С.РОЙЗ

ПРОЕКТИ СВІТЛАНИ  РОЙЗ 

☀️ 1. «Стресостійке дитинознавство» - практикум для дорослих. (Брошура з інформацією по різним темам, ігри) (макет Alexander Koreshkov ) https://drive.google.com/file/d/1AD4PKDvH-deylbhquN0Qz2ItJdH6tWEt/view?fbclid=IwAR3EYSb55fHBZpFs_cwO1zu4cBtsKyEvZNN31aNbFcoVQ4O7cIHy0kE3f_E. 

☀️ 2. Стійкість для стійких – наш з Halyna Tytysh анімаційний проект, 20 відео з тілесними практиками https://bit.ly/3I3dk3r

☀️ 3. Крокуй до укриття - пісня - руханка - для зняття напруги у дітей під час повітряної тривоги (з ТНМК , Олександр Корешков)

https://youtu.be/DxS_dV9T55U

☀️ 4. Практикуми стійкості та відновлення - прості тілесні вправи для дітей та дорослих - 64 відео - кожне по 15 хвилин. (ГО "Смарт освіта" , UNICEF Ukraine )

Всі відео практикумів тут:

https://bit.ly/3C6SV9O

Також тут:

https://bit.ly/3jxZ

☀️ 5. Дихальні картки - дихальні вправи для дітей для вгамування тривоги (із ГО Смарт Освіта, Unicef Ukraine) https://www.facebook.com/171923206205552/posts/5708204639244020/

Опис 

☀️ 6. Картки сили - практикум для дітей (картки з зображенням тварин, природних явищ, різних об'єктів із пропозицією тілесних вправ, метафор сили, ігр) із ГО Смарт Освіта та Unicef Ukraine https://www.facebook.com/171923206205552/posts/5508937402504079/

☀️ 7. Твоя сила - практикум для дітей від 8-16 років. Збірка із 22 практик. Із ГО Смарт Освіта та Unicef Ukraine

https://bit.ly/3WP5DlC

☀️ 8. Онлайн курс для освітян - повітряна тривога ,там є багато алгоритмів і практичних знань (із Фонд Східна Європа ) https://www.facebook.com/100000708430176/posts/5884458454921044/

☀️ 9. Онлайн курс для батьків "Як підтримати дитину під час війни". (Із Фонд Східна Європа )

https://courses.zrozumilo.in.ua/courses/course-v1:eef+EEF-024+May2022/about

☀️ 10. Обійманці - практикум близькості (для відновлення контакту, повернення до тілесності), . (Із ГО Смарт Освіта) Завантажити 12 карток і розгорток можна тут: https://bit.ly/3VbNZqR 

Стикерпаки з обійманцями для месенжерів 

Viber: https://bit.ly/3jgJFJu 

Телеграм: https://bit.ly/3BPvhhR

☀️ 11. Ігри в темряві - 40 ігр, в які можна грати з дітьми, коли темно https://www.unicef.org/ukraine/stories/games-in-the-dark?fbclid=IwAR1LhAMN6crcSkCvZ6kFoNU0vXGa9fWkDRupYwywv5w0V21sGROSj3fB6b

☀️ 12. Книга "Хто живе у Мами в серці" - практикум близькості - в електронному вигляді , відкритому доступі.

https://www.facebook.com/100000708430176/posts/5471868326180061/

☀️ 13. Ілюстрована методичка для дітей - як говорити про різні надзвичайні ситуації https://bit.ly/миготові-продітей (Валерій Пекар , вдячні McCANN)

☀️ 14. Ресурсна скриня - особливо важливо (із ГО Смарт Освіта) набір різних інструментів для усвідомлення, опрацювання емоцій https://resursna-skrynia.nus.org.ua/resursna-skrinya/

+ Ресурсний календар 52 практиками- є в скрині 

☀️ 15. Як допомогти собі в темряві (з YASNO ) https://m.facebook.com/story.php?story_fbid=6286765511357001&id=100000708430176

☀️ 16. Карткова гра для дітей та дорослих. "Скажи мені. Сила запитань". Для відновлення близькості, стабілізації. Із ГО Смарт Освіта, Фонд Східна Європа

https://m.facebook.com/story.php?story_fbid=6351897178177167&id=100000708430176

 

РОБОТА З БАТЬКАМИ

 Як провести збори, аби батьки прийшли знову?

✅ Доберіть актуальну тему: батьки - люди зайняті. Якщо їм буде не цікаво, можливо, вдруге вони і не прийдуть. (Сьогодні -  "Батьківство без стресу".)

✅ Поясніть свою мету: для чого ви як класний керівник помістили цих достойних людей за парти, за якими вони вже років надцять не сиділи. Якщо батьки зрозуміють вашу мотивацію, то стануть суб'єктами, а не об'єктами зборів.

✅ Лімітуйте час на кожен етап зборів. (Я прописала хвилини напроти кожної форми роботи. Почала вчасно та завершила рівно за годину. Роками дотримуюся думки, що хороші збори завершуються за одну годину. ⏳Щоправда, деяким батькам потрібно поспілкуватися між собою чи з класним керівником, тому вони залишаються після завершення основної частини. Це треба шанувати й обов'язково приділити час особистому спілкуванню.)

✅ Проведіть кілька форм роботи, які ви будете тільки модерувати, дайте батькам пізнати передусім одне одного, налагодити зв'язки, сформувати думку одне про одного. Це запорука подальшого батьківського спілкування.

(Сьогоднішні форми роботи: "Вулик", "1-2-3", "Медаль", "Ділення".)

🐝 Суть техніки "Вулик": батьки з багатьох зображень бджілок обирають найбільш схоже на їхню дитину та приліпають на зображення вулика, що є ілюстрацією класу, припускаючи, яку роль / функцію виконує їхня бджілка в нашому вулику  6-Б.

Суть техніки "1-2-4". 

1️⃣ Батьки самотужки опрацьовують розданий список порад стосовно налагодження спілкування зі своїм підлітком / своєю підліткою, обираючи шість стратегій поведінки, які готові втілити вже завтра.

2️⃣ Батьки об'єднуються в пари та шукають 6 стратегій поведінки, які допоможуть сформувати соціально важливі навички їхніх дітей.

3️⃣ Батьки об'єднуються в четвірки, обираючи чотири стратегії поведінки, які дозволять їхнім 🐝 ліпше адаптуватися у вулику. Також вони діляться сімейним досвідом та пропонують ще дві стратегії, яких не було в роздатковому матеріалі. Опісля четвірка делегує спікера, який записує всі шість пунктів на ватман та коментує їх.

Техніка "Медаль" спрямована на рефлексію. На роздрукованих 🏅 члени групи пишуть слова подяки людям, з якими їм було найкомфортніше виконувати завдання. Підготуйте більшу кількість медалей, бо одна людина може захотіти подякувати кільком учасникам: вдячності багато не буває.

➗ "Ділення": ні, це не про табличку ділення. ☺️ А про те, що коли людина захоче поділитися пережитим, їй потрібно дати цю можливість. Опис техніки: модератор читає прояви підліткової кризи незалежності та залежності, а батьки реагують підняттям руки, якщо таке помічали. Кількість рук дозволяє зрозуміти, наскільки серйозною є лихоманка у вулику. Правду кажучи, наш вулик стрясається ледь не щодня. Бджоли 6-Б гудуть, аж гай шумить.🫠

Далі охочі можуть поділитися своїми батьківськими реакціями на ті чи інші прояви підліткової кризи. Насправді це доволі корисно, бо чужий досвід теж дуже цінний, а особливо коли він уже зовсім тобі не чужий, бо це батько / мама однокласника твоєї дитини і, як не крути, усі ми в одному човні, точніше в одному вулику. 🐝

✅ Подякуйте за те, що батьки відвідали збори, на які, по правді, варто ходити не з обов'язку, а з почування.

ВІДНОВЛЕННЯ

 ​Відновлення від психологічної травми: ключові кроки на шляху до самоствердження

Відновлення від психологічної травми є складним і індивідуальним процесом, але є деякі ключові кроки відновлення.

🔸Перший крок – прийняття травми і визнання її впливу на життя. Це може бути важко, через захисні механізми психіки, які зменшують усвідомленість неприйнятих або болючих емоцій та думок, щоб знизити їх вплив на особистість. Якщо процес захисту стає застиглим, то він починає працювати на шкоду здоров’ю. Визнання своїх почуттів дає інформацію про актуальні потреби. Брак знаннь про свої потреби, постійне їх незадовільнення призводить до виникнення тривожних та депресивних станів. Дослідіть свої почуття та емоції, пов'язані з травмою.

🔸Відкрито розмовляйте з собою або із психологом про свої переживання. Розуміння своїх емоцій може допомогти вам знайти способи їх ефективного керування.

🔸Важливо знайти підтримку від інших. Групова терапія або підтримка від людей, які пережили подібні ситуації також можуть бути корисними.

🔸Травму може супроводжувати втрата довіри до себе, інших людей або світу загалом. Почуття небезпеки настільки вкорінюється в наш досвід, що ми майже не помічаємо його. Те, що раніше було звичним, після травми сприймається з невпевненістю та тривогою, руйнується довіра до простих правил логіки. Зʼявляється відчуття, що не можна покладатися на те, що завжди буде правдою і правильним. А отже небезпека непередбачувана і всюди. Без базової довіри, людина не може розпізнавати дійсно небезпечні сигнали та гнучко захищати себе там, де це потрібно. Важливо відновити цю довіру, працюючи над побудовою надійних відносин і розвитком внутрішньої сили.

🔸Навчіться екологічно вирішувати конфлікти і стресові ситуації, використовуючи позитивні стратегії копінгу, такі як медитація, фізична активність, техніки релаксації або творчість. Через постійну гіперзбудженість та надпильність, травмована людина може спалахувати гнівом, чи агресивно захищатись, не даючи собі часу на розуміння ситуації.

🔸Професійна психологічна або психотерапевтична допомога дозволять знайти нові способи мислення і підходи до життя, а також у вирішенні будь-яких невирішених проблем, що виникають у зв'язку з травмою.

🔸Важливо відновлювати свою впевненість у собі та самоцінність після травматичних подій. Це може включати в себе розвиток особистих меж, встановлення і досягнення особистих цілей і відчуття власної цінності.

🔸Не забувайте, що кожна людина і кожна травматична ситуація унікальні, тому важливо працювати над власним відновленням і вибирати стратегії, які найкраще підходять саме вам.

РОЗВИТОК

 2️⃣1️⃣  ПРИЧИН РОЗВИВАТИ НАВИЧКУ БУТИ В "ТУТ І ЗАРАЗ"

💗 Це сприяє заспокоєнню хвилювань, накручених думками. Частіше за все, тривожні, дратуючі, гнітючі думки пов'язані або з подіями минулого, або з припущенням, дофантазовуванням подій майбутнього. Ці емоції свідчать про надмірну активацію лімбічної системи. Коли ми повертаємося в теперішній момент, концентруємося на ньому, активуються інші ділянки мозку, що сприяють виробленню потужного внутрішнього заспокійливого.

💗 Це сприяє активації ділянки мозку, що допоможе подивитися на ситуацію з різних боків, помітити нюанси, побачити можливості - і прийняти більш зважене рішення.

💗Це дає змогу швидше відновлюватися й відпочивати за короткий час. Коли ми концентруємося на приємному моменті, можемо його помітити й насолодитися ним - мозок починає виробляти серотонін, що є важливою складовою нашого відновлення після стресових ситуацій.
 
💗 Це допомагає не втрачати (повернути) мотивацію. Втрата мотивації може бути ознакою того, що дофамінові рецептори втратили чутливість. І щоб їх відновити, необхідно замінити дофамін на серотонін (див. п.3)

💗 Це тренує уважність і концентрацію та допомагає не лише в роботі чи навчанні, а й у повсякденних справах. Як мінімум - не губити ключі або окуляри. Або, наприклад, точно знати, що праску вимкнули, крани закрутили, двері зачинили - і не панікувати із цього приводу чи не повертатися назад для перевірки.

💗 Це сприяє розвитку пам'яті, бо ми запам'ятовуємо те, на чому концентруємо увагу.

💗 Це допомагає налагодити харчову поведінку: не переїдати, не заїдати, відчувати, чого потребує організм. Коли ми сконцентровані на процесі їди, не відволікаємося від нього, ми швидше отримуємо необхідні сенсорні враження і задоволення, заради якого їмо, помічаємо момент насичення, відчуваємо, як впливають на організм ті чи інші продукти.

💗 Це дає змогу вчасно помітити, коли з організмом щось не так - і вчасно зреагувати, підкоригувати, не чекаючи тяжких наслідків.

💗 У житті з'являється більше позитивних моментів - просто через те, що ми починаємо їх помічати.

💗💗 Це покращує стосунки з оточенням. Коли ми вміємо чути одне одного, помічати невербаліку, нам стає легше порозумітися. А якісно проведений разом час з концентрацією в моменті - сприяє зближенню (і активує окситоцин, який теж є заспокійливим).

ТРИВОГА

 ​Перетворення страху в силу: психологічні стратегії для подолання тривоги

Перетворення страху в силу є основою психологічної роботи з тривогою. Адже тривога – це реакція, яка мобілізує організм для захисту від небезпеки. Тривога є невизначеним переживанням, за нею завжди стоїть конкретний страх. І хоча відчуття тривоги є досить неприємним переживанням, але її можна назвати корисною. Особливо, коли існує реальна загроза, така як домашнє насильство. І тоді основне завдання – не позбавлятися тривоги і відсторонитися від почуттів, а використовувати її як мотивацію для заходів безпеки.

Нижче наведено деякі стратегії, які можуть допомогти подолати тривогу та перетворити її на позитивну силу:

Тривога переживається не лише, як думки, а і як тілесні відчуття, що супроводжуються прискореним серцебиттям, відчуттям задухи, мʼязового напруження. Щоб краще зарадити собі в тривозі, коли загроза обʼєктивна, важливо вчитися використовувати її сигнали для зміни ситуації. Для цього розгляньте, що саме викликає тривогу, зрозумійте чого саме ви боїтесь і чи можна цьому зарадити. Питання «Чи можу я якось вплинути на ситуацію? Що можу зробити, щоб себе убезпечити?». Це поштовх до дії, а не до уникання і переживань. Саме при тривозі дії є тим, що допоможуть знизити тривогу і гнучко відреагувати на загрозу.

Замість того, щоб намагатися позбутися свого страху, намагайтеся прийняти його, аби знизити його інтенсивність. Думки мають величезний вплив на самопочуття людини. І часто ми посилюємо власну тривожність тим, що катастрофізуємо події, які з нами відбуваються чи відбудуться. 

Практикуйте «реалістичне мислення». Тобто, дивіться на себе без надмірного негативу чи позитиву, перебільшення чи знецінення загрози.

Але тривога може мати і раптову природу, або хронічну, тоді надважливо опанувати навички саморегуляції. Ми можемо  навчитися розслабляти і вгамовувати тіло, пам’ятаючи, що наша ціль — не усунути тривогу а — допомогти собі давати раду з цим почуттям.

Використовуйте методи релаксації: дихальні вправи, прогресивну мʼязову релаксацію, йогу або медитацію, щоб зменшити фізичні симптоми тривоги.

Створіть конкретний план дій для ситуацій, які викликають у вас тривогу. Це може допомогти вам почуватися більш упевнено і зменшити тривогу.

Шукайте можливості для освіти або зростання, які можуть виникнути завдяки вашому страху. Іноді страх може бути потужним стимулом для особистого розвитку. Починаючи розбиратись в лякаючій вас темі, самостійно чи зі сторонньою допомогою, ви отримуєте ресурс для подальших дій і виправлення ситуації, а також для прийняття важливих життєвих рішень.

Якщо ви відчуваєте значні труднощі у подоланні тривоги, зверніться до психотерапевта або психіатра. Професійна допомога може надати вам необхідні навички та підтримку.

Загалом, перетворення страху в силу вимагає від вас визнання страху, прийняття його, а також активного застосування стратегій релаксації та планування дій для подолання тривоги.

 

 

ПРОФІЛАКТИКА НАСИЛЬСТВА

​Кривдниками не народжуються. Фактори, які впливають на формування особистості кривдника

 

Хтось з вас задумувався: як цей чудовий хлопчик виріс та став кривдником, чи ця жінка, яка в дитинстві була чудовою дівчиною таке чинить з власними дітьми й батьками? Так, кривдниками не народжуються – ними стають через вплив різних факторів, які вплинули на формування особистості. 

Давайте розглянемо основні з них.

▫️Першим фактором є передача соціальної естафети. Досвід дитинства має великий вплив на формування особистості. Діти, які виросли у системі з насильством, вчаться такого ж способу взаємодії та вважають його прийнятним.

▫️Наступний фактор вже захоплює ширші системи, а не лише родину. Виховання і соціалізація відбуваються не лише у родині, а й у суспільстві – школа, релігійна спільнота, громада – вони впливають на формування цінностей, вірувань і поглядів кривдника на світ.

▫️Ще одним фактором можуть бути психологічні й емоційні проблеми самого кривдника. Низька самооцінка, тривожність, депресія або особистісні розлади, які можуть сприяти виникненню агресивної поведінки з якою кривдник не хоче працювати більш сприятливими шляхами й проживає у насильстві.

▫️Кривдник може навчитися агресивної поведінки шляхом спостереження за іншими агресивними особами або через вплив соціокультурних чинників, які пропагують насильство.

▫️Фактором виникнення поведінки кривдника можуть стати соціальні й економічні причини – економічна нестабільність, безробіття, низький соціальний статус та інші соціальні фактори можуть сприяти зростанню агресії та насильства.

▫️Також до поведінки кривдника може привести відсутність емпатії та моральних цінностей як в особистості, тоді у нього не виникає внутрішнього опору.

Ми розглядаємо з вами ситуації, коли на фактори можна впливати, й ситуація може бути відкоригована. Але бувають ситуації, коли поведінка кривдника є наслідком захворювання – в цьому разі змінити його поведінку буде важко.

Розуміння цих факторів може допомогти в розробці ефективних стратегій профілактики та інтервенції для запобігання насильства та впливу на формування позитивних аспектів особистості. Варто зауважити що ефективні стратегії мають бути розроблені та розраховані на роботу з самим кривдником, сімейними системами, громадами й на рівні країни.
 

КОНФЛІКТИ НА РОБОТІ

​Перемогти дракона: інструкція з подолання робочих конфліктів

Конфлікти на роботі, певне, можуть розважити лише в ромкомах. Насправді ж напруга на робочому місці може створити купу проблем, які далеко не смішні. Хронічний стрес, дратівливість вдома, зниження продуктивності – це лише деякі з наслідків, з якими доводиться стикатися людям, які постійно перебувають у конфліктній атмосфері.

Більшість конфліктів на роботі відбуваються з 3 причин:

✅ Оцінювання. Ми часто робимо висновки про інших людей, їхню роботу або ситуації, що може призвести до зайвої критики й емоційної напруги.

✅ Відмова від відповідальності. Не всі хочуть визнавати свою роль у проблемах, тому можуть заперечувати факти, наслідки або свою провину.

✅ Різні цінності. Коли люди мають різні пріоритети та цілі, це може призводити до розбіжностей у думках і діях, що іноді виливається у сварки.

Ми не можемо контролювати, що кажуть або роблять інші, але можемо контролювати свою реакцію. Зміна мислення з режиму “проблема” на режим “рішення” допоможе вам краще розуміти свої емоції та чіткіше бачити, що робити далі.

Кроки до вирішення конфліктів:

🔸 Визначте свої потреби. Запитайте себе, чого вам не вистачає в цій ситуації, чому це важливо для вас та які переваги матиме задоволення ваших потреб. Чи не варто вам просто пристосуватися? Адже прагнення бути завжди правим – це шлях у глухий кут. 

🔸 Використовуйте “я”-висловлювання. Підготуйтеся до розмови. Потренуйтеся обговорювати ситуацію не з позиції звинувачення, а з власної сторони. Наприклад, замість того, щоб казати “Ти завжди…”, спробуйте сказати “Я почуваюся…”, “Я буду вдячна/вдячний, якщо мені…” тощо.

🔸 Зрозумійте потреби іншої сторони. Спокійно поговоріть з іншою людиною, щоб дізнатися, чого вона хоче і чому це для неї важливо. Повністю зосередьтеся на тому, що говорить співрозмовник, перш ніж ділитися своїми думками.

🔸 Знайдіть спільну точку опори. Визначте сфери згоди або спільні цілі, на яких ви можете будувати конструктивне спілкування.

🔸 Перефразуйте слова іншої людини. Повторіть те, що ви почули від іншої людини, своїми словами, щоб переконатися, що ви правильно її зрозуміли. Це допоможе уникнути непорозумінь та зменшити напругу.

🔸 Підкресліть цінність взаємин. Нагадуйте собі та іншій стороні про важливість підтримки позитивних взаємин, навіть під час конфлікту.

🔸 Обговоріть варіанти вирішення. Співпрацюйте, щоб знайти компроміс, який буде задовольняти потреби обох сторін.

🔸 Робіть перерви. Якщо конфлікт стає надто емоційним, зробіть паузу, щоб охолонути.

🔸 Залучіть посередника. Якщо самостійно не можете вирішити конфлікт, зверніться до нейтрального посередника: керівника, HR-менеджера або психолога.

Пам’ятайте, конфлікти на роботі майже неминучі. Навчіться конструктивно вирішувати їх, щоб зберегти позитивні взаємини, емоційне благополуччя як на роботі, так і вдома.

 

ПСИХОЛОГІЧНА АПТЕЧКА

 🏔️ «Гора»

Ця психологічна вправа допомагає відчути стабільність та впевненість 

Дає відчуття заземленості, себе як частини природи, та вчить, що можна бути в контакті зі змінами навколо та при цьому відчувати спокій🧘🏼. 

🔅 Займи зручну позу. Краще сядь. Випрями спину. Закрий очі. 

🔅 Зроби глибокий вдих і видих і пригадай💭, коли останнього разу ти відчував/ла себе у безпеці. Що це за відчуття? Де воно знаходиться в твоєму тілі? Дозволь собі зупинитись і побути в цьому місці.

🔅 Уяви велику гору із засніженими вершинами🏔. Відчуй, як вона міцно вросла в землю. Зосередься на відчуттях в тілі, коли ти дивишся на цю гору. 

🔅 А тепер уяви, що ти і є ця гора. Ти міцно стоїш на землі👣. У тебе стільки ж сили та непохитності, а довкола – вільний простір. 

🔅 Відчуйте свої ноги, стегна і таз як основу гори, тулуб – як кістяк, плечі – як скелі, а голову – неначе вершину. 

🔅 На видиху посилюй відчуття себе як гори.

🔅 Уяви, що зараз розпал літа🌻, і ти спостерігаєш за життям навколо гори: співають птахи, зеленіють рослини🌿, бігають тварини🐿. 

🔅 На зміну літу спочатку йде осінь🍁, потім настає зима❄️, і, нарешті, навесні знову все починає оживати🌱. 

🔅 Ти, як гора, спостерігаєш за зміною пір року. Незважаючи на всі зміни, всередині тебе - спокій, сила та стабільність. 

🔅 Побудь в цьому стані стільки, скільки тобі треба і розплющ очі, коли будеш готовий/ва.

ПРОТИДІЯ БУЛІНГУ

 4 травня - міжнародний день протидії булінгу

ЮНІСЕФ визначає ***булінг*** (від анг. to bull – переслідувати) як небажану агресивну поведінку дітей шкільного віку, що призводить до цькування дитини іншою дитиною чи групою дітей з метою приниження, залякування та демонстрації сили.

Багато хто не надає булінгу значення. Але насправді це не просто пустощі або грубість, а особлива форма взаємин, яка з часом переростає в насильство.

Кривдники можуть знайти безліч **причин,** щоб цькувати слабшого: зовнішність, що не вписується у загальноприйняті рамки, поведінка, думки, які не збігаються з думкою більшості, тощо.

> Часто діти можуть цькувати через те, що бажають самоствердитись і завоювати авторитет в очах колективу однокласників, аби їх боялися та поважали.

Успіхи у навчанні, матеріальні можливості та навіть особливості характеру можуть стати основою для булінгу. Крім того, жертвою булінгу може стати також той, кому складно спілкуватися з однолітками, хто поводиться відлюдкувато чи, навпаки, провокативно.

У цькуванні в школі завжди є три групи: потерпілий (жертва), кривдник (булер, агресор), спостерігачі (свідки або безпосередні очевидці ситуації булінгу). У разі, якщо булінг (цькування) вчиняється групою осіб, то зазвичай серед кривдників(ниць) виділяється лідер(ка), а також один або кілька послідовників(ниць).

> Частіше за все **люди, які цькують, вважають, що це смішно** і в цьому немає великої проблеми чи трагедії, а також, що дорослі не будуть звертати на це увагу.

Кожна дія чи слово (сказане свідомо або ні) мають свої ***наслідки.*** Так само і булінг залишає слід на кожній зі сторін.

* Опинившись у ролі *потерпілого*, дитина отримує величезну кількість психічних травм, які неминуче позначаються на її житті: розлади психіки, складнощі у взаєминах, хвороби.

* Для *кривдника* наслідки не такі відчутні, проте у майбутньому їх також може мучити сором. Обравши за основу негативну поведінку, булери не завжди знаходять свій шлях у дорослому житті, мають проблеми у побудові стосунків (як робочих, так і при створенні власної родини).

* *Спостерігачі* ж отримують досвід власного безсилля перед владою більшості, сором за свою легкодухість, що призводить до зниження самооцінки; також у тих, хто стає свідками булінгу нерідко виникає думка, що насильство це нормально.

Важливо розрізняти булінг і конфлікт. Не кожен конфлікт є булінгом. Ситуація, коли одна дитина штовхнула іншу без наміру заподіяти шкоду або під час гри у футбол поцілила кедом по нозі – є ***конфліктом***. Ситуація, коли дитина навмисне фотографує однокласників у роздягальні та шантажує або поширює це фото з метою приниження – є ***булінгом.***

Конфлікт може стати булінгом лише коли він повторюється знову і знову.

> **Булінг - це насильство. Ніхто не заслуговує на те, щоб над ним знущалися!**

👩‍🏫 За цим посиланням ви знайдете цікаву вікторину, в яку можна пограти як всім класом, так і невеликою групою https://drive.google.com/file/d/1VZKgHbMAoSZ957kbRlp4r-DsBMJJNC-_/view