АРТ ТЕРАПІЯ

 ✅️Арт-терапевтична вправа «Парасолька»

МЕТА:

зниження рівня тривожності;

формування відчуття безпеки;

розвиток уяви та творчості;

допомога дитині у вираженні своїх страхів і пошуку внутрішніх ресурсів.

📜ХІД ВПРАВИ:

1️⃣. Матеріали: аркуш паперу (краще великий формат А3), кольорові олівці, фломастери чи фарби.

2️⃣. Психолог пропонує дитині уявити велику гарну парасольку, яка може її захищати.

3️⃣. На аркуші зверху малюється велика відкрита парасолька.

4️⃣. Під парасолькою дитина малює себе (або символ себе) – у безпечному, затишному вигляді.

5️⃣. Зовні парасольки дитина малює те, що викликає страх, тривогу, хвилювання (наприклад, дощ, темні хмари, монстри, крики, проблеми тощо).

6️⃣. Обговорення: психолог м’яко запитує:

✅️Що ховається під парасолькою?

✅️Як почувається дитина там?

✅️Що залишилося зовні?

✅️Що допомагає відчувати захист?

7️⃣. За бажанням можна додати елемент ресурсу: намалювати на парасольці візерунки, кольори чи символи, які дають силу, спокій та радість.

Ця вправа допомагає дитині через образ відокремлює себе від тривожних подразників. Як наслідок, виникає символічне відчуття контролю: «Я маю захист». Відновлюється баланс між небезпекою і ресурсом.

🖌Арттерапія - один з найбезпечніших та найлагідніших методів роботи з дітьми.

КОНФЛІКТ

 

✋✋✋Однокласник/ця дитини регулярно порушує її особистий простір, бʼється з дітьми, ламає речі, заважає на уроці...

 Ситуація, знайома майже кожному . Мені особисто теж, причому з двох сторін) і як мами відмінниці- дівчинки, і бешкетника ☺️ Почну з того, що травмовані ВСІ. В тій чи іншій мірі. Тому питання дитячих конфліктів, насильства і булінгу надактуальні і без відвертої, достойної взаємодії програємо теж всі. 

Зазвичай, після 1-2 повідомлень в батьківському чаті або дзвінків , у хід іде важка артилерія, групові заяви, вимоги від інших батьків класу негайно перевести хулігана в інший . 

Я почну з червоних і зелених папірців . З реальних ситуацій в класах одеських шкіл. І я знаю, що «не роби так» іноді має зворотній результат, але поступово будемо розбирати важкі сплетіння дитячих і дорослих конфліктів. 

❌ Не вислуховувати власну дитину. Вважати це надуманим, вчити «не бути стукачем» і вимагати «бий теж, щоб йому..». Це небезпечна практика. І вона реальна. Применшення страждань дитини, відмахування від її переживань , на жаль, теж характерні речі для нашого часу. 

Я тут не про не зовсім адекватних людей, які розповідають, як навчають своїх дітей і онуків битися в пісочницях за власні переконання. Це простір для правоохоронців. А про наші звичні «дай в ніс, щоб не ліз». 

✅ Уважно вислуховувати ЗАВЖДИ. Більше того, придивлятись до емоційного стану, помічати сльози, можливі синці, незвичну роздтратованість чи тишу в кімнаті. Я підтримую філософію «батьки завжди на твоєму боці». Доречні емоційні обійми, теплий чай, маленький сюрприз, розмова. Якщо вдається - вітаю. Це вже третина шляху. Буває, що ні, і не варто в критичний момент вимагати довіри. Зверніться до особи, якій дитина вже відкривається. До бабусі. Іншого родича. Звісно, психолог буде гарним рішенням. 

❌Приховувати поведінку дитини від її батьків. 

Це не про гуманність . Батьки є законними представниками дитини і класні керівники зобовʼязані тримати їх в курсі . Це виправдано у виключних випадках , коли реакція батьків за межами норм. Про це теж поговоримо. 

✅ Встановити домовленість про короткі щоденні нотатки у разі потреби. 

❌ Вимагати вигнати дитину- кривдника з класу та школи. Крім того, що директор просто не має права цього зробити, колективні вимоги дорослих людей позбутися дитини і обмежити її права є незаконними. До речі , якщо таке вдається зробити, то і дітей це привчає до думки, що подразник можна просто вимкнути. Чи вдасться їм потім це робити в дорослому житті?

✅ Це не означає, що перехід до іншого колективу не має права на існування як варіант рішення. Є безліч випадків, коли інший класний керівник, підібраний з урахуванням особливостей поведінки і характеру дитини, інший колектив дітей сприяють налагодженню ситуації і є рішенням для всіх. Але воно має бути обдуманим, зваженим і добровільним. 

❌ Підходити до кривдника вашої дитини з виховною метою. Навіть поговорити. Тим більше, сварити, штовхати, погрожувати. Це правопорушення. І писати неповнолітній дитині якісь виховні речі повз її батьків у месенжери . Це теж неправомірні дії. 

Ви дорослий. Воїн не бʼється з дітьми. Навіть якщо вони винні. Для бесіди є батьки. Школа. Правоохоронці у випадках булінгу або насильства. 

✅ Почати з батьків кривдника та /або класного керівника. Більшість ситуацій розвʼязуються спільною бесідою, відкриттям всіх карт, розумною дорослою поведінкою. 

Батькам як дитини, яку образили, так і тієї, яка образила, важливо вислухати обидві сторони і пояснити проблемні моменти. 

При цьому

❌ не працюють категоричні ствердження «тепер ви друзі».

✅ Зовсім ні. Мова не про дружбу. Виключно про цивілізоване співіснування в одному колективі. Про повагу кордонів.  

❌ найгірший сценарій - емоційні розборки між батьками. Можливо, вам , дорослі, і полегшає після цього, особливо якщо ви «перемогли». Але конструктивне рішення буде недосяжним.

✅ діти - учасники конфлікту мають бачити, що дорослі люди підтримують їх, бажають розвʼязати проблему і надають приклад конструктивної взаємодії. 

❌Перетворювати психолога школи на цербера та поліцейського з вестерну . Це я вже колегам. Заспокоювати клас, з яким не може впоратись вчитель, не його функція. Заводити до його кабінету , щоб «поговорив» і навчив, як себе вести, теж. 

✅ Долучити психологічну службу для вивчення особливостей характеру, емоційних проявів, індивідуальної та групової корекційної, розвивальної роботи з конкретною дитиною, групою дітей , дітей та батьків. 

❌ Категорично заперечувати навіть думку про можливі неправильні дії дитини. Відмовлятись від роботи фахівців. 

✅ Бути на боці дитини - не означає «ти правий завжди». 

Це про «я буду поруч у будь-яких ситуаціях. Якщо ти в чомусь винен, я підтримаю тебе і допоможу виправити ситуацію». 

Далі буде про «немає сил, заберіть його від нас, нічого не допомагає». Чи реально всі безсилі ?

ТЕХНІКИ

 ✔️ Техніка «Обійми метелика»

🔍 Тілесна терапія

🎯 Мета: допомогти клієнту зменшити тривожність, знизити рівень стресу та повернутися в теперішній момент.

📌 Інструкція для клієнта:

1️⃣ Займіть зручне положення (стоячи, сидячи на стільці або лежачи).

2️⃣ Прикрийте очі або залиште їх відкритими. Зробіть кілька глибоких вдихів і видихів, намагаючись дихати глибоко та повільно.

3️⃣ Обійміть себе руками так, щоб кожна рука торкалася протилежного плеча.

4️⃣ Почніть повільно рухати руками, ніби крилами метелика, по черзі постукуючи ними по плечах (як варіант — можна постукувати по колінах). Дозвольте вашим рукам рухатися вільно і бережно до себе.

5️⃣ Спостерігайте за тим, що відбувається у вашому розумі та тілі, не фокусуючись і не оцінюючи, просто помічайте думки, образи, звуки, запахи, почуття, які з'являються. Ви можете уявити, що все, що ви спостерігаєте, схоже на хмари, що пропливають повз.

6️⃣ Продовжуйте простукувати себе по плечах протягом кількох хвилин. Зупиніться, коли в тілі з’явиться відчуття розслаблення і опустіть руки на стегна.

7️⃣ Зробіть глибокий вдих і видих, зверніть увагу на те, як змінився ваш стан.

ТЕХНІКИ

 ❇️Техніка "Карта мого простору", 

передбачає створення символічної карти особистого простору/кордонів.

🎨Інструменти: аркуш білого паперу, кольорові олівці/фломастери/фарби (пензлі).

🗣Інструкція для клієнта:

Намалюйте символічну карту, яка відображає ваш особистий простір: дім, зони комфорту, людей, яких ви впускаєте у своє життя.

Використовуйте кольори:

Теплі – для "безпечних" зон,

Холодні – для небажаних впливів.

Питання для аналізу:

1. Хто або що займає найбільше місця у вашому просторі? Як вам?

2. Чи є там щось або хтось, що ви хотіли б прибрати, видалити або навпаки забули додати? Чи хотіли це виправити?

ТЕХНІКИ

 🏝Техніка "ОСТРІВ СПОКОЮ"

(підготовка до виконання - музичний супровід, папір, кольорові олівці - за бажанням клієнта).

🗣Інструкція для клієнта:
"Сьогодні ми подбаємо про себе та свій внутрішній спокій, виконавши наступну вправу".
Текст-інструкція для виконання:
"Сядьте зручно, закрийте очі (якщо клієнт не хоче закривати очі, не намагаємось його змусити), намагайтесь розслабитися. Уявіть, що у світі існує особливе місце —

Острів Спокою

. Цей острів оточений спеціальним куполом-бар’єром, крізь який не можуть проникнути ні тривоги, ані хвилювання. За межами Острова люди хвилюються, панікують, тривожаться, але, потрапивши на нього, втрачають здатність турбуватися без причини.
Отже, ви щойно потрапили на цей Острів. На перший погляд усе виглядає як зазвичай. Але, придивившись до себе, ви починаєте помічати зміни. Огляньте себе — своє тіло, відчуття, емоції, думки. Що змінилося всередині вас?
Пройдіться по Острову Спокою, поспостерігайте за пейзажем і людьми, які тут мешкають. Що вони роблять? А чого не роблять? Про що піклуються, а про що — ні? Які вони? Чого можна в них навчитися?
Доторкніться до особливої енергії цього Острова. Дозвольте їй увійти у вас, стати частиною вас, якщо вона вам до вподоби. Наситьтеся цим станом настільки, наскільки це вам зараз потрібно. Візьміть з Острова найголовніше, що він може вам дати.
Коли будете готові, взявши все найцінніше, повертайтеся з Острова у наш, реальний світ... відкрийте очі".

❔Питання для рефлексії:
✅Поділіться... Який острів ви уявили? Що там побачили?
✅Що взяли з собою?
✅А що навпаки захотіли залишити там?
✅Можете зобразити свій острів спокою?

Можна виконувати як самостійне завдання кілька разів на тиждень.

ТЕХНІКИ

🏺Техніка "Глечик бажань"

(для індивідуального використання або групи)
🎯Мета: робота з цілепокладанням — діагностика та ієрархія цінностей, допомога у постановці цілі.
🎨Знадобиться: аркуш формату А4, пастелі або кольорові олівці.
Порядок проведення: психолог розповідає притчу, одночасно малює на дошці або на аркуші глечик так, щоб усі бачили:
— Один мудрець зібрав своїх учнів, поставив перед ними глечик і спитав: «Він повний?» (Малює порожній глечик.) — «Порожній!» — відповіли учні. Тоді мудрець поклав у глечик великі камені (малює їх усередині глечика).
«Тепер повний?» — спитав мудрець знову. — «Так!» — відповіли учні. Але мудрець поклав у глечик дрібніші камені, і вони теж вмістилися (домальовує їх у глечику).
«Так, тепер він точно повний!» — вирішили учні. Але мудрець додав туди ще й гальку, і вона теж увійшла (додає на малюнку).
«Ну тепер-то вже точно повний!» — вирішили учні, однак мудрець насипав туди пісок (домальовує пісок). І знову учні сказали, що глечик повний, але мудрець долив туди ще й води (домальовує воду).
Психолог тлумачить притчу:
— Так наповнюється і наше життя — в ньому багато всього, багато бажань і цілей. Але деякі з них — великі та важливі, деякі — середні, деякі — так, дрібниці, але все одно потрібні… І важливо розуміти для себе цю внутрішню ієрархію — що для мене зараз у житті найважливіше, а що — другорядне, третинне тощо. Щоб не розпорошуватись, не витрачати енергію на дрібниці.
Після цього кожному учаснику пропонується намалювати свій «глечик бажань», чітко визначивши — що в ньому буде великим камінням, що — середнім, що — галькою, піском, а що — просто водою, певним важливим фоном. Кількість «бажань» не обмежується.
Потім у загальному колі кожен учасник презентує іншим свій «глечик», розповідає про те, що його наповнює. Група може ставити запитання, надаючи зворотний зв'язок.
Якщо після обговорення хтось вирішить змінити свій «глечик бажань», по-іншому розставити пріоритети — слід надати йому таку можливість.

ТЕХНІКИ

 📎 Психологічна вправа: «Маленькі радощі»

🎯 Мета: підвищити рівень енергії, повернути інтерес до життя, розвинути чутливість до приємних дрібниць і вийти з апатичного стану.

⚙️ Інструкція:

1️⃣ Підготовка (5 хвилин)
Знайди спокійне місце, де тебе ніхто не відволікатиме. Візьми блокнот або відкрий нотатки в телефоні.

2️⃣ Налаштування: «Я тут і зараз» (2 хвилини)
Заплющ очі. Зроби 5 глибоких вдихів і видихів.
Відчуй своє тіло: ноги на підлозі, спину, що торкається спинки стільця.
Скажи собі подумки:
«Я тут. Я живий(а). Я готовий(а) знову відчути життя».

3️⃣ Сканування радощів (10 хвилин)
Згадай і запиши 10 дрібниць, які колись приносили тобі задоволення. Це мають бути простенькі речі, наприклад:
• улюблена пісня
• гарячий душ
• м’який плед
• кава в затишному горнятку
• прогулянка під сонцем
Якщо важко — згадай дитинство, канікули, рідкісні миті щастя. Не обов’язково, щоб це тішило тебе зараз — головне зафіксувати, що колись це приносило радість.

4️⃣ Вибір і дія (15–30 хвилин)
Обери одну з цих радощів, яка найбільш доступна тобі просто зараз.
Наприклад, якщо ти обрав(ла) «гарячий душ» — прийми душ з повною усвідомленістю: зверни увагу на воду, відчуття, запахи. Якщо це «улюблена пісня» — увімкни її й просто слухай, без фону, повністю занурившись у звук.

👉 Виконуй це повільно й уважно, ніби вперше.

5️⃣ Завершення (2 хвилини)
Знову зроби 5 глибоких вдихів і видихів.
Запитай себе:
• Що я відчув(ла)?
• Що змінилося в моєму стані, навіть трохи?
• Чи хочу я спробувати ще одну радість завтра?

👀 Психологічний зміст
• Ця вправа допомагає активувати дофамінову систему мозку через реальні відчуття.
• Вона тренує усвідомленість і вчить помічати приємне навіть у дрібницях, що критично при апатії.
• Навіть мінімальна дія (а не роздуми) допомагає поступово повернути мотивацію.

ТЕХНІКИ

 ✔️ Техніка «У моменті»

🔍 Гештальт-терапія

✍🏻 Матеріали: папір, ручка (або те, що під рукою нотатки в телефоні)

🎯 Мета: допомогти клієнту поступово знизити тривожність, заспокоїтись і переключити увагу.

📌 Інструкція для клієнта:

1️⃣ Поставте собі запитання й постарайтесь дати максимально чесні відповіді:

🔹 Чи не псує хвилювання за моє майбутнє якість мого теперішнього життя?

🔹 Я тривожусь, тому що мої проблеми великі та нерозв’язні? Чи тому, що я нічого не роблю/відкладаю, щоб їх вирішити?

🔹 Чи можу я просто зараз зробити щось із того, чого боюся? (наприклад, спланувати подальші дії або серйозно поговорити з людиною, з якою довго відкладається розмова).

2️⃣ Після відповідей постарайтесь подумки уявити всі свої нинішні хвилювання та прожити їх прямо «тут і зараз».

3️⃣ Сконцентруйтесь на реальності навколо вас. Подумайте, що ви відчуваєте в цю мить, які звуки чуєте, звертайте увагу на кольори й запахи. Запишіть усе, що відчуваєте, на папері.

4️⃣ Прислухайтесь до внутрішніх відчуттів (до ритму серцебиття й дихання) та також запишіть, що саме ви відчуваєте.

5️⃣ Дайте відповідь на запитання: чи відчуваю я всі частини свого тіла? Якщо ні, повторіть аналіз відчуттів, акцентуючи увагу на тій частині тіла, яка «мовчала».

ТЕХНІКИ

 🎈 Міні-практика «Повітряна кулька»🎈

🎯 Мета: допомогти заспокоїтися й відпустити тривожні думки або небажані емоції.

🎈 Матеріали: повітряна кулька.

📌 Інструкція:

1️⃣ Візьміть звичайну повітряну кульку (не надуту). По можливості розташуйтеся біля вікна або на вулиці.

2️⃣ Подумайте про те, що вас тривожить, або про емоцію, яку ви хочете відпустити.

3️⃣ Зробіть глибокий вдих і видихніть у кульку, надуваючи її й ніби вдуваючи туди разом із повітрям свої думки. І знову вдих через ніс і видих через рот.

4️⃣ Тепер візьміть цю кульку й випустіть з неї повітря прямо у вікно — нехай воно розчиниться там разом із вашими думками. Вони більше не у вашому просторі, вони десь там, далеко від вас.

5️⃣ Повторюйте це стільки разів, скільки вам потрібно.

ПОРАДИ ПСИХОЛОГА

 НАДМІРНІ ПЕРЕЖИВАННЯ: ЯК ЇХ ПРОЖИТИ. ПСИХОЛОГІЧНІ ПОРАДИ 

Надмірні переживання можуть бути виснажливими та заважати повноцінно жити. Однак, існує багато способів, як з ними впоратися. Надаю 10 нестандартних психологічних порад, які можуть допомогти Вам знайти внутрішній спокій та взяти емоції під контроль.

​1. Відкладіть свої переживання🕗

​Замість того, щоб намагатися придушити переживання, виділіть для них спеціальний час. Наприклад, 15 хвилин увечері. Якщо протягом дня виникають тривожні думки, скажіть собі: "Зараз не час, я повернусь до цього о 21:00". Ця техніка допомагає припинити постійну "жуйку" в голові та повернути контроль над своїми емоціями.

​2. Створіть "тривожний" плейлист🎹

​Складіть список музики, яка асоціюється у Вас із тривогою чи сумом. Коли Ви відчуваєте, що переживання накривають, увімкніть цей плейлист і свідомо "переживайте" ці емоції разом з музикою. Це дозволяє пропрацювати почуття, а не відкладати їх, і часто допомагає їм швидше відступити.

​3. Займіться творчим самовираженням🎨

​Візьміть аркуш паперу та олівець. Намалюйте свої переживання. Не обов'язково бути художником, просто перенесіть на папір кольори, форми та лінії, що асоціюються з вашим станом. Цей процес дозволяє вивести емоції назовні та поглянути на них з іншого боку.

​4. Влаштуйте "діалог" з переживаннями📠

​Уявіть, що Ваші переживання — це окрема істота чи персонаж. Поговоріть з ним. Запитайте, чому воно прийшло, що хоче Вам сказати. Можна навіть записати цей діалог на папері. Така техніка дає можливість зрозуміти першопричини тривоги та знайти шляхи її вирішення.

​5. Прийміть почуття з гумором🤡

​Спробуйте уявити свої переживання в максимально комічній, навіть абсурдній формі. Наприклад, як дрібного, кумедного монстрика, який намагається щось Вам довести. Гумор — це потужний інструмент, який допомагає змінити кут зору та зменшити емоційний тиск.

​6. Встановіть фізичний якір⚓

​Виберіть невеликий предмет — камінь, брелок, монетку. Коли Ви відчуваєте, що починаєте надмірно переживати, візьміть його в руку та зосередьтеся на його текстурі, формі, температурі. Ця фізична дія допомагає повернути увагу з внутрішніх переживань до реальності навколо Вас.

​7. Створіть "книгу переживань"📝

​Заведіть спеціальний блокнот, куди будете записувати всі свої переживання. Не аналізуйте, не оцінюйте, просто фіксуйте їх. Записуйте все — від найдрібніших тривог до глибоких страхів. Через деякий час Ви зможете переглянути записи та побачити, як часто деякі переживання просто повторюються або зникають самі по собі.

​8. Використовуйте "техніку 5-4-3-2-1"5️⃣4️⃣3️⃣2️⃣1️⃣

​Коли відчуваєте тривогу, назвіть:

​5 речей, які Ви бачите;

​4 речі, які Ви можете торкнутися;

​3 речі, які Ви чуєте;

​2 речі, які Ви можете відчути на запах;

​1 річ, яку Ви можете скуштувати.

Це проста, але ефективна техніка, що повертає Вас у момент "тут і зараз" та відволікає від нав'язливих думок.

​9. Станьте "детективом" своїх емоцій🕵️‍♀️

​Замість того, щоб тонути в переживаннях, поставтеся до них як до розслідування. Запитайте себе: "Звідки прийшла ця емоція? Яка подія її викликала? Чи є у мене докази, що ці переживання обґрунтовані?". Це допомагає об'єктивно оцінити ситуацію, а не просто слідувати емоціям.

​10. Запрограмуйте "кінець дня"🛁

​Створіть ритуал, який символізує закінчення дня та відключення від переживань. Це може бути медитація, прогулянка, читання книги, або просто розслаблююча ванна. Такий ритуал дає мозку сигнал, що настав час відпочити, і допомагає залишити денні переживання позаду.

​Спробуйте кілька з цих порад і подивіться, що найкраще працює для Вас. Важливо пам'ятати, що процес керування емоціями — це шлях, а не миттєвий результат.🌞