Шановні відвідувачі! Вітаю Вас на сторінках мого блогу! Бажаю приємного перегляду. Сподіваюсь, що блог буде цікавий усім відвідувачам!

пʼятниця, 25 жовтня 2024 р.

КУБИКИ РОРІ

  Кубики історій у роботі шкільного психолога




🤔У кожної професії та у кожного фахівця є свій набір інструментів, які допомагають йому справлятися з різними ситуаціями на роботі. Час від часу ми поповнюємо свою професійну валізку🧳 корисними та дієвими методами, вправами та техніками.


🎯У цьому дописі буду ділитися з вами варіантами використання кубиків історій, або як ще їх називають «Кубики Рорі», у психологічній практиці. **Кубики Рорі, або Rory’s Story Cubes**, у 2004 році вигадав ірландський тренер з креативного мислення і творчого розв'язання проблем Рорі О’Коннор. Від початку основною метою використання кубиків був пошук нестандартних рішень для дорослих. Але з часом вони набули високої популярності та почали використовуватися в освіті, зокрема і в роботі з дітьми.🎲


👉Існує багато наборів по три кубики Рорі в кожному: «Медицина», «Кам’яний вік», «Звірі», «Космос», «Порятунок», «Казки», «Спорт», «Середньовіччя» тощо. А також серії з дев’яти кубиків: «Подорожі», «Дії», «Фантазія», та універсальні.


🔥У роботі шкільного психолога ці кубики можна використовувати під час індивідуальної роботи з дітьми та підлітками. Як відомо, складання історії чи казки💭 є найдоступнішим інструментом опрацювання життєвих ситуацій, коли дитина може ототожнювати себе з головним героєм, а співпереживання йому дають можливість звільнитися від неприємних емоцій, розвивати уяву, фантазію та творчість, гармонізувати відносини у сім'ї й повірити в себе🦸.


Коли дитина ототожнює себе з вигаданим персонажем🧚, вона порівнює свої почуття з почуттями головного героя, долає разом з ним життєві незгоди і разом з цим отримує досвід конструктивного виходу зі стресових ситуацій. У дитини формується розуміння того, що не тільки вона зіштовхується з такими труднощами та відчуває сильні й часом суперечливі почуття стосовно себе та близьких🫂.


🤝Також за допомогою використання кубиків психолог разом з дитиною може моделювати стратегії конструктивної поведінки в кожній конкретній ситуації.


**Основні етапи у побудові терапевтичної історії за допомогою кубиків Рорі.**


Після того як дитина кинула кубики, то за зображеннями, що випали на кубиках, вона складає історію, дотримуючись запропонованих дорослим кроків.


**1. Створюємо образ головного героя🤠.** Важливо, щоб головний герой був «співзвучний» дитині й, можливо, чимось на неї схожий, відображав деякі риси характеру та мав ті особливості поведінки, з якими потрібно працювати.


**2.** **Занурюємо вигаданого персонажа у конфліктну чи проблемну ситуацію.** Бажано, щоб це була ситуація схожа на ту, в яку потрапила дитина🤯. Тут можна запитати: чому головний герой поводиться так, а чи не інакше? Потрібно описати також ті негативні наслідки, до яких призводить така поведінка😕.


**3. Описуємо образи друзів та помічників, а також недругів та перешкод на шляху до мети.** Образи друзів і помічників — це уособлення сильних сторін та потенційних можливостей головного героя💪. Наприклад, у разі небажаної поведінки головного героя друзі або помічники можуть демонструвати конструктивну модель поведінки. А вороги та перешкоди — це втілення страхів чи зневіра у власні сили та можливості.


**4.** **Обговорюємо ситуації, де герой вперше перемагає завдяки допомозі ззовні.** Це потрібно, щоб закріпити бажану поведінку та спосіб реагування, а також розширити можливий сценарій дії у складних ситуаціях, тобто показати, якими способами можна впоратися з проблемою🏆.


**5. Головний герой самостійно долає всі перешкоди.** З попереднього пункту отримано нові знання, досвід конструктивної поведінки, але він має перейти у «внутрішній план» і стати власним. На цьому етапі відбувається подолання своїх внутрішніх бар'єрів та страхів, виправлення раніше зроблених помилок🥇.


**6. Усвідомлення самого себе в новому успішному образі. **Герой стає впевненим у своїй поведінці, отримує позитивний зворотний зв'язок від оточення, може долати складні та конфліктні ситуації та відчувати себе переможцем🎊.


**7.** **Позитивний фінал.** Отримання нових можливостей завдяки роботі над собою🫅.


💡Після завершення складання терапевтичної історії психолог може поставити запитання, на кшталт:

* Про що ця історія для тебе, чого вона може навчити?

* Чому, на твою думку, герой чинить саме так?

* Як ти думаєш, чого він хотів насправді?

* Як герой розв'язує проблему, який спосіб рішення обирає?

* Які емоції приносить поведінка героя оточенню, в якому він знаходиться?

* Як змінюються емоції на кожному етапі історії й чому?

* Хто ж такий, по суті, головний герой?


📝 Робота із запитаннями дає дитині зворотний зв'язок та показує, як може оцінювати поведінку головного героя оточення, й що кожен при цьому відчуває.


📌Ось і ще один цікавий та доступний інструмент у роботі шкільного психолога. Діліться у коментарях, які ви маєте дієві та практичні інструменти, якими користуєтеся у своїй професійній діяльності? Збираймо професійну валізку шкільного психолога РАЗОМ!



неділя, 20 жовтня 2024 р.

ПРО ТРАВМУ

  «Травма та шлях до видужання»: Джудит Герман


#з_джерел_мудрості

Джудит Герман - американська психіатриня та дослідниця феномену травми. Близько двох десятиліть авторка проводила дослідження з постраждалими від сексуального насильства і насильства в сім’ї, а також з ветеранами бойових дій та постраждалими від політичного терору. Особливу увагу Джудит надає стосункам у відновлені: і в родині, і в межах соціуму. Ця книжка - одна з основоположних для розуміння механізмів травми та шляхів зцілення, і як ніколи, важливо, щоб ми її прочитали зараз.

❤️‍🩹 «Травматичні події перевантажують звичні системи безпеки, які дають людям відчуття контролю, звʼязку та сенсу».

❤️‍🩹 «Травмовані люди почуваються цілковито покинутими, самотніми, викинутими з людських та божественних систем опіки та захисту, що підтримують життя».

❤️‍🩹 «… Ті, хто забуває минуле, приречені на його повторення, адже привселюдне висловлення правди є спільним знаменником усієї діяльності».

❤️‍🩹 «Гіперзбудження, що є першим основним симптомом посттравматичного стресового розладу, травмована особа легко лякається, дратується на незначні провокації та погано спить»

❤️‍🩹 «… Намагання уникнути переживання травми занадто часто призводить до звуження свідомості, втечі від спілкування з іншими та погіршення якості життя».

❤️‍🩹 «Коли у групах формується згуртованість та довіра, відбувається комплексний процес віддзеркалення. Що більше учасник відкривається іншим, то більше він може від них отримати» (про роботу з травмою в груповому форматі).

❤️‍🩹 «Травма розвʼязується лише тоді, коли постраждалий створює нову психологічну «схему» розуміння того, що сталося».

❤️‍🩹 «Справжнє розкаяння кривдника є рідкісним дивом. На щастя, постраждалій особі не треба на нього чекати. Її зцілення залежить від відкриття зміцнювальної любові у власному житті; воно не вимагає, щоб ця любов поширювалася на кривдника. Як тільки постраждала особа завершить оплакування травматичної події, вона може з подивом виявити, наскільки нецікавим став для неї сам кривдник і наскільки мало її турбує його доля. Вона може навіть відчувати сум та співчуття до нього, але це відсторонене почуття – не те саме, що прощення».

❤️‍🩹 «Одужання постраждалої особи має ґрунтуватись не на ілюзії, що зло переможене, а радше на знанні, що воно не має повної влади, та на надії, що у світі ще можна знайти цілющу любов».


субота, 19 жовтня 2024 р.

ПОРАДИ

Як боротися з хамством?



Хамство – це наче безкоштовний урок з людської психології: ти одразу бачиш, хто не справляється з власними емоціями. Ось кілька порад, як реагувати на це з легкістю та гумором:


⛳️Не приймайте на свій рахунок. Пам’ятайте, що хамство — це не ваша проблема. Це кривдник вирішив, що сьогодні день "усі винні йому каву". Нехай, але не ви!


⛳️Зберігайте спокій. Найкраща відповідь на хамство — це дзен-спокій. Ваша рівновага — як супермилі песики в інтернеті: всі люблять їх, але ніхто не може їх роздратувати.


⛳️Встановіть межі. Ви спокійно кажете: "Знаєш, давай поговоримо цивілізовано. Я не проходив(-ла) курс із хамства, тому не впевнений(-на), чи впораюсь на твоєму рівні".


⛳️Ігнор. Найгірше для хама — це ігнор. Як комп'ютерна гра без звуку, він втратить інтерес, якщо не почує вашої "музики". Просто уявіть, що це не хамство, а реклама, яку можна пропустити.


⛳️Віддзеркалюйте. Слухайте, це як в дзеркалі: "Ти зараз мене назвав(-ла) некомпетентним? О, дякую за відгук, ще трохи, і ми розберемося, хто тут справжній майстер сарказму!"


⛳️Покиньте сцену. Якщо все йде не так, як планувалося, просто скажіть: "Ой, щось моя внутрішня батарея хамства розрядилася", — і відійдіть. Хама залишаєте без глядача, а це гірше, ніж програти.


Хамство – це завжди перевірка вашого почуття гумору. Головне, пам’ятайте: ви у цьому шоу головний режисер, тож не давайте хамам красти ваші сцени!


      психолог Тетяна Білінська

середа, 16 жовтня 2024 р.

АГРЕСІЯ

 Пʼять причин дитячої агресії 


1️⃣Негативна самооцінка («Я поганий і поводжуся як поганий»).
Ваші дії 👉🏻 Якомога частіше хвалити дитину, не соромитися проявляти любов до неї.

2️⃣Страх (захисна агресія).
Ваші дії 👉🏻 Навчіть дитину захищати себе, словесно висловлюючи свою агресивність, визначаючи власний емоційний стан.

3️⃣Реакція на заборону (дитина не отримує те, що їй потрібно).
Ваші дії 👉🏻 У розумних межах необхідно дозволяти дитині бути незалежною. У разі відмови аргументовано поясніть причину заборони.

4️⃣Втома (розбалансування нервових процесів).
Ваші дії 👉🏻 Коли діти втомлюються, їхнє збудження починає наростати. Від цього вони втомлюються ще більше, і справа закінчується зривом. У такому стані дитина не може заспокоїтися сама, допоможіть їй: обійміть, посадіть на коліна, нашіптуйте на вушко щось лагідне і спокійне.

5️⃣Переадресація агресії («Як поводилися зі мною, так і я буду поводитися з іншими»).
Ваші дії 👉🏻 Якщо в сім'ї б'ються, кричать один на одного або дитина виявляється крайньою у сварках батьків, вона переймає цей стиль поведінки.


ПСИХІЧНЕ ЗДОРОВ’Я

 ​Вплив війни на психічне здоров'я дітей: 



як допомогти дітям впоратися зі страхами та тривогами


Війна має руйнівний вплив на здоров'я дітей. Згідно з даними Всесвітньої організації охорони здоров'я (ВООЗ), діти, які переживають військові конфлікти, можуть страждати від тривожних розладів, депресії, посттравматичного стресового розладу (ПТСР) та інших психічних проблем. Ці наслідки довготривалі і суттєво впливають на їхнє загальне благополуччя.

Діти можуть стати надмірно чутливими до звуків, які нагадують їм про війну, та мати проблеми з нічним сном після травматичних подій, таких як бомбардування або втрати близьких можуть зʼявитись  нічні жахи, уникнення ситуацій, що нагадують про травму,  гіперозбудженість. Або зʼявляється занурення в сум, відчуття безнадійності, зниження інтересу до діяльностей, що раніше приносили задоволення, в неї є зміни в апетиті та сні. Діти можуть відчувати соціальну ізоляцію через втрату друзів, зміну місця проживання чи культурний шок.


Деніел Сігл, нейропсихіатр сказав: «Підтримка стабільності та емоційного зв'язку з дітьми є критично важливою для їхнього психічного здоров'я в умовах стресу».


🔹Найкраще, що батьки можуть зробити для власних дітей – це піклуватися про власну стабільність та психологічну стійкість і безпечність. Діти відчувають свого дорослого на рівні підсвідомості і демонструють через поведінку не лише свої реакції на війну, а і переживання свого дорослого.


🔹Батьки повинні бути відкритими і доступними для своїх дітей, слухати їх і підтримувати їхні емоції. Якщо ви впевнені, що зробили все, що могли в цьому напрямку допоможіть дітям впоратись зі страхами і тривогами.


🔹Демонструйте власний спосіб управління стресом. Покажіть дитині, як ви робите дихальні вправи, і заохочуйте її робити те ж саме.


🔹Створіть стабільне і безпечне середовище через  регулярний режим дня, зменшення стресових ситуацій та облаштування місць, де діти можуть відчувати себе в безпеці. Дитина повинна мати можливість брати з собою улюблену іграшку чи іншу річ і не переживати за домашніх улюбленців чи членів сімʼї. В обіймах або спеціальному куточку з м'якими подушками говоріть: «Я тут з тобою і все буде добре».


🔹Допоможіть дитині зрозуміти, що її страхи є частиною нормального життя.


🔹Освітні програми чи простори  для дітей і їхніх сімей та звернення до психолога можуть допомогти краще зрозуміти психологічні ефекти війни і надати навички для їх подолання. Це і навчання технікам релаксації, і розвиток навичок стрес-менеджменту, і надання ресурсів для отримання допомоги.


Ці методи допоможуть створити підтримуюче середовище для дитини і полегшити процес подолання страхів і тривог під час війни.


 

Телеграм-канал «Вільні від насильства» здійснює інформаційно-просвітницьку діяльність у межах проєкту «Міста і громади, вільні від домашнього насильства». Цей проєкт реалізується UNFPA, Фондом ООН у галузі народонаселення в Україні, у співпраці з Міністерством соціальної політики України за підтримки урядів Канади та Великої Британії. 

вівторок, 15 жовтня 2024 р.

ГНІВ

 Як керувати гнівом, щоб не псувати стосунки з оточенням


1. Коли відчуєте імпульс до зриву — спробуйте не реагувати на нього. Намагайтеся відтягти час. 


Якщо є можливість усунутися фізично від об'єкта подразнення — зробіть це. Приблизно через 15 хвилин ви заспокоїтеся. 


Відмовляючись реагувати на подразник звичним неекологічним способом, ви даєте собі внутрішню свободу. 


Ваша початкова реакція — це лише звичка, рефлекс, що формувався із самого дитинства. За бажання ви можете це змінити, поступово відпрацьовуючи нові стратегії поведінки. Для цього вам знадобиться час, терпіння та увага.


2. Якомога точніше визначайте, що ви можете змінити, а що — ні. 


Вчіться відпускати ситуації, на які ви не можете вплинути. Відмовтеся від нав'язування іншим свого бачення світу. Ваш світ від цього не постраждає.


3. Не наживайте собі ворогів, ображаючи та принижуючи у розмові співрозмовника. 


Навіть якщо людина не має рації, намагайтеся засуджувати вчинок, а не особистість.


4. Якщо у вас є почуття гумору і ситуація дозволяє — жартуйте. Гумор розчиняє гнів.


5. Намагайтеся подивитися на ситуацію очима співрозмовника і зрозуміти його логіку. 


Байдужість до думки опонента говорить про те, що ви не зацікавлені у вирішенні конфлікту, оскільки хочете домінувати над ним.


6. Якщо все ж таки гнів захлеснув вас, то пустіть його енергію у продуктивну діяльність. Наприклад, займіться спортом чи фізичною роботою.


7. Під час появи гніву спитайте себе: чим насправді я незадоволений? Яка з моїх потреб не задоволена? Що я можу зробити для того, щоб задовольнити цю потребу та покращити своє становище? Якщо буде можливість, запишіть свої відповіді. Це допоможе вам контролювати свій гнів.


Автор: Юлія Ворман, практичний психолог

Джерело: md-eksperiment.org


https://psyhology.space/psypedia-post/gniv/

вівторок, 8 жовтня 2024 р.

ТЕХНІКИ

 Психологічна техніка "Лист гніву"


Психологічна техніка, призначена для роботи з пригніченими почуттями, зокрема - гнівом.


🔰 Мета - дозволити собі висловити почуття, які колись було заборонено висловлювати. Цей лист не призначений для передачі адресату, він пишеться заради опрацювання та звільнення від негативних почуттів.


🔰 Техніка виконується за принципом завершення незакінчених речень, вам потрібно буде їх дописати в абсолютно довільній формі, уявляючи, що ви звертаєтеся до конкретної людини, до якої у вас виникли негативні емоції. Це важливий момент - воно повинно бути адресовано конкретній особі (це лист залишиться в вашому повному розпорядженні, відправляти і давати його читати нікому не потрібно).


🔰 Ефект "очищення від гніву" залежатиме від того, наскільки ви щиро дозволите собі прожити емоції, які будуть підійматися.


🔰 Отже, закінчіть такі речення, почавши свій лист зі звернення до адресата:

- Мені не подобається…..

- Мене виводить з себе ............

- Мені набридло……………….

- Я не можу…………..

- Мені потрібно (потрібна) ............ ..

- Я ображаюся………………

- Мені сумно………………

- Мені шкода……………..

- Я відчуваю……………..

- Я хочу………..

- Мене турбує ...............

- Я боюсь…………….

- Мене лякає ............... ..

- Я турбуюсь…………….

- Я жалкую………………

- Мене можна звинуватити ....

- Я співчуваю…

- Мені необхідно…

- Будь ласка, вибач мене за ...

- Я хотів/ла б…

- Я розумію…

- Я вдячна/ий…

- Я люблю…

- Я сподіваюся…


🔰 Ця вправа так само добре допомагає, коли емоція вже «не свіжа». Тобто, образлива або неприємна ситуація вже пройшла, а осад від неї ще залишився. Емоції, які накопичилися всередині нашого тіла не мають терміну давності, тому працювати з ними і «чистити» свій внутрішній світ можна в будь-який зручний момент.


пʼятниця, 4 жовтня 2024 р.

ЦІННОСТІ

  Як визначити свої

справжні цінності


Цінності – це те, що визначає наші рішення, вчинки та спосіб життя. Але як зрозуміти, що для нас дійсно важливе, а що – лише зовнішні впливи? Ось кілька кроків, які допоможуть визначити свої справжні цінності та жити в гармонії з собою. 🌱

1. 🎯 Що приносить тобі справжнє задоволення?

Подумай про моменти, коли ти відчував(-ла) справжню радість та натхнення. Не про матеріальні речі, а про емоції та внутрішні стани. Що об’єднує ці моменти?

2. 🧠 Аналізуй свої життєві рішення

Оглянь свої минулі рішення – особисті, професійні, соціальні. На що ти спирав(-лась), коли робив(-ла) вибір? Вони показують твої пріоритети та що для тебе справді важливо.

3. 🛑 Що викликає дискомфорт або незадоволення?

Те, що часто викликає негативні емоції, може суперечити твоїм цінностям. Наприклад, якщо ти відчуваєш дискомфорт у середовищі, де панує конкуренція, це може вказувати на те, що для тебе важлива співпраця та підтримка.

4. 🧭 Зверни увагу на свої реакції

Як ти реагуєш на різні події чи ситуації? Що змушує тебе радіти, а що – злитися або відчувати несправедливість? Твої емоційні реакції – важливий ключ до розуміння твоїх справжніх цінностей.

5. 📜 Визнач три головні цінності

Візьми аркуш паперу і випиши три речі, які є для тебе найважливішими. Це може бути сім’я, свобода, розвиток, творчість або чесність. Вони стануть твоїм особистим орієнтиром у прийнятті рішень.

6. 🌟 Живи в гармонії з цінностями

Після того як ти визначиш свої основні цінності, запитай себе: чи відповідає моє життя цим принципам? Якщо ні – які кроки можна зробити, щоб жити більш автентично?

Цінності допомагають знайти баланс і гармонію в житті. Не забувай регулярно переглядати їх і коригувати свій шлях. ✨

вівторок, 1 жовтня 2024 р.

ДИХАЛЬНІ ВПРАВИ

  «Кольорове» дихання проти тривоги




Ця #дихальна_техніка допомагає стабілізуватися під час підвищення тривожності.

🟢 Займи зручне положення стоячи або сидячи.

🟢 Зроби кілька глибоких видихів та коротких вдихів за принципом «свічка 🕯️ - квітка 🌼»:
видихати протяжно, ніби ти намагаєшся задути свічку, а вдихати коротко, ніби вдихаєш аромат квітки. Зроби 5-6 таких циклів.

❗️ Важливо: починати варто з видиху.

🟢 Обери для себе приємний (улюблений) та неприємний кольори. Коли відчуєш певну стабілізацію дихання, спробуй «зафарбувати» своє дихання:

▶️ вдихати приємний для тебе колір,
◀️ видихати неприємний.

🟢 Під час дихання уявляй, як кольори заповнюють легені: приємний колір чимсь хорошим та потрібним саме зараз (наприклад, спокоєм, рівновагою, теплотою - важливий саме твій варіант). І разом з тим уявляй, як видихаєш щось неприємне (тривогу, біль, страх тощо).

Спробуй робити цикл дихання повільнішим з кожним разом до комфортного стану.

🟢 Повтори так 8-10 циклів або до того часу, як тривога зменшиться.


КАЗКА

 Казочка про різницю між тваринами і людьми Поговоримо про левів та емоційні кордони, які ми, люди, так часто будуємо.


Леви – царі природи, вони чітко знають, де починається і де закінчується їхня територія. Вони позначають її запахом, і ні дощ, ні сніг, ні спека не здатні стерти ці сліди. Лев знає: це його земля, його кордони, і кожен інший звір це відчуває. Їхній світ простий і зрозумілий – ти поважаєш чужу територію, або стикаєшся з наслідками.


Люди ж, на відміну від тварин, придумали інші кордони – емоційні. Ми будуємо їх навколо себе, щоб захистити свій внутрішній світ від болю, страху чи чужих переживань. Ми вважаємо, що це нормально – тримати дистанцію, не пускати інших надто близько, захищати свої емоції, наче це теж наша територія. Але війна показала, що ці кордони – лише ілюзія. В екстремальних умовах, коли життя стає випробуванням на витривалість, люди починають розуміти справжні потреби.


Війна навчила нас, що замість емоційних мурів потрібні справжні, міцні зв’язки між людьми. Не ізольованість, а підтримка, співчуття та взаємодопомога стали основою виживання. Військові, що пройшли крізь найжорстокіші випробування, розуміють, що справжня сила – не в тому, щоб заховатися за стінами, а в тому, щоб відкритися та довіритися тим, хто поруч.


Лев не заперечує свою територію – вона для нього священна, і це його сила. Люди ж під час війни зрозуміли, що емоційні кордони – це не захист, а перешкода на шляху до єдності. Тому замість того, щоб оберігати свій внутрішній світ від інших, нам потрібно навчитися відкривати його та ділитися з тими, хто поруч.


Висновок: Війна показала, що людям потрібна не ізольованість, а взаємопідтримка. Спільна мета і взаємна довіра стають ключовими для виживання і перемоги.