ПРИТЧІ

 Притча «Добре це чи погано — складно сказати»

#притча #з_джерел_мудрості

У селянина був один кінь.

Одного ранку кінь утік.

Сусіди прийшли і кажуть:

— Яке нещастя!

Селянин відповів:

— Добре це чи погано — складно сказати.

За кілька днів кінь повернувся, привівши з собою двох диких коней.

Сусіди:

— О, яке везіння!

Селянин знову:

— Добре це чи погано — складно сказати.

Син селянина намагався приручити одного з диких коней, упав і зламав ногу.

Сусіди:

— Яка прикра ситуація!

Селянин:

— Добре це чи погано — складно сказати.

Коли син не міг працювати, він навчився шити — і згодом почав заробляти на ремеслі більше, ніж колись родина мала з поля.

Сусіди:

— Ну тепер точно добре!

Селянин усміхнувся:

— Добре це чи погано — складно сказати.

🌿 Іноді життя розкриває свій сенс не одразу.

Те, що здається невдачею, може виявитися даром.

Те, що болить сьогодні, може виявитися початком чогось цілком іншого. Ми так прагнемо визначити, що з нами відбувається, але добре це чи погано - складно сказати.

🍀 Психолог на звʼязку 

КОРЕКЦІЯ

 📝 5 ВПРАВ ДЛЯ РОБОТИ З ДІТЬМИ

Досить часто за консультаціями до психолога звертаються батьки діток, які перебувають у психоемоційному напруженні.

😔 Урівноважена й весела дитина раптом проявляє незібраність, надмірну активність, конфліктність, плаксивість, тривожність, замикається в собі.

❓ Як допомогти в такі моменти?

❓ Які методи в роботі використовувати?

Сьогодні хочемо поділитися з вами вправами для зняття психоемоційного напруження та розвитку саморегуляції у дітей.

📄 «ВІЗЬМИ СЕБЕ В РУКИ» (для дітей від 5 років, автор Н.Л. Кряжєва)

Дитині кажуть:

«Щойно ти відчуєш, що починаєш хвилюватися, хочеться когось вдарити, щось кинути, є дуже простий спосіб довести собі свою силу: обхопи долонями лікті й міцно притисни руки до грудей — це поза витриманої людини».

📄 «ВРОСТИ В ЗЕМЛЮ» (для дітей від 5 років, автор Н.Л. Кряжєва)

Треба сказати дитині:

«Спробуй дуже сильно натиснути п’ятами на підлогу, руки стисни в кулачки, міцно зціпи зуби. Ти — могутнє, міцне дерево, у тебе сильне коріння, й жодні вітри тобі не страшні. Це поза впевненої людини».

📄 «ДИХАЙ І ДУМАЙ КРАСИВО» (для дітей від 5 років, автор Н.Л. Кряжєва)

Скажіть дитині:

«Коли ти хвилюєшся, спробуй дихати красиво й спокійно. Закрий очі, глибоко вдихни:

— подумки скажи: «Я — лев» 🦁 — видихни, вдихни;

— скажи: «Я — птах» 🕊 — видихни, вдихни;

— скажи: «Я — камінь» 🪨 — видихни, вдихни;

— скажи: «Я — квітка» 🌸 — видихни, вдихни;

— скажи: «Я спокійний» 😌 — видихни. Ти справді заспокоїшся!

📄 «СТІЙКИЙ СОЛДАТИК» (для дітей від 5 років, автор Н.Л. Кряжєва)

Скажіть дитині:

«Коли ти дуже збуджений і не можеш зупинитися, взяти себе в руки, стань на одну ногу, іншу зігни в коліні, руки опусти вздовж тулуба. Ти — стійкий солдатик на посту 🪖, ти чесно несеш свою службу, озирнись навколо, зверни увагу, що відбувається навколо, хто чим займається й кому потрібно допомогти. А тепер поміняй ногу й подивись ще уважніше. Молодець! Ти справжній захисник! 💪»

📄 «ВРЯТУЙ ПТАШЕНЯ» (для дітей від 4 років)

Скажіть дитині:

«Уяви, що в тебе в руці маленьке безпорадне пташеня 🐥. Витягни руки долонями догори, а тепер зігрій його, повільно, по одному пальчику склади долоні, сховай у них пташеня, подихай на нього, зігріваючи своїм рівним спокійним диханням, приклади долоні до своєї грудей, віддай пташеняті доброту свого серця 💖 і дихання. А тепер розкрий долоні — і ти побачиш, що пташеня радісно злетіло 🕊, усміхнись йому 😊 і не сумуй — воно ще прилетить до тебе!»

ПОРАДИ

 ФРАЗИ, ЩОБ ЗАСПОКОЇТИ ТРИВОЖНУ ДИТИНУ

Приєднуйтесь Життя з РДУГ у дорослих та дітей (дефіцит уваги, гіперактивність) СДВГ

1. «Що ти відчуваєш? Можеш намалювати це? »

Діти часто не можуть висловити свій стан в словах, і ця недосказанність робить її ще більш обтяжливою. За допомогою фарб або олівців дитина зможе не тільки висловити те, що її хвилює, але і поглянути на свою тривогу зі сторони, зробити її відчутною і трохи менш страшною.

2. «Я люблю тебе. Ти в безпеці"

Тривога змушує дитину відчувати себе беззахисною. Ваші слова про те, що ви поряд і вона в безпеці, особливо важливі в цій ситуації.

3. «Давай уявимо, що ми надуваємо повітряну кулю. Зроби глибокий вдох і дуй, поки я не порахую до п'яти »

Один з вірних способів впоратися з тривогою - вирівняти дихання. Але якщо ви запропонуєте дитині зробити глибокий вдох посеред панічної атаки, ви можете почути у відповідь: «Я не можу». Вам буде легше, якщо ви запропонуєте це в формі гри.

4. «Я хочу, щоб ти повторив за мною:« Я зможу ». Зроби це десять разів »

Цей спосіб використовують марафонські бігуни, щоб подолати «стіну» - почуття безсилля, яке виникає після подолання більшої частини дистанції, коли ресурси організму виявляються на межі.

5. «Чому ти так думаєш?»

Це питання допомагає дитині розкласти темний і лякаючий образ свого занепокоєння на більш прості і ясні деталі. Цей прийом особливо корисний для вже старших дітей, які вже здатні аналізувати свої думки і почуття.

6. «Ми разом! Нам ніхто не страшний »

Відчуття самотності і відокремленості - потужне джерело тривоги. Покажіть дитині, що в думках ви завжди будете з нею, навіть якщо фізично будете далеко.

7. «Якби твої переживання були монстрами (покемонами), як би вони виглядали?»

Надаючи переживанням конкретний образ, ми робимо їх більш конкретними і відчутними. Запропонуйте дитині вигадати своєму «сумуйчику» історію, поговорити з ним. Подумайте разом над тим, як відлякати його, або допомогти.

8. «Давай покладемо твою тривогу на полицю і займемося чимось. Якщо хочеш, потім ми знову візьмемо її »

Тривожні діти часто думають, що їх занепокоєння буде з ними весь час. Спроби переконати дитину не думати про свій стан приведуть до зворотного ефекту. Замість цього запропонуйте їй ненадовго відокремити себе від свого переживання, відійти і розглянути його з безпечної відстані. Це дуже дієва методика.

9. «Це почуття пройде. Давай влаштуємося зручніше і почекаємо »

Коли наше тіло знаходиться в зручному положенні, цей стан передається і розуму. Звичайна ковдра і плед можуть бути прекрасним «заспокійливим».

10. «Давай дізнаємося про це більше»

Тривога подібна темному підземеллю, в кожному кутку якого 

ховається щось страшне. Дайте дитині досліджувати його, але будьте поруч. Задавайте їй питання, направляйте її. Ваша присутність допоможе їй усвідомити на власному досвіді, що «у страха очі великі».

11. «Давай порахуємо до десяти»

Ця проста техніка допомагає відволіктися від тривожних думок. Запропонуйте дитині порахувати що завгодно - годинники на руках у перехожих, зашторені вікна в будинку навпроти або родимки на руці.

12. «Закрий очі. Уяви ... »

Візуалізація - потужна техніка, яка використовується спортсменами для зменшення болю і хвилювання. Запропонуйте дитині пройтися по чарівному лісу з Володаря кілець, Хогвартсу або космічної станції. Запитуйте, що вона бачить, - спонукайте її фантазувати.

13. «Засічи дві хвилини і скажи мені, коли вони пройдуть»

Концентрація на часі також добре допомагає впоратися з тривогою. Спостерігаючи за рухом секундної стрілки, пісочного годинника або електронним таймером, дитина перестає концентруватися на своїх переживаннях.

14. «Мені теж іноді буває страшно / тривожно. Це не дуже й весело »

Емпатія - найсильніший засіб проти страху і почуття невизначеності. Ви також можете поділитися своїми власними спогадами і переживаннями з дитиною, розповісти, як ви переживали тривогу, як вчилися справлятися з нею.

15. «Давай запишемо на цьому аркуші все хороше, що приходить тобі в голову»

Тривога створює «коротке замикання» в областях мозку, відповідальних за логіку. Списки допомагають навести порядок в думках, а позитивні спогади надихають і додають сил.

16. «Скажи мені: що найгірше з того, що може трапитися?»

Мета цієї вправи - допомогти дитині більш усвідомлено уявити, чого вона боїться і чому. Обговоріть, які можуть бути наслідки, як можна відповісти на них. Замість жахливого образу майбутнього у дитини буде чітке уявлення про те, що трапиться щось неприємне, але таке, що можна виправити.

17. «Що написано в твоїй « уявній хмарі »?»

Якщо ваші діти читають комікси, вони знайомі з білими хмарками, в які художники поміщають слова героїв. Такий незвичайний спосіб міркування допомагає їм відсторонитися від своїх переживань і поспостерігати за своїм станом з безпечної відстані.

18. «Давай пограємо в суд - пошукаємо докази, що хвилюватися нема чого» 

За допомогою цієї гри ви пропонує дитині самій вибудувати собі захист і відповісти на всі можливі випади «внутрішнього критика».

19. «Я тобою вже пишаюся»

Знаючи, що її зусилля вже винагороджені, дитина позбавляється від тяжкості перфекціонізму - джерела величезного стресу для більшості тривожних дітей.

20. «Давай сходимо на прогулянку»

Прогулянка на свіжому повітрі спалює надлишок енергії, підвищує м'язовий тонус і підіймає настрій. Якщо прямо зараз у вас немає часу на прогулянку, запропонуйте дитині пострибати на скакалці, поприсідати або просто потягнутися.

21. «Я знаю, це важко»

Визнайте, що ситуація серйозна і ваша дитина має повне право переживати. Так ви покажете їй, що поважаєте її почуття.

22. «Розкажи мені про це»

Промовляння своїх думок і почуттів допоможе дитині розібратися в них і знайти рішення. Вислухайте його уважно, не перебиваючи.

23. «Пам'ятаєш, як ти впоралася з ..?»

Нагадуючи дитині про її минулі успіхи, ви зміцнюєте її віру та впевненість у власних силах.

24. «Не можу посунути цю важку шафу. Допоможеш мені?"

Фізичне зусилля допомагає зняти напругу і випустити емоції.

25. «Давай вигадаємо інший кінець для цієї історії»

У дитини в голові вже склалася історія про те, що буде далі. І цей сценарій змушує її нервувати. Прийміть її версію, а потім запропонуйте подумати, як ще може закінчитися цю історію.

Запитай психолога ✔

КАЗКОТЕРАПІЯ

 Терапевтична казка "Ліхтарик у тумані"

У маленькому містечку, де вечори завжди були тихими, а вулиці огортав сріблястий туман, жив чоловік на ім’я Ярко. Він був лікарем — добрим, уважним, таким, що ніколи не відмовляв у допомозі. Але одного дня він помітив, що його руки стали важкими, а серце — холодним, ніби хтось насипав у груди крижані крихти.

— Я більше не відчуваю ні радості, ні смутку, — сказав він собі. — Лише порожнечу.

Тієї ночі Ярко пішов блукати містом. 

Туман був такий густий, що навіть ліхтарі ледь пробивалися крізь нього. Раптом він побачив дивну жінку в довгому яскравому плащі, яка тримала в руках маленький ліхтарик. Той світився теплим, майже живим світлом.

— Чому ваш ліхтарик такий яскравий? — запитав Ярко. — Мій вже давно не світить.

— Бо я його підживлювала, — відповіла жінка.

— Але ж у внутрішніх ліхтариків не має "батарейок"! - обурився лікар.

— А що ти робив раніше? — усміхнулася вона. — Ти ж живив його своїм диханням, своїми неспішними прогулянковими кроками, своїми «трохи пізніше». А потім забув, що йому теж потрібне світло.

Вона простягнула йому свій ліхтарик, і коли Ярко взяв його в долоні, раптом згадав, як колись любив слухати дощ, як сміявся з жартів пацієнтів, як радів першому снігу. Ці спогади були ніжними, як промінчики.

— Як його знову «підживлювати»? — прошепотів він.

Жінка взяла його за руку й провела до старого мосту через річку. У її долоні блиснули три маленькі променці.

— Ось твоє живлення, — сказала вона лагідно.

Перший промінчик - 15 хвилин "нічого".

Сідай перед сніданком або після заходу сонця. Дивись, як пливуть хмари, як пара з чашки звивається в повітрі. Не плануй. Не вирішуй. Просто дозволь собі бути, а не робити.

Другий промінчик - знайди свою радість.

Згадай щось із минулого, що робило тебе легким: стару пісню під яку хочеться співати або танцювати, улюблену книжку або м’яку іграшку. Тримай у руках і питай себе: Чому я перестав це любити? Не відповідай. Просто згадуй.

Третій промінчик - "сьогодні не можу".

Раз на тиждень скажи “ні” одній маленькій не обов’язковій справі. І замість неї зроби щось безкорисне: намалюй щось криве, дозволь собі поспати вдень вихідного дня, з’їж полуниці — навіть якщо не сезон.

Ярко поклав промінці в кишеню та поспішив додому. 

Він почав із малого: одного ранку, замість того щоб раніше бігти на роботу, просидів п’ятнадцять хвилин, спостерігаючи, як сонце золочить верхівки дерев. Потім знайшов на полиці старий альбом із малюнками — виявилося, що колись він любив малювати кумедні карикатури. А одного разу сказав колегам: «Сьогодні не прийду на збори» — і пішов гуляти до річки, де кидав камінці у воду, як у дитинстві.

Той ліхтарик так і залишився з ним. Він ще не світив яскраво — але вже не згасав. 

#психологлюбарська

ПОРАДИ

😔 Що робити, коли тобі сумно?

(Проєкт Smuga)

🔠 Пам’ятай формулу — С. У. М.

С — Сміливо дозволь собі сумувати

🌧️ Сум — це нормально. Дай собі простір на емоцію. Не соромся сліз і тиші.

«Я сумую. І це природно. Мені важливо прожити цей стан.»

У — Уміння змінювати — це сила

🔄 Сум — не назавжди. Маленькі кроки допоможуть поступово перейти до інших почуттів.

«Я можу трохи змінити свій стан — через дихання, рух, музику, спілкування.»

М — Мрій та міркуй про цікаве у світі

🌈 Виходь думками за межі себе. Згадай, що приносить радість, що надихає.

«Світ — більший за мій сум. Я можу подумати про щось добре, мріяти, планувати.»

💡 Пам’ятай: сум — не ворог. Це сигнал про важливе.

Дозволь собі його відчути і крок за кроком підтримай себе.

Вікторія Назаревич

United Help Ukraine

Smuha.uhu
 

ПРО СТРАХ

 « Що робити, коли тебе охоплює СТРАХ?

(Проєкт Smuha)

🔠 Запам’ятай формулу — С. Т. Р. А. Х.

С — Сприйми страх як сигнал

⚠️ Страх — це не твій ворог. Це сигнал про щось важливе. Зупинись і запитай себе:

«Чого я боюсь? Що для мене загрозливе?»

Т — Трусись свідомо

🌀 Дозволь тілу фізично відреагувати: потруси руками, ногами, всім тілом.

Це, як вправа, знімає напругу й допомагає мозку знову мислити ясно.

«Я тілом струшую страх — це мені допомагає.»

Р — Рушай у дію

🚶 Навіть маленькі кроки зменшують силу страху. Зроби просту дію: пити воду, пройтись, написати план.

«Я можу щось зробити просто зараз.»

А — Активно фантазуй про вихід

💭 Дай волю уяві — вигадуй навіть неймовірні варіанти вирішення. Це активує творче мислення.

«Навіть фантазія може підказати реальний вихід.»

Х — Ховайся в безпечне місце

🛡️ Знайди те, що дає відчуття захисту:

поговори з надійною людиною

згадай, як ти вже долав страх

побудь у спокійному місці

«Я маю право на безпеку. І я можу її знайти.»

💡 Пам’ятай: страх — це сигнал, а не вирок.

Його можна почути, зрозуміти і прожити з користю для себе. Навіть фантазія може підказати реальний вихід.»

Вікторія Назаревич

United Help Ukraine

Smuha.uhu

РОЗРОБКА

 🚨 Нове! Робочий аркуш для учнів 6–7 класів

📌 «Гра чи небезпека? Обираєш ти!»

Цей робочий інструмент допоможе провести заняття з профілактики небезпечних ігор, челенджів та маніпуляцій в інтернеті.

🔹 Формує навички безпечної поведінки

🔹 Розвиває критичне мислення в ризикованих ситуаціях

🔹 Підходить для класної години, виховного заходу або заняття з психологом

🧠 У робочому аркуші:

✅ Питання для роздумів

✅ Ситуації для аналізу

✅ Вибір правильної поведінки

✅ Рефлексія про сміливість та особисті кордони

✅ Поради з інтернет-безпеки

💬 Зрозумілий, яскравий, готовий до друку – все, що потрібно для ефективної профілактики в школі!

📥 Хочете отримати робочий аркуш в форматі PDF, шукайте в коментарі.

АРТТЕРАПІЯ

 Арттерапевтична права «Мій щит»

Ця #психологічна_вправа допомагає дитині (і дорослому) відчути внутрішню силу, створити образ захисту, який можна «носити з собою» в уяві. Підійде для ситуацій тривоги, втрати відчуття безпеки або як мʼякий ритуал підтримки.

➡️ Що знадобиться:

▫️ Аркуші паперу (формат А4 або більше);

▫️ Кольорові олівці, фломастери, крейда або фарби;

▫️Наклейки, вирізки, якщо захочете прикрасити.

☘️ Алгоритм вправи:

1️⃣ Скажи дитині:

«Уяви, що в кожного з нас є невидимий щит. Він допомагає нам, коли ми відчуваємо страх, тривогу або коли хтось намагається нас образити. Зробімо свій щит — унікальний та чарівний».

2️⃣ Намалюйте разом на аркуші форму щита — або дай дитині обрати самій: круглий, як у лицарів, серцеподібний, прямокутний — будь-який.

🌟 Запропонуй дитині (і собі) подумати:

❓ Що має бути на твоєму щиті?

❓ Які кольори тебе захищають?

❓ Які символи дають тобі силу?

❓ Можливо, ти хочеш написати на ньому слова, які тебе підтримують?

3️⃣ Після малюнка обговоріть:

❓ Від чого саме тебе захищає цей щит?

❓ Як ти почуваєшся, коли уявляєш, що він перед тобою?

❓ Де він «живе», коли ти його не використовуєш?

❓ Хочеш, щоб він умів щось особливе? (світитися, говорити, обіймати тощо)

🔁 Розкажи і про свій щит — дитині важливо бачити, що дорослі також мають внутрішні способи захищатись.

🔹 Як використовувати щит далі:

💬 Запропонуй:

«Коли тобі буде страшно або тривожно, ти можеш згадати про свій щит. Уявити, як він зʼявляється перед тобою. І навіть якщо ніхто не бачить — він з тобою».

🧡 Це може стати внутрішньою опорою — символом, який дитина носитиме з собою у школі, в новому середовищі, під час стресових подій.

ІНФОГРАФІКА

 

ЕМОЦІЇ

  Емоційні рівняння: що насправді стоїть за нашими почуттями?

Іноді здається, що емоції можуть нас захоплювати раптово й неконтрольовано. Але якщо придивитися уважніше, можна побачити: навіть найсильніші почуття мають свою внутрішню логіку.

📘 Підприємець, тренер та мотиваційний спікер Чіп Конлі запропонував цікаву ідею — емоційні рівняння. Це метафоричні формули, які допомагають розкласти складні почуття переживання на складові. Так простіше розуміти себе і підтримувати.

Звісно, наші переживання яскраві та багатокомпонентні, і тому точне «наповнення почуття» складно знайти. Утім, ідея, що кожне почуття чи емоція можуть бути повідомленням, що виникає з певної комбінації думок, переконань, досвіду, потреб, - цікава та заслуговує на увагу. 

🔍 Такі емоційні рівняння пропонує Чіп Конлі:

⏺️ Відчай 🟰 Страждання ➖Сенс

⏺️ Розчарування 🟰Очікування ➖Реальність

⏺️ Жаль 🟰Розчарування ➕Відповідальність

⏺️ Ревнощі 🟰Недовіра ➗Самооцінка

⏺️ Тривожність 🟰Невпевненість ✖️Безсилля

⏺️ Покликання 🟰Задоволення ➗Біль

⏺️ Трудоголізм 🟰 «Від чого ви біжите?» ➗ «Заради чого ви біжите?»

⏺️ Стан потоку 🟰 Навичка ➗ Виклик

⏺️ Цікавість 🟰Здивування ➕ Трепет

⏺️ Автентичність 🟰Самоусвідомлення ✖️Сміливість

⏺️ Нарцисизм 🟰 (Самоповага)² ✖️ Зарозумілість

⏺️ Цілісність 🟰 Автентичність ✖️Невидимість ✖️Надійність

⏺️ Щастя 🟰 «Бажати те, що маєш» ➗ «Мати те, чого бажаєш»

⏺️ Радість 🟰 Любов ➖ Страх

⏺️ Процвітання 🟰 Частота позитиву ➗ Частота негативу

⏺️ Довіра 🟰 Віра ➗Розум

⏺️ Мудрість 🟰 √(Досвід)

🌿 Навіщо це знати?

Коли ми розуміємо, з чого «змішалося» почуття, ми не стаємо його заручниками. Ми бачимо, на що можемо впливати.

Наприклад, відчуваючи розчарування, варто змінити очікування або нарешті прийняти реальність. А при тривозі — шукати зони свого контролю. 

➡️ Спробуй обрати почуття з переліку, яке було близьким тобі останнім часом. Подивись на формулу і запитай себе: 

❓ Який із компонентів тут найсильніший?

❓ Що я можу змінити, принаймні трохи, щоб допомогти собі або підтримати себе?

🫂 Спробуй час від часу питати себе, з чого саме зараз складаються твої переживання. Це важливо для самоусвідомлення та розуміння себе, своїх потреб та бажань. 

ПОРАДИ БАТЬКАМ

 Рольові ігри допоможуть убезпечити дітей

У дитинстві всі мріють стати гонщиком, пожежним, принцесою, поліцейським і навіть мамою або татом. Використовуючи підручні засоби, діти люблять перевдягатися та грати в рольові ігри, в яких програють різні сценарії. Це дуже цікаві й веселі ігри, які допомагають розвивати в дітей творче мислення. Батькам варто приєднатись і пограти разом з ними.

Починати грати краще з раннього віку, але не тільки заради забави, а й заради безпеки. Спитайте в дитини, що б вона робила, якби загубилась у магазині? Або якби до неї підійшов незнайомий чоловік і почав щось запитувати?

Є багато сценаріїв рольових ігор, в які ви можете пограти. У міру дорослішання дитини сценарії повинні поступово ускладнюватись, але при цьому відповідати віку дитини.

Далі представлені десять потенційно небезпечних ситуацій і безпечні способи вийти з них. Спробуйте програти такі сценарії зі своєю дитиною. Спитайте в неї, як би вона повелася в кожній із запропонованих ситуацій, а після розкажіть, як би ви самі хотіли, щоб вона вчинила. Дайте дитині правильний приклад поведінки. Якщо вона буде знати, як повинна діяти у складних ситуаціях, то не розгубиться, якщо раптом потрапить у небезпечну ситуацію в реальному житті.

Ситуації в дитячому садку чи школі

Сценарій № 1

Ситуація: ти чекаєш, доки тебе заберуть з дитячого садка/школи, і незнайома доросла людина підходить до тебе й каже, що забрати тебе її попросили твої батьки. Вона може переконливо намагатись умовити тебе піти з нею (наприклад, батьки потрапили в аварію, у них проблеми з машиною або чоловік представився старим другом батька). Що б ти зробив?

Правильне рішення. Нехай дитина з безпечної відстані крикне: «Скажіть секретне слово?». Якщо людина його не називає, дитина в жодному разі не повинна йти з нею! Нехай біжить до будь-якого добре знайомого дорослого (вихователя/учителя, батьків або іншого працівника дитячого садка/школи). Якщо ви ще не придумали для себе секретне слово, тоді обов'язково зробіть це.

Виберіть слово, яке ви точно не забудете, але це не повинно бути чимось очевидним. Секретне слово повинні знати тільки члени сім'ї. Переконайтеся, що дитина запам'ятала, що запитувати кодове слово треба з безпечної відстані.

Сценарій № 2

Ситуація: ти вирушив із групою/класом на екскурсію або по якійсь іншій справі за межі дитячого садка/школи й тут ти зрозумів, що щось забув. Що ти будеш робити?

Правильне рішення. Діти ніколи не повинні залишати межі навчального закладу або залишатись без нагляду свого вихователя/класного керівника в місті, якщо вони нікому про це не сказали. Якщо вчитель дозволить піти кудись без усього класу, дитині слід піти разом з кимось із однокласників. Головне правило – нікуди не ходити одному.

Ситуації вдома

Сценарій № 3

Ситуація: ти один у кімнаті, а мама в ду́ші. Хтось дзвонить у двері, але мама не чує дзвінка. Ти підходиш до дверей, але не бачиш, хто за ними. Що тобі слід зробити?

Правильне рішення. Батьки повинні передбачити кілька варіантів виходу із цієї ситуації. Якщо хтось дзвонить у двері, діти можуть сказати мамі, що хтось біля дверей. Якщо мама дозволяє, то дитина може спитати, хто там. Якщо дитина не може сказати мамі, що хтось знаходиться біля дверей (наприклад, якщо мама не почула дитину), тоді вона в жодному разі не повинна підходити до дверей. Якщо дитина хоче спитати, хто прийшов, навіть якщо вона знає цю людину, то вона не повинна відкривати двері, доки мама не вийде з душу й не буде знаходитися поруч з нею.

Ситуації в магазині

Сценарій № 4

Ситуація: ти в зоомагазині дивишся на цуценят і чекаєш маму, яка щось купує в сусідньому відділі. Незнайомий чоловік підходить до тебе й каже, що біля магазину хтось залишив цуценят або кошенят, і якщо ти підеш з ним, то зможеш взяти собі вихованця абсолютно безкоштовно. Що ти зробиш?

Правильне рішення. Відразу ж крикнути «Ні! Ви не моя мама/мій тато!», а потім бігти до батьків чи працівника магазину. Батькам слід у кожному магазині завжди вказувати на працівників та їхню форму. Навчіть дітей, що не можна нікуди йти, не сказавши про це батькам, навіть якщо дитина знає цю людину.

Сценарій № 5

Ситуація: ти гуляєш по магазину, у той час як мама купує щось в іншому відділі, і хтось різко хапає тебе за руку й каже, що ти повинен піти з ним. Тебе починають вести до виходу і при цьому кажуть, щоб ти не кричав, інакше тобі зроблять боляче. Тобі страшно, і люди, які тебе оточують, не здогадуються, що в тебе неприємності. Що ти будеш робити?

Правильне рішення. Найголовніше – з раннього віку дитина повинна запам'ятати одне правило: ніколи нікуди не йти, не сказавши про це батькам, навіть якщо дитина знає цю людину. Можливо, дитина побоїться не послухатись дорослого, але вона повинна розуміти, що в такій ситуації така поведінка виправдана. Навчіть дитину кричати: «Допоможіть! Мене викрадають! Це не моя мама/не мій тато!». І робити це якомога голосніше, доки хтось не почує. Скажіть, щоб дитина перекидала та збивала все на своєму шляху (наприклад, товар з полиць) – це приверне увагу, і продовжувала кричати. Якщо старшу дитину тримають за руку, то вона може спробувати вирватись або впасти на підлогу й не ворушитись. У такому випадку дитину буде складніше підняти чи тягнути.

Ситуації на вулиці

Сценарій № 6

Ситуація: ти сидиш на лавочці зі своїми друзями, доки твоя мама розмовляє з іншими батьками. До вас підходить незнайомець і просить дозволу зробити твоє фото. Він каже тобі, що ти можеш стати відомим (тут слід назвати улюблений спорт дитини або його хобі). Що ти будеш робити?

Правильне рішення. Відразу ж крикнути «Ні!» й бігти до батьків або знайомих дорослих. Ніхто не має права фотографувати дитину без дозволу батьків. Дорослі, які переслідують дітей, можуть спробувати наблизитись до них за допомогою фотографій. Нагадуйте дітям про те, що вони мають право казати дорослим «ні».

Сценарій № 7

Ситуація: ти йдеш по вулиці, біля тебе зупиняється машина, у тебе питають про дорогу. Що ти будеш робити?

Правильне рішення. Не відповідати й відразу ж бігти в іншому напрямку до знайомих дорослих або в безпечне місце (це може бути будинок сусідів). Поясніть дитині, що дорослі не повинні питати в дітей про дорогу або ставити будь-які інші запитання. Нагадайте дитині про те, що в таких ситуаціях дорослим можна казати «ні» й не треба турбуватися про те, що вони образяться чи розгніваються.

Сценарій № 8

Ситуація: ти граєшся із друзями на дитячому майданчику, і хтось просить тебе спокійно й тихо з ним піти, тому що в нього є ніж або інший небезпечний предмет. Що ти будеш робити?

Правильне рішення. Якщо хтось загрожує тобі небезпечним предметом, головне – не мовчати! Треба робити все можливе, щоб утекти, – битись і кричати. Не дозволяйте себе викрасти. Ніколи не вірте такій брехні: «Я зроблю тобі та твоїй родині боляче, якщо ти не підеш зі мною». Дитина повинна вирватись будь-яким способом.

Сценарій № 9

Ситуація: ти один їдеш на велосипеді у своєму районі повз пішохода, і ця людина раптово намагається тебе схопити. Що ти будеш робити?

Правильне рішення. У першу чергу навчіть дитину завжди гуляти з кимось. Нагадуйте їй про те, що вона завжди повинна спробувати вирватись. Якщо дитина старша, вона може штовхнути велосипед вбік викрадача й побігти в іншому напрямку. Якщо дитина маленька, вона повинна відбиватися всіма силами й при цьому кричати: «Допоможіть! Мене викрадають! Це не моя мама/не мій тато!».

Ситуації в будь-якому місці

Сценарій № 10

Ситуація: незнайомець пропонує дати тобі гроші/ласощі/подарунок, якщо ти підеш з ним. Тобі кажуть, що батьки йому дозволили забрати тебе. Що ти будеш робити?

Правильне рішення. Навчіть дітей ніколи не брати гроші чи будь-який інший подарунок без дозволу батьків, особливо, якщо ці речі пропонує незнайома людина. Нехай дитина біжить до знайомих дорослих і кричить: «Це не моя мама/Це не мій тато!». Викрадачі часто пропонують дітям подарунки, щоби підібратись до них ближче. Навчіть своїх дітей ніколи не приймати навіть найбажанішу річ від незнайомців.

Батьки уникають обговорення таких ситуацій, тому що їм страшно подумати, що таке може статися з їхніми дітьми. Замість того щоби боятись, дайте дітям знання, які допоможуть їм убезпечити себе. Хоча рольові ігри з метою безпеки – справа серйозна, не варто лякати дітей. Вони не повинні боятись обігравати подібні сценарії. Ви повинні спілкуватися з ними спокійним тоном. Нагадайте дітям про те, що ви зробите все можливе, щоб убезпечити їх. Якщо батьки часто розігрують такі сценарії з дітьми, їхня реакція буде вироблятись на інстинктивному рівні. Не чекайте, доки станеться щось погане, допоможіть дитині бути готовою до несподіванок.

САМОРЕГУЛЯЦІЯ

 Емоційна саморегуляція

 — це здатність керувати своїми емоціями, усвідомлювати їх і відповідати на них здоровим, адаптивним способом. Це не означає придушувати почуття, а радше розуміти їхню природу та обирати, як на них реагувати.🌹 Ось кілька цікавих і ефективних порад:

1. Усвідомленість та спостереження🙏

 🌷Сканування тіла: Регулярно перевіряйте, як ваші емоції проявляються у тілі. Наприклад, тривога може викликати напругу в плечах, а злість — стиснення щелепи. Усвідомлення цих фізичних відчуттів допомагає розпізнати емоції на ранніх етапах.

🌷 "Назви це, щоб приручити це": Коли ви відчуваєте сильну емоцію, спробуйте дати їй назву. Просто сказавши собі: "Я відчуваю розчарування" або "Я злюся", ви вже робите перший крок до зниження її інтенсивності. Це допомагає активувати префронтальну кору мозку, яка відповідає за раціональне мислення.

🌷 Ведення щоденника емоцій: Записуйте свої емоції, ситуації, що їх викликали, та свої реакції. Це допомагає виявити патерни, тригери та краще зрозуміти себе.

2. Дихальні практики💁

 🌻Дихання "4-7-8": Вдихніть через ніс на рахунок 4, затримайте дихання на рахунок 7, видихніть через рот на рахунок 8. Повторіть 3-4 рази. Ця техніка допомагає активувати парасимпатичну нервову систему, яка відповідає за розслаблення.

 🌻Квадратне дихання: Вдихніть на 4 рахунки, затримайте дихання на 4, видихніть на 4, затримайте дихання на 4. Уявіть, що ви дихаєте по сторонах квадрата. Це допомагає заспокоїти розум і тіло.

3. Зміна фокусу уваги🕺

🍓 Техніка "5-4-3-2-1": Коли ви відчуваєте сильну тривогу або паніку, зосередьтеся на своїх органах чуття:

   * Назвіть 5 речей, які ви бачите.

   * Назвіть 4 речі, які ви можете торкнутися.

   * Назвіть 3 речі, які ви чуєте.

   * Назвіть 2 речі, які ви можете понюхати.

   * Назвіть 1 річ, яку ви можете скуштувати.

     Це допомагає заземлитися і повернутися в сьогодення.

🍓 "Емоційний серфінг": Уявіть свої емоції як хвилі в океані. Дозвольте їм прийти, відчуйте їхню повну силу, а потім дозвольте їм піти, не намагаючись їх зупинити чи змінити. Усвідомте, що емоції тимчасові, і вони пройдуть.

🍓 Перемикання на приємну діяльність: Якщо це можливо, відволікайтесь на те, що приносить вам задоволення: музика, прогулянка, хобі, спілкування з приємними людьми. Це допомагає перенаправити енергію емоцій.

4. Фізична активність🏈

 🏇Рух: Фізична активність є одним з найефективніших способів регуляції емоцій. Навіть 10-15 хвилин швидкої ходьби можуть значно покращити настрій, знизити стрес і тривогу. Вправи допомагають вивільнити ендорфіни, які є природними антидепресантами.

🏇 Йога та стретчинг: Ці практики поєднують фізичні вправи з дихальними техніками та усвідомленістю, що робить їх потужними інструментами для емоційної саморегуляції.

5. Соціальна підтримка та самоспівчуття🧑‍🤝‍🧑

 🏵️Зверніться до довірених людей: Розмова про свої емоції з друзями, родиною або психологом може надати підтримку, нові погляди і допомогти обробити складні почуття.

 🏵️Самоспівчуття: Ставтеся до себе з добротою і розумінням, особливо коли вам важко. Уявіть, що ви розмовляєте з найкращим другом. Що б ви йому сказали? Застосуйте цю ж доброту до себе.

 🏵️Практика вдячності: Щоденно записуйте 3-5 речей, за які ви вдячні. Це допомагає змінити фокус з негативу на позитив і покращує загальний емоційний стан.

Пам'ятайте, що емоційна саморегуляція — це навичка, яка вимагає практики. Будьте терплячими до себе, експериментуйте з різними техніками і знайдіть ті, які найкраще працюють для вас.🌺

КОНФЛІКТИ

Пам’ятка для учнів — «Як мирно вирішувати конфлікти»

1. Заспокойся

Спочатку заспокой свої емоції: глибоко вдихни, порахуй до 10, відійди на хвилину.

Не приймай рішень у стані гніву.

2. Подумай про ситуацію

– Що саме сталося?

– Чому ти засмутився?

– Що може відчувати інша сторона?

3. Почни розмову мирно

Звернись до іншої сторони спокійно.

Почни з фрази: «Мені неприємно, коли…» замість «Ти завжди…».

Не кричи і не ображай.

4. Вислухай іншу сторону

Не перебивай.

Слухай уважно — навіть якщо не погоджуєшся.

5. Спробуй знайти рішення разом

Запропонуй: «Що ми можемо зробити, щоб більше не сваритися?»

Компроміс — найкраще рішення.

6. Звернись до дорослого, якщо самостійно не вдається вирішити конфлікт.

Поради для дітей про те, як взаємодіяти одне з одним і будувати дружбу:

- Вітайся з усіма — усмішка і «привіт» можуть почати нову дружбу.

- Запрошуй до гри — не залишай когось самого.

- Прислухайся до інших — разом приймати рішення цікавіше.

- Розв’язуй суперечки словами: «Мені не подобається...» або «Спробуймо по-іншому».

- Допомагай і підтримуй.

- Будь щирим і добрим.

- Навчися чекати — терпіти важливо.

- Поважай різних дітей — кожен заслуговує на дружбу.

📌 Техніки, які можуть допомогти учням впоратися з гнівом:

1. Дихальні вправи

Глибоке дихання «4–7–8»: вдих на 4 секунди, затримка дихання на 7 секунд, видих на 8 секунд.

Допомагає заспокоїти нервову систему.

2. Метод «Пауза і подумай»

Зупинись, порахуй до 10 або відійди на кілька кроків. 

Запитай себе: «Що я зараз відчуваю і чому?»

3. «Гнівна банка» або щоденник емоцій

Учень записує, що його розлютило, замість того щоб вибухати.

Можна також малювати замість писати.

4. Використання тіла

Фізична активність: пострибати, поприсідати, потиснути м’ячик.

Дає вихід накопиченій енергії.

5. Техніка «Я-повідомлень»

Висловлювання без звинувачень:

«Я злюсь, коли ти перебиваєш, бо я хочу висловити свою думку».

6. Візуалізація «Місце спокою»

Учень уявляє безпечне, затишне місце, де йому добре.

Допомагає переключитись.

7. Рольові ігри та обговорення

Розігрування ситуацій, де можна потренувати реакції на конфлікти.

8. Техніка «Світлофор»

Червоний колір – зупинись, глибоко вдихни, і перед тим, як діяти, подумай

Жовтий колір – поділись своїми труднощами та переживаннями з тим, кому довіряєш

Зелений – склади план своїх дій. Якщо відчуваєш знову негатив – вмикай червоне світло.

ЩАСТЯ

Хто, як не ми, або У чиїх руках наше щастя

Більшість негараздів і проблем з’являються тому, що ми постійно чекаємо, аби хтось зробив нас щасливими. Цей «хтось» обов’язково щось має робити: виконувати якісь дії, говорити певні слова, бути поруч, коли нам потрібно, проводити з нами час тощо. 

Однак перекладати відповідальність за своє щастя на інших – безглуздо й нерозумно. Доки людина сама не навчиться робити себе щасливою, цього за неї не зможе зробити ніхто. Це лише здається, що багато речей залежать від інших, що з появою в нашому житті когось особливого наша доля набуде зовсім інших барв. 

Безумовно всі ми впливаємо одне на одного. Але ядром, основою нашого життєвого благополуччя, є ми самі. Якщо я не бажатиму змін і не робитиму жодних дій для того, щоб стати щасливою, то навряд чи хтось інший зможе це зробити за мене.

Ось кілька простих рекомендацій, що допоможуть зробити життя цікавішим, радіснішим і насиченим. І вже самі обирайте, що вам підходить, а що – ні…

Не спіть занадто довго. 

Візьміть собі за звичку прокидатися в той самий час – не пізніше 8.00. Таким чином ви не тільки зможете мати купу додаткового часу, але й допоможете собі зберегти молодість і красу, бадьорість та енергійність. Звичайно ж, для того, щоб рано прокидатися, потрібно й лягати раніше. Лікарі рекомендують лягати спати о 22:00, а прокидатися в період з 6 до 7 ранку. Сон – це наша краса та енергія.

Робіть нескладні фізичні навантаження. 

Для тих, хто займається спортом регулярно, слово «неважкі» може прозвучати навіть дивно. Але ті люди, для яких спорт не таке вже й часте явище, за допомогою саме легких фізичних навантажень можуть суттєво зміцнити своє здоров’я, самопочуття та фізичну форму.

Це може бути звична руханка: присідання, нахили тулуба ліворуч і праворуч, прес, відтискання. Або знайдіть в інтернеті спеціальні навчальні відеоролики та виконуйте вправи з інструкціями тренера. Не полінуйтеся та виділіть на це 20-30 хвилин на день. Пройде зовсім небагато часу, і ви побачите позитивні зміни у своїй душі та тілі.

Мінімум 20 хвилин для саморозвитку. 

Розвиватися і ще раз розвиватися. Щодня! Без цього світ не буде цікавим, а ви не будете цікавими для світу. Виробіть звичку більше читати. Намагайтеся не марнувати час в інтернеті, фільтруйте інформацію. Чимало людей просиджують годинами за комп’ютером, а результату – 0. Виділіть для себе ті ресурси, які справді є для вас корисними та цікавими. 

Позбавляйтеся самокритики. Ми звикли критикувати себе, звинувачувати, порівнювати з іншими. Користі з цього нема, адже те, що ми про себе думаємо, те й маємо. Цей закон працює беззастережно. Хто як не ви самі повинні любити та поважати себе насамперед? Скажу одразу, що відмовитися від самокритики непросто. Необхідна практика. Свої думки потрібно відловлювати та перебудовувати. Наприклад, коли в черговий раз почнете займатися самокритикою, ущипніть себе за руку. Це стане певним попереджувальним знаком. Або придумайте щось схоже.

Мотиваційні фільми. Мінімум 1 раз на тиждень дивіться якийсь мотиваційний фільм. Хороший фільм повинен приносити вам задоволення, змушувати про щось замислитися, можливо, щось переосмислити. Іноді фільм допомагає нам вирішити ті чи інші проблеми, поглянути на ситуацію під іншим кутом.  

Безумовно, кожен із нас має власні «рецепти» того, як зробити своє життя радісним та наповненим. Я ж рекомендую почати з найпростішого – захотіти стати щасливими.

ТЕХНІКИ

 Вправа для роботи з підлітком

«ЗАВЕРШИ ФРАЗУ» 

Підлітки — вимогливі клієнти, і для продуктивної роботи без довіри не обійтись. Іноді потрібно кілька зустрічей, аби вони відчули себе в безпеці. Саме тому добре працюють вправи з чіткою інструкцією та зрозумілою структурою. ☝️

Цю вправу можна використовувати як в індивідуальній роботі, так і на тренінгах — вона допомагає підлітку краще зрозуміти себе, свої сильні й слабкі сторони, а отже — знайти себе. Чим, власне, й займаються тінейджери в цьому віці. 🤔

🎨 Матеріали:

Олівці, фломастери, пензлі, гуаш, білий папір формату А4

📃 Інструкція:

Подумай і заверши речення. До кожного — придумай по 3 варіанти:

• «Я знаю себе …….. »

• «Я не знаю себе………….»

• «Я хотів би себе знати……………»

• «Я вмію……»

• «Я хочу ………»

• «Я радію, коли …….»

• «Мені сумно, коли …….»

• «Мене відрізняє від інших людей……….»

• «Мене об’єднує з іншими людьми……….»

• «Мене підтримує……»

• «Мені дає сили………..»

• «Мені дає опору……..»

🖍 Творча частина:

Намалюй людину або казкового героя, спираючись на описані характеристики.

❔ Питання для обговорення:

• Як з’явився цей образ?

• Хто це?

• Що для нього важливо зараз?

• Що для нього складно?

• Що б він хотів змінити?

• Чого він боїться, якщо зможе змінити ситуацію?

• Що допомагає або може допомогти впоратись зі страхом?

• Як його можна підтримати?

🗨 Обговорення. Завершення.

ТЕХНІКИ

  Практика AWARE: вгамовуємо тривогу

психологічна_техніка 

➡️ У цій практиці комбінуються два основних механізми зниження тривоги - називання емоцій та безоцінне спостереження.

Словесний аналіз живе у префронтальній корі, а тривога – в амігдалі. Коли почуття описуються за допомогою слів - активність мигдалеподібного тіла гальмується і сила емоцій знижується.

⭕️ A - acknowledge anxiety. Визнай тривогу у моменті. 

«Так, я тривожусь. Про що саме моя тривога?»

Фіксуй і факт, і обставини, за яких вона виникла. Уникайте оцінок типу "жах", "я слабак/чка", "мені соромно".

⭕️ W - watch anxiety. Спостерігай за тривогою. 

Оціни силу тривоги за шкалою від 0 до 10, де 10 стан повного особистого апокаліпсису. Опиши, що саме ти відчуваєш. Як відчуваєш тривогу в тілі. Без оцінок. 

⭕️ A - act through. Дій разом із тривогою. 

Наприклад, якщо хочеш тікати звідти, де страшно чи закрити вуха, потрясти ногою чи вийти з машини подихати повітрям. Зроби це, проживаючи усі почуття, а не пригнічуючи їх.

⭕️ R- repeat process. Повтори перші три кроки.

⭕️ E - expect the best. Вір у краще і відзначайте маленькі покращення. 

Навіть якщо тривога знизилася з 10 до 9 або 8. Нагадай собі, що сильна тривога не триває довго. Вона скоро знизиться і твоє сприйняття навколишнього знову відповідатиме реальності.

ТЕХНІКИ

Техніка "Пиріг провини"

Почуття провини часто стає причиною того, що травматичні спогади не опрацьовуються коректно. Воно робить спогад настільки нестерпним,що людина уникає про них говорити.

Почуття провини постійно провокує думки:"Я вчинив не правильно,мої дії або бездіяльність призвели до жахливих наслідків".

При почутті провини важливо взяти відповідальність за наслідки і таким чином, спробувати повернути собі контроль.

Важливо звертати увагу, чи немає когнітивних викривлень при відчутті провини, наприклад,чорно-біле мислення, емоційне мислення,"повинен/зобов'язаний" та ін.

Техніка "Пиріг провини" дозволяє розширити поле зору.

Візьміть аркуш паперу. 

 1. Напишіть на скільки відсотків ви відчуваєте провину станом на зараз

 2. Напишіть в стовпчик всіх, хто на ваш погляд також несе відповідальність за те, що сталось

 3. Зазначте в кожному рядку, на скільки відсотків ви оцінюєте їх відповідальність

 4. Намалюйте коло. Розподіліть кожний сектор на кожного учасника і розподіліть % відповідальності

Питання, які варто задати далі

— Скільки вам лишилось відповідальності?

— На скільки нова цифра відрізняється від тієї, яку ви відзначили спочатку

— Які тепер почуття ви переживаєте?

Ця техніка не відмінить того, що сталось.

Але вона дозволить взяти на себе реальну відповідальність замість провини.

УВАГА

Покращуємо увагу

Вправи у формі ігрових занять, які допоможуть 9 - 11 річному хлопцеві зменшити гіпердинамічну поведінку та покращити концентрацію уваги:

1. "Мисливець за тінями"

Мета: розвиток концентрації та самоконтролю

Опис:

Дитина по винна стежити за тінню, яку рухає педагог або дорослий за допомогою ліхтарика (або проєктора) на стіні чи підлозі. Завдання — не рухатися, поки тінь не завмре. Лише коли тінь "застигне", дитина має доторкнутися до неї.

Ускладнення: давати вказівки: "чекай", "слідкуй", "не поспішай", вмикати таймери на зосередження (30 секунд, 1 хвилина).

2. "Робот і командир"

Мета: розвиток слухової уваги, саморегуляції та моторного контролю

Опис:

Дитина грає роль "робота", дорослий — "командир". "Робот" може виконувати лише ті дії, які озвучені чіткою командою (наприклад: "руки вгору", "крок вперед"). Якщо команда подана нечітко або швидко — дитина не повинна реагувати.

Варіації: можна включати елементи плутанини (наприклад: "скажи, але не показуй") для тренування гальмівних процесів.

3. "Пошта емоцій"

Мета: розвиток емоційного контролю, уважності, посидючості

Опис:

Перед дитиною — "поштова станція" з коробками різного кольору. Кожна коробка символізує певну емоцію або стан (радість, злість, спокій тощо). Дорослий читає ситуації (наприклад: "Тебе обігнали в черзі", "Ти отримав подарунок"), а дитина має зосереджено подумати й "відправити" лист (картку) у відповідну коробку.

АРТ-ТЕРАПІЯ

 

ВПРАВИ

  Вправа по роботі з негативними думками «Думка чи факт?»

Коли ми в тривозі чи виснажені, то можемо натрапляти на думки, які звучать, як абсолютна правда.

Але… чи завжди вони нею є?

Ця #психологічна_вправа допоможе перевірити автоматичні переконання, відокремити дійсність від інтерпретації і знайти трохи більше внутрішньої опори.

1️⃣ Запиши думку, яка тебе турбує останнім часом. 

❌ «Мене ніхто не любить»

❌ «Я завжди все псую»

❌ «Я не справляюся»

❌ «Я слабка/ий, бо часто плачу»

❌ «Я нічого не вартий/а»

❌ «Я роблю щось не так — і це всі помічають»

Вибери з них одну, яка тебе вражає найбільше.

2️⃣ Запитай себе:

🔹 Це факт — чи просто думка/інтерпретація?

(Факт = можна зафіксувати об’єктивно. 

Думка = суб’єктивне судження)

🔹 Які докази є за і проти цієї думки?

❓ Чи завжди це так? 

❓ Чи бували винятки? 

❓ Чи це мій мозок у стані тривоги перебільшує?

🔹 Як би цю ситуацію описав хтось, хто мене любить або підтримує?

❓ Що сказав би близький друг, психолог, внутрішній турботливий голос?

🔹 Звідки у мене взагалі ця думка?

Можливо, її сказав хтось у минулому? Чи це десь закарбувалося у досвіді?

3️⃣ Переформулюй думку — м’якше і точніше. 

🔄 Наприклад:

❌ «Я завжди все псую» → 

✅ «Бувають ситуації, де мені важко, але я вчуся з ними впоратись».

❌ «Я слабкий/а, бо часто плачу» → 

✅ «Я людина, яка зараз переживає складний період. І нормально бути чутливим/ою в ньому».

❌ «Я нікому не потрібна/ий» → 

✅ «Я почуваюсь одиноко, і мені важливо бути почутою/им».

❌ «Я нічого не вартий/а» → 

✅ «Мені зараз дуже боляче. Це не означає, що я нікчемний/а».

💡 Переформулювання — це не самообман. Це спосіб поглянути на себе не очима критика, а очима турботи.

🧠 Наш мозок може драматизувати, коли страшно або важко.

🌿 Ця вправа допомагає дати собі ще одну лінію захисту — паузу між думкою і вірою в неї.

Спробуй хоча б раз на день запитати себе:

💬 «Це факт — чи просто голос в голові?»

💬 «Я в це вірю — бо це правда, чи бо мені страшно?»

ПІДЛІТКИ

 "Я не злий. Мені боляче."

Що стоїть за агресією підлітка — і як діяти батькам

Підліток кричить. Зривається. Грубить. Зачиняє двері з гучним «залиш мене в спокої».

І в серці батьків — біль, розгубленість, образа.

Хочеться запитати: “Що з тобою трапилось?”

А насправді краще спитати: “Що ТИ зараз проживаєш?”

Бо агресія — це не зіпсований характер. Це біль. Це захист. Це емоційна анестезія.

▪️Чому підлітки вибухають?

У 12–17 років тіло і психіка перебудовуються з шаленою швидкістю.

Гормони, тиск однолітків, страх бути не таким, як всі. Сором, вразливість, самотність, провина.

Але замість сказати:

"Мені страшно. Я себе ненавиджу. Я не справляюсь."

— підліток кидає телефон, штовхає двері, кусає словами.

Бо агресія — єдине, що дає відчуття сили, коли всередині — хаос.

▪️Як батьки зазвичай реагують:

«Не смій зі мною так розмовляти!»

«Як ти можеш себе так поводити?!»

«Поки не заспокоїшся — навіть не підходь!»

Ці фрази лише підсилюють відчуття самотності.

Бо глибоко всередині — дитина кричить не на вас. Вона кричить: "Побач мене! Почути мене! Втримай мене!"

▪️Що справді працює:

5 фраз, які допомагають прожити агресію:

1. "Я бачу, що тобі дуже важко. Я поруч."

(Дає безпечну опору без тиску.)

2. "Ти маєш право на злість. Давай подумаємо, як випустити її без шкоди."

(Нормалізує емоцію, дає рамки.)

3. "Я витримаю тебе з твоїми емоціями. Ти не один."

(Знімає страх бути покинутим.)

4. "Давай зробимо паузу. Я нікуди не йду. Я просто поряд."

(Вчить робити паузу без відмови від стосунків.)

5. "Я бачу твою злість, але ще більше — бачу тебе. І люблю тебе навіть зараз."

(Це те, що підліток ніколи не скаже, що потребує — але дуже чекає.)

❗Головне не “виправити” агресію.

❗Головне — витримати контакт.

Бо агресія — це не відсутність любові до вас.

Це крик:

“Я не впораюсь. Покажи, що зі мною все ще можна бути.”

І коли ви залишаєтесь поруч, коли витримуєте —

ви не просто допомагаєте дитині.

Ви закладаєте базу її психічної стійкості на все подальше життя.

Зберігайте, щоб перечитати.

Діліться з тими, кому зараз боляче.

Ми не самі. Ми в цьому разом.

Дитяча психологиня центру Доказові Іванова Юлія