому аркуші написано ваше ім’я. Далі уявіть, що колір літер цього імені став раптом червоним. Потім ім’я стало зеленим. Потім синім. А потім колір аркуша змінився. І раптом став жовтим, потім чорним, потім помаранчевим.

А тепер доторкніться до свого імені, яке воно на дотик: шорстке, гладеньке, можливо, холодне, гаряче ім’я … Яке?

А зараз понюхайте, чим воно пахне, це ім’я.

А тепер: яке воно на смак. Що це за ім’я?

Далі уявіть, начебто хтось кличе вас по імені. Відгукуватися не потрібно, не потрібно говорити, хто кличе. Хтось кличе, а потім починає наспівувати ім’я. А далі починає грати музика. Послухайте цю музику, що це за мелодія…

ДІАГНОСТИКА

ПРОЕКТИВНИЙ ТЕСТ "КУБ В ПУСТЕЛІ"

або 

"Наша підсвідомість видає про нас більше ніж ми думаємо."

Один з психологічних асоціативних тестів - "Куб в пустелі", що спрямований на дослідження внутрішнього світу людини, її потреб, бажань, взаємовідносин з оточенням.

🖼👀Отож, спробуйте уявити себе посеред пустелі. Навколо ні душі, а лише пісок і небо. Тепер уявіть, що в пустелі з'явився куб. Подумайте, яким повинен бути ваш куб? Маленький чи великий? В повітрі чи на землі? Щось є всередині? З якого матеріалу він зроблений? Що ви про нього ще можете сказати?

🖼👀Тепер уявіть, ніби в пустелі з'явилися сходи. Які вони? З якого матеріалу? Наскількі довгі? Чи з'єднані вони з кубом?

🖼👀Тепер з'являються квіти. Скільки їх? Де вони? Біля чого? Чи займають весь простір? Вони різні чи однакові? Існуючі чи казкові?

🖼👀Далі уявіть коня. Якого кольору шерсть? Він великий чи малий? Як далеко він від куба? Якими словами ви його можете описати?

🖼👀І на завершення уявіть, що в пустелі сталася буря. Які її наслідки? Чи вона щось потрощить? Якщо так, то що саме?

📋А тепер перейдемо до тлумачення.

◼КУБ - це Ви, ваше внутрішнє уявлення про себе, як про людину. Його розташування на землі означає, що ви реаліст, надаєте перевагу йти по наміченим планам. Якщо ж куб в повітрі — значить, ви дуже мрійлива особистість. Якщо ж ви поставили свій куб нерівно, значить, на даний момент ви переживаєте внутрішню боротьбу. Закопаний куб означає, що ви відчуваєте тиск на себе з боку оточення. Розміри куба — це ваша самооцінка. Відповідно, якщо він великий, то ви думаєте про себе як про самодостатню людину. Маленький куб означає, що вам необхідно більше вірити у свої сили. Якщо куб створений з міцного матеріалу - у вас твердий характер, на вас можна покластися в скрутну хвилину, ви завжди знаєте, як правильно вчинити. Куб зі скла або іншого прозорого матеріалу вказує, що ви — відкрита і щира людина, яку можна легко образити. Якщо в кубі присутні коштовні камені, значить, ви вважаєте себе особливою людиною.Те, що ви помістили всередину куба — це ваш внутрішній світ. Тому, якщо ви залишили його порожнім, значить ви відчуваєте спустошеність і не знаєте, що робити. Слова, якими ви описали куб, можна віднести до вашої особистості.

📈СХОДИ означають те, як ви взаємодієте з людьми, які вас оточують. Прямі сходи вказують, що ви легко спілкуєтеся з новими людьми, достатньо швидко заводите знайомства. Кругові сходи — ознака того, що ви віддаєте перевагу обходити незнайомих людей, через власну недовіру. Якщо сходи досить міцні і довгі, це ознака того, що, ваші стосунки з оточуючими сильні, у вас багато друзів і знайомих. Те, наскільки далеко від куба ви помістили сходи, показує вашу готовність до нових знайомств.

🌼КВІТИ — це діти та їх роль у вашому житті. Якщо ви не помістили їх на свою картинку, значить, ви ще не готові до ролі батька. Кількість кольорів вказує, скільки дітей ви хочете мати. Якщо ваші квіти яскраві, то ви бажаєте для своїх дітей безтурботного і щасливого життя і докладаєте всіх зусиль для цього. Дуже велика кількість квітів, які ростуть близько до кубу, означає, що ви хочете зв'язати або вже пов'язали своє життя з дітьми. Якщо ж квіти повністю закрили собою куб, то вас втомила турбота про дітей.

🐎КІНЬ відображає ваші стосунки з другою половинкою. Якщо ви намалювали у своїй уяві сильного і великого коня, значить, ви чекаєте таких якостей від свого партнера. Маленький кінь означає, що ви хотіли б грати домінуючу роль у відносинах. Якщо кінь вільно гуляє по пустелі — ви мрієте про свободолюбивого партнера, а якщо він прив'язаний — ви хочете завжди і у всьому його контролювати. Те, наскільки близько до кубу знаходиться кінь, описує ваш емоційний зв'язок з партнером.

🌬БУРЯ — це образ життєвих неприємностей, які зустрічаються на вашому шляху. Якщо вона дуже близько від куба, значить, ви зараз переживаєте не найкращий період у житті. Якщо вона далеко, значить, ви не дуже переживаєте щодо проблем. Буря зачепила який-небудь предмет на малюнку? У вас проблеми саме в цій сфері.